Ухвала суду № 136410082, 08.05.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/2489/25

Номер провадження2-п/950/6/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" травня 2026 р. м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі: головуючого судді - Бакланов Р. В. з участю секретаря - Гладкової С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедин заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Лебединського районного суду Сумської області від 20 лютого 2026 року у цивільній справі № 950/2489/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

20 лютого 2026 року Лебединським районним судом Сумської області у справі № 950/2489/25 ухвалено заочне рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

Заочним рішенням суду стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» заборгованість за кредитним договором № 3201703980-619456 від 17.02.2020 у розмірі 14 907 грн, судовий збір у розмірі 2 422 грн 40 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн, а всього - 20 329 грн 40 коп.

23 квітня 2026 року відповідач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Зачепіло Зоряну Ярославівну - звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення, у якій просила скасувати заочне рішення Лебединського районного суду Сумської області від 20 лютого 2026 року та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

В обґрунтування заяви відповідач послалася на те, що вона не була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, не отримувала позовну заяву та додані до неї документи, не мала можливості подати відзив, докази та заперечення проти позову. Також у заяві зазначено, що заявлена до стягнення сума заборгованості є необґрунтованою, розрахунок заборгованості не підтверджує фактичного отримання та використання кредитних коштів, проценти після закінчення строку кредитування не підлягають стягненню, а витрати на правничу допомогу є завищеними.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок» у судове засідання не з`явилося, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлялося належним чином.

Відповідач та її представник у судове засідання не з`явилися / з`явилися, заяву підтримали, просили її задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, заяву про перегляд заочного рішення, додані до неї документи, матеріали повідомлення учасників справи про судовий розгляд, суд приходить до висновку, що заява відповідача про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Відповідно до частини третьої статті 287 ЦПК України за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд своєю ухвалою може: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Частина перша статті 288 ЦПК України встановлює, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено одночасно такі обставини: відповідач не з`явився в судове засідання та/або не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив із поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, для скасування заочного рішення необхідна наявність сукупності двох умов: поважність причин неявки відповідача та неподання ним відзиву, а також наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Відсутність хоча б однієї із зазначених умов виключає підстави для скасування заочного рішення.

Судом встановлено, що під час розгляду справи судові повістки, копії ухвал та інші процесуальні документи направлялися відповідачу за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 .

Відомості про зазначене зареєстроване місце проживання відповідача містяться у матеріалах справи та узгоджуються з даними, наведеними самою відповідачкою у заяві про перегляд заочного рішення.

Рекомендовані поштові відправлення з повідомленнями про вручення, направлені судом за вказаною адресою, повернулися до суду з відмітками поштового зв`язку: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до частини сьомої статті 128 ЦПК України судова повістка фізичній особі, яка не має офіційної електронної адреси, надсилається за адресою її зареєстрованого місця проживання чи перебування або за адресою, зазначеною цією особою.

Згідно з частиною восьмою статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, зареєстрованою у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частина перша статті 131 ЦПК України покладає на учасників судового процесу обов`язок повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не перебуває.

Таким чином, процесуальний закон прямо пов`язує належність повідомлення не з фактичним особистим отриманням кореспонденції учасником справи, а з направленням судом процесуальних документів за належною адресою, визначеною відповідно до закону, та з наявністю передбачених законом поштових відміток.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що повернення поштових відправлень із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» саме по собі свідчить про неналежне повідомлення. У цій справі судові відправлення направлялися саме за зареєстрованим місцем проживання відповідача, іншої адреси для листування відповідач до ухвалення заочного рішення суду не повідомляла, доказів неможливості отримувати кореспонденцію за зареєстрованою адресою суду не надала.

Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17, відповідно до якої направлення судом кореспонденції рекомендованим листом на дійсну адресу є достатнім для визнання повідомлення належним, оскільки отримання листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.

Також суд бере до уваги висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 461/10610/13-ц, щодо необхідності реального забезпечення права особи на участь у судовому розгляді. Разом із тим зазначена правова позиція не спростовує висновків суду у цій справі, оскільки у даному випадку судові відправлення направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача, а повернення відбулося не з нейтральної причини «за закінченням строку зберігання», а з відміткою про відсутність адресата за зареєстрованою адресою, що прямо врегульовано частиною восьмою статті 128 ЦПК України.

Судом окремо оцінено кожен доказ, на який посилається заявник.

Заява про перегляд заочного рішення підтверджує факт незгоди відповідача із заочним рішенням та наведення нею заперечень проти позову, однак сама по собі не доводить поважності причин неявки у судове засідання та неподання відзиву.

Квитанція про сплату судового збору підтверджує виконання процесуальної умови для подання заяви про перегляд заочного рішення, однак не стосується обставин належного повідомлення відповідача про розгляд справи і не є доказом, який має істотне значення для правильного вирішення спору по суті.

Відомості про зареєстроване місце проживання відповідача підтверджують, що суд направляв процесуальні документи за належною адресою: АДРЕСА_1 .

Поштові повідомлення та повернуті рекомендовані відправлення з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» підтверджують не порушення порядку повідомлення, а факт виконання судом обов`язку щодо направлення процесуальних документів за зареєстрованою адресою відповідача. За змістом статей 128, 131 ЦПК України такі відмітки є належною процесуальною підставою для висновку про вручення судової повістки.

Доводи відповідача про те, що вона фактично не отримувала позовну заяву та судові повістки, суд оцінює критично, оскільки відповідач не надала доказів, що до ухвалення заочного рішення повідомляла суд про іншу адресу для листування, перебувала у стані, який об`єктивно унеможливлював отримання поштової кореспонденції, або з інших поважних причин була позбавлена можливості реалізувати свої процесуальні права.

Доводи відповідача щодо необґрунтованості заборгованості, відсутності належного розрахунку, неправомірності нарахування процентів та неспівмірності витрат на правничу допомогу є запереченнями проти позову по суті. Такі доводи могли бути предметом дослідження під час розгляду справи, однак для скасування заочного рішення відповідач повинна не лише висловити незгоду з рішенням, а й подати докази, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Натомість до заяви про перегляд заочного рішення відповідач не додала належних і допустимих доказів, які б спростовували факт укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів, наявність прострочення виконання грошового зобов`язання або розмір заборгованості, встановлений судом під час ухвалення заочного рішення.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 76 ЦПК України визначає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги чи заперечення учасників справи. Водночас заява про перегляд заочного рішення не може ґрунтуватися лише на припущеннях щодо неправильності рішення, без подання доказів, які мають істотне значення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач була належним чином повідомлена про розгляд справи шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, а повернення поштових відправлень з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою» не свідчить про порушення судом порядку повідомлення.

Крім того, відповідач не довела наявності поважних причин неподання відзиву та не надала доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи у розумінні статті 288 ЦПК України.

За таких обставин, підстави для скасування заочного рішення Лебединського районного суду Сумської області від 20 лютого 2026 року відсутні, а заява відповідача про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 12, 76, 81, 128, 131, 258261, 284288, 353, 354 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Лебединського районного суду Сумської області від 20 лютого 2026 року у цивільній справі № 950/2489/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.

Заочне рішення Лебединського районного суду Сумської області від 20 лютого 2026 року у цивільній справі № 950/2489/25 - залишити без змін.

Роз`яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України, а строк на апеляційне оскарження заочного рішення починає відраховуватися з дати постановлення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Роман БАКЛАНОВ