Єдиний державний реєстр судових рішень
Єдиний унікальний № 371/1646/24
Номер провадження № 2/371/79/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" травня 2026 р. м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області у складі головуючої судді Геліч Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС», треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Миронівський відділ державної виконавчої служби Обухівському районі Київської області, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог.
01.11.2024 до Миронівського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС», треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Миронівський відділ державної виконавчої служби Обухівському районі Київської області, в якій позивач просить визнати виконавчий напис №47464 від 16.09.2020 року вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем таким, що не підлягає виконанню та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» судові витрати у сумі 1816,80 грн.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що в листопаді 2021 року на адресу позивача за супровідним листом № 22451 від 24.11.2021 року із Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстицїі (м. Київ) надійшла Постанова про відкриття виконавчого провадження BП № 67643622 від 24.11.2021 року.
Згідно зазначеної постанови Стягувачем є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «CITI ФІНАНС».
Стягнення з боржника на користь стягувача становить 49227,71 гривень (сорок дев`ять тисяч двісті двадцать сім гривень 71 копійка) та проводиться на підставі виконавчого напису № 47464 від 16.09.2020 року, який вчинив Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович. Дані обставини підтверджуються виконавчим написом, заявою про примусове виконання рішення, постановою про відкриття виконавчого провадження, копії яких додаються. Зазначені копії документів позивач отримала у Миронівському відділі державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ).
Заборгованість в сумі 49227,71 гривень (сорок дев`ять тисяч двісті двадцять сім гривень 71 копійка) ні якій мірі не відповідає умовам кредитного договору.
Позивач зазначає, що на її адресу ніколи не надходило жодного документу від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «CITI ФІНАНС» з вимогами про погашення будь-якої заборгованості за будь-якими кредитними договорами.
Вважає, що під час вчинення виконавчого напису нотаріусом не дотримано вимог Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року, постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».
Процесуальні дії у справі. Заяви та клопотання, позиції учасників справи.
Одночасно з позовною заявою, позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису.
Ухвалою суду від 06.11.2024 забезпечено позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу.
Відповідно до ухвали судді Миронівського районного суду Київської області від 06.11.2024, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та витребувано у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега, копії усіх документів, на підставі яких ним було вчинено виконавчий напис N47464 від 16.09.2020 року про стягнення з позивачки на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ ФІНАНС» заборгованості в сумі 49227,71 гривень (сорок дев?ять тисяч двісті двадцять сім гривень 71 копійка.
Витребувано у Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) матеріали ВП N?67643622, відкритого 14.11.2021 року Миронівським відділом державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СІТІ ФІНАНС» заборгованості в сумі 49227,71 гривень (сорок дев?ять тисяч двісті двадцять сім гривень 71 копійка).
18.11.2024 від Миронівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) надійшли копії матеріалів виконавчого провадження № за АСВП 67643622 по виконанню виконавчого напису №47464 від 16 вересня 2020 року.
Фіксування судового засідання судового засідання технічними засобами не здійснювалося, оскільки справа розглядається за відсутності сторін (частина друга статті 247 ЦПК).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України).
Своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, будь-яких клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.
Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, яка полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так, судом встановлено, що згідно наданої Миронівським відділом державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м.Київ) до суду копії виконавчого напису № 47464 вчиненого 16 вересня 2020 року вбачається, що 06 лютого 2008 року між ПАТ КБ «НАДРА», правонаступником якого є ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 27/П/35/2008-980. Вказаний договір було укладено в простій письмовій формі без нотаріального посвідчення.
Тобто, оспорюваний виконавчий напис було вчиненого на підставі угоди, яка не була нотаріально посвідчена, чим було порушено вимоги Переліку № 1172, що в свою чергу є порушенням вимог ст.87 Закону «Про нотаріат».
Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України «Про нотаріат»).
Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»).
За правилами статті 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до правил вказаної статті, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Правилами підпунктів 1.1.,1.2. пункту 1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі по тексту Порядок), встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно підпункту 3.1. пункту 3 глави 16 Порядку, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Відповідно до підпункту 3.3 пункту 3 глави 16 Порядку, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
За приписами підпунктів 3.5. пункту 3 глави 16 Порядку, при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172.
Відповідач, будучи обізнаним з наявністю спору щодо правомірності вчиненого виконавчого напису, не надав суду доказів на спростування тверджень позивача про те, що його не було повідомлено про усунення порушень за договором позики грошових коштів.
Вказані обставини дають підстави вважати, що заборгованість за кредитним договором не є безспірною.
У постанові від 13 жовтня 2021 року у справі № 554/6777/17 (провадження № 61-17750св20) Верховний Суд зазначив, що чинне законодавство України не зобов`язує нотаріуса викликати позичальника і з`ясовувати наявність чи відсутність його заперечень проти вимог позикодавця. Проте, право позичальника на захист його інтересів забезпечується шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення. Однак, враховуючи те, що нотаріальне провадження є безспірним, для забезпечення такої безспірності нотаріусові бажано з`ясувати у позичальника наявність заперечень щодо вчинення виконавчого напису або сплати ним боргу.
Учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання.
Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об`єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об`єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Судом встановлено, що відповідач не довів належними та допустимими доказами направлення позивачу та отримання ним вимоги про усунення порушень за договором позики грошових коштів, що є самостійною підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідний висновок, викладений в постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 10 січня 2023 року у справі № 619/4933/20.
Крім того, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.
Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому, наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваний виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом 16.09.2020, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Вчиняючи зазначений виконавчий напис, приватний нотаріус неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів у редакції постанови №662, яка на той час уже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21 березня 2017 року № 23.
З огляду на викладене, з урахуванням того, що виконавчий напис було вчинено з порушенням вимог діючого на той час законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а виконавчий напис нотаріуса підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.
Щодо стягнення судових витрат
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1816,80 грн, що підтверджується квитанціями до платіжних інструкцій, наявними у матеріалах справи.
Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позову, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.
Вирішення питання про скасування заходів забезпечення позову
Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 06.11.2024 забезпечено позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу.
За змістом ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує в тому числі питання про підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у випадку скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Частиною 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.
Оскільки суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог, заходи забезпечення позову, встановлені відповідно до ухвали від 06.11.2024, продовжують діяти в порядку і у строки встановлені ЦПК України та Законом України «Про виконавче провадження» до моменту закінчення виконавчого провадження.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. ст.ст.1, 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», ст.18 ЦК України, 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263 - 265, 268, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В :
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС», треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Миронівський відділ державної виконавчої служби Обухівському районі Київської області, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис №47464 від 16.09.2020 року вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС» судові витрати у сумі 1816,80 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень 80 коп.).
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «СІТІ ФІНАНС», місцезнаходження: 04053, м.Київ, вулиця Січових Стрільців, буд. 37/41, код ЄДРПОУ 39508708.
Третя особа: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович місцезнаходження: 01008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 35.
Третя особа: Миронівський відділ державної виконавчої служби Обухівському районі Київської області місцезнаходження: 08801, Київська область, Обухівський район, місто Миронівка, вулиця Соборності, буд.58-А.
Повний текст рішення суду складено 08.05.2026 року.
Суддя Тетяна ГЕЛІЧ
Судове рішення № 136378031, Миронівський районний суд Київської області було прийнято 08.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 371/1646/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: