Ухвала суду № 13636668, 27.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6596/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" січня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Безименної Н.В. та Мамчура Я.С.,

при секретарі - Лосік Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва та прокурора Святошинського району м. Києва, до яких приєдналися Київська регіональна митниці та Південна митниця на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 29 жовтня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аляска Трейд»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва, Київської регіональної митниці, Південної митниці та прокуратури Святошинського району м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2010 року ТОВ «Аляска Трейд»звернулося до суду з позовом у якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 0002312310/0 від 24 вересня 2009 року.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 29 жовтня 2010 року вказаний адміністративний позову було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач та прокурора Святошинського району м. Києва подали апеляційні скарги в яких просять скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовують тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянти вказують на те, що позивачем було занижено податкові зобовязання з податку на прибуток.

До вказаних апеляційних скарг приєдналися Київська регіональна митниці та Південна митниця та просили їх задовольнити з підстав, викладених у них.

Під час судового засідання представники апелянтів підтримали свої апеляційні скарги та просили суд їх задовольнити з підстав, викладених в них.

Позивач, Південна митниця та Київська регіональна митниця, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, явку своїх представників в судове засідання не забезпечили. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь представників позивача, Південної митниці та Київської регіональної митниці в судовому засіданні не обовязкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за їх відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників апелянтів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги ДПІ у Святошинському районі м. Києва та прокурора Святошинського району м. Києва залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 29 жовтня 2010 року без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Аляска Трейд»суд першої інстанції виходив з того, що позивачем були визначені податкові зобовязання з податку на прибуток у повній відповідності до вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що ДПІ у Святошинському районі м. Києва була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Аляска Трейд»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2008 року по 31 березня 2009 року, про що складено акт № 192/23-50/31956369 від 11 вересня 2009 року.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва було винесене податкове повідомлення-рішення № 0002312310/0 від 24 вересня 2009 року, яким позивачу визначено податкові зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 1081600 грн. 50 коп., з яких 784653 грн. 00 коп. за основним платежем та 296947 грн. 50 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно акту перевірки № 192/23-50/31956369 від 11 вересня 2009 року заниження податку на прибуток відбулося у звязку з тим, що ТОВ «Аляска Трей»було неправомірно, на думку податкового органу, віднесено до складу валових витрат наступні витрати:

-на оплату інформаційних послуг у розмірі 185359 грн. 00 коп.,

-оплату митних платежів у розмірі 676547 грн. 00 коп.,

та завищено показник убутку балансової вартості товариства на суму 2462063 грн. 00 коп.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Межі доводів апеляційних скарг ДПІ у Святошинському районі м. Києва та прокурора Святошинського району м. Києва зводяться лише до визнання необґрунтованим обчислення ТОВ «Аляска Трейд»убутку балансової вартості підприємства.

Заперечень проти включення до складу валових витрат коштів, що були спрямовані на оплату інформаційних послуг та митних платежів, апелянти не надали.

У звязку з цим при вирішенні даної справи колегія суддів виходить з того, що ДПІ у Святошинському районі м. Києва та прокурора Святошинського району м. Києва погодилися з висновком суду першої інстанції про правомірність віднесення вищезазначених витрат до складу валових витрат.

Перевіряючи обґрунтованість висновку суду першої інстанції про те, що позивач належним чином ведеться обік приросту та убутку балансової вартості запасів на складах колегія суддів керується наступним.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Аляска Трейд»та ТОВ «ВПФ «Метапродакшн»було укладено договір поставки від 04 січня 2008 року. Згідно умов вказаного договору ТОВ «Аляска Трейд»зобовязувалося передати товар, а ТОВ «ВПФ «Метапродакшн»прийняти його та оплатити.

Під час проведення перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва було встановлено та закріплено в акті перевірки № 192/23-50/31956369 від 11 вересня 2009 року те, що на виконання вказаного договору позивач передав ТОВ «ВПФ «Метапродакшн»морепродукти та отримав їх оплату.

Так, в акті перевірки зазначено, що ТОВ «Аляска Трейд»здійснило відпуск товару ТОВ «ВПФ «Метапродакшн»по довіреності серія КАК № 527714 від 01 липня 2008 року та серії КАК № 527715 від 01 липня 2008 року, що були видані на імя ОСОБА_2

У звязку з передачею морепродуктів ТОВ «Аляска Трейд»були виписані видаткові накладні № 100 від 01 липня 2008 року на суму 2092437 грн. 32 коп. та № 104 від 17 липня 2008 року на суму 1401092 грн. 68 коп.

Також під час проведення перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва було встановлено та закріплено у акті перевірки № 192/23-50/31956369 від 11 вересня 2009 року, що ТОВ «ВПФ «Метапродакшн»здійснило оплату поставлених позивачем морепродуктів шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Аляска Трейд»на суму 3493530 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками від 01 липня 2008 року на суму 684860 грн. 00 коп., від 02 липня 2008 року на суму 600050 грн., від 03 липня 2008 року на суму 465815 грн. 00 коп., від 07 липня 2008 року на суму 400545 грн. 00 коп., від 08 липня 2008 року на суму 703200 грн. 00 коп., від 09 липня 2008 року на суму 428500 грн. 00 коп. та від 10 липня 2008 року на суму 210560грн. 00 коп.

Згідно акту перевірки станом на 31 березня 2009 року сальдо по контрагенту ТОВ «ВПФ «Метапродакшн»дорівнює нулю.

В акті перевірки також зазначено, що суми податку на додану вартість ТОВ «Аляска Трейд»по операції з ТОВ «ВПФ «Метапродакшн»були включені до складу податкового зобовязання та відображені в декларації з податку на додану вартість у липні 2008 року.

Разом з тим, перевіряючими був зроблений висновок про те, що договір поставки від 04 січня 2008 року, укладений між ТОВ «Аляска Трейд»та ТОВ «ВПФ «Метапродакшн», є нікчемним.

У звязку з цим відповідач вважає, що вартість поставлених ТОВ «ВПФ «Метапродакшн»морепродуктів було необґрунтовано відображено у податковому обліку як убуток балансової вартості запасів на складах, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств.

Висновок ДПІ у Святошинському районі м. Києва про те, що договір від 04 січня 2008 року є нечинним ґрунтується на наступному.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 03 вересня 2008 року було визнано недійсним свідоцтво та статут ТОВ «ВПФ «Метапродакшн»з дати їх реєстрації, тобто з 03 травня 2007 року, свідоцтво платника податку на додану вартість від дати внесення до Реєстру платників податку на додану вартість, тобто з 21 травня 2007 року.

У звязку з викладеною обставиною відповідач вважає, що на час укладення договору від 04 січня 2008 року ТОВ «ВПФ «Метапродакшн»не мало необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Разом з тим, на час укладення договору від 04 січня 2008 року та його виконання кожною зі сторін (липень 2008 року) установчі документи ТОВ «ВПФ «Метапродакшн»не були скасованими у встановленому порядку.

На думку колегії суддів подальше їх визнання недійсними з моменту реєстрації судовим рішенням від 03 вересня 2008 року не має наслідком припинення чинності всіх укладених ТОВ «ВПФ «Метапродакшн»договорів.

Такий висновок колегії суддів кореспондується із положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, яка вказує на те, що відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності може бути лише однією з підстав для визнання правочину недійсним в судовому порядку, проте не є безумовною підставою вважати його нікчемним.

В матеріалах даної справи відсутні докази того, що договір поставки від 04 січня 2008 року, укладений між ТОВ «Аляска Трейд»та ТОВ «ВПФ «Метапродакшн», був визнаний недійсним у судовому порядку.

Як на підставу вважати взаємовідносини між ТОВ «Аляска Трейд»та ТОВ «ВПФ «Метапродакшн»непідтвердженими відповідач також посилається на те, що у ТОВ «ВПФ «Метапродакшн»відсутні трудові ресурси для здійснення господарської діяльності та основні фонди, виробничі активи, складські приміщення і транспортні засоби.

Припущення податкового органу про відсутність у ТОВ «ВПФ «Метапродакшн»вказаних ресурсів ґрунтується на тому, що останнім не подавалася до ДПІ у Святошинському районі м. Києва форма 1-ДФ та податкова звітність за липень 2008 року.

На думку колегії суддів неподання до податкового органу вказаних документів є свідченням лише того, що ТОВ «ВПФ «Метапродакшн»не дотримувалося податкової дисципліни, проте не є свідченням відсутності будь-яких ресурсів для провадження господарської діяльність.

Оскільки вищезазначені висновки відповідача ґрунтуються не на матеріалів проведених перевірок, а лише на припущеннях, колегія суддів вважає їх необґрунтованими.

Також апелянти як на підставу задоволення своїх вимог посилаються на те, що старшим слідчим СВ ПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва постановою від 14 серпня 2008 року порушено кримінальну справу за фактом створення невстановленими особами субєктів підприємницької діяльності, в тому числі ТОВ «ВПФ «Метапродакшн», з метою прикриття незаконною діяльності фіктивного підприємництва, а також на те, що згідно протоколу допиту свідка від 30 грудня 2008 року ОСОБА_2 реєстрації ТОВ «ВПФ «Метапродакшн»не здійснював та господарською діяльність від імені вказаної юридичної особи не займався.

На думку апелянтів вказані обставини є свідченням того, що договір поставки від 04 січня 2008 року був вчинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Колегія суддів вважає необґрунтованими вказані висновки апелянтів з огляду на те, що порушення кримінальної справи за фактом створення невстановленими особами субєктів підприємницької діяльності, з метою прикриття незаконною діяльності фіктивного підприємництва не є доказом того, що мало місце порушення ч. 2 ст. 205 КК України.

До закінчення розгляду кримінальної справи та прийняття відповідного рішення будь-які припущення щодо відсутності чи наявності в діях ознак злочину є передчасними та необґрунтованими.

Враховуючи те, що в акті перевірки № 192/23-50/31956369 від 11 вересня 2009 року відповідачем зроблено посилання на такі письмові докази, які підтверджують укладення та виконання договору поставки від 04 січня 2008 року як довіреність на отримання товару, видаткові накладні та виписки з рахунку ТОВ «Аляска Трейд» колегія суддів вважає необґрунтованими припущення про безтоварність вказаної операції.

З огляду на те, що актом перевірки встановлено відображення позивачем операції з ТОВ «ВПФ «Метапродакшн»у податковій декларації з податку на прибуток та з податку на додану вартість колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянтів на те, що договір поставки від 04 січня 2008 року був укладений з метою, що суперечить інтересах держави та суспільства ухилення від сплати податків.

Таким чином, доводи апеляційних скарг ДПІ у Святошинському районі м. Києва та прокурора Святошинського району м. Києва, до яких приєдналися Київська регіональна митниці та Південна митниця не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 29 жовтня 2010 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги ДПІ у Святошинському районі м. Києва та прокурора Святошинського району м. Києва, до яких приєдналися Київська регіональна митниці та Південна митниця залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 29 жовтня 2010 року без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва та прокурора Святошинського району м. Києва, до яких приєдналися Київська регіональна митниці та Південна митниця залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 29 жовтня 2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Н.В. Безименна

Я.С. Мамчур

Ухвала складена в повному обсязі 01 лютого 2011 року.