Постанова № 13647336, 25.01.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2011                                                                                           № 53/354

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Баранця О.М.

суддів:           Чорна Л.В.

          Калатай Н.Ф.

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Кулинич В.П.;

від відповідача – Левтринський Д.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закрите акціонерне товариство "Аеробуд"

на рішення Господарського суду м.Києва від 19.11.2010

у справі № 53/354 (Грєхова О.А. .....)

за позовом                               ТОВ "Дорожньо-будівельне управління № 41"

до                                                   Закрите акціонерне товариство "Аеробуд"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   стягнення 232729,71 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Аеробуд» заборгованості за Договором підряду № 1/16-07-08 від 16.07.2008 року в розмірі 232729,71 грн., в тому числі 215032,10 грн. основного боргу, 15099,56 грн. пені та 2598,05 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду м. Києва від 19.11.2010 року у справі № 53/354 позов задоволено частково. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства «Аеробуд» (03148, м. Київ, вул. Пшенична, 4, код ЄДРПОУ 21598792, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельне управління № 41» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 31, код ЄДРПОУ 33661511) основний борг у розмірі 165039 (сто шістдесят п’ять тисяч тридцять дев’ять) грн. 18 коп., 15099 (п'ятнадцять тисяч дев’яносто дев’ять) грн. 56 коп. пені, 2598 (дві тисячі п’ятсот дев’яносто вісім) грн. 05 коп. 3% річних, 2327 (дві тисячі триста двадцять сім) грн. 30 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення основного боргу в сумі 49992,92 грн. провадження у справі припинено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Закрите акціонерне товариство «Аеробуд» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 19 листопада 2010 року по справі № 53/354 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельне управління № 41» до Закритого акціонерного товариства «АЕРОБУД» про стягнення заборгованості за виконані роботи, пені та 3% річних за порушення грошових зобов'язань, скасувати. Прийняти нове рішення, яким у позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельне управління № 41» відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт наголошує на тому, що Судом першої інстанції при винесенні рішення порушено норми матеріального права України, оскільки судом взагалі не розглянуті та не прийняті до увага заперечення Відповідача стосовно правомірності стягнення пені за договором, надані у письмовому відзиві на позовну заяву від 17.11.2010 року.

Як вбачається із умов договору пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ повинна нараховуватись з часу підписання сторонами Акту виконаних робіт та Довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3. Роботи за даним договором виконувались у 2008 році, відповідно до дати підписання актів виконаних підрядних робіт та довідок про вартість виконаних підрядних робіт. Це підтверджує сам позивач у позовній заяві, вказуючи на дати підписання актів виконаних підрядних робіт та довідок про вартість виконаних підрядних робіт. Оскільки позивач звернувся з позовом до Господарського суду м. Києва у жовтні 2010 року, то позовну давність в один рік, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, стосовно вимоги про сплату пені було пропущено.

Окрім цього, суд першої інстанції необґрунтовано відмовив в задоволені клопотання про зупинення розгляду справи у зв’язку з неможливістю розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом – Господарським судом Київської області, справа № 4/188-10.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2010 року апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Аеробуд» прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 25.01.2011 року.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як було встановлено під час судового розгляду в суді першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 16.07.2008р. між відповідачем – ЗАТ «Аеробуд», як замовником та позивачем – ТОВ «Дорожньо-будівельне управління № 41», як підрядником було укладено договір підряду № 1/16-07-08, який підписано повноважними представниками замовника та підрядника та посвідченого печатками сторін, відповідно до умов якого підрядник зобов’язався власними силами та засобами на свій ризик якісно, у встановлений даним договором строки, виконати роботи передбачені даним Договором відповідно до проектно-кошторисної документації, ДБН за завданням замовника за використанням власних матеріалів та механізмів, а замовник зобов’язався прийняти й оплатити виконану підрядником роботу.

Згідно з п. 2.1 договору загальна вартість робіт (ціна договору) визначена сторонами у договірній ціні (кошторисі), що є невід’ємною частиною договору, є твердою і складає 4358405,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 726400,83 грн. Зазначена ціна договору є фіксованою (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 3.1 договору оплата робіт за цим договором здійснюється Замовником в українських гривнях у безготівковій формі, шляхом прямого грошового переказу на розрахунковий рахунок підрядника, на підставі виставленого останнім рахунку-фактури.

Протягом 5 банківських днів з моменту підписання даного договору, замовник перераховує на розрахунковий рахунок підрядника аванс у розмірі 70% від загальної вартості робіт, визначеної п. 2.1 цього договору в сумі 3050883,50 грн. в т.ч. ПДВ 20% 508480,58 грн. (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 3.3 договору після закінчення окремого фронту робіт за даним договором, сторонами складається та підписується Акт виконаних робіт, який є підставою для складання та підписання довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3, яка в свою чергу, разом із рахунком-фактурою є підставою для здійснення розрахунків між сторонами.

Відповідно до п. 3.4 договору замовник здійснює щомісячні розрахунки за виконані роботи на підставі документів, вказаних в п. 3.3 даного договору з пропорційним врахуванням отриманого від замовника авансу, вказаного в п. 3.2 даного договору, протягом 10 банківських днів від дня належного оформлення сторонами в п. 3.2 договору документів.

Згідно з п. 7.4 договору замовник після отримання Актів та довідок Ф № КБ-3 зобов’язаний прийняти виконані належним чином роботи, підписати акти та довідки Ф № КБ 3 на протязі 7 робочих днів з моменту їх отримання, повернути підряднику примірник підписаного акту та примірник підписаної довідки Ф № КБ 3, або надати підряднику мотивовану письмову відмову в підписанні Акту та довідки Ф № КБ 3, на протязі терміну, який встановлений для підписання актів.

З матеріалів даної справи вбачається 23.07.2008 року між сторонами у справі було укладено Додаткову угоду № 1 до договору підряду № 1/16-07-08 від 16.07.2008 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди затвердити нову ціну на виконання робіт, передбачених договором, виклавши її в редакції Додатку № 1 до даної угоди –договірній ціні (кошторисі) № 1. З урахуванням положень п. 1,2 даної Угоди, сторони дійшли згоди викласти п. 2.1 договору в наспаній редакції: «2.1 Загальна вартість робіт (ціна договору) визначена сторонами у Договірній ціні (кошторисі) (додаток № 1) що є невід’ємною частиною договору є твердою і складає 4154285,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 692380,83 грн.»

З урахуванням положень п. 1, 2, 3 даної Угоди, сторони дійшли згоди викласти п. 3.2 договору в наступній редакції: «3.2 Замовник перераховує на розрахунковий рахунок Підрядника попередню оплату в розмірі 70% від загальної вартості робіт, визначеної п. 2.1 цього Договору, наступним чином:

3.2.1 Протягом 5 банківських днів з моменту підписання даного договору, перераховує попередню оплату в сумі 100000,00 грн. в т.ч. ПДВ 20% 16666,67 грн.;

3.2.2 Протягом 10 банківських днів з моменту підписання даного договору перераховує попередню оплату в сумі 2807999,50 грн. в т.ч. ПДВ 20% 467999,92 грн.»

Відповідно до актів приймання виконаних робіт до Договору підряду № 1/16-07-08 від 16.07.2008 року, а саме: акт за липень 2008 року на загальну суму 505155,8 грн., 2 акти за серпень 2008 року на загальну суму 1976589,6 грн., 2 акти за вересень 2008 року на загальну суму 643301,7 грн., 2 акти за жовтень 2008 року на загальну суму 504728,4 грн. та довідок про вартість підрядних виконаних робіт Ф № КБ 3 по договору підряду № 11/16-07-08 від 16.07.2008 року, підписаних позивачем (підрядником) та відповідачем (замовником), посвідчених печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи), загальна вартість виконаних позивачем, та прийнятих відповідачем робіт по даним Актам склала 3629775,50 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково оплатив виконанні позивачем роботи на суму 3414743,40 грн. Несплаченою залишилась заборгованість в розмірі 215032,10 грн. У зв’язку з чим, 15.04.2010 року позивач направив цінним листом претензію № 73 відповідачу з вимогою погасити заборгованість в розмірі 215032,10 грн. та рахунок-фактуру № СФ-0000002 від 15.04.2010 року на суму 215032,10 грн., які були отримані відповідачем 26.04.2010 року, що підтверджується підписом представника відповідача на зворотному боці повідомлення про вручення поштового відправлення.

Проте, відповідачем не було здійснено у повному обсязі оплату за виконані позивачем та прийняті відповідачем роботи загалом на суму 3629775,50 грн., по договору підряду № 1/16-07-08 від 16.07.2008 року, заборгованість відповідача за розрахунками позивача станом на момент вирішення спору судом першої інстанції, складає 215032,10 грн.

Стаття 175 ч. 1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково

          Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

          Згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами даної справи, позивач, як виконавець, умови Договору підряду № 1/16-07-08 від 16.07.2008 року виконав в повному обсязі, а саме: ним було виконано обумовлені договором підрядні роботи загалом на суму 3629775,50 грн., що підтверджується відповідними актами приймання виконаних робіт, а відповідач свої зобов’язання по повній оплаті виконаних позивачем робіт у строк передбачений п. 3.4 зазначеного Договору (протягом 10 банківських днів) - не виконав у повному обсязі, у зв’язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 215032,10 грн.

В судовому засіданні суду першої інстанції 19.11.2010 року представники сторін подали докази сплати відповідачем 49992,92 грн., а саме платіжне доручення № 11496 від 12.11.2010 року та банківську виписку з особового рахунку позивача за 12.11.2010 року.

Таким чином, враховуючи, що відповідач після порушення провадження у справі частково погасив заборгованість перед позивачем на суму 49992,92 грн. суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що в цій частині позову провадження у справі необхідно припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

На час прийняття судом першої інстанції рішення у відповідача перед позивачем існувала непогашена заборгованість в сумі 165039,18 грн. по Договору № 1/16-07-08 від 16.07.2008 року, а тому суд першої інстанції правомірно визнав вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за виконані позивачем, але не оплачені відповідачем підрядні роботи за Договором № 1/16-07-08 від 16.07.2008 року в розмірі 165039,18 грн. законною, доведеною належними та допустимими доказами і такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач свої зобов’язання перед позивачем по повній оплаті виконаних підрядних робіт за договором підряду № 1/16-07-08 від 16.07.2008 року належним чином у строк, передбачений п. 3.4 договору (протягом 10 банківських днів) не виконав, заборгованість відповідача перед позивачем на час розгляду справи судом першої інстанції погашена не була, та враховуючи те, що відповідач здійснював оплату з порушенням строків передбачених п. 3.4 договору, доказів протилежного станом на момент вирішення спору не надано, відповідно суд першої інстанції правомірно та цілком обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних, в розмірі 2598,05 грн. за розрахунком позивача, який перевірено колегією суддів.

Згідно з ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок позивача в частині стягнення пені, вважає, що суд першої дійшов законного та обґрунтованого висновку про те, що, стягненню з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДБУ № 41» підлягає пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а всього – 15099,56 грн.

Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного справа або інтересу (ст.. 256 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦК України, позовні давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст.. 261 ЦК Цкраїни).

Згідно з п. 3.3 договору після закінчення окремого фронту робіт за даним договором, сторонами складається та підписується Акт виконаних робіт, який є підставою для складання та підписання довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3, яка в свою чергу, разом із рахунком-фактурою є підставою для здійснення розрахунків між сторонами.

Відповідно до п. 3.4 договору замовник здійснює щомісячні розрахунки за виконані роботи на підставі документів, вказаних в п. 3.3 даного договору з пропорційним врахуванням отриманого від замовника авансу, вказаного в п. 3.2 даного договору, протягом 10 банківських днів від дня належного оформлення сторонами в п. 3.2 договору документів.

Рахунок-фактура № СФ-0000002 від 15.04.2010 року був отриманий відповідачем 26.04.2010 року, отже, враховуючи п. 3.4 договору останнім днем платежу було 11.05.2010 року.

Таким чином, позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати виконаних робіт в межах встановлених чинним законодавством процесуальних строків.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов цілком правомірного висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: 165039,18 грн. основного боргу, 3% річних в сумі 2598,05 грн., пені в сумі 15099,56 грн.

Окрім цього, твердження апелянта про необґрунтовану відмову суду першої інстанції в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі у зв’язку з неможливістю розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом –Господарським судом Київської області, справа № 4/188-10., колегія суддів вважає цілком безпідставним, оскільки як вбачається з матеріалів справи, 15.11.2010 року, тобто до оголошення рішення по даній справі, Господарським судом Київської області розглянуто справу № 4/188-10 та оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Відповідно до оголошених вступної та резолютивної частин, в позові Закритого акціонерного товариства «Аеробуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дорожньо-будівельне управління № 41» про визнання додаткової угоди до договору укладеною відмовлено, що підтверджується наявними в матеріалах даної справи копіями протоколів судових засідань у справах № 4/188-10 та № 4/187-10 та копії вступних та резолютивних частин оголошених у відповідних справах.

Виходячи з викладеного, колегія суддів на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2010 року у справі № 53/354 залишити без змін, а апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Аеробуд» без задоволення.

          2. Справу № 53/354 повернути до господарського суду міста Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя                                                                      Баранець О.М.

Судді                                                                                          Чорна Л.В.

                                                                                          Калатай Н.Ф.

28.01.11 (відправлено)