Рішення № 13647240, 01.02.2011, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011 рокуСправа №09/2348

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., за участю представника позивача - Базик Л.І. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства "Банк Столиця" м. Київ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м. Черкаси про стягнення 412781,09 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача 412781,09 грн. заборгованості за Договором №31-09/08-К від 14.03.2008 року про надання кредиту, у тому числі: 79750,00 грн. простроченої заборгованості по тілу кредиту, 222460,00 грн. строкової заборгованості по тілу кредиту, 98402,06 грн. прострочених відсотків за кредитом, 4988,44 грн. строкових відсотків за кредитом та 7180,59 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до умов Договору ТОВ комерційний банк "Столиця", правонаступником якого є позивач, надало відповідачу у тимчасове користування грошові кошти (кредит) у розмірі 320000,00 грн. зі строком повернення не пізніше 13.03.2013 року згідно графіка погашення, сплатою процентів за користування ним 18,5% річних. Однак відповідач порушив умови Договору щодо сплати процентів та основної суми боргу, тому згідно умов договору позивач, як кредитодавець, вимагає дострокового повернення кредиту, сплати процентів, неустойки, а також стягнення простроченої заборгованості за кредитом.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подала, представника у судове засідання втретє не направила, не повідомивши про причини, хоча була належним чином повідомлена про дату та час судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвал суду особисто відповідачу 02.12.2010 року та 16.12.2010 року. Ухвала суду від 18.01.2011 року повернута поштою з довідкою "По закінченню терміну зберігання".

На підставі ст.75 ГПК України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, судом встановлено наступне.

14 березня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю комерційний банк "Столиця", правонаступником якого став позивач - публічне акціонерне товариство "Банк Столиця", в особі керуючою філією ТОВ КБ "Столиця" у м. Черкаси та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (відповідач) укладено договір №31-09/08-К про надання кредиту (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору кредитодавець (позивач у справі) зобов'язався 14 березня 2008 року надати позичальникові (відповідач у справі) у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит) у розмірі 320000,00 грн., а позичальник зобов'язався на умовах передбачених Договором, повернути кредит не пізніше 13 березня 2013 року згідно графіка, встановленого в Додатку №1 та сплатити проценти за користування ним за ставкою 18,5% річних.

Згідно п.2.1 Договору кредитодавець надає кредит позичальнику на наступні цілі: на придбання вантажного автомобіля DAF XF 380, шляхом перерахування з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника для його подальшого цільового використання.

У розділі 3 Договору сторони домовились, що проценти є платою за користування кредитом і сплачуються за весь час користування кредитом до дня його фактичного повернення, у тому числі і після закінчення строку, на який було надано кредит. Кредитодавець щомісячно нараховує проценти за користування кредитом за період з 1 по 30 (31) число поточного місяця, а позичальник щомісячно сплачує проценти не пізніше останнього робочого дня місяця, в якому нараховані проценти, а також в день закінчення строку дії Договору. У випадку несплати нарахованих процентів у встановлений строк наступного робочого дня, вони вважаються простроченими і відображаються кредитодавцем на рахунку прострочених процентів. Після закінчення строку, на який було надано кредит (з урахуванням додаткових угод до Договору), проценти за користування кредитом нараховуються і сплачуються позичальником за ставкою 28,5% річних. За наявності простроченої заборгованості за процентами позичальник у першу чергу здійснює її погашення. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється із дня фактичного надання кредиту до дня, який передує дню повного погашення кредитної заборгованості, застосовуючи при цьому метод "факт/факт".

Відповідно до п.5.2.7 позичальник зобов'язаний повністю повернути кредит, сплатити нараховані проценти та неустойку, незалежно від настання строку виконання зобов'язання у випадках, у тому числі, невиконання позичальником своїх зобов'язань зі сплати кредиту або процентів; нецільового використання кредиту; ненадання позичальником документів згідно з п.5.2.4 Договору; тощо.

Згідно п.5.3.1 Договору кредитодавець має право вимагати дострокового повернення кредиту і сплати процентів, сплати неустойки та відшкодування інших збитків, заподіяних неналежним виконанням зобов'язань, а також відмовитись від подальшого кредитування позичальника за Договором у випадках передбачених п.5.2.7 Договору.

Згідно п.6.1.1 Договору у випадку порушення строків сплати процентів Позичальник сплачує Кредитодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (НБУ) від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочки.

У Додатку №1 до Договору сторони визначили графік погашення кредиту в сумі 320000,00 грн., який складається з 54 платежів за період з 20.10.2008 року по 13.03.2013 року по 5930,00 грн. щомісячно (у останній місяць - 5710,00 грн.).

Згідно меморіального ордеру №31-09/08-К (#62719) від 14 березня 2008 року відповідачу перераховано 320000,00 грн. кредиту.

Відповідно до акту цільового використання кредитних коштів від 26.03.2008 року відповідач сплатила грошові кошти в сумі 320000,00 грн. на поточний рахунок фізичної особи ОСОБА_3 за автомобіль DAF XF 380 згідно договору купівлі-продажу №005715 від 01.03.2008 року. (вартість автомобіля 378700,00 грн., аванс отриманий ОСОБА_3 - 58700,00 грн.).

20 листопада 2008 року сторони уклали Договір про внесення змін №1 до Договору №31-09/08-К про надання кредиту від 14.03.2008 року, яким доповнили пункт 1.1 Договору наступними абзацами:

"Позичальник зобов'язується, починаючи з 01 листопада 2008 року сплачувати проценти за користування кредитом за ставкою 20 процентів річних в національній валюті, на визначених цим Договором умовах.

Кредитодавець на положеннях та умовах цього Договору відстрочує щомісячну суму платежів за кредитом терміном до 20 липня 2009 року, фактична заборгованість за яким станом на 20 листопада 2008 року становить 314070,00 грн.

Сторони встановлюють, що погашення основної суми залишку заборгованості по кредиту позичальник здійснює платежами, відповідно до додатку №2".

Також внесені зміни до п.3.3 Договору, якими визначено, що після закінчення строку, на який було надано кредит (з урахуванням додаткових угод до Договору), проценти за користування кредитом нараховуються і сплачуються позичальником за ставкою 30 процентів річних в національній валюті.

У Додатку №2 до Договору сторони визначили графік погашення кредиту в сумі 314070,00 грн., який складається з 47 платежів за період з 20.11.2008 року по 13.03.2013 року - по 5930,00 грн. у два перші місяці, з 20.07.2009 року - по 6720,00 грн. щомісячно та 6530,00 грн. у останній місяць.

29 січня 2009 року сторони уклали Договір про внесення змін №2 до Договору №31-09/08-К про надання кредиту від 14.03.2008 року, яким доповнили Договір розділом 6 "Банківська таємниця".

03 липня 2009 року сторони уклали Договір про внесення змін №3 до Договору №31-09/08-К про надання кредиту від 14.03.2008 року, яким доповнили розділ 1 абзацом, згідно якого кредитодавець відстрочує щомісячну суму платежів за кредитом терміном до 20 жовтня 2009 року, фактична заборгованість позичальника по кредиту станом на 03 липня 2009 року становить 302210,00 грн. Розділ 3 Договору виклали у новій редакції, змінивши строк сплати процентів - не пізніше 14 числа наступного за місяцем, за який нараховані проценти. Також встановлено, що у випадку виникнення простроченої заборгованості за частиною кредиту, проценти за користування кредиту, що вважається не повернутим в визначений Договором строк і відображається на рахунку простроченої заборгованості за кредитом, нараховуються кредитодавцем за ставкою 30 процентів річних. Проценти за користування кредитом нараховуються кредитодавцем щомісяця на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту, виходячи з фактичного числа календарних днів у місяці та фактичного числа календарних днів у році.

У Додатку №3 до Договору сторони визначили графік погашення кредиту в сумі 302210,00 грн., який складається з 42 платежів за період з 20.10.2009 року по 13.03.2013 року - по 1000,00 грн. у три перші місяці, по 7675,00 грн. наступні місяці та 7560,00 грн. у останній місяць.

В порушення умов Договору та змін до нього відповідач станом на 31.10.2010 року сплатила лише 17790,00 грн. в рахунок погашення кредиту та 36910,51 грн. в рахунок оплати процентів за кредитом.

14 жовтня 2010 року позивач направив відповідачу вимогу про повне дострокове виконання кредитних зобов'язань №13/1576, у якій, посилаючись на вищезазначені пункти Договору, просив відповідача протягом п'яти днів достроково розрахуватись за Договором та оплатити заборгованість, яка станом на 04.10.2010 року складає 408480,42 грн., у тому числі: 79075,00 грн. простроченої заборгованості по тілу кредиту, 230135,00 грн. строкової заборгованості по основній сумі кредиту, 92883,88 грн. прострочених відсотків за кредитом, 6259,55 грн. строкових відсотків за кредитом та 7126,99 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків.

Відповідач на вимогу не відповів, у зазначений у вимозі строк заборгованість не сплатив.

Відповідно до Довідки про розмір існуючої заборгованості по кредитах станом на 31.10.2010 року заборгованість відповідача становить: 79750,00 грн. простроченої заборгованості по тілу кредиту, 222460,00 грн. строкової заборгованості по тілу кредиту, 98402,06 грн. прострочених відсотків за кредитом, 4988,44 грн. строкових відсотків за кредитом та нарахована пеня в сумі 7180,59 грн. за несвоєчасне погашення відсотків.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання кредиту.

Договір, на який посилається позивач, як на правову підставу виникнення зобовязань та права на стягнення заявленої суми, за своєю правовою природою є господарським кредитним договором.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Господарського кодексу України (далі ГК України) особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Правове регулювання фінансової та банківської діяльності здійснюється параграфом 1 глави 35 ГК України.

Відповідно до ч.2 ст.345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Частинами 2, 3 ст.346 ГК України визначено, що для зниження ступеня ризику банк надає кредит позичальникові за наявності гарантії платоспроможного суб'єкта господарювання чи поручительства іншого банку, під заставу належного позичальникові майна, під інші гарантії, прийняті у банківській практиці. З цією метою банк має право попередньо вивчити стан господарської діяльності позичальника, його платоспроможність та спрогнозувати ризик непогашення кредиту. Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Загальні умови виконання господарських зобовязань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

У Цивільному кодексі України порядок виконання кредитних договорів врегульований параграфом 2 глави 71.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Враховуючи наведені норми законодавства, умови Договору та докази у справі, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 79750,00 грн. простроченої заборгованості по тілу кредиту, 222460,00 грн. строкової заборгованості по тілу кредиту, 98402,06 грн. прострочених відсотків за кредитом, 4988,44 грн. строкових відсотків за кредитом.

Стосовно застосування відповідальності за порушення виконання грошових зобовязань, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідач не довів, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення, яке виразилось у простроченні виконання грошових зобовязань з погашення кредиту та відсотків по кредитному договору.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У Договорі сторони встановили, що у випадку порушення строків сплати процентів Позичальник сплачує Кредитодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочки.

Позивачем обґрунтовано нарахована пеня в сумі 7180,59 грн. із застосуванням обмеження подвійною обліковою ставкою НБУ за період з 05.05.2010 року по 31.10.2010 року, тобто за 180 днів, що відповідає вимогам ч.6 ст.232 ГК України, тому в цій частині позовні вимоги також підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 79750,00 грн. простроченої заборгованості по тілу кредиту, 222460,00 грн. строкової заборгованості по тілу кредиту, 98402,06 грн. прострочених відсотків за кредитом, 4988,44 грн. строкових відсотків за кредитом, 7180,59 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати понесені останнім при поданні позову, а саме: 4127,85 грн. витрати по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 4363,85 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства "Банк Столиця", м. Київ, вул. Маршала Тимошенко, буд.29-Б, ідентифікаційний код 26520464 - 79750,00 грн. простроченої заборгованості по тілу кредиту, 222460,00 грн. строкової заборгованості по тілу кредиту, 98402,06 грн. прострочених відсотків за кредитом, 4988,44 грн. строкових відсотків за кредитом, 7180,59 грн. пені за несвоєчасне погашення відсотків та 4363,85 грн. судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

СУДДЯН.М. Курченко

Повне рішення складено 03 лютого 2011 року.