Рішення № 136431154, 12.05.2026, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/613/26

Провадження № 2/484/816/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Маржиної Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Ткаченко К.А.,

у відсутність сторін, їх представників згідно заяв,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Синюшинобрідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області про тлумачення заповіту, -

ВСТАНОВИВ:

09.02.2026 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Маняка І.Л. звернувся до суду із позовом до Синюхино-Брідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області про тлумачення складеного на його користь заповіту, складеного ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідченого 15.01.2020 року секретарем Чаусівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Смуток Н.В., зареєстрованого в реєстрі за №2, в тій частині, що ОСОБА_2 заповіла саме земельну частку (пай) розміром 4,8 умовних кадастрових гектара, що належала їй на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії РН № 668690 із земель колективної власності колишнього ССЗ «Мир» в межах території Довгопристанської сільської ради Первомайського району Миколаївської області 20.05.2019 року, реєстровий № 2321.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , актовий запис № 953 від 19.09.2025 року. В день її смерті відкрилась спадщина на все належне їй майно, у тому числі на земельну частку (пай) розміром 4,8 умовних кадастрових гектара, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН № 668690 із земель колективної власності колишнього ССЗ «Мир» в межах території Довгопристанської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, виданим Первомайською райдержадміністрацією Миколаївської області 20.05.2019 року, зареєстрованим за № 2321. Позивач є спадкоємцем зазначеного майна за заповітом, посвідченим 15 січня 2020 року секретарем Чаусівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Смуток Наталією Володимирівною, зареєстрованим в реєстрі за № 2. Маючи намір отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай) він звернувся до приватного нотаріуса Первомайського районного нотаріального округу Миколаївської області Демченко Т.М. Проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину було відмовлено з наступних підстав. На думку нотаріуса, з тексту заповіту немає можливості ідентифікувати заповіданий об`єкт, як-то частка, частина, ідеальна частка, тощо, кадастровий номер, цільове призначення, місце розташування, що затрудняє визначення об`єкту спадкового майна при видачі свідоцтва про право на спадщину. Справа в тому, що в тексті заповіту зазначено, що ОСОБА_2 заповідає ОСОБА_1 земельну ділянку розміром 4,8 га, яка належить їй згідно сертифікату на право на земельну частку (пай), виданого їй 20.05.2019 року, як члену сільськогосподарського підприємства ССЗ «Мир» с.Довга Пристань Первомайського району Миколаївської області на підставі рішення Первомайської райдержадміністрації Миколаївської області від 06.09.1996 року № 274. Вважає, що при складанні заповіту 15.01.2020 року спадкодавець ОСОБА_2 заповідала йому не земельну ділянку площею 4,8 га, а саме земельну частку (пай) розміром 4,8 умовних кадастрових гектара, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН № 668690 із земель колективної власності колишнього ССЗ «Мир» в межах території Довгопристанської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, виданим Первомайською райдержадміністрацією Миколаївської області 20.05.2019 року, зареєстрованим за № 2321. На момент складання заповіту і до часу смерті ОСОБА_2 земельна частка (пай) розміром 4,8 умовних кадастрових гектара в натурі (на місцевості) виділена не була. На момент складання заповіту земельної ділянки площею 4,8 га у власності спадкодавця ОСОБА_2 не перебувало, тому і заповідати вона її не могла. На час складання заповіту 15.01.2020 року та до часу смерті спадкодавця ОСОБА_2 у її власності перебувала саме земельна частка (пай) розміром 4,8 умовних кадастрових гектара, посвідчена сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН № 668690 із земель колективної власності колишнього ССЗ «Мир» в межах території Довгопристанської (нині Синюхино-Брідської) сільської ради Первомайського району Миколаївської області, виданим Первомайською райдержадміністрацією Миколаївської області 20.05.2019 року, зареєстрованим за № 2321, яку вона і заповідала.

Ухвалою суду від 16.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено справу до підготовчого засідання. Крім того, зобов`язано позивача ОСОБА_1 у строк до 27.02.2026 року надати суду інформацію та відповідні документи, які підтверджують прийняття ним спадщини.

18.02.2026 року представником позивача на виконання вимог ухвали суду надано витребувані докази.

Ухвалою суду від 06.03.2026 року витребувано від приватного нотаріуса Первомайського районного нотаріального округу Миколаївської області Демченко Тетяни Михайлівни належним чином завірену копію спадкової справи № 74766489 (№ у Спадковому реєстрі), № 83/2025 (№ у нотаріуса), заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

18.03.2026 року від приватного нотаріуса надійшли витребувані докази.

Ухвалою суду від 06.04.2026 року закрито підготовче провадження в наданій справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження. Ухвалено уточнити назву відповідача відповідно до правоустановчих документів, зазначити відповідачем Синюшинобрідську сільську раду Первомайського району Миколаївської області.

Представник позивача Маняк І.Л. надав заяву, в якій просив розглянути справу в його та позивача відсутність, зазначив, що позов підтримує повністю.

Від представника відповідача сільського голови Синюшинобрідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Зубка О. до суду надійшла заява, в якій він зазначив, що просить розглянути справу в його відсутність, позов визнає, проти його задоволення не заперечує.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи.

Сторонами, їх представниками не подано будь-яких інших заяв і клопотань по суті позовних вимог.

Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, наданих сторонами та витребуваних судом, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги законні, обґрунтовані і підлягають повному задоволенню.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до принципу диспозитивності, закріпленого у статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , актовий запис № 953 від 19.09.2025 року. /а.с.10/.

В день її смерті відкрилась спадщина на все належне їй майно, у тому числі на земельну частку (пай) розміром 4,8 умовних кадастрових гектара, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН № 668690 із земель колективної власності колишнього ССЗ «Мир» в межах території Довгопристанської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, виданим Первомайською райдержадміністрацією Миколаївської області 20.05.2019 року, зареєстрованим за № 2321. /а.с.9/.

ОСОБА_1 є спадкоємцем зазначеного майна за заповітом, посвідченим 15 січня 2020 року секретарем Чаусівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Смуток Наталією Володимирівною, зареєстрованим в реєстрі за № 2, відповідно до змісту якого ОСОБА_2 заповідає ОСОБА_1 земельну ділянку розміром 4,8 га, яка належить їй згідно сертифікату на право на земельну частку (пай), виданого їй 20.05.2019 року, як члену сільськогосподарського підприємства ССЗ «Мир» с.Довга Пристань Первомайського району Миколаївської області на підставі рішення Первомайської райдержадміністрації Миколаївської області від 06.09.1996 року № 274. Наданий заповіт наявний в матеріалах спадкової справи /а.с.55/.

Заповіт змінений чи скасований не був.

Маючи намір отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай) позивач звернувся до приватного нотаріуса Первомайського районного нотаріального округу Миколаївської області Демченко Т.М., проте, у видачі свідоцтва про право на спадщину йому було усно відмовлено з наступних підстав. На думку нотаріуса, з тексту заповіту не має можливості ідентифікувати заповіданий об`єкт, як-то частка, частина, ідеальна частка тощо, кадастровий номер, цільове призначення, місце розташування, що затрудняє визначення об`єкту спадкового майна при видачі свідоцтва про право на спадщину. /а.с.7/.

З відповіді Відділу № 4 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного Управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 23.01.2026 року вбачається, що відповідно до Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП «Мир» в межах території Довгопристанської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, громадянка України ОСОБА_2 має право на земельну частку (пай) площею 4,8 умовних кадастрових га (на підставі розпорядження Первомайської райдержадміністрації від 06.09.1996 року № 274) згідно з сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії МК № 0036450, зареєстрованого 24.09.1996 року за номером 2321. 20.05.2019 року згідно з Книгою реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСП «Мир» в межах території Довгопристанської сільської ради Первомайського району Миколаївської області за громадянкою ОСОБА_2 зареєстровано дублікат сертифіката серії PH № 668690, який було виготовлено взамін сертифіката серії МК № 0036450. Станом на 01.01.2013 року взамін сертифіката серії PH № 668690 громадянка ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку не отримувала. Технічна документація із землеустрою у встановленому законодавством порядку до місцевого фонду документації із землеустрою не надходила. /а.с.11/.

З відповіді Відділу № 4 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного Управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 27.01.2026 року вбачається, що вартість земельної частки (паю) розміром 4,8 ум. кад. га станом на 2026 рік складає 103 717,86 грн. 86 коп. /а.с.12/.

З інформації Первомайського РВА від 04.02.2026 року вбачається, що за період з 01.01.2012 року по 15.09.2025 року розпорядження голови (начальника) районної державної (військової) адміністрації із питання про виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) розміром 4,8 га, посвідченої сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії МК №0036450 із земель колективної власності колишнього ССЗ «Мир» в межах території Довгопристанської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, виданого на ім`я ОСОБА_2 Первомайською райдержадміністрацією 24.02.1996 року, зареєстрованого за №2321, не приймались. /а.с.14/.

З відповіді Синюшинобрідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області від 30.01.2026 року вбачається, що з 01.01.2019 року по теперішній час рішення про виділення в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) громадянці ОСОБА_2 із земель колишнього ССЗ «Мир» не приймалось. /а.с.13/.

Згідно ст. 1223 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 ЦК України. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 1256 ЦК України суд розглядає справу про тлумачення заповіту за наявності таких умов: 1) зміст заповіту містить суперечності, неточності, що ускладнюють розуміння останньої волі заповідача; 2) наявність спору між спадкоємцями щодо тлумачення заповіту - спадкоємці мають різне уявлення про волевиявлення заповідача. За відсутності спору тлумачення заповіту здійснюється самими спадкоємцями на підставі частини першої статті 1256 ЦК України.

Зі змісту пункту 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" убачається, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Оскільки нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину посилаючись на те, що нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на право на земельну частку пай, так як заповідано земельну ділянку, суд дійшов висновку про наявність спору щодо тлумачення заповіту, а тому, відповідно до частини другої статті 1256 ЦК України тлумачення заповіту здійснює суд.

Тлумачення заповіту судом не повинно змінювати волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт. Суд не може брати на себе права власника щодо розпоряджання його майном на випадок смерті. Тлумачення заповіту є лише інструментом з`ясування волі заповідача після його смерті. Отже, суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, що може спотворити волю заповідача.

Неточне відтворення в заповіті власної волі заповідача щодо долі спадщини може бути зумовлене, перш за все, неоднаковим використанням у ньому слів, понять і термінів, які є загальноприйнятими у сфері речових, зобов`язальних, спадкових відносин тощо. Цьому також можуть сприяти й певні неузгодженості між змістом окремих частин заповіту і змістом заповіту в цілому, що ускладнюють розуміння волі заповідача стосовно долі спадщини.

Згідно ч.2 ст. 213 ЦК України не допускається, щоб при тлумаченні правочину здійснювався пошук волі учасника правочину, який не знайшов відображення у тексті самого правочину при тлумаченні заповіту, не допускається і внесення змін у зміст заповіту.

Згідно зі статтею 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 18 квітня 2018 року у справі № 753/11000/14-ц зазначив, що в частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.

Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значень термінів.

Другим рівнем тлумачення (у разі якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, та з чого вони виходили при його виконанні.

Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.

З огляду на викладене тлумаченню підлягає правочин або його частина у способи, встановлені статтею 213 ЦК України, тобто тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень. Пріоритет надається тому, що написано в правочині, тобто буквальному тлумаченню слів та термінів. При тлумаченні правочину, у тому числі заповіту, спершу береться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів, тобто здійснюється буквальне тлумачення правочину. І лише коли буквальне тлумачення не дало змоги витлумачити зміст правочину, необхідно вдаватися до порівняння частини правочину, намірів тощо. Тобто правила тлумачення правочину визначені законом за принципом концентричних кіл: за неможливості витлумачити зміст правочину шляхом використання вузького кола засобів (буквальне тлумачення) залучаються інші засоби.

Відповідно до статей 1216, 1218, 1219 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за винятком тих, котрі нерозривно пов`язані з особою спадкодавця.

Відповідно до пунктів 16, 17 Перехідних положень Земельного кодексу України громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю. Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.

Згідно Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 08.08.1995 року розміри земельної частки (паю) в умовних кадастрових гектарах визначаються виходячи з вартості земельної частки (паю) та середньої грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь для даного підприємства, кооперативу, товариства.

Суд прийшов до висновку, що наявні правові підстави для тлумачення заповіту, складеного спадкодавцем ОСОБА_2 , та посвідченого 15 січня 2020 року секретарем Чаусівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Смуток Наталією Володимирівною, зареєстрованого в реєстрі за № 2, оскільки зміст заповіту як одностороннього правочину, який становить волю заповідача є не цілком зрозумілим, логічним, послідовним та таким, що містить нечітке формулювання, оскільки заповідається земельна ділянка площею 4,8 га, а правовстановлюючі документи зазначені на земельну частку (пай), а саме сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РН № 668690 із земель колективної власності колишнього ССЗ «Мир» в межах території Довгопристанської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, виданий Первомайською райдержадміністрацією Миколаївської області 20.05.2019 року, зареєстрований за № 2321.

Тобто дане формулювання вказує на прогалини у реалізації волі заповідача щодо спадщини, що, відповідно, дає суду підстави вважати про необхідність тлумачення даного правочину, зокрема у судовому порядку, зміст якого не містить чітке виявлення волі заповідача щодо належного йому майна.

Вбачається, що при складанні заповіту 15.01.2020 року спадкодавець ОСОБА_2 заповідала позивачу не земельну ділянку площею 4,8 га, а саме земельну частку (пай) розміром 4,8 умовних кадастрових гектара, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН № 668690 із земель колективної власності колишнього ССЗ «Мир» в межах території Довгопристанської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, виданим Первомайською райдержадміністрацією Миколаївської області 20.05.2019 року, зареєстрованим за № 2321.

На момент складання заповіту і до часу смерті ОСОБА_2 земельна частка (пай) розміром 4,8 умовних кадастрових гектара в натурі (на місцевості) виділена не була.

На момент складання заповіту земельної ділянки площею 4,8 га у власності спадкодавця ОСОБА_2 не перебувало, тому і заповідати вона її не могла.

На час складання заповіту 15.01.2020 року та до часу смерті спадкодавця ОСОБА_2 у її власності перебувала саме земельна частка (пай) розміром 4,8 умовних кадастрових гектара, посвідчена сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН № 668690 із земель колективної власності колишнього ССЗ «Мир» в межах території Довгопристанської (нині Синюхино-Брідської) сільської ради Первомайського району Миколаївської області, виданим Первомайською райдержадміністрацією Миколаївської області 20.05.2019 року, зареєстрованим за № 2321, яку вона і заповідала.

За таких обставин суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а тому слід розтлумачити зміст заповіту ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідченого 15.01.2020 року секретарем Чаусівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Смуток Наталією Володимирівною, зареєстрованого в реєстрі за № 2, й зазначити, що виявленням її волі є розпорядження, згідно якого вона заповідає ОСОБА_1 , земельну частку (пай) розміром 4,8 умовних кадастрових гектар, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН № 668690 із земель колективної власності колишнього ССЗ «Мир» в межах території Довгопристанської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, виданим Первомайською райдержадміністрацією Миколаївської області 20.05.2019 року, зареєстрованим за № 2321.

Позивачем не заявлено про відшкодування судових витрат.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10, 12, 13, 77-80, 89, ч.3,4 ст. 200, ч.4 ст. 206, ч.3 ст. 211, ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Синюшинобрідської сільської ради Первомайського району Миколаївської області про тлумачення заповіту, - задовольнити повністю.

Розтлумачити зміст заповіту ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідченого 15.01.2020 року секретарем Чаусівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області Смуток Наталією Володимирівною, зареєстрованого в реєстрі за № 2, й зазначити, що виявленням її волі є розпорядження, згідно якого вона заповідає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , земельну частку (пай) розміром 4,8 умовних кадастрових гектар, посвідчену сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії РН № 668690 із земель колективної власності колишнього ССЗ «Мир» в межах території Довгопристанської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, виданим Первомайською райдержадміністрацією Миколаївської області 20.05.2019 року, зареєстрованим за № 2321.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Синюшинобрідська сільська рада Первомайського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 04376951, адреса: вул. Центральна, 14, с. Синюхин Брід, Первомайський район, Миколаївська область, 55234.

Повний текст судового рішення виготовлено 12 травня 2025 року.

СУДДЯ: