Рішення № 136460730, 13.05.2026, Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 473/948/26

Провадження № 2/467/388/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.05.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Кологривої Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Романенко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Арбузинка цивільну справу за позовною заявою акціонерного товариства «АКЦЕНТ-Банк» доОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року акціонерне товариство «АКЦЕНТ-Банк» звернулося до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 16 вересня 2025 року ОСОБА_1 , будучи клієнтом Банку, уклала з Банком кредитний договір № АВН0СТ155101758003420247 щодо надання кредиту в розмірі 15000 грн. строком на 6 місяців (тобто до 15 березня 2026 року) зі сплатою процентів у розмірі 75% щорічно та комісії в розмірі 0 грн. (Кредитний договір складається із Заяви Клієнта та Графіку погашення кредиту). У разі, якщо один із документів було підписано простим електронним підписом у вигляді ОТП-паролю, то відповідач (підписавши Анкету-Заяву про Приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку) погодився на його використання згідно до п.1.1.3.2.9 УіПу: 1.1.3.2.9. Банк має право для різних цілей (повідомлення про зміну тарифів, активація додаткових послуг, актуалізація контактних даних, зміна Умов та Правил надання банківських послуг, інформування про розмір заборгованості по кредиту, інформування про проведених банком акціях, дистанційне обслуговування і т.д.) встановити контакт з Клієнтом, використовуючи будь-які зазначені канали зв`язку: відправлення SMS-повідомлень на мобільний телефон Клієнта; відправлення повідомлення за допомогою мобільного додатку у випадку встановлення мобільного додатку для телефону, номер якого передавався Клієнтом Банку при його ідентифікації і статусу "on-line" в мобільному додатку, авторизація за допомогою мобільного телефону і ОТР-пароля: поштовий лист; телеграма; повідомлення по електронній пошті; повідомлення в банкоматах і терміналах самообслуговування; друк інформації на чеках в POS-терміналах; інші засоби комунікації. При цьому, в даних Умовах та правилах умови комунікації Банку з Клієнтом за допомогою SMS-повідомлень, SMS-паролів, SMS-підтверджень означають, в тому числі використання повідомлень у додатку. Механізм отримання згоди від Клієнта шляхом авторизації за допомогою мобільного телефону і ОТР-пароля. У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором відповідачка станом на 05 березня 2026 року має заборгованість 14795 грн. 90 к., яка складається з: 12017 грн. 50 к. - заборгованості за кредитом, 2242 грн. 25 к. - заборгованості за процентами, 536 грн. 15 к. пені. Посилаючись на викладене, позивач прохав стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 14795 грн. 90 к. та судовий збір у розмірі 2662 грн. 40 к.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 10 березня 2026 року справу передано на розгляд до Арбузинського районного суду Миколаївської області по підсудності.

Ухвалою суддіАрбузинського районного суду Миколаївської області Кологривої Т.М. від 01 квітня 2026 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про підтримання позовних вимог та розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання двічі не з`явився без повідомлення причин, незважаючи на те, що про дату, час і місце судового засідання повідомлявся за місцем реєстрації, відзиву до суду не подав.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 16 вересня 2025 року звернулася до АТ «А-Банк» щодо отримання банківських послуг та підписала Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».

Згідно анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», відповідач погодилася, що анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і вищевказаними Тарифами становить між нею та позивачем договір про надання банківських послуг, умови якого їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

Відповідачка 16 вересня 2025 року ознайомлена з умовами кредитування згідно даних паспорта споживчого кредиту «Швидка готівка», а саме встановлено: сума/ліміт кредиту 15000 грн.; процентна ставка - 75 % річних; загальні витрати за кредитом 3487 грн. 35 к.; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) 18487 грн. 35 к.; реальна річна процентна ставка 109.04 % річних. Паспорт містить підпис ОСОБА_1 , підтверджений простим електронним підписом, про те, що вона ознайомлена з дійсними умовами і правилами надання банківських послуг.

Згідно заяви клієнта № АВН0СТ155101758003420247 від 16 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до АТ «А-Банк» та просила надати кредит за послугою «Швидка готівка» на умовах: вид кредиту кредит, мета отримання кредиту - придбання товару/здійснення платежу/оплата послуг, сума кредиту 15000 грн., строк кредиту 6 місяців, процентна ставка (фіксована) 75% на рік, номер платіжної картки, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту 4400005541616659.

Згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит від 16 вересня 2025 року: дата платежу (видачі) 16 вересня 2025 року, кількість днів у розрахунковому періоді 180; чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період 18487 грн. 35 к., сума кредиту за договором 15000 грн.; проценти за користування кредитом 3487 грн. 35 к.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

З огляду на вищевикладене, суд доходить до висновку про належне ознайомлення відповідачки з умовами укладеного кредитного договору шляхом ознайомлення з паспортом споживчого кредиту за програмою «Швидка готівка», підписання заяви та таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит електронним підписом.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов`язання, строк виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк виконання боржником обов`язку не встановлений, або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Меморіальний ордер № ТR.49609106.26531.6066 від 16 вересня 2025 року свідчить про перерахування позивачем відповідачу ОСОБА_1 коштів у розмірі 15000 грн. за кредитним договором № АВН0СТ155101758003420247 від 16 вересня 2025 року.

Згідно виписки по кредиту АТ «Акцент-банк» за період з 16 вересня 2025 року по 05 березня 2026 року ОСОБА_1 має заборгованість (станом на 05 березня 2026 року) в розмірі 14795 грн. 90 к.

Оскільки встановлено, що відповідач не виконала взятих на себе за кредитним договором зобов`язань, внаслідок чого утворилася заборгованість, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 12017 грн. 50 к. - заборгованості за кредитом та 2242 грн. 25 к. - заборгованості за процентами є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення пені.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За допомогою неустойки (штрафу, пені) допускається забезпечувати виконання значної кількості зобов`язань. Зокрема, неустойка може забезпечувати виконання: договірних зобов`язань, що традиційно для цивільного обороту, оскільки в більшості випадків, саме в договорі його сторони встановлюють неустойку (штраф або пеню). Причому, це може відбуватися як під час укладення договору для забезпечення виконання зобов`язання, так і після, але до виконання тих зобов`язань, які виникли на його підставі.

Пеня, як різновид неустойки, характеризується такими ознаками: а) застосування виключно у грошових зобов`язаннях; б) можливість встановлення тільки за такий вид порушення зобов`язання, як прострочення виконання (порушення умови про строки); в) обчислення у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання; г) триваючий характер нарахування пені за кожен день прострочення.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

Відповідно до п. 12 Заявки кредитного договору від 16 вересня 2025 року сторони погодили, що неустойка складає 0.07% від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочки та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України і бути більшої за 15%.

Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 року у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

За таких обставин, суд прийшов до висновку про те, що вимоги про стягнення пені у розмірі 536 грн. 15 к. задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовної заяви.

Сплачені позивачем витрати на оплату судового збору у розмірі 2662 грн. 40 к. на підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто у розмірі 96.38 %.

Керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 76-81, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву акціонерного товариства «АКЦЕНТ-Банк» доОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Акцент-банк» (місцезнаходження: 49074, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Батумська, буд.11, код ЄДРПОУ 14360080)заборгованість за кредитним договором від 16 вересня 2025 року у розмірі 14259 (чотирнадцять тисяч двісті п`ятдесят дев`ять) грн. 75 к., з яких: 12017 грн. 50 к. - заборгованості за кредитом, 2242 грн. 25 к. - заборгованості за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Акцент-банк» (місцезнаходження: 49074, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Батумська, буд.11, код ЄДРПОУ 14360080) витрати на оплату судового збору у розмірі2566 (дві тисячі п`ятсот шістдесят шість) грн. 02 к.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.М.Кологрива