Рішення № 136378977, 08.05.2026, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/911/26

Провадження № 2/559/1165/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2026 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі: головуючого судді Томіліна О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник ТзОВ "ФК "Фінстраст капітал" звернувся у суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивовано тим, що 21.01.2025 між ТОВ «Слон кредит» (первісним кредитором) та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено електронний Договір №2061115 про надання споживчого кредиту. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «Слон Кредит» зобов`язується надати споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: відповідно до п. 1.3. Договору тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 4000 грн. Згідно із п. 1.4. Договору строк кредиту 358 днів, з 21.01.2025 по 15.01.2026, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «Слон кредит» надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору. ТОВ «Слон кредит» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит у сумі 4000 грн., однак, 19.02.2025 відповідач не здійснила оплату процентів згідно графіку платежів та не повернула тіло кредиту.

13.08.2025 між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено Договір факторингу №13082025-1, згідно з умовами якого ТОВ «Слон кредит» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» права грошової вимоги за кредитними договорами, у тому числі і кредитним договором щодо відповідача. Отже, до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 , про відступлення права грошової вимоги останню було повідомлено. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 25980 грн. з яких: 4000 грн. - тіло кредиту, 9330 грн. - нараховані відсотки за користування кредитом первісним кредитором, 4650 грн. - нараховані відсотки за 155 календарних днів ТОВ ФК «Фінтраст капітал», 8000 грн. - штрафні санкції, яку й просить стягнути позивач з відповідача, а також судові витрати у справі.

Ухвалою судді від 25.03.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Роз`яснено відповідачу право подати відзив на позов, а позивачу відповідь на відзив. Окрім того, даною ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів, які надійшли на адресу суду 13.04.2026.

Головуючий суддя перебував у плановій відпустці з 13.04.2026 по 17.04.2026 включно.

Представник позивача у позові просив розглянути справу в його відсутність, заперечень проти ухвалення заочного рішення не заявляв.

24.04.2026 відповідач ОСОБА_1 подала до суду заяву, згідно якої позовні вимоги визнає частково, лише тіло кредиту. Також при прийняття рішення просить врахувати, що вона є одинокою матір`ю та має оплатити ще не один кредит.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

За таких обставин, у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили. Такий висновок суду, зважаючи, що відповідачем не подано відзив на позовну заяву та не повідомлено про причину невчинення нею своєчасно такої процесуальної дії, узгоджується також із положеннями частини восьмої статті 178 вказаного Кодексу. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін не надходили.

У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення у даній справі є 08.05.2026, тобто дата складання повного тексту рішення.

Судом встановлено, що 21.01.2025 між ТОВ «Слон кредит» (первісним кредитором) та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено електронний Договір №2061115 про надання споживчого кредиту. На умовах, встановлених Договором, ТОВ «Слон кредит» зобов`язується надати споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: відповідно до п. 1.3. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 4000 грн. Згідно із п. 1.4. Договору строк кредиту 358 днів, з 21.01.2025 по 15.01.2026, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Згідно з п.3.1. Договору, проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом за процентною ставкою, визначеною Договором, яка діє у відповідний період користування кредитом та у межах строку кредиту. Проценти нараховуються щодня, виходячи з фактичної кількості календарних днів у періоді, за який здійснено нарахування. Пунктом 1.5.1. Договору передбачена підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом (за календарний день в якому надано кредит). Пунктом 1.5.2. передбачена стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 19.02.2025 року включно. Пунктом 1.5.2.1. передбачена знижена процентна ставка 1,8% в день та застосовується в період дії стандартної процентної ставки, відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 19.02.2025 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, споживач, як учасник програми лояльності, отримає від товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити споживач за стандартною процентною ставкою протягом періоду її дії до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. Пунктом 1.5.3. передбачена пільгова процентна ставка становить 0,75% в день та застосовується з 20.02.2025 року(включно) до останнього дня строку кредиту (включно).Орієнтована реальна процентна ставка на дату укладення договору складає: 13574,76% річних, якщо застосовано стандартну процентну ставку протягом періоду її дії, 3649,46%, якщо застосовано знижену процентну ставку протягом її дії. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. Договору ТОВ «Слон кредит» надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору (а.с.76-79).

У Додатку №1 до Договору сторонами погоджено та підписано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, відповідно до якої визначено розмір та дату внесення позичальником платежів. Дані умови також погоджені сторонами у п.5 договору (а.с.79 зворот-80).

Крім того, в матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом відповідача та в якому містяться дані позичальника, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови (а.с.62).

Видача грошових коштів у сумі 4000 грн. ОСОБА_1 підтверджується долученим до справи листом ТОВ «Пейтек» про перерахування коштів на банківську картку НОМЕР_2 , що надає платіжні послуги згідно Договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_3 укладеним між ТОВ «Слон кредит» та ТОВ «Пейтек Україна» (а.с.56-57,71).

Згідно довідки АТ «Таскомбанк» від 08.04.2026 вбачається, що ОСОБА_1 в АТ «Таскомбанк» відкрито поточний рахунок НОМЕР_4 в гривнях, операції по якому можуть здійснюватися за допомогою банківської платіжної катки № НОМЕР_1 . Задля підтвердження відкриття даного рахунку банком надано Заяву-договір ОСОБА_1 на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування в межіх проекту «izibank» від 22.11.2024. На вищевказаний рахунок, належний ОСОБА_1 , 21.01.2025 о 12:34:55 зараховано кошти у сумі 4000 грн., що підтверджується випискою по рахунку (а.с.99-104)

Також, судом встановлено, що 13.08.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено Договір факторингу №13082025-1, відповідно до якого ТОВ «Слон Кредит» передає ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» за виплату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» приймає належні права вимоги до боржників, вказані у реєстрі боржників. (а.с.47-48).

Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому - передачі Реєстру боржників від 13.08.2025, підтверджує факт переходу від ТОВ «Слон Кредит» до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» права вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною Договору факторингу. Згідно Реєстру боржників від 13.08.2025 до Договору факторингу ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло права грошової вимоги до кредиторів-боржників, в тому числі і до відповідачки за кредитним договором у сумі 21330 грн. (а.с.51, 69-70).

Відповідно до наданого первісним кредитором ТОВ «Слон Кредит» розрахунку заборгованості за кредитним договором №2061115 від 21.01.2025, станом на дату відступлення прав вимоги 13.08.2025 заборгованість відповідача за кредитом складає 21330 грн., з яких 4000 грн. - основний борг, 9330 грн. - заборгованість за відсотками, 8000 грн. - заборгованість за штрафами (а.с.65).

Про відступлення права вимоги відповідач повідомлялася представниками позивача шляхом надсилання повідомлення, окрім того, ОСОБА_1 повідомлено, що усі платежі в погашення заборгованості за Договором №2061115 від 21.01.2025 необхідно здійснювати на користь нового кредитора за вказаними у листі реквізитами (а.с.63).

Враховуючи те, що на момент укладання Договору факторингу №13082025-1від 13.08.2025 між ТОВ «Слон Кредит», та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» строк дії Договору №2061115 про надання споживчого кредиту від 21.01.2025 не сплив, а відповідач заборгованість не погасила, відтак позивачем було здійснено нарахування процентів за користування грошовими коштами за 154 календарні дні (згідно наданого суду розрахунку) з 15.08.2025 по 15.01.2026 в межах строку дії договору, що складають: 4000 грн * 0,75 %=30 грн.*154 календарні дні = 4620 грн. (а.с.66-67).

Згідно рішення №251124/1 від 25.11.2024 найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» змінено на нове - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (а.с.141.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договір та інші правочини.

В частині 1 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»(в редакції чинній на день виникнення правовідносин) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно з ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано в ч.6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

У відповідності дост.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положеньст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановленихст.11 цього Кодексу.

Зобов`язання, згідно ізст.526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст.627ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов`язковості виконання договору.

Крім того, ч.2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно з ч. 2ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно правового висновку Великої Палати Верховного Суду №202/4494/16-ц від 31.10.2018 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтересах позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду від 06.09.2023 в справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду від 18.10.2023 в справі № 706/68/23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі воєнний стан було неодноразово продовжено.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд робить висновок, що 21.01.2025 виникли договірні відносини між первісним кредитором, правонаступником якого є позивач, та відповідачем у зв`язку з укладенням Договору №2061115 про надання споживчого кредиту. Даний договір був укладений в електронній формі у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», що повністю підтверджується матеріалами справи. ОСОБА_1 отримала кредитні кошти у розмірі 4000 грн., що нею самою не заперечується, відтак у неї виникло зобов`язання повернути їх, у розмірах та у строки, зазначеними в кредитному договорі. Кошти було надано у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку № НОМЕР_1 належну відповідачу, реквізити якої надані позичальником, що також підтверджується матеріалами справи. ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» є правонаступником первісного кредитора, що свідчить про належні правові підстави для переходу права вимоги до ОСОБА_1 , і товариство вправі вимагати захисту порушених прав у судовому порядку шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення коштів. Отож, суд дійшов висновку що правомірності вимог позивача щодо стягнення основної суми боргу у розмірі 4000 грн.

Щодо стягнення нарахованих відсотків за даним кредитним договором, то суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно умов договору сума кредиту складає 4000 грн. (п. 1.3. тип кредиту) ,згідно із п. 1.4. договору строк кредиту 358 днів, з 21.01.2025 по 15.01.2026. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Згідно з п. 1.5. Договору обумовлено, що процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від періоду її встановлення та становить: підвищена процентна ставка - за перший день користування кредитом 15% в день, стандартна - становить 3% в день та застосовується з другого користування кредитом до 19.02.2025 включно, знижена - становить 1,8% в день та застосовується в період дії стандартної процентної ставки, відповідно до певних умов, зазначених у договорі, пільгова - становить 0,75% в день та застосовується з 20.02.2025 до останнього дня строку кредиту (включно). Згідно наданого первісним кредитором розрахунку заборгованості вбачається, що сума нарахованих відсотків станом на дату відступлення прав вимоги 13.08.2025 становить 9330 грн., однак суду не були надані детальні розрахунки заборгованості, здійснені первісним кредитором. Тому суд вважає не підтвердженою заборгованість за відсотками, її розмір та період утворення, оскільки арифметичним шляхом вирахувати самастійно, за якою відсотковою ставкою (згідно умов договору передбачені такі ставки: 0,75%, 1,8% чи 3%), та за який саме період нараховані відсотки та перевірити правильність їх нарахування, не вбачається можливим.

Окрім того, статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Суд зауважує, що оскільки між сторонами укладено споживчий договір (мета отримання кредиту - споживчі, особисті потреби), тому під час вирішення цього спору суд має, серед іншого, врахувати вимоги Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Передбачений п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів 2,5%, 120 днів 1,5%, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч. 2 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Кредитний договір №2061115 між сторонами укладено 21.01.2025, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умова договору щодо встановлення процентної ставки на рівні 1,8 та 3% є нікчемною в силу положень частини п`ятої статті 8 та частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», тому суд вважає неправомірними визначені в договорі процентні ставки, оскільки розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, однак вони також повинні узгоджуватися із нормами Закону.

Суд зауважує, що із врахуванням ч.8 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначних положення договорів тлумачаться на користь споживача, а тому зробив висновок, що при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно ґрунтуватися на чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно великі суми грошових коштів за користування кредитом.

Отож, суд дійшов висновку про застосування до вказаних правовідносин зазначеного вище закону.

Судом самостійно здійснено розрахунок заборгованості по відсотках із застосуванням норм вказаного вище закону і визначено, що розмір відсотків, які мали б бути нараховані первісним кредитором на дату відступленнія прав вимоги за перід з 25.01.2025 по 13.08.2025 (201 календаний день) день за процентною ставкою 1% складе: 4000 грн (сума боргу) х 1% : 100 % х 201 (день) = 8040 грн., і саме такий розмір буде правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам Закону.

Окрім того, суд зауважує, що враховуючи те, що на момент укладання Договору факторингу №13082025-1 від 13.08.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» строк дії Договору №2061115 про надання споживчого кредиту від 21.01.2025 року не сплив, а відповідач заборгованість не погасила, то позивачем було правомірно здійснено нарахування процентів за користування грошовими коштами ще за 154 календарні дні з 15.08.2025 по 15.01.2026 (згідно наданого розрахунку) в межах строку дії договору, що складають: 4000 грн * 0,75 % =30 грн.*154 календарні дні = 4620 грн.

В підсумку, суд позовні вимоги в частині стягнення відстків задовольняє частково, а саме у розмірі 8040 грн. + 4620 грн., а разом 12660 грн.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за штрафними санкціями у розмірі 8000 грн., то суд враховує, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року (з моменту введення в Україні воєнного, який неодноразово продовжено і триває на даний час) за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. За встановлених обставин стягнення нарахованих штрафних санцій, що є відповідальністю за неналежне виконання грошового зобов`язання, у розмірі 8000 грн. за кредитним договором у період дії воєнного стану не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

В підсумку, суд позовні вимоги задовольняє частково.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним. Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Судом встановлено, що понесені ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн., підтверджуються матеріалами справи: Договір №10/12-2024 про надання правової допомоги від 10.12.2024, заявка №16392 на виконання доручення до Договору №10/12-2024 від 10.12.2024, рахунок на оплату №16392-10/03-2026 від 10.03.2026, актом №16392 прийому-передачі виконаних робіт від 10.03.2026, ордером на надання правничої допомоги та свідоцтвом про право зайняття адвокатською діяльністю адвоката Столітнього М.М. серії КС №9422/10 (а.с.15-16, 64, 68, 73 81).

За положеннями ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, серед іншого, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обгрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес. Враховуючи категорію та складність справи, ціну позову, сталу судову практику щодо розгляду подібних справ, обсяг наданих адвокатом послуг та керуючись принципами справедливості і розумності, суд вважає, шо з відповідача належить стягнути на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн., який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача у розмірі пропорційно до задоволених позовних вимог.

Отож, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог сума судових витрат у справі, зокрема: судового збору, що становить 1707,29 грн. (16660 грн. х 2662,40 грн./ 25980грн.) та витрат на оплату правової допомоги, що становить 6412,62 грн. (16660 грн. х 10000 грн./ 25980грн.)

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 133, 141, 158, 259, 263-265, 354 ЦПК України, 525, 526, 625, 626,629, 63, 633, 1054 ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", ЗУ "про споживче кредитування" суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" заборгованість за Договором №2061115 про надання споживчого кредиту в розмірі 16660 (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят) гривень 00 копійок, з яких: 4000 грн. - тіло кредиту, 8040 грн. - нараховані відсотки за користування кредитом, 4620 грн. - нараховані позивачем відсотки за 154 календарні дні.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1707,29 грн та 6412,62 грн. витрат на правову допомогу, а разом 8119 (вісім тисяч сто дев`ятнадцять) гривень 91 копійку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду складено 08.05.2026.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Україна" , код ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: вул. Загородня, 15 офіс 118/2, м. Київ. електронна адреса: fintrust@ukr.net.

Представник позивача: адвокат Столітній Михайло Миколайович, НОМЕР_5 , електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання відома адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суддя О.М.Томілін