Ухвала суду № 136496486, 13.05.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/395/26

Провадження № 2/204/1892/26

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

13 травня 2026 року суддя Чечелівського районного суду м. Дніпра Чапала Г.В. ознайомившись з матеріалами справи за позовною заявою Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Чечелівського районного суду м. Дніпра перебуває справа за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії у нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , у період з грудня 2022 року по вересень 2025 року.

13 лютого 2026 року від відповідача на адресу суду надійшла заява про закриття провадження у справі, в обґрунтування якої відповідач послався на наступні обставини.

27 листопада 2025 року позивач КП «Теплоенерго» ДМР вже звертався до Чечелівського районного суду м. Дніпро із позовною заявою до ОСОБА_1 із вимогами про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 . 03 грудня 2025 року у провадженні № 2/204/5772/25 по справі № 204/12705/25 суддею Чечелівського районного суду міста Дніпро на підставі п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України винесено ухвалу про відмову у відкритті провадження, так як даний позов не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Договір № 091706 від 20.10.2020 року про надання послуги з постачання теплової енергії обліковується у відділі з надання послуг юридичним особам КП «Теплоенерго» ДМР і відповідно вартість послуг розраховуються за тарифами для об?єктів комерційної діяльності.

Приміщення №19 за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, як об?єкт комерційного призначення і використовувалось відповідачем для надання в оренду іншим суб?єктам для здійснення підприємницької діяльності. З метою ведення підприємницької діяльності відповідач зареєструвався у Єдиному державному реєстрі (дата та номер запису 06.10.2020, 2002030000000027545) та став на податковий облік.

Згідно витягу з реєстру платників єдиного податку № 2004173400601 від 08.10.2020р. місце провадження господарської діяльності: АДРЕСА_1 , вид діяльності: _68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

При укладанні договору на адресу КП «Теплоенерго» відповідачем було подано заяву від 13.10.2020 року, де чітко було зазначено, що дане приміщення використовується під медичний кабінет.

04.12.2025 року заборгованість згідно позову з послуг теплопостачання погашено в повному обсязі, що засвідчує акт звіряння від 31.12.2025 року. В березні 2026 року сплачено за листопад 2025 року та частково за грудень 2025р.

Інформація стосовно оскарження ухвали суду від 03.12.2025 року по справі №204/12705/25 на адресу відповідача не надходила, також не надходили інші позовні заяви стосовно відкритого провадження по справі № 204/395/26.

Посилаючись на наведені обставини, відповідач просив закрити провадження у справі, оскільки справа непідсудна суду загальної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

У судові засідання, призначені на 02.03.2026, 13.04.2026, 13.05.2026 представник позивача не з`явився, заяв з приводу заявленого клопотання про закриття провадження у справі на адресу суду не направив. Відповідач 13.05.2026 року направив на адресу суду заяву, про розгляд справи без його участі.

За даних обставин, суд вважає за можливе клопотання відповідача про закриття провадження у справі розглянути за відсутності учасників справи, оскільки їх неявка не перешкоджає цьому.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд виходить з наступних обставин.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 3 ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Приписами ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно Постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 березня 2021 року у справі № 367/4695/20 (провадження № 14-12цс21), при вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини та відповідний спір господарськими, слід встановити наявність таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом.

Отже, критеріями розмежування розгляду справ у порядку цивільного чи господарського судочинства є як суб`єктний склад сторін спору, так і характер спірних правовідносин.

При цьому в постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі № 646/6644/17 (провадження № 14-352цс19) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду подібних справ визначальним є характер правовідносин, з яких виник спір.

Таким чином, враховуючи те що характер спірних правовідносин між сторонами вказує на те, що вони виникли у процесі господарської діяльності, суд дійшов висновку, що справа підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Пунктом 1 частини 1 статті 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, провадження у справі підлягає закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 255 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовною заявою Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії закрити.

Роз`яснити позивачу що справа за його позовною заявою про стягнення заборгованості з відповідача, належить до юрисдикції господарських судів.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ч. 2 ст. 261 ЦПК України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день складення її повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя