Ухвала суду № 136371327, 07.05.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/9222/25

Провадження № 6/522/551/26

УХВАЛА

за розглядом подання про тимчасове обмеження у праві виїзду

07 травня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання Навроцької Є.І.,

розглянувши у судовому засіданні подання державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Білаш Євгенія Геннадійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси 21.04.2026 року через систему «Електронний суд» надійшло подання державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Білаш Євгенія Геннадійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .

Подання державного виконавця обґрунтовано тим, що на виконанні у Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України головним державним виконавцем Білаш Євгенієм Геннадійовичем знаходиться виконавче провадження 79683057 з виконання виконавчого листа № 522/9222/25 виданий 09.09.2025 про стягнення основного боргу за договором позики у сумі 2459,00 доларів США. За вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який згідно матеріалів виконавчого провадження є громадянином Україна. Виконавцем 26.11.2025 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження". Вжитими виконавцем заходами встановлено, що ОСОБА_1 одержував доходи в ТОВ "ДУНАЙСЬКА ЛОГІСТИЧНА ГРУПА". 23.12.2025 року державним виконавцем була надіслана для виконання на підприємство, де боржник одержував дохід постанова про звернення стягнення на заробітну плату боржника. Відповідно до зазначеної постанови, відбулось лише одне примусове стягнення, після чого боржник звільнився з ТОВ. Враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів, що призвело до вжиття відносно нього заходів примусового виконання.

З 17.04.2026 року по 24.04.2026 року суддя Домусчі Л.В. перебувала у відряджені.

Справа разом з матеріалами подання була передана судді 27.04.2026 року.

Ухвалою суду від 27.04.2026 року подання було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 28.04.2026 року.

У судові засідання 28.04.2026 року, 01.05.2026 року та 07.05.2026 року сторони не з`явилися.

До суду 28.04.2026 року від ОСОБА_2 надійшла заява згідно якої просив долучити до справи акт державного виконавця, пояснення боржника та платіжну інструкцію.

Згідно ч. 4 ст. 441 ЦПК України суд розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Суд, дослідивши матеріали подання, приходить до наступного висновку.

За розглядом подання судом встановлено, що на примусовому виконанні у Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України головним державним виконавцем Білаш Євгенієм Геннадійовичем знаходиться виконавче провадження 79683057 на виконання виконавчого листа № 522/9222/25, який виданий 03.11.2025 про стягнення основного боргу за договором позики у сумі 2459,00 доларів США.

26.11.2025 року державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Білаш Євгенієм Геннадійовичем була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 79683057, де боржником є ОСОБА_1 , стягувачем є ОСОБА_2 .

Також державним виконавцем 26.11.2025 року була винесена постанова про арешт коштів боржника; 23.12.2025 року постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника; 04.02.2026 року постанова про арешт коштів боржника.

Постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, що вказана у виконавчому документі.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно відповіді ГУ ДМС України в Одеській області № 5100.4.3-14532/51.1-25 від 30.12.2025 року громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 13.04.2017 року.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 462949707 від 04.02.2026 року у ОСОБА_1 відсутнє нерухоме майно.

Згідно відповіді Пенсійного фонду України № 312587233 від 04.02.2026 року у боржника ознака виду виплати 02 заробітна плата/дохід застрахованої особи; місяць та рік останнього місця роботи фізичної особиборжника, або нарахування пенсії 01.12.2025 року; назва страхувальника ТОВ «Дунайська логістична група» (ЄДРПОУ 44727731).

Згідно відповіді Міністерства внутрішніх справ України № 312587380 від 04.02.2026 року в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.

Згідно відповіді Державної прикордонної служби України № 312587332 від 04.02.2026 року відсутні дані щодо перетину боржником державного кордону.

Згідно відповіді Державної податкової служби України № 312587271 від 04.02.2026 року за 3 квартал 2025 року фізична особа отримувала доходи від податкового агенту - ТОВ «Дунайська логістична група» у розмірі 10 713,04 грн. за ознакою доходу 101, утримано податку 1 928,35 грн.

Згідно відповіді Державного університету Інтелектуальних технологій і зв`язку МОНУ від 09.01.2026 року № 01-24/09 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здобувачем є 4-го року навчання Державного університету інтелектуальних технологій і зв`язку. Наказом від 21.11.2023 року № 01-08-370 зарахований з 21.11.2023 року на 2-й рік навчання денної форми здобуття освіти (2 роки 10 місяців), першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, за спеціальністю 175 Інформаційно-вимірювальні технології, за кошти фізичних осіб. Термін закінчення навчання: 30.06.2026 року.

Згідно відповіді Міністерства внутрішніх справ України № 316728514 від 02.03.2026 року в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.

Згідно відповіді Державної прикордонної служби України № 316728102 від 02.03.2026 року відсутні дані щодо перетину боржником державного кордону.

Згідно відповіді Державного агентства водних ресурсів України № 1257/10/11-26 від 05.03.2026 року агентство не володіє інформацією про наявність будь-якого майна, що зареєстроване за боржником - ОСОБА_1 .

Згідно відповіді Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» № 2141/3103-07-2026 від 06.03.2026 року за результатами іменного інформаційного пошуку станом на 05.03.2026 року відомостей про зареєстровані об`єкти інтелектуальної власності, що зареєстровані за ОСОБА_1 не виявлено.

Згідно відповіді Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів № 349 від 05.03.2026 року згідно даних основного реєстру складських документів на зерно та зерна, прийнятого на зберігання, станом на 05.03.2026 року ОСОБА_1 не зберігає зерно на зернових складах, підключених до основного реєстру складських документів на зерна та зерна, прийнятих на зберігання.

Згідно відповіді Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» № 80/09.4.2/2472/26 від 05.03.2026 року ОСОБА_1 в Автоматизованій інформаційній системі управління радіочастотним спектром загального користування Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» присвоєння радіочастот із статусом «задіяні» не обліковуються.

Відповідно до платіжної інструкції № 4610 від 22.01.2026 року ТОВ "ДЛГ" сплатило грошові кошти у розмірі 797.72 грн. Призначення платежу: Сплата боргу ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , ВП№79683057, постанова від 23.12.25, виконавчий лист №522/9222/25 виданий 09.09.2025.

Зазначене також підтверджується Звітом про здійснені відрахування та виплати ТОВ «Дунайська логістична група» за період з 01.01.2026 року по 22.01.2026 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування на всій території України у випадках, установлених міжнародними договорами, згода та обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції»(далі - Конвенція).

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що aиконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо.

Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.

Отже, поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини, непереборної сили, події тощо.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом України № 3857-ХІІ від 21.01.1994 року «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».

Згідно ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

З аналізу наведених норм вбачається, що обов`язковою підставою для задоволення судом подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є ухиляння боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, в інтересах національної чи громадської безпеки, з метою захисту прав і свобод інших осіб.

На підставі визначених ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» обов`язків боржника можна зробити висновок, що поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, і коли виконати цей обов`язок не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо). Зокрема, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього з неповажних причин.

За змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України обов`язок доказування факту ухилення боржника від виконання зобов`язань покладається, в даному випаду, на приватного виконавця, який звертається до суду із відповідним поданням.

Ухилення боржником від виконання зобов`язання за виконавчим провадженням, не є тотожним поняттю не виконання судового рішення.

Також, ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачає, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 ЦК України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Стаття 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України» встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема у випадках, якщо діють невиконані зобов`язання, покладені на нього судовим рішенням, до виконання останніх.

Згідно п. 8 ст. 19 Закону України «Про державну прикордонну службу України» встановлено, що запобігання та недопущення в`їзду з України осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в`їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України покладено на Державну прикордонну службу України.

Пункт 2 Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо підвищення ефективності виконання рішень судів» від 24 березня 2008 року № 261/2008, щодо врегулювання порядку виїзду за кордон осіб, які мають невиконані зобов`язання було видано спільного листа Міністерства юстиції України та Адміністрації Державної прикордонної служби України від 27 травня 2008 року № 25-32/463, № 25-5347, в якому зазначено, що наявність в особи невиконаних зобов`язань, покладених на неї судовим рішенням, є підставою для обмеження її у праві виїзду за межі України, до того ж питання такого обмеження вирішується судом.

Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України орієнтує суди на те, що законом передбачені юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявністю факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання, тому з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, підлягає з`ясуванню судом, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання у повному обсязі або частково.

Слід зазначити, що право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника покладених на нього рішенням суду зобов`язань, тобто наявність лише самого зобов`язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.

У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин заявник повинен надати достатньо підтверджені відомості про те, чи дійсно особа свідомо не виконувала належних до виконання зобов`язань в повному обсязі або частково.

За розглядом подання судом встановлено, що до теперішнього часу заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09.09.2025 року, на виконання якого 03.11.2025 року було видано виконавчий лист відносно боржника ОСОБА_1 , у повному обсязі не виконано. Вимоги державного виконавця боржником не виконуються.

Стягувачем ОСОБА_2 до суду були надані пояснення боржника ОСОБА_1 від 15.04.2026 року, згідно яких ОСОБА_1 з`явився до виконавчої служби аби надати пояснення стосовно справи № 522/9222/25 з метою оскарження рішення суду.

Таким чином боржник був обізнаний про наявність виконавчого провадження та факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, є об`єктивно наявним та доведеним, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження. Слід зауважити, що станом на сьогоднішній день вимоги виконавчого документу боржником у повному обсязі не виконані.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення, або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відповідно до ч. 5 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне задовольнити подання, оскільки державним виконавцем надано до суду докази належного сповіщення боржника про відкриття виконавчого провадження та відповідного його умисного ухилення від виконання рішення суду.

Керуючись Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», ст.ст. 258-261, 354, 441 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Подання державного виконавця Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Білаш Євгенія Геннадійовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 задовольнити.

Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України фізичну особу - боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом № 522/9222/25 виданий 03.11.2025 року Приморським районним судом м. Одеси.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали. Учасники справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текст ухвали суду складено 08.05.2026 року.

Суддя Домусчі Л.В.