Рішення № 136421696, 12.05.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/3886/25

2/950/367/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2026 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В.

з участю секретаря - Гладкової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лебедині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Ворожба-Агро» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі за користування землею,

в с т а н о в и в:

До Лебединського районного суду Сумської області звернулася ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Стегнія Андрія Миколайовича - з позовом до Фермерського господарства «Ворожба-Агро» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі за користування землею. Позивачка просить суд: розірвати договір оренди землі від 12 жовтня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Ворожба-Агро», щодо земельної ділянки площею 1,6364 га, кадастровий номер 5922982400:08:006:0209, яка розташована на території Лебединської міської територіальної громади Сумського району Сумської області; стягнути з Фермерського господарства «Ворожба-Агро» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за 2022 рік у розмірі 5663,24 грн; стягнути з Фермерського господарства «Ворожба-Агро» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за 2023 рік у розмірі 5663,24 грн; стягнути з Фермерського господарства «Ворожба-Агро» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати за 2024 рік у розмірі 5663,24 грн; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 1937,92 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є власником земельної ділянки площею 1,6364 га, кадастровий номер 5922982400:08:006:0209, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, категорія земель землі сільськогосподарського призначення, місце розташування - Сумська область, Лебединський район, с. Ворожба.

12 жовтня 2021 року між позивачем як орендодавцем та Фермерським господарством «Ворожба-Агро» як орендарем укладено договір оренди землі, за умовами якого спірну земельну ділянку передано відповідачу у строкове платне користування.

Позивач посилається на те, що умовами договору передбачено обов`язок відповідача вносити орендну плату до 1 грудня кожного року, однак відповідач орендну плату за 2022, 2023 та 2024 роки не сплатив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, а систематична несплата орендної плати є підставою для розірвання договору оренди землі.

Представник позивача не з`явився в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутності, не заперечив проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача - Фермерське господарство «Ворожба-Агро» у судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву не подав, доказів сплати орендної плати за 2022, 2023, 2024 роки суду не надав, причин неявки суду не повідомив.

Судом встановлено, що відповідач повідомлений про дату, час і місце розгляду справи належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Позивач та його представник не заперечували проти ухвалення заочного рішення.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для ухвалення заочного рішення у справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши кожний доказ окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Зазначена конституційна норма застосовується судом, оскільки спірні правовідносини виникли з приводу реалізації позивачем правомочностей власника земельної ділянки, зокрема права отримувати плату за передання земельної ділянки у користування іншій особі та права вимагати припинення договірного правовідношення у разі істотного порушення його умов.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Зазначена норма є загальною конституційною гарантією права позивача на звернення до суду з вимогою про захист порушеного майнового права.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 1,6364 га, кадастровий номер 5922982400:08:006:0209, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, у якому містяться відомості про реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2478355759080, дату реєстрації 13.10.2021, об`єкт нерухомого майна - земельна ділянка, площа 1,6364 га, а також відомості про право власності позивача.

Суд приходить до висновку, що витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є належним та допустимим письмовим доказом, оскільки він походить з офіційного державного реєстру, містить відомості про об`єкт нерухомого майна, суб`єкта права власності, дату та підставу державної реєстрації права. Вказаний доказ безпосередньо підтверджує наявність у позивача права власності на спірну земельну ділянку, а отже - право позивача як власника вимагати належного виконання договору оренди та захисту свого права у судовому порядку.

Інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку підтверджено, що земельна ділянка має кадастровий номер 5922982400:08:006:0209, цільове призначення 01.03 - для ведення особистого селянського господарства, категорія земель - землі сільськогосподарського призначення, площа - 1,6364 га, місце розташування - Сумська область, Лебединський район, с. Ворожба. Також, зазначені відомості про право оренди землі за Фермерським господарством «Ворожба-Агро», код ЄДРПОУ 43562216, дата державної реєстрації права - 12.10.2021, номер запису про інше речове право - 44483657.

Оцінюючи інформацію Державного земельного кадастру, суд вважає її належним доказом, оскільки вона підтверджує індивідуальні ознаки земельної ділянки, її правовий режим, площу, кадастровий номер та відомості про зареєстроване речове право оренди. Цей доказ узгоджується з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з умовами договору оренди землі.

Витягом із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № НВ-9991676722025 підтверджено, що щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5922982400:08:006:0209 сформовано відомості про нормативну грошову оцінку. Суд оцінює цей доказ як такий, що підтверджує ідентифікацію земельної ділянки та її економічну характеристику. Разом з тим розмір орендної плати у цій справі визначається не самостійно судом за нормативною грошовою оцінкою, а відповідно до умов укладеного між сторонами договору оренди землі та зареєстрованих відомостей про інше речове право, де вказано погоджений сторонами розмір орендної плати.

З копії договору оренди землі вбачається, що орендодавцем є ОСОБА_1 , а орендарем - Фермерське господарство «Ворожба-Агро». Предметом договору є земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 1,6364 га з кадастровим номером 5922982400:08:006:0209, розташована у с. Ворожба Лебединського району Сумської області.

Умовами договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем за вибором орендодавця: або у безготівковій формі на розрахунковий рахунок орендодавця та складає 7035,09 грн. на рік, або в натуральній формі, при цьому розрахунок у натуральній формі повинен відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Також договором передбачено, що орендна плата вноситься до 1 грудня кожного року.

Суд виходить з того, що він є основним письмовим доказом існування між сторонами договірного зобов`язання, визначає предмет договору, сторони, розмір орендної плати, порядок та строк її внесення, а також права та обов`язки сторін. Доказів недійсності цього договору, його припинення до виникнення спірної заборгованості або доказів виконання відповідачем обов`язку зі сплати орендної плати суду не подано.

Відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджують, що право оренди земельної ділянки зареєстровано за Фермерським господарством «Ворожба-Агро» 12.10.2021, номер запису про інше речове право - 44483657. У відомостях зазначено, що орендна плата складає 7035,09 грн на рік, що відповідає умовам договору оренди землі.

Судом встановлено, що позивач передала відповідачу земельну ділянку у строкове платне користування, а відповідач прийняв на себе обов`язок своєчасно сплачувати орендну плату.

Відповідно до частини першої статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Ця норма застосовується судом, оскільки між сторонами виникли правовідносини саме з оренди земельної ділянки: відповідач користується чужою земельною ділянкою на підставі договору, а позивач як власник має право на отримання плати за таке користування.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Зі змісту наведених норм випливає, що платність є істотною ознакою договору оренди землі. Отже, невнесення орендної плати не є формальним або незначним порушенням, а стосується самої правової природи орендних відносин, адже орендодавець передає земельну ділянку у користування саме в обмін на отримання визначеної договором плати.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Ця норма підлягає застосуванню, оскільки сторони у договорі прямо погодили розмір орендної плати - 7035,09 грн на рік - та строк її внесення - до 1 грудня кожного року.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати. Зазначена норма закріплює спеціальне право позивача як орендодавця вимагати сплати орендної плати та захищати це право в судовому порядку.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про оренду землі» орендар зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку. Ця норма застосовується судом, оскільки відповідач є орендарем спірної земельної ділянки, а тому саме на нього покладено обов`язок доказати належне виконання свого грошового зобов`язання.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Застосовуючи наведені норми, суд виходить з того, що договором оренди землі встановлений конкретний строк виконання відповідачем зобов`язання зі сплати орендної плати - до 1 грудня кожного року. Отже, орендна плата за 2022 рік мала бути внесена до 1 грудня 2022 року, за 2023 рік - до 1 грудня 2023 року, за 2024 рік - до 1 грудня 2024 року.

Судом встановлено, що відповідач не надав доказів внесення орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки ні у грошовій, ні в натуральній формі. Відповідач не подав до суду платіжних доручень, квитанцій, банківських виписок, актів приймання-передачі продукції, розписок позивача, актів звірки або інших доказів, які б підтверджували належне виконання ним обов`язку зі сплати орендної плати.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник є таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У цій справі відповідач є боржником за грошовим зобов`язанням щодо сплати орендної плати. Оскільки строк внесення орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки настав, а доказів її сплати не надано, суд приходить до висновку про прострочення відповідачем виконання зобов`язання.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Суд застосовує цю норму, оскільки укладений між сторонами договір оренди землі не є декларативним документом, а породжує обов`язкові для сторін правові наслідки, у тому числі обов`язок відповідача щорічно сплачувати позивачу орендну плату.

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Зазначена норма є спеціальною нормою земельного законодавства, яка прямо визначає, що систематична несплата орендної плати є правовою підставою для припинення права користування земельною ділянкою. У цій справі встановлено несплату орендної плати за три роки поспіль - 2022, 2023 та 2024 роки, що свідчить не про одноразове порушення, а про систематичне невиконання відповідачем істотного обов`язку за договором.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Ця норма підлягає застосуванню, оскільки позивач при укладенні договору оренди землі розраховувала на щорічне отримання орендної плати у визначеному договором розмірі та у визначений строк. Невиплата орендної плати протягом трьох років поспіль позбавляє позивача основного майнового результату договору, тобто того, на що вона розраховувала при його укладенні.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Суд застосовує статтю 32 Закону України «Про оренду землі», оскільки встановлено невиконання відповідачем обов`язку, прямо передбаченого статтею 25 цього Закону та умовами договору, - своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 сформульовано правовий висновок про те, що систематична несплата орендної плати є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки, оскільки така поведінка орендаря порушує істотну умову договору та позбавляє орендодавця очікуваного майнового результату. Суд враховує цей висновок як релевантний, оскільки фактичні обставини цієї справи також стосуються невиконання орендарем обов`язку зі сплати орендної плати протягом кількох періодів.

Також суд враховує підхід Верховного Суду, відповідно до якого під систематичністю слід розуміти два і більше випадки невнесення орендної плати у встановлений договором строк, а саме по собі подальше можливе погашення заборгованості не усуває факту порушення умов договору, якщо таке порушення вже мало системний характер і спричинило порушення прав орендодавця.

Судом встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про сплату відповідачем орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки. Відсутні також докази того, що позивач відмовлялася від прийняття орендної плати, змінювала реквізити без повідомлення відповідача, погоджувалася на відстрочення платежів, прощення боргу або зміну форми розрахунку.

Суд вважає, що розірвання договору є непропорційним способом захисту, оскільки несплата орендної плати за три роки поспіль є істотним та систематичним порушенням договору. За таких обставин, стягнення заборгованості саме по собі не відновлює у повному обсязі порушене право позивача, оскільки відповідач продемонстрував тривале невиконання основного обов`язку орендаря, що дає позивачу обґрунтовані підстави втратити інтерес до подальшого збереження договірних відносин.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів.

Позивач надала суду докази на підтвердження права власності на земельну ділянку, існування між сторонами договору оренди, реєстрації права оренди за відповідачем, погодженого розміру орендної плати та строку її внесення.

Відповідач, своєю чергою, не скористався процесуальним правом подати відзив, не подав доказів сплати орендної плати або доказів відсутності заборгованості, не надав суду заперечень щодо розрахунку позивача.

Щодо розміру заборгованості суд зазначає таке.

Згідно з умовами договору та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно орендна плата складає 7035,09 грн на рік. Позивач просить стягнути заборгованість за кожен рік із вирахуванням податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 % та військового збору у розмірі 1,5 %, тобто загалом 19,5 %.

Розрахунок позивача становить: 7035,09 грн ? 80,5 % = 5663,24 грн. За 2022 рік заявлено до стягнення 5663,24 грн. За 2023 рік заявлено до стягнення 5663,24 грн. За 2024 рік заявлено до стягнення 5663,24 грн. Загальна сума заявленої до стягнення заборгованості становить 16 989,72 грн.

Суд перевірив арифметичний розрахунок позивача та приходить до висновку, що він відповідає заявленим позовним вимогам і умовам договору. Оскільки суд відповідно до статті 13 ЦПК України розглядає справу в межах заявлених позовних вимог, підстав для виходу за межі позовних вимог або стягнення іншої суми суд не вбачає.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач довела належними та допустимими доказами факт належності їй спірної земельної ділянки, факт укладення договору оренди землі з відповідачем, факт реєстрації права оренди за відповідачем, обов`язок відповідача сплачувати орендну плату до 1 грудня кожного року, а також факт систематичної несплати відповідачем орендної плати за 2022, 2023 та 2024 роки.

Суд приходить до висновку, що систематична несплата орендної плати є істотним порушенням умов договору оренди землі та відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України, статті 651 ЦК України, статті 32 Закону України «Про оренду землі» є підставою для розірвання договору оренди землі.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, судовий збір у сумі 1937,92 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 7681, 89, 133, 141, 263265, 280282 ЦПК України, статтями 15, 16, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 651 ЦК України, статтями 93, 141 Земельного кодексу України, статтями 1, 13, 21, 24, 25, 31, 32 Закону України «Про оренду землі», суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Ворожба-Агро» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі за користування землею - задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди землі від 12 жовтня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та Фермерським господарством «Ворожба-Агро», код ЄДРПОУ 43562216, щодо передачі в оренду земельної ділянки площею 1,6364 га, кадастровий номер 5922982400:08:006:0209, яка розташована на території Лебединської міської територіальної громади Сумського району Сумської області, право оренди за яким зареєстровано 12.10.2021, номер запису про інше речове право 44483657.

Стягнути з Фермерського господарства «Ворожба-Агро», юридична адреса: 40014, Сумська область, місто Суми, вулиця Петропавлівська, будинок 86, офіс 60, код ЄДРПОУ 43562216, на користь ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою за 2022 рік у розмірі 5663 грн 24 коп.

Стягнути з Фермерського господарства «Ворожба-Агро», юридична адреса: 40014, Сумська область, місто Суми, вулиця Петропавлівська, будинок 86, офіс 60, код ЄДРПОУ 43562216, на користь ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою за 2023 рік у розмірі 5663 грн 24 коп.

Стягнути з Фермерського господарства «Ворожба-Агро», юридична адреса: 40014, Сумська область, місто Суми, вулиця Петропавлівська, будинок 86, офіс 60, код ЄДРПОУ 43562216, на користь ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою за 2024 рік у розмірі 5663 грн 24 коп.

Усього стягнути з Фермерського господарства «Ворожба-Агро» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі у розмірі 16 989 грн 72 коп.

Стягнути з Фермерського господарства «Ворожба-Агро», юридична адреса: 40014, Сумська область, місто Суми, вулиця Петропавлівська, будинок 86, офіс 60, код ЄДРПОУ 43562216, на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1937 грн 92 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Лебединським районним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Роман БАКЛАНОВ