Рішення № 136411945, 06.05.2026, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/190/26

Провадження № 2/675/470/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" травня 2026 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Столковського В. І., за участю: секретаря судового засідання Хом`як І. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду в. м. Ізяслав цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» (далі ТОВ «Свеа Фінанс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (далі ТОВ «Селфі Кредит») та відповідачем 13 листопада 2024 року було укладено кредитний договір № 1893664, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит.

30 червня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та позивачем ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-18/25, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором № 1893664 від 13 листопада 2024 року перейшло до ТОВ «Свеа Фінанс».

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-18/25 від 30 червня 2025 року позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 70 399,99 грн, яка складається з: 19 999,99 грн заборгованість за тілом кредиту; 40 400,00 грн заборгованість за відсотками; 10 000,00 грн заборгованість за пенею.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору, що стало підставою для утворення заборгованості, ТОВ «Свеа Фінанс» просить стягнути з боржника заборгованість у загальному розмірі 70 399,99 грн.

Ухвалою судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 20 лютого 2026 року дану цивільну справу прийнято до провадження суду та призначено судове засідання для розгляду справи по суті. Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача Паладич А. О. у судове засідання не з`явилася, у поданому до суду письмовому клопотанні розгляд справи просить проводити за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, відзив на позов не подав, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, що підтверджується його розпискою. У поданій до суду письмовій заяві відповідач просить слухати справу за його відсутності та вказує, що позов визнає частково, заперечує проти стягнення відсотків та пені.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про можливість слухання справи за відсутності сторін та їх представників.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до задоволення частково із наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини 1-4 статті 12 ЦПК України).

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до змісту частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).

Як встановлено судом, 13 листопада 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1893664, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит на суму 20 000,00 грн під 1 % на день строком на 360 днів.

30 червня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та позивачем ТОВ «Свеа Фінанс» укладено договір факторингу № 01.02-18/25, згідно якого ТОВ «Селфі Кредит» передало ТОВ «Свеа Фінанс» за плату належні йому права вимоги до боржників за відповідними договорами, вказаними у реєстрі боржників.

Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу № 01.02-18/25 від 30 червня 2025 року позивач набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 у сумі 70 399,99 грн, яка складається з: 19 999,99 грн заборгованість за тілом кредиту; 40 400,00 грн заборгованість за відсотками; 10 000,00 заборгованість за пенею.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно статті 1056 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 2 статті 517 ЦК України визначено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Таким чином, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Зазначена правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року по справі № 6-979цс15.

Матеріалами справи підтверджено, що боргові зобов`язання між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 виникли на підставі кредитного договору № 1893664 від 13 листопада 2024 року.

На підтвердження укладення указаного кредитного договору позивачем було надано суду договір про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1893664 від 13 листопада 2024 року, графік платежів за договором, інформаційне повідомлення від споживача фінансових послуг, паспорт споживчого кредиту, лист ТОВ «ПЕЙТЕК» на підтвердження перерахування коштів від 01 липня 2025 року, розрахунок заборгованості за договором.

Отже, матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що 13 листопада 2024 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1893664 в електронній формі, умови якого кредитною установою були виконані. Відповідач у передбачений договором 360-денний строк заборгованість не повернув.

У подальшому право вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до позивача на підставі договору факторингу № 01.02-18/25 від 30 червня 2025 року.

Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Оцінивши допустимість, достовірність доказів, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд вважає, що у позивача виникло право на заявлення вимоги про стягнення з відповідача боргу за тілом кредиту за договором № 1893664 від 13 листопада 2024 року у розмірі 19 999,99 грн.

Щодо вимог ТОВ «Свеа Фінанс» про стягнення із ОСОБА_1 пені в сумі 10 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому його дія продовжувалася і триває на цей час.

Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває із 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, а позивачем нарахована неустойка за невиконання грошових зобов`язань за кредитним договором в цей період, законні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн пені відсутні.

Також пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Відповідач призваний на військову службу під час загальної мобілізації з 03 серпня 2022 року, де перебуває по теперішній час, що підтверджується повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_1 від 30 вересня 2022 року № 3/2630, довідкою військової частини НОМЕР_1 від 14 грудня 2024 року № 510, довідкою військової частини НОМЕР_2 від 25 лютого 2026 року № 527.

Як вбачається із посвідчення серії НОМЕР_3 від 14 травня 2024 року, ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_4 від 31 жовтня 2022 року ОСОБА_1 31 серпня 2022 року одержав поранення при захисті Батьківщини та безпосередній участі в бойових діях, при виконанні заходів із відсічі і стримування збройної агресії

Отже, на дату укладення кредитного договору та нарахування процентів на відповідача поширювалися пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей».

Відтак відсутні правові підстави для задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача нарахованих процентів за договором у сумі 40 400,00 грн.

Отже, позов підлягає до задоволення частково в розмірі 19 999,99 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню із відповідача на користь позивача пропорційно сумі задоволених вимог у розмірі 756,36 грн.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи, необхідні та достатні для ухвалення даного рішення, отримали достатню оцінку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 128, 141, 223, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ - 37616221) заборгованість за договором про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» № 1893664 від 13 листопада 2024 року в сумі 19 999 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 99 коп.

У задоволенні решти вимог позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС» (код ЄДРПОУ - 37616221) судовий збір у розмірі 756 (сімсот п`ятдесят шість) грн 36 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СВЕА ФІНАНС», місце знаходження - м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ - 37616221.

Відповідач ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 .

Повне рішення суду складене 11 травня 2026 року.

Суддя: В. І. Столковський