Постанова № 13636670, 27.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-4558/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Е.С.Смілянець Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" січня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Безименної Н.В. та Мамчура Я.С.,

при секретарі - Лосік Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Канівської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Канівський маслосирзавод»до Канівської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2010 року ВАТ «Канівський маслосирзавод»звернулося до суду з позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Канівської ОДПІ Черкаської області № 0000022301/0-1516 від 17 лютого 2010 року, № 0000022301/1 від 28 квітня 2010 року, № 0000022301/2-6046 від 30 червня 2010 року, № 0000022301/3-8642 від 17 вересня 2010 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивачем було порушено Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість.

Під час судового засідання представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти апеляційної скарги та просила суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесене законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Канівської ОДПІ Черкаської області задовольнити, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом встановлено, що Канівською ОДПІ Черкаської області було проведено планову виїзну перевірку ВАТ «Канівський маслосирзавод»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 30 вересня 2009 року, про що складено акт № 6/23/00447830 від 05 лютого 2010 року.

На підставі вказаного акту перевірки Канівською ОДПІ Черкаської області було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000022301/0-1516 від 17 лютого 2010 року, яким позивачу визначено податкові зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 406155 грн. 00 коп., з яких 270770 грн. 00 коп. за основним платежем та 135385 грн. 00 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного узгодження № 0000022301/0-1516 від 17 лютого 2010 року скарги ВАТ «Канівський маслосирзавод»були залишені без задоволення та винесені податкові повідомлення-рішення № 0000022301/1 від 28 квітня 2010 року, № 0000022301/2-6046 від 30 червня 2010 року, № 0000022301/3-8642 від 17 вересня 2010 року.

Згідно висновків акту перевірки № 6/23/00447830 від 05 лютого 2010 року позивачем було порушено вимоги пп. 4.4, 5.9, 5.10 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 270770 грн. 00 коп. при поданні уточнюючого розрахунку податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок з податку на додану вартість за серпень 2007 року.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ВАТ «Канівський маслосирзавод»суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було складено уточнюючий розрахунок податкових зобовязань у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок з податку на додану вартість за серпень 2007 року у повній відповідності до листа ДПА України № 2681/6/16-1515-26 від 22 березня 2006 року.

Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Судом встановлено, що 14 січні 2009 року ВАТ «Канівський маслосирзавод»був поданий до Канівської ОДПІ Черкаської області уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку виправленням самостійно виявлених помилок (далі уточнюючий розрахунок), які були допущені у серпні 2008 року.

Обовязок платника податку, який до початку перевірки самостійно виявив факт заниження податкового зобовязання минулих податкових періодів на подання уточнюючого розрахунку передбачене п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно п. 3.2.3 акту перевірки № 6/23/00447830 від 05 лютого 2010 року у січні 2009 року позивач шляхом подачі уточнюючих розрахунків зменшив податкові зобовязання дотаційної декларації за серпень 2007 року на суму 270770 грн. 00 коп. та збільшив податкові зобовязання бюджетної декларації за серпень 2007 року на вказану суму.

При цьому, в уточнюючому розрахунку податок на додану вартість у розмірі 270770 грн. 00 коп. був відображений у рядку 8.6 «зменшення суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року позивач зменшив на вказану суму значення рядка «залишок відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду».

У відповідності до листа ДПА України № 2681/6/16-1515-26 від 22 березня 2006 року, на який послався суд першої інстанції, зворотні виправлення у податковому обліку (у разі якщо платником виявлені суми ПДВ, помилкою включені до податкового кредиту у звітному періоді, у якому право на таке включення у платника було відсутнє) платником відображаються також в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. У зазначеному уточнюючому розрахунку (додаток 5) заповнюються рядки 3.2 і 3.3 по коду 10.1 зі знаком "-", рядок 5 зі знаком "+", рядок 6.2 по коду 21, рядок 6.4 по коду 22.2, рядок 7.2 по коду 21, рядок 7.4 по коду 22.2 і рядок 8.6. Значення рядка 8.6 уточнюючого розрахунку переноситься зі знаком "-" до рядка 23.4 податкової декларації з ПДВ за звітний період, наступний за періодом, у якому здійснено виправлення самостійно виявленої помилки і подано уточнюючий розрахунок.

Наведений спосіб проведення уточнюючого розрахунку у разі, помилкового включення до податкового кредиту у звітному періоді суми ПДВ, у якому право на таке включення у платника було відсутнє, може бути застосований лише в тому випадку, коли у звітному періоді, до якого вносяться коригування, податковий кредит підприємства перевищував його податкові зобовязання на суму, що коригується.

Таким чином, ВАТ «Канівський маслосирзавод»подаючи уточнюючий розрахунок до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2007 року мало право зменшити на 270770 грн. 00 коп. значення рядка «зменшення суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду»лише в тому разі, якщо значення рядка 21 «відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2007 року перевищувало 270770 грн. 00 коп.

Дослідивши податкову декларацію з податку на додану вартість ВАТ «Канівський маслосирзавод»за серпень 2007 року, яка була подана до податкового органу 20 вересня 2007 року колегія суддів встановила, що значення рядка 21 було нульовим, тобто, податковий кредит у позивача в серпні 2007 року був відсутній.

Згідно рядка 20 вказаної декларації різниця між сумою податкового зобовязання позивача та сумою його податкового кредиту мала позитивне значення та дорівнювала 101810 грн. 00 коп.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач, виявивши, що ним у серпні 2007 року було занижено податкові зобовязання, не мав права проводити їх коригування шляхом зменшення податкового кредиту (з огляду на його відсутність у вказаному податковому періоді), а зобовязаний був збільшити суму податкових зобовязань, що підлягають перерахуванню до бюджету.

Здійснивши коригування податкових зобовязань у спосіб, що відображений в уточнюючому розрахунку, ВАТ «Канівський маслосирзавод», у якого податковий кредит був відсутній, фактично відобразило значення рядка 21 податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2007 року «+270770»замість збільшення значення рядка 20 на 270770 грн. 00 коп., що прямо суперечить п. 5.9 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30 травня 1997 року.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком Канівської ОДПІ Черкаської області про те, що ВАТ «Канівський маслосирзавод»було порушено п. 5.9 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30 травня 1997 року.

Вказане порушення призвело до заниження показника рядка 8.1. «збільшення суми, яка підлягає сплаті до бюджету»уточнюючого розрахунку.

У звязку з цим колегія суддів вважає, що податковий орган, встановивши вказане порушення правомірно визначив ВАТ «Канівський маслосирзавод»податкові зобовязання з податку на додану вартість на суму 270770 грн. 00 коп. та нарахувавши штрафні (фінансові) санкції на суму 135385 грн. 00 коп., діяв у повній відповідності до пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Під час судового засідання представник позивача послалася на те, що ВАТ «Канівський маслосирзавод»не було допущено заниження податкових зобовязань, оскільки сума заниження рядка 8.1 уточнюючого розрахунку дорівнює сумі заниження рядка 8.6.

Колегія суддів не погоджується із вказаним твердженням представника позивача з огляду на наступне.

За змістом п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»формування податкового кредиту є правом платника податку на додану вартість, а не його обовязком.

У разі, якщо платник податку у періоді, в якому у нього відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»виникло право на формування податкового кредиту не скористався таким правом, то в цілях податкового обліку вважається, що такий платник податку добровільно відмовився від права на податковий кредит.

При цьому, якщо суми податку на додану вартість не були включені до податкового кредиту у звітному періоді, на який припадає дата виникнення права на податковий кредит, внаслідок помилки, то право на включення такої суми до податкового кредиту платником податку на додану вартість може бути відновлене шляхом подачі уточнюючого розрахунку.

Таким чином, заниження ВАТ «Канівський маслосирзавод»значення рядка 8.6 уточнюючого розрахунку податковим органом розцінюється як добровільна відмова позивача від права на податковий кредит у розмірі 270770 грн. 00 коп.

Відповідно, заниження рядка 8.1 уточнюючого розрахунку податковим органом було правомірно розцінено як заниження податкових зобовязань та правомірно винесено податкові повідомлення-рішення, які є предметом оскарження.

Отже, доводи апеляційної скарги Канівської ОДПІ Черкаської області спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 26 жовтня 2010 року та є підставою для її скасування.

Разом з тим, колегія суддів вважає необхідним розяснити ВАТ «Канівський маслосирзавод»право на включення суми в розмірі 270770 грн. 00 коп. до податкового кредиту шляхом подачі уточнюючого розрахунку в порядку, встановленому п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Канівської ОДПІ Черкаської області задовольнити, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Канівської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року скасувати.

В задоволенні адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства «Канівський маслосирзавод»відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Н.В. Безименна

Я.С. Мамчур

Постанова складена в повному обсязі 01 лютого 2011 року.