Ухвала суду № 136371331, 29.04.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/1040/26

Справа № 522/27161/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Костинюк В.В.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління державної судової адміністрації України в Одеській області, за участі третіх осіб: Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, ОСОБА_2 , про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До суду 17.12.2025 засобами поштового зв`язку надійшов позов ОСОБА_1 до Територіального управління державної судової адміністрації України в Одеській області, за участі третіх осіб: Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, ОСОБА_2 , про стягнення моральної шкоди у розмірі 2 000 000 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 26.12.2017 у справі №522/16930/17 за заявою ОСОБА_3 позивача ОСОБА_1 визнано недієздатним та встановлено над ним опіку. Справа розглянута за відсутності представника органу опіки та піклування та їх висновку, що є грубим порушенням закону та прав позивача. Також було відсутнє подання органу опіки та піклування щодо призначення опікуна. Прийняття такого рішення призвело до істотних негативних наслідків самим фактом прийняття рішення, що завдало позивачу суттєві життєві хвилювання та позбавило здатності вести нормальний спосіб та образ життя. Позивач, з урахування характеру й глибини заподіяних йому моральних страждань викликаних самим фактом прийняття суддею заздалегідь неправосудного рішення, а також засад розумності та справедливості, вважає належний розмір компенсації моральної шкоди в сумі 2 000 000 грн, по 1 000 000 грн за кожен рік визнання його недієздатним. ОСОБА_1 вказує, що про існування рішення дізнався випадково 07.07.2024.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 19.12.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано 10-денний строк для усунення недоліків позову.

Після усунення недоліків позову, ухвалою від 12.01.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 10.02.2026. Зобов`язано ОСОБА_1 до підготовчого засідання надати належні докази підтвердження звільнення від сплати судового збору, тобто посвідчення, яке підтверджує відповідний статус.

До суду 20.01.2026 від Територіального управління державної судової адміністрації України в Одеській області в особі представника Яценко І.А. надійшов відзив, яким просить відмовити у задоволенні позову.

На обґрунтування відзиву зазначено, що законодавчо передбачений механізм відшкодування шкоди за факт постановлення судом незаконного рішення, за яким шкода відшкодовується у разі встановлення в діях судді складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком, що набрав законної сили. Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 05.02.2018 у справі №522/16930/17 набрало законної сили та не оскаржувалося. Також відсутні відомості про наявність обвинувального вироку щодо судді. Сам факт винесення рішення не може бути підставою для відшкодування шкоди в порядку, передбаченому ч.5 ст.1176 ЦК України. Також відповідач вказує, що територіальне управління є розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня та не здійснює контроль за діяльністю суддів та правомірністю винесених рішень.

До суду 04.02.2026 надійшли пояснення представника Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області Майстрової А.В. у яких просить відмовити у задоволенні позову, адже ГУ ДКСУ в Одеській області не перебувало у жодних правовідносинах з позивачем та не заподіювало йому шкоди. Спосіб стягнення коштів «через ГУ ДКСУ в Одеській області», визначений у позові, є помилковим. Позивач не надає доказів на обґрунтування визначеного розміру моральної шкоди. В матеріалах справи відсутнє рішення, яке б визначало дії ТУ ДСАУ або Приморського районного суду м.Одеси чи його посадових / службових осіб неправомірними.

Ухвалою від 10.02.2026 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 26.03.2026.

У зв`язку з першою неявкою учасників справи у судове засідання 26.03.2026 розгляд справи відкладено на 29.04.2026.

У судове засідання 29.04.2026 учасники справи не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином, не зверталися до суду з заявами про відкладення розгляду справи.

Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 26 грудня 2017 року Приморським районним судом м.Одеси (головуючий суддя Загороднюк В.І) ухвалено рішення у справі №522/16930/17, яким визнано недієздатним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , встановивши над ним опіку. Призначено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженку міста Одеси, яка зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , опікуном над недієздатним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем м. Одеси, який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 . Визначено строк дії рішення суду - два роки з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набрало законної сили 05.02.2018, про що свідчить відповідна відмітка в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Також інформація з Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить про те, що рішення не оскаржувалося, відповідно не скасовувалося, залишається чинним.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Предметом спору у цій справі є відшкодування шкоди завданої діями судді Загороднюка В.І. внаслідок ухвалення рішенні у справі №522/16930/17, яким ОСОБА_1 визнано недієздатним зі строком дії рішення - 2 роки.

Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом (частини перша та третя статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Закони України не передбачають розгляду у суді позовних вимог про визнання незаконними дій/бездіяльності іншого суду після отримання останнім позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду чи про зобов`язання іншого суду до вчинення процесуальних дій, оскільки такі дії/бездіяльність є пов`язаними з розглядом судової справи навіть після його завершення. Вирішення у суді спору за такими позовними вимогами буде втручанням у здійснення правосуддя іншим судом.

Оскарження діяльності суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається. Суди та судді не можуть бути відповідачами у справах про оскарження їхніх дій чи бездіяльності під час розгляду інших судових справ, про оскарження їх рішень, ухвалених за наслідками розгляду цих справ, а також про зобов`язання судів та суддів до вчинення певних процесуальних дій.

Вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони, відповідно, були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені.

Усі процесуальні порушення, що їх допустили суди після отримання позовної заяви та визначення складу суду для її розгляду, можуть бути усунуті лише у межах відповідної судової справи, в якій такі порушення були допущені.

Оскарження вчинення (невчинення) судом (суддею) у відповідній справі процесуальних дій і ухвалених у ній рішень не може відбуватися шляхом ініціювання нового судового процесу проти суду (судді).

Позовні вимоги про визнання незаконними пов`язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), а також вимоги про зобов`язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій не можуть розглядатися за правилами будь-якого судочинства.

Позовні вимоги про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду, можуть бути предметом розгляду у випадках, передбачених статтею 1176 ЦК України.

У разі надходження позовної заяви з вимогами про визнання незаконними пов`язаних з розглядом судової справи дій/бездіяльності суду (судді чи посадових осіб суду), про зобов`язання суду (судді) до вчинення певних процесуальних дій або про відшкодування завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду (судді) шкоди з підстав, не передбачених статтею 1176 ЦК України, суд відмовляє у відкритті провадження у справі (пункт 1 частини першої статті 186 ЦПК України).

Відповідний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2019 року у справі № 454/3208/16-ц та неодноразово підтверджено Верховним Судом, зокрема у постановах від 22 червня 2022 року у справі № 686/21093/20, від 29 червня 2022 року у справі № 686/24767/20, від 02 листопада 2022 року у справі № 686/1530/20, від 07 лютого 2023 року у справі № 686/15459/21, від 22 березня 2023 року у справі № 686/10652/21, від 27 вересня 2023 року у справі № 305/2283/22.

Враховуючи наведене, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовує вимоги посилаючись на ст.1176 ЦК України, суд відкрив провадження у справі.

Згідно ч.5 ст.1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановлення судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на постановлення незаконного рішення, складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Разом з тим, суддя ОСОБА_2 звільнений з посади судді Приморського районного суду м.Одеси у зв`язку з поданням заяви про відставку, про що свідчить рішення Вищої ради правосуддя №4049/0/15-18 від 27.12.2018.

Інформації про притягнення судді Загороднюка В.І. до кримінальної відповідальності матеріали справи не містять, у відкритих джерелах інформації також відсутня інформація про притягнення судді головуючого у справі №522/16930/17 до кримінальної відповідальності, що вплинуло на ухвалення рішення від 26.12.2017.

Оскарження діянь суддів (судів) щодо розгляду та вирішення справ, а також оскарження судових рішень поза порядком, передбаченим процесуальним законом, не допускається.

Схожих висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 16 лютого 2024 року при розгляді справи №953/19814/21.

Згідно п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, підстави для відшкодування шкоди в порядку ч.5 ст.1179 ЦК України не встановлені, тому провадження у справі підлягає закриттю, адже відшкодування завданої незаконними діями чи бездіяльністю суду (судді) шкоди з підстав, не передбачених статтею 1176 ЦК України не передбачено розгляду в порядку будь-якого судочинства.

Відповідно до ч.2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Керуючись ст.ст.142, 206, ч. 2 ст. 247, п. 4 ч. 1 ст. 255, ст. 256, 354 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління державної судової адміністрації України в Одеській області, за участі третіх осіб: Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, ОСОБА_2 , про стягнення моральної шкоди.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали суду складено 04 травня 2026 року.

Суддя: В.Я.Бондар