Рішення № 136383772, 02.04.2026, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/2421/25

Провадження №2/472/234/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2026 року селище Веселинове

Миколаївської області

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді - Орленко Л.О.,

з участю секретаря

судового засідання - Дівульської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 у с-щі Веселинове Миколаївської області цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2025 року до суду за підсудністю надійшла позовна заява Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В позовній заяві позивач зазначив, що 11.01.2019 року між Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2001221569201 у вигляді підписання відповідачем заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та паспорту споживчого кредиту, за умовами якого відповідачу видано кредит у вигляді становленого кредитного ліміту в розмірі 4 300 гривень, який в подальшому збільшено до 17 200 гривень на строк 12 місяців, зі сплатою відсотків 47,88% річних.

Згідно з умовами кредитного договору відповідач зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки та на умовах, передбачених договором № 2001221569201.

Проте позичальник своїх зобов`язань за Договором позики належним чином не виконувала, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість, яка станом на 03.07.2025 року становить 31 488 гривень 32 копійки, з яких: 17 129,83 гривні - сума заборгованості за тілом кредиту, 14 358,49 гривні - сума заборгованості за процентами.

За наведеного, позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь загальну заборгованість за наданим кредитом в розмірі 31 488 гривень 32 копійки та судовий збір в розмірі 2 422,40 гривень.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. В позовній заяві представник позивача просив здійснювати розгляд справи у відсутність представника позивача, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, та надав згоду на заочний розгляд справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання: 18.02.2026 року та 02.04.2026 року не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується поштовими конвертами, які повернулись до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Будь-яких заяв чи клопотань до суду не подала, про причини неявки не повідомила суд, відзиву на позовну заяву чи заперечення щодо позову до суду не подала.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не повідомила суд про причини неявки в судові засідання, відзиву на позовну заяву не подала, та те, що представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то суд вважає за необхідне розглядати справу в заочному порядку на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та наданих доказів, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 11.01.2019 року між Акціонерним товариством "Перший Український Міжнародний Банк" та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2001221569201, у вигляді підписання відповідачем заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та паспорту споживчого кредиту, що підтверджується копією зазначеної заяви, до якої також був підписаний паспорт споживчого кредиту.

Згідно з умовами вказаного договору ОСОБА_1 надано кредит у вигляді становленого кредитного ліміту в розмірі 4 300 гривень, який в подальшому збільшено до 17 200 гривень на строк 12 місяців, зі сплатою відсотків 47,88% річних

Факт отримання відповідачем кредиту підтверджується випискою з особового рахунку. Станом на 03.03.2022 року кредитний ліміт становив 17 200 гривень, що підтверджується довідкою про збільшення кредитного ліміту.

Позичальник своїх зобов`язань за Договором позики належним чином не виконувала, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість, яка відповідно до розрахунку заборгованості станом на 03.07.2025 року становить 31 488 гривень 32 копійки, з яких: 17 129,83 гривні - сума заборгованості за тілом кредиту, 14 358,49 гривні - сума заборгованості за процентами.

Відповідно до розрахунку заборгованості та виписки з особового рахунку ОСОБА_1 вбачається, що вона активно користувалась кредитними коштами та здійснювала погашення заборгованості. Останнє погашення заборгованості було здійснено 31.03.2022 року в розмірі 226,97 гривень.

За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення (ч.ч. 1, 2 ст. 631 ЦК України).

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Судом встановлено, що за вказаним кредитним договором відповідачу було нараховано проценти в межах строку кредитування, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Отже, внаслідок невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору утворилася загальна заборгованість позичальника перед позивачем як правонаступником первісного кредитору, яка становить 31 488 гривень 32 копійки, з яких: 17 129,83 гривні - сума заборгованості за тілом кредиту, 14 358,49 гривні - сума заборгованості за процентами, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають повному задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з вимог цієї статті, та з врахуванням того, що позивач просив в позовній заяві стягнути з відповідача на свою користь судовий збір, враховуючи, що позов задоволено повністю, то суд вважає, що є підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 2 422,40 гривень судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 223, 259, 263-265, 280, 282, 284 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства "ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК" (юридична адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829) заборгованість за кредитним договором № 2001221569201 від 11.01.2019 року станом на 03.07.2025 року на загальну суму в розмірі 31 488 (тридцять одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень 32 (тридцять дві) копійки, з яких: 17 129,83 гривні - сума заборгованості за тілом кредиту, 14 358,49 гривні - сума заборгованості за процентами; та стягнути судовий збір в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення (або з дати складення повного тексту заочного рішення суду).

Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення (або в день складення повного заочного рішення суду), має право на поновлення пропущеного строку, на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення, а в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення - після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області Л.О. Орленко