Ухвала суду № 13636648, 27.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14116/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" січня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Земляної Г.В., Петрика І.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»на постанову Окружного адміністративного міста Києва від 12 жовтня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про скасування рішення про застосування штрафних санкцій №0002242305 від 16.03.2009 р. за неоприбуткування готівкових коштів в порушення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 жовтня 2010 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В засідання учасники процесу не зявилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін, виходячи з наступного.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, виходив з того, що рішення про застосування фінансових санкції до позивача є правомірним, оскільки судом було встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, в результаті чого зроблено правомірний висновок про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність, відповідно до ст. 22 Закону України «Про застосування державних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Житомирській області проведено перевірку за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій філії ТОВ «Дніпро-Вікторія», розташованої у місті Коростень, за результатами якої складено акт №0260/26/54/23/30407788 від 03.03.2009 року, в якому встановлено порушення субєктом господарювання пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР, а саме: на місці проведення розрахунків встановлена невідповідність суми готівкових коштів сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО, у розмірі 2122,77 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Оболонському районі м. Києва прийняла рішення про застосування до ТОВ «Дніпро-Вікторія»штрафних (фінансових) санкцій від 16.03.2009року № 0002242305, яким визначена сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 10613,85,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що сума готівкових коштів на місці проведення розрахунків на момент проведення перевірки (03.03.09р.,15:25) склала3142,76 грн., тоді як в поточному звіті РРО зазначена сума 1019,99 грн., в зв'язку з чим податковим органом була виявлена невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій у розмірі 2122,77 грн., що зафіксовано в акті перевірки.

Інспекторами ДПА у Житомирській області та касиром-оператором ОСОБА_2 складено опис фактичної наявності коштів, в якому зазначено, що 03.03.2009 року на час перевірки на місці проведення розрахунків знаходились грошові кошти у розмірі 3142,76 грн.

З копії акта, що міститься в матеріалах справи, вбачається, що акт перевірки підписаний працівником позивача касиром-оператором ОСОБА_2 без зауважень.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно дослідив обставини справи на підставі належних доказів прийняв рішення з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зважаючи на наступне.

П. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування державних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

При цьому, статтею 2 вказаного Закону визначено, що місце проведення розрахунків це місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Статтею 22 вказаного закону встановлено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Оскільки акт, в якому встановлено порушення, підписаний працівником позивача без зауважень, колегія суддів приходить до висновку, що зазначені в акті порушення мали місце. Посилання апелянта на невідповідність висновків контролюючого органу, зазначених в акті перевірки, обставинам справи не підтверджується доказами, а тому, зважаючи на викладене, не приймається судом до уваги.

Виходячи з цього, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення не підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апелянта не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

В звязку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпро-Вікторія»залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного міста Києва від 12 жовтня 2010 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо його було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через пять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України). Касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення постанови в повному обсязі (стаття 212 КАС України).

Головуючий суддя

Судді