Ухвала суду № 136382618, 11.05.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/9430/26

Провадження № 2-з/643/32/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2026 м. Харків

Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Замікула Б.С., розглянувши заяву про забезпечення доказів шляхом їх витребування, яка подана адвокатом Барабановим Володимиром Володимировичем в інтересах ОСОБА_1 , за участю іншої сторони ОСОБА_2 ,

УСТАНОВИВ:

07.05.2026 адвокат Барабанов В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Салтівського районного суду міста Харкова із клопотанням про забезпечення доказів шляхом їх витребування, у якому просить: витребувати від Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»

(код ЄДРПОУ 14282829, адреса: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4) письмові докази, які становлять банківську таємницю, зокрема, відомості про дату відкриття в Акціонерному товаристві «Перший український міжнародний банк» поточного рахунку НОМЕР_1 на ім?я

ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , та виписку про рух коштів по рахунку.

В обґрунтування поданого клопотання зазначається, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті якого ІНФОРМАЦІЯ_2 Третьою Харківською міською нотаріальною конторою заведено спадкову справу № 263/2024.

Як стверджує адвокат у своєму клопотанні, серед майна, що входить до спадкової маси, є грошові кошти, які розміщені на банківському рахунку, відкритому в Акціонерному товаристві «Перший український міжнародний банк».

Водночас нотаріус не має можливості вирішити питання щодо видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину, оскільки через відмову банку надати нотаріусу інформацію про дату відкриття рахунку нотаріус не може встановити, чи належали грошові внески виключно померлому та чи відсутні права на них з боку колишнього подружжя.

У зв`язку з цим ОСОБА_1 має намір звернутись до суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за законом на майно, що залишилось після смерті її батька ОСОБА_3 , але для цього потрібно витребувати інформацію з банку, що не була надана на запит нотаріуса.

Оскільки вказана інформація відноситься до банківської таємниці та не може бути надана позивачеві на його запит, адвокат Барабанов В.В. просить її витребувати в судовому порядку шляхом витребування доказів як заходу забезпечення доказів до подання позовної заяви.

Розглянувши заяву про забезпечення доказів та долучені до неї докази, суддя дійшов висновку про її повернення заявникові з таких підстав.

За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Положенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи

п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Разом із тим завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Як визначено ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.

Діяльність суду при здійсненні судочинства в цивільних справах відбувається у чіткій послідовності, визначеній нормами ЦПК України.

За змістом ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Приписами ч. 1 ст. 84 ЦПК України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Відповідно до ч. 4 ст. 84 ЦПК України суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому ст. 116-118 цього Кодексу.

Положеннями ст. 116 ЦПК України, встановлені підстави та порядок забезпечення доказів.

Так, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

При цьому забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу (ч. 4 ст. 116 ЦПК).

Отже, розгляд заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви має відбуватись за місцем знаходження письмових доказів, витребувати які просить заявник.

Як вбачається із заяви про забезпечення доказів, адвокат Барабанов В.В. просить витребувати документи у Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», який зареєстрований в м. Києві, що визнається самим заявником.

Жодних доказів на підтвердження того, що документи, які просить витребувати заявник, знаходяться в межах територіальної юрисдикції Салтівського районного суду міста Харкова заявником не надано.

Також суд зазначає, що вимоги, що ставляться до форми та змісту заяви про забезпечення доказів, визначені положеннями ст. 117 ЦПК України.

Відповідно до п. 4-5 ч. 1 ст. 117 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів зазначається: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів; забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін; наявності взаємозв`язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу, а також те, що є наявні підстави вважати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.

Відтак, слід розрізняти витребування доказів як спосіб забезпечення доказів, що в майбутньому можуть бути втрачені або їх подання виявиться ускладненим (ст. 116-119 ЦПК України), та витребування доказів як допомогу суду особам, котрі беруть участь у справі, у поданні відповідно доказу, який неможливо отримати самостійно (ст. 84 ЦПК України).

Аналізуючи наведені положення ЦПК України, насамперед, необхідно зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено.

Іншими словами, забезпечення доказів - це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення для вирішення справи, а, насамперед, спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах, за наявності яких суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

Для вирішення питання про забезпечення доказів, зокрема, і до подання позовної заяви, слід враховувати положення ст. 116 ЦПК України, а саме те, що така процесуальна дія може бути вчинена судом, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. В інших випадках витребування доказів можливе у разі неможливості учасника самостійно надати докази, однак на іншій процесуальній стадії, а саме після відкриття провадження у справі.

Крім того, заява не містить обґрунтування наявності реальних ризиків чи загроз того, що докази, про забезпечення яких порушує питання заявник можуть бути втрачені або їх збирання чи подання стане згодом неможливим чи утрудненим, у заяві відсутня вказівка на існування обставин, з огляду на які, докази будуть безповоротно втрачені.

Отже, суд зазначає, що заявником не обґрунтовано підсудності даної заяви Салтівському районному суду міста Харкова, враховуючи місцезнаходження доказів, які заявник просить витребувати, а також існування ризиків, внаслідок яких ці докази будуть безповоротно втрачені.

Як визначено ч. 4 ст. 117 ЦПК, суд, встановивши, що заяву про забезпечення доказів подано без додержання вимог цієї статті, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Керуючись ст. 185, 260, 353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про забезпечення доказів шляхом їх витребування, подану адвокатом Барабановим Володимиром Володимировичем в інтересах ОСОБА_1 повернути заявникові.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду з дотриманням положень ч. 4 ст. 116 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали суду.

Суддя Борис ЗАМІКУЛА