Ухвала суду № 136490044, 13.05.2026, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/1594/25

Провадження № 2-п/499/4/26

У Х В А Л А

Іменем України

13 травня 2026 року селище Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області у складі головуючого судді Тимчука Руслана Миколайовича, за участю секретаря судового засідання Чумаченко А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Іванівського районного суду Одеської області у цивільній справі № 499/1594/25 за позовом акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

В с т а н о в и в:

Представник заявника ОСОБА_2 ОСОБА_3 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовною заявою акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Відповідно до ухвали суду від 13.04.2026 року судом заяву про перегляд заочного рішення від прийнято до провадження та призначено до розгляду.

В судове засідання заявник та його представник не з`явилися.

Представник позивача заперечували проти задоволення вказаної заяви посилаючись на відсутність обґрунтованих підстав для задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Суд розглянувши заяву про перегляд заочного рішення, врахувавши подані письмові доводи сторін прийшов до наступного.

Згідно ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Представник сторони відповідача заяву про перегляд заочного рішення обґрунтувала наступним.

Стосовно неявки відповідача у судове засідання зазначає, що ОСОБА_2 не отримував судових повісток про призначення справи до розгляду та матеріали позовної заяви. Про винесене судове рішення Відповідач дізнався тільки 20.03.2026 р. Отже, відповідач не знав про розгляд справи за його участю 24.02.2026 р.

Також в заяві відповідач зазначав свої доводи щодо заперечення позовних вимог.

Даючи оцінку даним посиланням сторони відповідача суд не погоджується із зазначеними обставинами сторони відповідача виходячи з такого.

Провадження у справі було відкрито 06 січня 2026 року та судове засідання призначено на 10 лютого 2026 року. Копію ухвали про відкриття провадження та судову повістку судом було направлено відповідачу ОСОБА_2 до зареєстрованого в установленому законом порядку електронного кабінету в системі «Електронний суд», які були ним отримані 06 січня 2026 року, що підтверджується довідками про доставку електронного документу.

Отже судом встановлений той факт, що відповідач належним чином був повідомлений про першу дату судового засідання, обізнаний про наявність справи відносно нього в суді та ознайомлений про суть справи.

У судове засідання 10.02.2026 ОСОБА_2 не з`явився, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не надавав, відзив на позов не подав, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

У зв`язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 24.02.2024 року на 09 годину 30 хвилин.

Про дату судового засідання 24.02.2026 року відповідача було повідомлено шляхом направлення судової повістки до зареєстрованого в установленому законом порядку електронного кабінету відповідача в системі «Електронний суд», яка була ним отримана 13 лютого 2026 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

У судове засідання 24.02.2026 ОСОБА_2 повторно не з`явився, заяв та клопотань про відкладення розгляду справи не надавав про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.

24.02.2026 року судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи та постановлено заочне рішення у справі.

Суд, проаналізувавши доводи сторони відповідача вважає їх необґрунтованими та приходить до висновку що стороною відповідача в заяві про перегляд заочного рішення не наведено та не обґрунтовано жодного доводу що відповідач у даній справі не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини своєї неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин.

Посилання сторони відповідача судом не приймається, оскільки повністю спростовується матеріалами справи, а саме відповідач двічі особисто отримав судові документи та виклики у справі та йому було відомо про наявність справи відносно нього у суді.

Суд враховує ті обставини, що в матеріалах справи наявні беззаперечні докази належного неодноразового повідомлення відповідача у справі про дати судових засідань.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, та належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення у справі «Пономарьов проти України»).

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01.04.2008, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26.04.2007).

Відповідач своїх правом не скористувався, тому суд не визнає неявку відповідача та неподання ним відзиву з поважних причин, оскільки вони суду і не були повідомлені, а посилання про незнання про дати судових засідань повністю спростовано матеріалами справи.

Відповідачем не надані докази, які б вказували на те, що судом при винесенні обсязі встановлено та досліджено обставини, які є необхідними для об`єктивного вирішення спору, не подано нових доказів, які можуть призвести до ухвалення рішення у цій справі, протилежного заочному повністю або частково, або до його зміни.

Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.

Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалено заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Враховуючи викладене вище, та той факт, що заявником не надано доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а скасування заочного рішення, можливе у випадку встановлення судом двох обставин в сукупності, а саме: - відповідач не з`явився в судове засідання, в якому ухвалено заочне рішення, та не повідомив про причини неявки з поважних причин.

Наявність обставин передбачених ст.288 ЦПК України повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них, заочне рішення скасуванню не підлягає.

З урахуванням вищевикладеного, судом не встановлені підстави для скасування заочного рішення суду, а саме одночасна доведеність усіх обставин, що: відповідач не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, не подав з поважних причин докази, на які він посилається, та які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Заява про перегляд заочного рішення фактично зводиться до незгоди із заочним рішенням, посилань на докази, що мають істотне значення для правильного вирішення справи не містить, що у свою чергу не може бути підставою для скасування заочного рішення в порядку ч. 1ст. 288 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України, у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для перегляду заочного рішення Іванівського районного суду Одеської області від 24.02.2026 року у цивільній справі за позовом акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Відповідно до ч.4 ст.287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Керуючись ст.287, 288 ЦПК України, суд,-

постановив:

Заяву представника заявника ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Іванівського районного суду Одеської області у цивільній справі № 499/1594/25 за позовом акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ч. 4 ст. 287 ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

СуддяРуслан ТИМЧУК