Ухвала суду № 136382615, 07.05.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 642/897/25

Провадження № 1-кп/643/353/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,

прокурора: ОСОБА_5 ,

обвинуваченого: ОСОБА_6 ,

захисників: ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 ,

ОСОБА_10 ,

ОСОБА_11 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 22023220000000297 від 03.03.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Брянськ, Російської Федерації, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 410 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Салтівського районного суду міста Харкова переданий обвинувальний акт у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 22023220000000297 від 03.03.2023, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 410 КК України.

У судовому засіданні 07.05.2026 прокурором заявлено клопотання про допит свідка ОСОБА_12 в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Обґрунтовуючи заявлене клопотання прокурор посилався на те, що вказаний свідок є працівником СБУ та у даний час виконує службові завдання на території іншої області України в умовах дії воєнного стану, у зв`язку з чим його прибуття до приміщення суду є об`єктивно ускладненим та фактично неможливим.

Обвинувачений та його захисники заперечили проти задоволення заявленого прокурором клопотання та вважають, що свідок може бути допитаний в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду. Обґрунтовуючи свою позицію сторона захисту посилалась на те, що у випадку проведення допиту свідків в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів суд буде позбавлений можливості належним чином встановити його особу, вручити йому пам`ятку про процесуальні права та обов`язки, попередити свідка про кримінальну відповідальність та привести його до присяги.

Розглянувши заявлене прокурором клопотання, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 15 частини першої статті 7 КПК України однією із загальних засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Реалізуючи вказаний принцип, законодавець зобов`язав суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створювати необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (частина шоста статті 22 КПК України).

Частиною першою статті 92 КПК України передбачено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Відповідно до статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Положеннями частини третьої статті 23 КПК України передбачено, що сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

Із наведених положень кримінального процесуального закону вбачається, що саме на прокурора покладено обов`язок забезпечити явку свідка обвинувачення для допиту у судовому засіданні, а на суд - обов`язок створити необхідні умови для реалізації такого процесуального обов`язку.

В силу приписів частини першої статті 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 4-1) введення воєнного стану або під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми.

Відповідно до частини другої статті 336 КПК України суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану.

Згідно з частиною п`ятою статті 336 КПК України учасники кримінального провадження беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та кваліфікованого електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

При цьому, відповідно до частини сьомої статті 336 КПК України суд може постановити ухвалу про участь учасника кримінального провадження у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду в порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті. Допит свідка, потерпілого, спеціаліста може здійснюватися у судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно у приміщенні суду, визначеному судом. У виключних випадках в умовах воєнного або надзвичайного стану суд має право допитати свідка, потерпілого в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у порядку, передбаченому частинами четвертою - шостою цієї статті.

Слід зазначити, що проведення судового засідання у режимі відеоконференції є одним із видів участі особи в судовому засіданні, оскільки вона має можливість у режимі реального часу сприймати те, що відбувається під час судового розгляду, вчасно реагувати на будь-які слова чи дії учасників, висловлювати власну позицію, ставити запитання та користуватися усіма правами, передбаченими законом.

Законодавець, передбачаючи можливість допиту свідка поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (частина сьома статті 336 КПК України), пов`язав застосування такого порядку із наявністю особливих, нетипових та об`єктивних обставин, що виникають в умовах воєнного або надзвичайного стану та унеможливлюють проведення допиту у загальному порядку. Зазначене процесуальне виключення спрямоване на забезпечення безперервності здійснення правосуддя та виконання завдань кримінального провадження в умовах існування реальних загроз державній безпеці, життю та безпеці учасників процесу.

Як вбачається з клопотання прокурора свідок сторони обвинувачення ОСОБА_12 є працівником Служби безпеки України та на даний час виконує службові завдання в іншому регіоні України в умовах дії правового режиму воєнного стану.

Характер діяльності працівників СБУ в період збройної агресії Російської Федерації проти України безпосередньо пов`язаний із виконанням невідкладних завдань у сфері забезпечення державної безпеки, оборони, протидії диверсійній діяльності та іншим загрозам національній безпеці України. Відтак можливість самостійно визначати час та місце своєї участі у судових засіданнях для такого свідка є обмеженою специфікою проходження служби та виконанням покладених на нього державою функцій.

При цьому суд враховує, що необхідність прибуття свідка до приміщення іншого суду фактично вимагатиме його відриву від виконання службових завдань в умовах воєнного стану, що може негативно вплинути на належне виконання функцій із забезпечення національної безпеки та оборони держави.

Суд також бере до уваги, що прокурором наведено конкретні обставини, які свідчать не про формальну незручність прибуття свідка до суду, а саме про фактичну неможливість його участі у судовому засіданні у звичайному порядку, у т.ч. з приміщення іншого суду, через виконання службових завдань в іншій області України під час дії воєнного стану. Таким чином, зазначені обставини мають винятковий, а не звичайний характер.

Крім того, суд враховує, що відкладення судового розгляду до моменту можливого прибуття свідка до приміщення іншого суду може призвести до невиправданого затягування кримінального провадження та порушення принципу розумних строків, передбаченого статтею 28 КПК України.

За таких обставин, оцінюючи наведені доводи у сукупності, суд дійшов висновку, що у даному випадку наявні передбачені частиною сьомою статті 336 КПК України виключні обставини, які об`єктивно виправдовують проведення допиту свідка у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Заперечення сторони захисту щодо неможливості проведення допиту свідка із використанням власних технічних засобів суд відхиляє, оскільки сам по собі факт проведення допиту у режимі відеоконференції не свідчить про порушення права на захист чи принципу безпосередності дослідження доказів.

При цьому суд зазначає, що під час проведення відеоконференції сторона захисту матиме можливість у повному обсязі реалізувати свої процесуальні права, зокрема ставити свідку запитання, заявляти клопотання та заперечення, а суд - безпосередньо сприймати показання свідка, оцінювати його поведінку та реакцію під час допиту.

Крім того, суд вважає, що технічна можливість проведення судового засідання у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів свідка забезпечить дотримання принципів гласності та безперервності судового розгляду, а також фіксацію процесуальних дій технічними засобами відповідно до вимог КПК України.

Доводи сторони захисту про те, що у випадку допиту свідка в режимі відеоконференцзв`язку з використанням власних технічних засобів суд буде позбавлений можливості встановити його особу є безпідставними та до уваги не приймаються виходячи з такого.

Згідно з пунктом 5-1 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення) відеоконференція - телекомунікаційна технологія інтерактивної взаємодії двох або більше віддалених учасників судового провадження з можливістю обміну аудіо- та відеоінформацією в реальному часі.

Пунктом 45 гл. 2 Розділу ІІІ Положення передбачено, що підсистема відеоконференцзв`язку забезпечує: 1) відео- та звукозапис судових засідань, бронювання (резервування) залів судових засідань, можливість подання учасниками справи під час проведення судового засідання в режимі відеоконференції документів (у тому числі процесуальних документів, письмових та електронних доказів тощо); 2) можливість користувачам брати участь у засіданнях інших органів та установ системи правосуддя в режимі відеоконференції. Особливості порядку проведення таких засідань можуть встановлюватися відповідними органами та установами системи правосуддя.

Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу (п. 5-4 Розділу І Положення).

Отже, виходячи із норм Положення, ідентифікація особи в Електронному кабінеті за допомогою якого може відбуватися відеоконференцзв`язок здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації.

Додатково суд зауважує, що у даному конкретному випадку допит свідка сторони обвинувачення в режимі відеоконференцзв`язку повністю узгоджується з позицією Верховного Суду щодо здійснення правосуддя в умовах воєнного стану.

Так, у листі «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 03 березня 2022 року № 1/0/2-22 Верховний Суд зазначив, якщо через об`єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою технічних засобів, визначених КПК України, як виняток можна допускати участь такого учасника в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою інших засобів, при цьому треба звернути увагу на роз`яснення такому учаснику його процесуальних прав та обов`язків.

Такий підхід ґрунтується на необхідності балансу між дотриманням формальних процедур та реалізацією завдань кримінального провадження в умовах воєнного стану.

Суд наголошує, що воєнний стан в Україні зумовив потребу гнучкого тлумачення процесуальних норм, де головним критерієм є фактичне забезпечення прав сторін на участь у процесі та можливість суду безпосередньо сприймати показання.

Відтак проведення допиту свідка поза межами суду за допомогою відеоконференцзв`язку з використанням власних технічних засобів є виправданим і законним заходом, спрямованим на дотримання розумних строків розгляду кримінального провадження.

Стосовно доводів сторони захисту про те, що у випадку проведення допиту свідка в режимі відеоконференцзв`язку суд буде позбавлений можливості отримати письмову розписку свідка про роз`яснення прав та письмової присяги суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 352 КПК України процесуальним обов`язком головуючого є встановлення особи свідка, роз`яснення йому прав та обов`язків, попередження про кримінальну відповідальність і приведення до присяги. Ці дії є процесуальними актами, які здійснюються безпосередньо у засіданні та фіксуються технічними засобами.

Отже, у разі допиту свідка в режимі відеоконференцзв`язку суд має можливість виконати вимоги статті 352 КПК України, а саме роз`яснити свідку його права та обов`язки, попередити про кримінальну відповідальність та привести до присяги, і вказані процесуальні дії фіксуються технічним записом засідання.

Відсутність у матеріалах справи окремого паперового документа з підписом свідка не впливає на процесуальний статус свідка і не впливає на реалізацію сторонами своїх процесуальних прав.

Таким чином доводи сторони захисту про те, що у випадку допиту свідка в режимі відеоконференцзв`язку з використанням власних технічних засобів будуть порушені вимоги статті 352 КПК України суд відхиляє.

Суд також враховує, що сторона захисту має можливість здійснити перехресний допит свідка, ставити йому запитання, висловлювати зауваження щодо його показань та оспорювати їх достовірність.

З огляду на викладене суд відхиляє доводи сторони захисту як необґрунтовані.

Керуючись ст. ст. 336, 369-372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Здійснити розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 410 КК України в режимі відеоконференції за участю свідка ОСОБА_12 в порядку, передбаченому ст. 336 КПК України, з використанням власних технічних засобів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (ВКЗ).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде проголошено 11.05.2026 року о 08:25 год.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3