Рішення № 13646689, 03.02.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.02.2011 Справа № 8/85

За позовом Дочірнього підприємства „Житловий комплекс №2” Закритого акціонерного товариства „Житлово-побутове підприємство”, м. Ужгород

до відповідача Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород-Оноківці

про стягнення 84402,82 грн., в т.ч. 59096,98 грн. основного боргу за проживання, 16451,43 грн. пені, 8215,80 грн. 0,5% неустойки та 638,61 грн. інфляційних витрат

Суддя В.С. Русняк

Представники:

Від позивача Пилипець В.В. директор;

Від відповідача Страшко С.О. юрисконсульт юридичного відділу ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” І категорії, довіреність №142/15 від 03.08.10

СУТЬ СПОРУ: Дочірнім підприємством „Житловий комплекс №2” Закритого акціонерного товариства „Житлово-побутове підприємство”, м. Ужгород заявлено позов до Відкритого акціонерного товариства Енергопостачальна компанія „Закарпаттяобленерго”, м. Ужгород-Оноківці про стягнення 84402,82 грн., в т.ч. 59096,98 грн. основного боргу за проживання, 16451,43 грн. пені, 8215,80 грн. 0,5% неустойки та 638,61 грн. інфляційних витрат

В порядку ст. 22 ГПК України позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог від 03.02.11, у звязку з помилковим нарахуванням пені, неустойки та інфляційних витрат. Просить стягнути з відповідача уточнену суму позовних вимог 62283,73 грн., в т.ч. 59096,98 грн. основного боргу за проживання, 1282,88 грн. інфляційних витрат, 1640,13 грн. 3% річних та 263,74 грн. пені.

Представником відповідача обґрунтування основних заперечень на позовну заяву ДП „ЖК №2” ЗАТ „ЖПП” викладено у відзиві ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” №6-5-16 від 24.01.2011 року. Однак, подано письмове пояснення №6-5-30 від 02.02.11, в якому вважає за необхідне доповнити наступне.

У відповідності до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки. У даному випадку, позовна давність по стягненню заборгованості з ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” перед ДП „ЖК №2” ЗАТ „ЖПП” становить три роки. У звязку з вищевикладеним, сторонами проведено звірку взаємних розрахунків за належний період, тобто з 01.11.2007р. по 01.11.2010 р. За результатами звірки було підписано двосторонній акт звірки від 31.01.2011 р. та підтверджено, що належна до стягнення сума заборгованості ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” перед ДП „ЖК №2” ЗАТ „ЖПП” становить 39966,85 грн. (підтверджено копією акту звірки від 31.01.11).

Крім того, ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” не в змозі у повному обсязі виконувати власні зобов'язання по погашенню кредиторської заборгованості, яка зумовлена важким фінансовим станом Компанії, що склався в умовах загального економічного спаду в Україні, спричиненого впливом світової фінансової кризи, та відповідно, об'єктивними (незалежними від боржника) причинами, тобто значними обсягами дебіторської заборгованості, велика частина якої це борги населення, житлово-комунальних господарств, державного, обласного та місцевого бюджетів за відпущену та неоплачену електроенергію, що є наслідками фінансово-економічної кризи, і стягнення яких у порядку позовного провадження значно утруднене або практично не можливе.

Просить зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій та відмовити в задоволені позову ДП „ЖК №2” ЗАТ „ЖПП” в частині стягнення необґрунтованої та безпідставної суми 19130,13 грн. основного боргу за проживання, судові втрати покласти на позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ДП „Житловий комплекс №2” ЗАТ „Житлово-побутове підприємство” (Виконавцем) та ВАТ „ЕК „Закарпаттяобленерго” (Замовником) укладено Договір №23 від 01.04.02 на проживання в гуртожитку ОСОБА_1. та ОСОБА_2., №24 від 01.04.02 на проживання в гуртожитку ОСОБА_3 та Договір №5 від 01.07.03 на проживання в гуртожитку ОСОБА_4. Відповідно до умов вищезазначених Договорів Виконавець передає Замовнику для тимчасового проживання його працівників в гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, по вартості відшкодування витрат на утримання 1 ліжко/місця. Згідно з п.п. 2.2.2 вищезазначених Договорів Замовник зобовязаний своєчасно оплачувати витрати Виконавцю за надані послуги не пізніше 10 днів з моменту виписаного рахунку на оплату за проживання, або платіжного доручення.

Позивачем по даних Договорах зобовязання виконано. Матеріалами справи підтверджено факт порушення відповідачем умов вищезазначених Договорів щодо своєчасної оплати вартості наданих послуг. За період з лютого 2006 р. по 01 листопада 2010 р. відповідач заборгував позивачу за проживання та комунальні послуги 59096,98 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Також, дане правило закріплено в Господарському кодексі України статтею 193.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.2 та п. 3.3 вищезазначених Договорів за несплату Замовником платежів у строки, встановлені договором нараховується пеня в розмірі 1% за кожен день прострочки. За невиконання або неналежне виконання будь-яких зобовязань, передбачених договором, винна сторона сплачує неустойку в розмірі 0,5% від річної суми.

П. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, станом на день заявлення позову ДП „ЖК №2” ЗАТ „ЖПП” нараховано ВАТ ЕК „Закарпаттяобленерго” 16451,43 грн. пені, 8215,80 грн. 0,5% неустойки та 638,61 грн. інфляційних витрат.

Відповідно до заяви від 03.02.11 ДП „ЖК №2” ЗАТ „ЖПП” уточнено розмір позовних вимог, у звязку з помилковим нарахуванням пені, неустойки та інфляційних витрат. Отже, станом на день вирішення спору розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 62283,73 грн., в т.ч. 59096,98 грн. основного боргу за проживання, 1282,88 грн. інфляційних витрат, 1640,13 грн. 3% річних та 263,74 грн. пені (підтверджено рахунками, розрахунками інфляційних витрат, 3% річних, пені).

Відповідач відповідно до відзиву на позовну заяву №6-5-16 від 24.01.11 та письмового пояснення №6-5-30 від 02.02.11 просить зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій та відмовити в задоволені позову ДП „ЖК №2” ЗАТ „ЖПП” в частині стягнення необґрунтованої та безпідставної суми 19130,13 грн. основного боргу за проживання. Крім того, відповідачем заявлено про застосування позовної давності по спору.

Отже, оцінивши докази на предмет їх допустимості та доказової сили, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог частково на суму 41513,47 грн., з якої 39966,85 грн. сума основного боргу за період з листопада 2007 року по жовтень 2010 року включно, 1282,88 грн. інфляційні витрати, 263,74 грн. пені.

В частині позовних вимог на суму 19130,13 грн., що складає заборгованість за період з лютого 2006 року по жовтень 2007 року в позові слід відмовити, оскільки (позовна заява подана до суду 24.11.2010 р.) відповідач заявив про застосування позовної давності по спору, а тому відповідно до п. 4 ст. 267 ЦК України сплив строк позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, що є підставою для відмови у позові.

В частині заявлених позивачем вимог у судовому засіданні про стягнення з відповідача 3% річних на суму 1640,13 грн. вказану заяву слід залишити без розгляду, оскільки відповідно до ст. 22 ГПК України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи те, що в позовній заяві поданій позивачем не містилось вимоги про стягнення з відповідача 3% річних і до початку розгляду справи позивачем не було подано заяви про зміну предмету або підстав позову, а тому в цій частині вимог про уточнення позовних вимог слід залишити без розгляду.

Клопотання відповідача про зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій задоволенню не підлягає, оскільки згідно з ч. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання. Враховуючи те, що позивачем не заявлено вимоги про стягнення штрафу з відповідача, а заявлена до стягнення пеня в розмірі 263,74 грн. не надмірно велика порівняно із збитками кредитора, а тому відсутні підстави для зменшення розміру пені.

Враховуючи вищевикладене, позов слід задоволити частково на суму 41513,47 грн., в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в розмірі 531,67 грн., в т.ч. 415,60 грн. по оплаті держмита та 116,07 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Справа вирішується у строки передбачені ч. 3 ст. 69 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 257, 267 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 49, 69, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальної компанії „Закарпаттяобленерго” (Закарпатська область, м. Ужгород-Оноківці, вул. Головна, 57, код 00131529) на користь Дочірнього підприємства „Житловий комплекс №2” Закритого акціонерного товариства „Житлово-побутове підприємство” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Бородіна, 14, код 31624609, р/р 26005301201812 в ПІБ м. Ужгород, МФО 312163) суму 41513,47 (сорок одну тисячу пятсот тринадцять гривень сорок сім копійок) грн. (в т.ч. 39966,85 грн. основного боргу, 1282,88 грн. інфляційних витрат, 263,74 грн. пені) та суму 531,67 (пятсот тридцять одну гривню шістдесят сім копійок) грн. відшкодування судових витрат (в т.ч. 415,60 грн. по оплаті держмита та 116,07 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

Видати наказ.

3.В решті позовних вимог відмовити.

Суддя В.С. Русняк