Ухвала суду № 136430868, 11.05.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/930/26

Провадження № 1-кс/487/2085/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2026 року місто Миколаїв

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання слідчого СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 14.01.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026230000000060, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_6 звернувся до Заводського районного суду міста Миколаєва з клопотанням, погодженим прокурором, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 14.01.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026230000000060, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінального правопорушення в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення в порядку, визначеному КПК України, доказами. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, підозрюваний не має стійких соціальних зв`язків, крім цього тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, в разі визнання його винуватим у вчиненні вказаних злочинів (зокрема це позбавлення волі від трьох до семи років) може спонукати його залишити місце проживання та виїхати за межі України або сховатися на тимчасово окупованій території. Усвідомлюючи про неминучість покарання за вчиненні ним тяжких та інших злочинів, за які Законом передбачені покарання позбавлення волі на строк від трьох до семи років, що може бути визнане підозрюваним більш небезпечним ніж втеча. Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Крім того, встановлено наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки на сьогоднішній день ще не допитано всіх свідків по кримінальному провадженню, встановлюється їх місцезнаходження. Оскільки підозрюваний має доступ до зброї, відомі місця проживання свідків, що надасть змогу останньому здійснювати, як моральний так і фізичний тиск на свідків з метою не надання такими особами свідчень або зміни раніше наданих показів, як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Ризик вчинення іншого злочину підтверджується фактом вчинення після тяжкого злочину інших умисних злочинів (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). Даний ризик зумовлений тим, що СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області по матеріалам кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12026170500000102 від 14.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України в рамках якого 20.04.2026 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст.ст. 208, 615 КПК України та 21.04.2026 останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, 22.04.2026 ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду міста Кременчук відносно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Окрім викладеного, встановлено ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що підтверджується тим, що підозрюваний, розуміючи ступінь тяжкості вчинених злочинів, наслідки та ризик втечі для нього, може здійснити вплив на свідків як благаючі або умовляючи їх, так і маючи безперешкодний доступ до вогнепальної зброї за допомогою якої може погрожувати свідкам, щоб вони відмовились від своїх показань, які вони надали або будуть надавати під час досудового розслідування та в суді. Також, підозрюваний, перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинені злочини, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування та судового слідства (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України). Враховуючи наявність обґрунтованої підозри та наявність ризиків, тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу підозрюваного, а також, характер злочину, в якому ОСОБА_7 підозрюється, сторона обвинувачення приходить висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 є єдиним, виключним і достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного на час досудового розслідування кримінального провадження. Сторона обвинувачення вважає, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою, а в разі обрання запобіжного заходу у вигляді застави, то розмір її визначити в межах вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що підозрюваний визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення, щиро кається у скоєному. Вказав на те, що ризики не доводять необхідності застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. ОСОБА_7 зробив для себе належні висновки, має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання. Підозрюваному вже обрано запобіжний захід, ним внесено заставу в іншому кримінальному провадженні. Просив застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі, а саме: особисте зобов`язання або нічний домашній арешт.

Підозрюваний у судовому засіданні провину у скоєнні кримінального правопорушення визнав, пояснив, що вчинив не гідно. Кошти від продажу зброї витрачав на придбання необхідних речей для ремонту автівкок з метою виконання бойових завдань. Підтримав позицію захисника.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Херсонській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026230000000060 від 14.01.2026 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.

За версією сторони обвинувачення ОСОБА_7 , підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 та проходячи військову службу на посаді офіцера з логістики тієї ж військової частини, під час виконання обов`язків військової служби у невстановленому органом досудового розслідування місці у невстановлений час придбав пластичну вибухову речовину на основі бризантної вибухової речовини гексогену та пластифікатору поліізобутилену та діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи умисел на придбання і зберігання вибухової речовини без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи, що вказаний предмет є вибуховою речовиною, незаконно, в порушення вимог додатку № 1, затвердженого п. 1 постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п.п. 1-4, 9, 15 Положення по дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576, п.п. 8.1, 8.9, 13-15 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, придбав вказану вибухову речовину без передбаченого законом дозволу і переніс її у невстановлене органом досудового розслідування місце, де зберігав її до моменту його збуту, а саме до 02.02.2026.

В подальшому, головний сержант ОСОБА_7 переслідуючи прямий умисел, направлений на порушення встановленого законом порядку обігу вибухових речовин, незаконно без передбаченого законом дозволу, таємно, з корисливих мотивів, в порушення вимог додатку № 1, затвердженого п. 1 постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п.п. 1-4, 9, 15 «Положення по дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576, п.п. 2.8, 8.1, 8.2, 8.9 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 №622 знаходячи покупця зброї та узгоджуючи з покупцем вартість товару, спосіб оплати та доставки тобто після досягнення усіх істотних умов щодо збуту здійснював незаконне перенесення вибухової речовини до поштового відділення та передавав покупцю вибухову речовину шляхом відправки з поштового відділення ТОВ «Нова пошта» розташованого в смт. Петропавлівка, Синельниківського району Дніпропетровської області.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне зберігання з метою збуту та збут вибухової речовини, діючи умисно, протиправно, усвідомлюючи суспільну небезпеку та наслідки своїх дій, ОСОБА_7 в кінці січня 2026 року, попередньо будучи вже знайомим із ОСОБА_8 , та який діяв під контролем співробітників правоохоронних органів, при проведенні негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки (у якості покупця), домовився про збут йому пластичної вибухової речовини на основі бризантної вибухової речовини гексогену та пластифікатору поліізобутилену за грошові кошти в сумі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

В подальшому 29.01.2026 ОСОБА_7 використовуючи послуги поштових відділень ТОВ «Нова Пошта» (код ЄДРПОУ 31316718) у смт. Петропавлівка, Синельниківського району Дніпропетровської області, вказуючи наступні відомості щодо відправника « ОСОБА_7 » абонентський номер мобільного телефону НОМЕР_2 , відділення № НОМЕР_3 смт. Петропавлівка Дніпропетровська область та відомості про одержувача « ОСОБА_9 » зазначено із прив`язкою до абонентського номера мобільного телефону НОМЕР_4 , відділення № 20 м. Херсон, із відділення № 42302 «Нова Пошта» смт. Петропавлівка, Синельниківського району Дніпропетровської області шляхом передачі, а саме надсилання посилки через оператора поштового зв`язку ТОВ «Нова Пошта», збув гр. ОСОБА_8 , який діяв під контролем співробітників правоохоронних органів, при проведенні негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки (у якості покупця), пластичну вибухову речовину на основі бризантної вибухової речовини гексогену та пластифікатору поліізобутилену без передбаченого законом дозволу, яку останній отримав 02.02.2026 року у відділенні № 20 ТОВ «Нова Пошта» м. Херсон, за що заплатив попередньо узгоджену суму - 20 000 (двадцять тисяч) гривень, які після отримання відправлення перерахував на номер банківської картки наданий ОСОБА_7 , а саме: № НОМЕР_5 відкритої на ім`я ОСОБА_10 та в подальшому видав працівникам поліції, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - зберігання, придбання, збут вибухової речовини без передбаченого законом дозволу.

Він же, ОСОБА_7 підозрюється в тому, що він у невстановленому органом досудового розслідування місці у невстановлений час придбав бойові припаси, а саме: 1) 15 бойових припасів військового призначення - бойові 73 мм активно-реактивні кумулятивні (протитанкові) гранати ПГ - 9 до 73 мм активно-реактивних з кумулятивними (протитанковими) гранатами пострілів ПГ-9, що застосовують для здійснення пострілів із 73 мм станкового протитанкового гранатомета СПГ-9 «Спис» та його модифікацій; 2) Бойові активно-реактивні (протитанкові) кумулятивні пострілі ПГ-7ВМ калібру 70 мм у кількості шість одиниць до ручного протитанкового гранатомету РПГ-7 та його модифікацій; 3) 32 бойові припаси, а саме - гранатометні постріли НОМЕР_6; 4) 100 бойових припасів до нарізної вогнепальної зброї - патрони калібру 20х139 мм, з яких: п`ятдесят одиниць споряджені осколково - фугасними запалювальними кулями (HEI, тип DM 101); двадцять п`ять патронів споряджені осколково - фугасними трасуючими кулями (НЕ-Т, тип DM 8IAI) та двадцять п`ять патронів споряджені осколково - фугасно-запалювальними трасуючими кулями (НЕІ-Т, тип DM 81), патрони виготовлені промисловим способом та діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи умисел на придбання і зберігання боєприпасів без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи, що вказані предмет є боєприпасими, незаконно, в порушення вимог додатку № 1, затвердженого п. 1 постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п.п. 1-4, 9, 15 Положення по дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576, п.п. 8.1, 8.9, 13-15 Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, придбав вказані боєприпаси без передбаченого законом дозволу і переніс їх у невстановлене органом досудового розслідування місце, де зберігав їх до моменту їх збуту, а саме до 24.03.2026.

В подальшому, головний сержант ОСОБА_7 переслідуючи прямий умисел, направлений на порушення встановленого законом порядку обігу боєприпасів, незаконно без передбаченого законом дозволу, таємно, з корисливих мотивів, в порушення вимог додатку № 1, затвердженого п. 1 постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна», п.п. 1-4, 9, 15 «Положення по дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576, п.п. 2.8, 8.1, 8.2, 8.9 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 №622, 24 березня 2026 року у період часу з 11:26 годин по 11:30 годин знаходячись біля стели «Олександрія» Кіровоградської області на ділянці місцевості за координатами 48,6702970, 33,1846180 збув попередньо придбані боєприпаси, а саме: 1) 15 бойових припасів військового призначення - бойові 73 мм активно-реактивні кумулятивні (протитанкові) гранати ПГ - 9 до 73 мм активно-реактивних з кумулятивними (протитанковими) гранатами пострілів ПГ-9, що застосовують для здійснення пострілів із 73 мм станкового протитанкового гранатомета СПГ-9 «Спис» та його модифікацій; 2) Бойові активно-реактивні (протитанкові) кумулятивні пострілі ПГ-7ВМ калібру 70 мм у кількості шість одиниць до ручного протитанкового гранатомету РПГ-7 та його модифікацій; 3) 32 бойові припаси, а саме - гранатометні постріли НОМЕР_6; 4) 100 бойових припасів до нарізної вогнепальної зброї - патрони калібру 20х139 мм, з яких: п`ятдесят одиниць споряджені осколково - фугасними запалювальними кулями (HEI, тип DM 101); двадцять п`ять патронів споряджені осколково - фугасними трасуючими кулями (НЕ-Т, тип DM 8IAI) та двадцять п`ять патронів споряджені осколково - фугасно-запалювальними трасуючими кулями (НЕІ-Т, тип DM 81), патрони виготовлені промисловим способом гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який діяв під контролем співробітників правоохоронних органів, при проведенні негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки (у якості покупця), за грошові кошти у розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень, які останній передав ОСОБА_7 , тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України - зберігання, придбання, збут бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

05.05.2026 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Обґрунтованість підозри відносно ОСОБА_7 підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, зокрема: 02.02.2026 проведено негласну слідчу (розшукову) дію - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, передбачену ст. 271 КПК України відносно ОСОБА_7 , під час якої останній здійснив збут ОСОБА_8 пластичну вибухову речовину на основі бризантної вибухової речовини гексогену та пластифікатору поліізобутилену за грошові кошти в сумі 20000 гривень; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 який повідомив про обставини проведення за його участі негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки вибухової речовини, передбаченої ст. 271 КПК України відносно ОСОБА_7 ; 24.03.2026 проведено негласну слідчу (розшукову) дію - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, передбачену ст. 271 КПК України відносно ОСОБА_7 , під час якої останній здійснив збут ОСОБА_8 боєприпасів, а саме: 1) 15 бойових припасів військового призначення - бойові 73 мм активно-реактивні кумулятивні (протитанкові) гранати ПГ - 9 до 73 мм активно-реактивних з кумулятивними (протитанковими) гранатами пострілів ПГ-9, що застосовують для здійснення пострілів із 73 мм станкового протитанкового гранатомета СПГ-9 «Спис» та його модифікацій; 2) Бойові активно-реактивні (протитанкові) кумулятивні пострілі ПГ-7ВМ калібру 70 мм у кількості шість одиниць до ручного протитанкового гранатомету РПГ-7 та його модифікацій; 3) 32 бойові припаси, а саме - гранатометні постріли НОМЕР_6; 4) 100 бойових припасів до нарізної вогнепальної зброї - патрони калібру 20х139 мм, з яких: п`ятдесят одиниць споряджені осколково - фугасними запалювальними кулями (HEI, тип DM 101); двадцять п`ять патронів споряджені осколково - фугасними трасуючими кулями (НЕ-Т, тип DM 8IAI) та двадцять п`ять патронів споряджені осколково - фугасно-запалювальними трасуючими кулями (НЕІ-Т, тип DM 81), патрони виготовлені промисловим способом за грошові кошти в сумі 40000 гривень; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 який повідомив про обставини проведення за його участі негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки бойових припасів, передбаченої ст. 271 КПК України відносно ОСОБА_7 ; складеними протоколами за результатами проведення на підставі ухвал слідчого судді Миколаївського апеляційного суду негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених КПК України.

Ці дані здатні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_7 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Щодо ризиків, зазначених у клопотанні.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).

Згідно ч. 1 ст. 263 КК України передбачена відповідальність у вигляді позбавлення волі волі на строк від трьох до семи років.

Отже, відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , є тяжким, яке передбачає можливість реального позбавлення волі на строк до 7 років, що дає підстави вважати, що підозрюваний з метою ухилення від кримінального покарання може переховуватися від органів досудового слідства та суду, тому існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, прокурором доведено існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику незаконного впливу ОСОБА_7 на свідків. При цьому слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на свідків, потерпілих та інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об`єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з вказаними особами, ОСОБА_7 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

Наявність ризиків, передбачених п.п. 4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України прокурором в судовому засіданні не доведено, а отже вони до уваги судом не приймаються.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення; в разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років. Також слідчим суддею враховуються: вік та стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_7 , який народився у 1999 році, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, інвалідність не встановлювалась. Також суддею враховуються міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, а саме: ОСОБА_7 одружений, має сина 2025 року народження. виховує дитину дружини 2018 року народження. ОСОБА_7 має постійне місце проживання, за яким проживає з дружиною та дітьми, має повну середню освіту. ОСОБА_7 офіцер з логістики військової частини НОМЕР_1 , головний сержант, раніше не судимий, має повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, інших повідомлень про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень не має. Крім того, судом береться до уваги, що ОСОБА_7 за бездоганну службу та відданість народові України нагороджений орденами «За мужність» ІІ ст., «За мужність» ІІІ ст., почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест», нагрудним знаком «За зразкову службу», медалями «Захиснику України» та «Честь. Слава. Держава», а також відзнакою Міністра оборони України «За поранення». За місцем проходження військової служби характеризується позитивно.

СВ Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області по матеріалам кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12026170500000102 від 14.01.2026 за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України в рамках якого 20.04.2026 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затримано в порядку ст.ст. 208, 615 КПК України та 21.04.2026 останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.

В подальшому 22.04.2026 ухвалою слідчого судді Автозаводського районного суду міста Кременчук відносно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199680 гривень.

27.04.2026 року ОСОБА_7 звільнено внаслідок внесення застави. Строком до 18.06.2026 року зобов`язаний виконувати обов`язки: не відлучатися з міста Дніпра без дозволу слідчого, прокурора; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання/роботи/навчання; утриматись від спілкування із свідками.

Даних про порушення покладених на підозрюваного ОСОБА_7 обов`язків в ході судового розгляду не встановлено. Вказані кримінальні провадження №12026170500000102 (за яким вже застосовано запобіжний захід) та №12026230000000060 (дане кримінальне провадження) були внесені до ЄРДР в один день 14.01.2026 року та стосувались розслідування двома різними органами досудового розслідування продовжуваної діяльності підозрюваного ОСОБА_7 щодо зберігання, придбання та збуту вибухових речовин та бойових припасів.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини 1 ст. 194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої ст. 194 КПК України цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Таким чином, з огляду на конкретні, наведені вище, обставини кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що прокурор не довів недостатності застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а тому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який відповідно до ст. 181 КПК України полягає в забороні підозрюваному залишати житло в певний період доби, забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти ризикам в межах строку досудового слідства.

Згідно ч. 5 ст. 194 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне зобов`язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду, а також виконувати обов`язки, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 95, 176-178, 181, 183, 186, 193, 194, 309, 376 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СУ ГУНП в Херсонській області ОСОБА_6 задовольнити частково.

Застосувати строком до 05.07.2026 року до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, що полягає в забороні підозрюваному залишати житло, а саме: місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період доби з 22:00 години до 06:00 години.

Зобов`язати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком до 05.07.2026 року виконувати обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, а саме: міста Дніпра, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утриматися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити та попередити що за невиконання процесуальних обов`язків, передбачених КПК України, на підозрюваного може бути накладено грошове стягнення у розмірі: від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора; від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду; а також може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід

Роз`яснити, що згідно ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала слідчого судді діє до 05.07.2026 року (включно).

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено 12.05.2026 року

Слідчий суддя ОСОБА_1