Постанова № 13649141, 19.01.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 січня 2011 року 13:28 № 2а-16653/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Йотунгард"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

провизнання протиправними дій, скасування рішення про невизнання звітних документів та зобов'язання вчинити певні дії

За участю представників:

від позивача :Мендель А.М.

від відповідача :Волинець Д.В.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 19.01.2011р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Йотунгард»звернулось, з урахуванням змін, до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання дій протиправними щодо невизнання податкових декларацій з ПДВ за квітень, травень та червень 2010 року, скасування рішень, викладених в листах №43161/10/28-611 від 26.07.2010р., №44376/10/28-611 від 04.08.2010р., №44379/10/28-611 від 04.08.2010р., та зобовязання вчинити дії.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неправомірністю висновків ДПІ у Печерському районі м. Києва, що стали підставою невизнання податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2010р., у звязку з тим, що, нібито, податкові декларації складені з порушенням Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України №166 від 30.06.1997р. Позивач вважає, що відповідач діяв неправомірно, з перевищенням повноважень та поза межами компетенції.

Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що подані позивачем декларації з податку на додану вартість за квітень червень 2010 р. не відповідають вимогам встановлених Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України №166 від 30.06.1997р. Зокрема, відповідач вказує на те, що надані податкові декларації не підписані відповідними посадовими особами, у спеціально відведеному полі не зазначено індекс підприємство, форма декларації за травень 2010 викладена без врахування змін, внесених наказом ДПА у країни від 12.05.2010р. №313, згідно якого форма декларації викладена в новій редакції. ДПІ звернулося до позивача з листами від №43161/10/28-611 від 26.07.2010р., №44376/10/28-611 від 04.08.2010р., №44379/10/28-611 від 04.08.2010р. «Про невизнання звітних документів»в яких запропонував подати нові декларації, оформлені належним чином.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Йотунгард»як платник податків та зборів взятий на облік в ДПІ у Печерському районі м. Києва та є платником податку на додану вартість.

Позивачем до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва подано податкові декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року (вх. №184876 від 18.05.2010р.), за травень 2010 року (№328431), за червень 2010 року (вх.№325459)

Відповідно до листів ДПІ у Печерському районі м. Києва №43161/10/28-611 від 26.07.2010р., №44376/10/28-611 від 04.08.2010р., №44379/10/28-611 від 04.08.2010р. «Про невизнання звітних документів»податкові декларації з податку на додану вартість за квітень червень 2010 року не визнані як податкові декларації та запропоновано надати нові, оформлені належним чином.

Зокрема, відповідач вказує на те, що декларації не відповідають вимогам п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон №2181-ІІІ, чинного на момент звернення до суду та виникнення правовідносин) та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України №166 від 30.06.1997р. (далі Порядок №166).

Так були встановлені наступні порушення:

- в податкові декларації з ПДВ за червень 2010 року всупереч п. 1.3 Порядку №166 не повністю заповнено поле 6 вступної частини декларації, а саме: у спеціально відведеному полі не зазначено поштовий індекс підприємства.

- податкові декларації з ПДВ за квітень та червень 2010 року не підписані відповідними посадовими особами, а саме: головним бухгалтером.

- податкова декларація з ПДВ за травень 2010 року подана за формою, яка не відповідає Порядку №166, а саме: не враховані зміни, внесені наказом ДПА України від 12.05.2010р. №313, згідно якого форма декларації викладена у новій редакції.

Таким чином, відповідач вважає, що діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

Правомірність дій відповідача щодо невизнання податкових декларацій та винесення рішень, оформлених листами №43161/10/28-611 від 26.07.2010р., №44376/10/28-611 від 04.08.2010р., №44379/10/28-611 від 04.08.2010р. і є предметом даного спору.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року N 2181-III (надалі - Закон N 2181-III) (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до пункту 1.11 статті 1 Закону N 2181-III податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з пунктом 4.1.1 статті 4 Закону N 2181-III платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно з пунктом 4.1.4 статті 4 Закону N 2181-III податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до ч. 5 п.п. 4.1.2. п.4.1. ст. 4 Закону № 2181-III, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Тобто, у самому Законі № 2181-ІІІ прямо передбачено, за яких обставин податковий орган може не визнати декларацію.

Згідно з п 4.1.2. вказаної норми Закону N 2181-III, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

За наведених норм Закону, податковий орган зобовязаний прийняти податкову декларацію без попередньої перевірки зазначених у ній показників та може не визнати податкову звітність як податкову декларацію виключно з підстав заповнення її всупереч правил, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення.

Відповідно до пункту 3 статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та пункту 10.6 статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість", якими визначено повноваження ДПА України на затвердження форм податкових розрахунків, звітів, декларацій, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, в тому числі податку на додану вартість, ДПА України прийнято Наказ від 30.05.1997р. №166 (у редакції наказу від17.03.2008р. №159) «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість».

Порядок заповнення податкової декларації з податку на додану вартість регламентується п. 5 Порядку № 159. Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що у ньому не виділено переліку обов'язкових реквізитів. За таких підстав, суд вважає, що до обов'язкових реквізитів декларації з ПДВ можна віднести реквізити, за відсутності яких декларацію не може бути ідентифіковано: найменування підприємства, індивідуальний податковий номер платника ПДВ, номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, підписи відповідальних осіб.

Суд не приймає посилання ДПІ у Печерському районі м. Києва на порушення ТОВ «Йотунгард»п. 5.2. Порядку № 159, оскільки, цим Положенням не визначено, як і Законом № 2181-ІІІ, перелік обов'язкових реквізитів декларації з податку на додану вартість.

Крім того, суд звертає увагу, що в листі №43161/10/28-611 від 26.07.2010р. не вказано, якою саме посадовою особою не підписано податкові декларації з ПДВ за квітень, червень 2010 року.

Судом встановлено, що подані податкові декларації підписані директором товариства Паскаленко В.Є. та скріплені печаткою. Позивач при реєстрації його як платника податку на додану вартість в розділі 5 реєстраційної заяви за формою №1-ПДВ як відповідальну особу, яка уповноважена своїм підписом підтверджувати достовірність поданих, наведених у податкових деклараціях, зазначив лише керівника, а саме: директора Паскаленка В.Є.

Щодо невизнання податкової декларації позивача з податку на додану вартість за травень 2010 року з підстав невідповідності форми декларації Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, із змінами внесеними наказом ДПА України від 12.05.2010р. №313, суд зазначає наступне:

Декларація позивача з податку на додану вартість за звітний (податковий) період травень 2010 року заповнена за формою, відповідно до Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166, в редакції, яка діяла на момент складання та подачі податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року.

Також, згідно розяснення Державної податкової адміністрації України, викладеного у листі від 09.06.2010р. №11288/7/16-1117 «Щодо внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість», податкова декларація з податку на додану вартість (спеціальна) та інші зміни до податкової звітності, передбачені наказом ДПАУ №313, застосовуються починаючи із звітного періоду за червень 2010 року.

В листі №44379/10/28-611 від 04.08.2010р. ДПІ у Печерському районі м. Києва вказує на те, що податкова декларація позивача за звітний період червень 2010 року повторно не визнана податковою звітністю з тих підстав, що у спеціально відведеному полі не зазначено поштовий індекс підприємства.

Так, у вступній частині декларації з податку на додану вартість за звітний період червень 2010 року у полі №6 зазначений індекс позивача в місці, де зазначена адреса місцезнаходження товариства. При цьому заповнення вступної частини декларації з податку на додану вартість регулюється пунктом 5.1 розділу 5 Порядку №166. У зазначеному пункті відсутні положення, які регламентують правила розміщення індексу платника податку.

Враховуючи те, що позивачем у вступній частині у полі №6 «Місцезнаходження платника податку»вказано поштовий індекс товариства, суд вважає безпідставним висновки податкового органу про порушення позивачем вимог п. 1.3 Порядку №166 лише з тих підстав, що відсутній поштовий індекс у вступній частині у полі №6 «поштовий індекс».

За наведених обставин та правових норм, невизнання декларацій з підстав, що викладені у листах ДПІ у Печерському районі м. Києва №43161/10/28-611 від 26.07.2010р., №44376/10/28-611 від 04.08.2010р., №44379/10/28-611 від 04.08.2010р., суд вважає неправомірним.

Приймаючи до уваги висновки суду щодо протиправності дій відповідача в частині невизнання декларації, а також те, що декларації були подані позивачем з дотримання вимог п.п. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Закону N 2181-III, відповідно до якого податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) - суд вважає обґрунтованим позов в частині зобовязання відповідача визнати податкові декларації ТОВ «Йотунгард»з податку на додану вартість за звітні (податкові) періоди квітень, травень, червень, 2010 року, як податкову звітність, поданою своєчасно та відповідно до вимог чинного законодавства України.

За загальним правилом, встановленим у ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - Кодекс), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як субєкт владних повноважень не довів правомірності дій, отже, як наслідок, дії відповідача щодо невизнання декларації позивача з податку на додану вартість за квітень 2010 року визнаються судом неправомірними.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про можливість в даному випадку задовольнити позовні вимоги.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що вимоги позивача про протиправність дій відповідача щодо невизнання податкових декларацій ТОВ «Йотунгард» з податку на додану вартість за квітень, травень, червень 2010 року як податкову звітність з підстав, викладених у листах №43161/10/28-611 від 26.07.2010р., №44376/10/28-611 від 04.08.2010р., №44379/10/28-611 від 04.08.2010р обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, викладені в листах «Про невизнання звітних документів»№43161/10/28-611 від 26.07.2010р., №44376/10/28-611 від 04.08.2010р., №44379/10/28-611 від 04.08.2010р.

3.Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва щодо невизнання податковою звітністю податкових декларацій з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Йотунгард»(код 33103618) за звітні (податкові) періоди квітень, травень, червень 2010 року.

4. Зобовязати Державну податкову інспекцію у Печерському районі м. Києва визнати податкові декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Йотунгард»(код 33103618) з податку на додану вартість за звітні податкові періоди квітень, травень, червень 2010 року як податкову звітність, що подана своєчасно та відповідно до вимог чинного законодавства України.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя П.О. Григорович