ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2011 рокуСправа №09/2413
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., за участю представника третьої особи: ОСОБА_3. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрспецстрой", м. Дніпропетровськ до товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес" с. Леськи Черкаського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні ТОВ "Днепрспецстрой" - ОСОБА_1 про визнання договору недійсним та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес", с. Леськи Черкаського району до товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрспецстрой", м. Дніпропетровськ про стягнення 1100000,00 грн., -
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Днепрспецстрой" подано позовну заяву, у якій воно просить визнати недійсним договір №1/8 на транспортні послуги від 10 серпня 2010 року, укладений між ТОВ "Днепрспецстрой" та ТОВ "Гермес" (далі вживається - спірний договір), як такий, що не відповідає вимогам закону.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у жовтні і листопаді 2010 року товариством були отримані претензії від ТОВ "Гермес", у яких останнє вимагало сплатити 1100000 грн. боргу за послуги з перевезення піску по договору №1/8 від 10.08.2010 року. Директор ТОВ "Днепрспецстрой" даний договір не підписував, примірників договору не має, відносин по даному договору не відбувалось, тому відповідно до ст.207 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цей договір підлягає визнанню недійсним.
Заперечуючи проти позову, 13 грудня 2010 року ТОВ "Гермес" подало зустрічний позов у даній справі, у якому просить стягнути із ТОВ "Днепрспецстрой" 1100000,00 грн. заборгованості за послуги по перевезенню вантажів будівельного призначення, виконані ним по договору №1/8 від 10.08.2010 року.
Позовні вимоги за зустрічним позовом мотивовані тим, що ТОВ "Гермес" виконало свої зобовязання по договору на транспортні послуги №1/8 від 10.08.2010 року, надало послуги з перевезення піску на суму 1100000,00 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунком-фактурою, однак ТОВ "Днепрспецстрой" відмовилось від оплати виконаних послуг.
Ухвалою судді від 14.12.2010 року зустрічна позовна заява прийнята для спільного розгляду з первісним позовом.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 21 грудня 2010 року витребувано від сторін нові докази та відкладено розгляд справи на 18 січня 2011 року.
Сторони вимог ухвали суду не виконали, витребувані судом докази не подали. Представник ТОВ "Гермес" у судове засідання не з'явився, не повідомивши про причини.
18 січня 2011 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 який просив суд залучити його до участі у справі у якості третьої особи на стороні ТОВ "Днерспецстрой" та відкласти розгляд справи. Клопотання мотивоване тим, що він є співзасновником товариства із часткою 50%, між ним та іншим співзасновником товариства - ОСОБА_2 Улітку 2010 року виникла конфліктна ситуація, директор ТОВ "Днепрспецстрой" Корчинський О.Ю. та директор ТОВ "Гермес" Румянцев М.О. є приятелями співзасновника ТОВ "Днепрспецстрой" ОСОБА_2, ними був укладений спірний договір, який є фіктивним, спрямованим на створення перешкод у господарській діяльності, про що ним подана заява до прокуратури, рішення суду може вплинути на його права, як учасника товариства, оскільки стягнення заявленої суми може призвести до банкрутства підприємства.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 18 січня 2011 року задоволено клопотання ОСОБА_1 згідно ст.27 ГПК України залучено його до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні ТОВ "Днепрспецстрой", відкладено розгляд справи на 01 лютого 2011 року, повторно зобов'язано сторони подати документи, які підтверджують фактичне виконання перевезень вантажу (піску).
У письмових запереченнях третя особа просить задовольнити позовну заяву ТОВ "Днепрспецстрой" про визнання договору недійсним та відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви, посилаючись на те, що спірний договір є фіктивним.
Сторони не виконали вимог ухвали суду, витребувані судом докази не подали. Представник ТОВ "Днепрспецстрой" у судове засідання не з'явився, не повідомивши про причини. ТОВ "Гермес" надіслало клопотання про відкладення розгляду справи на два тижні, посилаючись на те, що сторонами ведуться переговори стосовно укладення мирової угоди.
Клопотання ТОВ "Гермес" про відкладення розгляду справи відхилено судом, оскільки двомісячний строк вирішення спору, встановлений ст.69 ГПК України, закінчується 01 лютого 2011 року, сторонами не подане клопотання про його продовження, їм був наданий достатній час для подання витребуваних судом доказів. Суд вважає можливим здійснювати розгляд справи по суті за відсутності представників сторін на наявними у справі доказами.
У судовому засіданні представник третьої особи просив задовольнити первісні позовні вимоги та визнати договір недійсним, а у задоволенні зустрічних позовних вимог просив відмовити, вказав, що між населеними пунктами, які зазначені у актах приймання виконаних робіт, відстань становить не більше 50 км, а не 150 км, як зазначено у договорі, перевезення піску по договору фактично не виконувалось і наміру на їх здійснення не було, оскільки потреби ТОВ "Днепрспецстрой" у піску не мало.
Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Заслухавши пояснення представника третьої особи, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлено наступне.
10 серпня 2010 року між директором ТОВ "Гермес" Рум'янцевим М.О. (виконавець) та директором ТОВ "Днепрспецстрой" Корчинським О.Ю. (замовник) укладено Договір №1/8 на транспортні послуги (далі - спірний договір), відповідно до якого виконавець надає замовнику послуги по перевезенню власним автотранспортом вантажів будівельного призначення - пісок на відстань 150 км в одну сторону. Перевезення виконується автомобілями виконавця. Перевезення виконується на підставі заявок на перевезення, що надаються замовником (п.п.1.1, 1.2 спірного договору).
Обов'язками виконавця, згідно пункту 1.3 спірного договору, серед інших зазначено: надати під завантаження рухомий транспортний засіб, в належному стані; забезпечити водіїв та рухомий засіб належними документами.
У пунктах 3.1, 3.2 спірного договору встановлено, що оплата наданих послуг проводиться замовником у повному обсязі шляхом безготівкового розрахунку з виконавцем на протязі 5 днів з моменту підписання сторонами акта виконаних робіт. Загальна вартість договору складає 1 100 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 183 333,33 грн.
Договір підписаний та скріплений печатками обох сторін.
У жовтні 2010 року директор ТОВ "Гермес" Рум'янцев М.О. та директор ТОВ "Днепрспецстрой" Корчинський О.Ю. підписали два акти приймання виконаних робіт.
У першому акті зазначено, що "виконавець надав послугу по перевезенню вантажу (пісок) за маршрутом: з Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, с. Карнауховка, Баглейський р-н до м. Дніпропетровськ, вул. Яснополянська. Вартість наданих послуг складає: 420 000 гривень 00 копійок (без ПДВ). Всього: 420000 грн.00 коп. ПДВ 20%: 84000 грн.00 коп. Разом: 504000 грн. 00 коп. Роботи виконані повністю та в узгоджені терміни" (примітка: у лапках дослівно до тексту акту).
У другому акті зазначено, що "виконавець надав послугу по перевезенню вантажу (пісок) за маршрутом: з Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, с. Карнауховка, Баглейський р-н до м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників. Вартість наданих послуг складає: 496 666 гривень 67 копійок (без ПДВ). Всього: 496666 грн.67 коп. ПДВ 20%: 99333 грн.33 коп. Разом: 596000 грн. 00 коп. Роботи виконані повністю та в узгоджені терміни" (примітка: у лапках дослівно до тексту акту).
Акти скріплені печатками обох сторін, дата підписання у актах відсутня.
18 жовтня 2010 року директор ТОВ "Гермес" Рум'янцев М.О. та директор ТОВ "Днепрспецстрой" Корчинський О.Ю. підписали акт №Г-00000029 здачі-прийняття робіт (надання послуг) про те, що виконавцем були надані транспортні послуги по перевезенню піску на загальну суму 1 100 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ).
Акт скріплений печатками обох сторін.
Також 18 жовтня 2010 року ТОВ "Гермес" виписало рахунок-фактуру №Г-00000028 на транспортні послуги по перевезенню піску на загальну суму 1 100 000,00 грн.
26 жовтня 2010 року директор ТОВ "Гермес" Рум'янцев М.О. направив директору ТОВ "Днепрспецстрой" Корчинському О.Ю. претензію за вих.№44, у якій пропонував добровільно, в термін не пізніше 3-х банківських днів, перерахувати вартість послуг по перевезенню піску по договору №1/8 від 10 серпня 2010 року в сумі 1 100 000,00 грн.
02 листопада 2010 року директор ТОВ "Гермес" Рум'янцев М.О. направив директору ТОВ "Днепрспецстрой" Корчинському О.Ю. претензію за вих.№46, у якій пропонував добровільно, в термін не пізніше 3-х банківських днів, перерахувати вартість послуг по перевезенню піску по договору №1/8 від 10 серпня 2010 року в сумі 1 100 000,00 грн.
ТОВ "Днепрспецстрой" відповіді на претензії не надало, грошові кошти не сплатило і 01 грудня 2010 року звернулось до господарського суду із позовом про визнання договору недійсним.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд виходить з наступного.
Предметом спору за первісним позовом є визнання недійсним договору на транспортні послуги, а за зустрічним позовом - стягнення вартості наданих на підставі цього договору послуг.
ТОВ "Днепрспецстрой" та ТОВ "Гермес" є суб'єктами господарювання - юридичними особами.
У відповідності до ч. 2 ст. 4 Господарського кодексу України (далі - ГК України) особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.
Згідно ст. 179 ГК України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ст.306 ГК України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.
Спірний договір на транспортні послуги за правовою природою та змістом є договором перевезення вантажу автомобільним транспортом.
Так, статтею 307 ГК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі. Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень. Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань
Отже, зазначеними нормами господарського кодексу України передбачено укладення договору перевезення вантажу у письмовій формі.
Процес укладення цього договору супроводжує встановлений законодавством порядок документального оформлення перевезення вантажу. Цей порядок має певні особливості на кожному виді транспорту, застосовується щодо всіх стадій процесу перевезення вантажу і передбачає оформлення відповідних транспортних документів. Транспортні документи, що підтверджують укладення договорів перевезення вантажів, є перевізними документами.
Накладна застосовується при перевезеннях вантажів автомобільним, залізничним, морським, річковим транспортом та під час перевезень у прямому змішаному сполученні. Цей перевізний документ супроводжує вантаж на всьому шляху слідування до пункту призначення і разом з вантажем видається вантажоодержувачеві.
На автомобільному транспорті вантажовідправник повинен подати автотранспортному підприємству або організації товарно-транспортні накладні на вантажі товарного характеру, що пред'являються до перевезення, а на вантажі нетоварного характеру, по яких не ведеться складський облік товарно-матеріальних цінностей, але організовано облік шляхом заміру, зважування, геодезичного заміру, - акти заміру (зважування). Товарно-транспортні накладні і акти заміру (зважування) є основними транспортними документами, які визначають взаємовідносини між вантажовідправниками, вантажоодержувачами та автотранспортними підприємствами і організаціями.
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту визначаються спеціальними нормативними актами, зокрема до них належать: Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені Міністерством транспорту України від 14.10.97 р. №363; Правила приймання вантажів до перевезення, Правила видачі вантажів, Правила оформлення перевізних документів, Правила розрахунків за перевезення, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 р. №644, тощо.
В порушення вимог зазначених норм законодавства та ст.33 ГПК України сторони спірного договору не надали належних та допустимих доказів, обов'язкових для даного виду договорів, які б підтверджували фактичне виконання зобов'язань за договором перевезення. Акти приймання виконаних робіт не є належними доказами, які підтверджують перевезення вантажу.
За таких обставин, відсутні підстави для стягнення грошових коштів за перевезення вантажу.
Спірний договір укладений у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Спірний договір за своєю суттю подібний до організаційно - господарського довгострокового договору перевезення вантажу, який є консенсуальним договором, його норми носять диспозитивний характер і він може бути підставою для укладення основного договору перевезення вантажу. Однак такий договір не породжує прав та обов'язків сторін щодо перевезення певної партії вантажу.
Згідно з положеннями пунктів 34-36 Статуту автомобільного транспорту на підставі плану перевезень вантажів автотранспортні підприємства або організації укладають з вантажовідправниками або вантажоодержувачами річні договори на перевезення вантажів автомобільним транспортом. Їх укладення має відбутись не пізніше ніж за 45 днів після затвердження річних планів перевезень. За річним договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом автотранспортне підприємство або організація зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник пред'являти до перевезення вантажі в обумовленому обсязі. У річному договорі встановлюються обсяги і умови перевезень, визначаються раціональні маршрути і схеми вантажопотоків тощо.
Доводи третьої особи щодо фіктивності спірного договору не спростовані сторонами, суд вважає доведеною фіктивність спірного договору, з огляду на наступне.
Як було зазначено вище, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Нормами ЦК України, на які посилаються позивач та третя особа, як на правову підставу визнання спірного договору недійсним, встановлено:
- статтею ст.203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
- статтею ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин);
- стаття 234 ЦК України встановлює, що фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
З матеріалів справи вбачається, що спірним договором зафіксовані удавані наміри сторін, без дійсного наміру створити наслідки, які передбачені договором, зокрема, стосовно перевезення ТОВ "Гермес" власним транспортом для ТОВ "Днепрспецстрой" вантажів будівельного призначення - пісок на відстань 150 км в одну сторону. Маршрут, місце, об'єм перевезення сторонами спірного договору не обумовлені. Сторони спірного договору, окрім складення, не підтверджених документами на перевезення вантажу, актів прийняття робіт (послуг), ніяких дій щодо фактичного виконання умов спірного договору не вчиняли.
Отже, відповідно до ст.234 ЦК України такий правочин являється фіктивним, а фіктивний правочин є нікчемним.
З огляду на викладені норми законодавства та встановлені обставини справи, суд вважає що спірний договір підлягає визнанню недійсним в силу його фіктивності, тому первісний позов підлягає задоволенню. У зустрічному позові слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з ТОВ "Гермес" на користь ТОВ "Днепрспецстрой" підлягають стягненню судові витрати понесені останнім при поданні первісного позову, а саме: 85,00 грн. витрати по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 321,00 грн. Судові витрати, понесені ТОВ "Гермес" при поданні зустрічного позову покладаються на нього.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Первісний позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним договір №1/8 на транспортні послуги від 10 серпня 2010 року, укладений між ТОВ "Гермес" (виконавець) та ТОВ "Днепрспецстрой" (замовник).
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес", Черкаська область, Черкаський район, с.Леськи, вул. Гуріненка, 16, ідентифікаційний код 32357158 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Днепрспецстрой", м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 124, ідентифікаційний код 36367620 - 321,00 грн. судових витрат.
У зустрічному позові відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.
СУДДЯН.М. Курченко
Повне рішення складено 03 лютого 2011 року.
Судове рішення № 13647245, Господарський суд Черкаської області було прийнято 01.02.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 09/2413. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: