Ухвала суду № 13636643, 27.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6220/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" січня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Земляної Г.В., Петрика І.Й.

при секретарі судового засідання Тарнаруцькій Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 лютого 2010 року у справі за позовом державного підприємства «Український центр механізації колійних робіт»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И ЛА :

Державне підприємство «Український центр механізації колійних робіт» звернулося до суду з позовною заявою про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі міста Києва №0000541710/31349738 від 12.05.2009, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 27 727, 14 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 лютого 2010 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить оскаржувану постанову скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.

За результатами планової виїзної перевірки ДПІ у Святошинському районі міста Києва 27.04.2009 р. було складено акт №81/23-50/31349738, яким встановлено порушення позивачем пп.4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1, п. 8.1 ст. 8, пп. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9, пп. «а»п. 17.2 ст. 17, пп. «а»пп. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»внаслідок неоподаткування доходів, виплачених субєктам підприємницької діяльності фізичним особам, та, як наслідок, заниження податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 9241,38грн.

На підставі вказаного акта 12.05.2009 р. було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000541710/31349738, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 27727, 14 грн., в тому числі штрафні санкції 18482, 76 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішення відповідача, позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.05.2009 р.

Задовольняючи вимоги адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем з порушенням чинного законодавства, а тому є незаконним та повинно бути скасоване.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зі змісту оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вбачається, що, на думку відповідача, підприємством порушено пп.4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1, п. 8.1 ст. 8, пп. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9, пп. «а»п. 17.2 ст. 17, пп. «а» пп. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», тому на підставі п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»контролюючим органом нараховано штрафні санкції.

Згідно з пп. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», якщо фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа, яка сплачує ринковий збір, отримує інші доходи, ніж визначені у підпункті 9.12.1 цього пункту, то такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Законом для платників податку, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності, а згідно з п. 9.12.1 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» оподаткування доходів, отриманих фізичною особою від продажу нею товарів (надання послуг, виконання робіт) у межах її підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також фізичною особою, яка сплачує ринковий збір, здійснюється за правилами, встановленими спеціальним законодавством з цих питань, з урахуванням норм цього пункту.

Аналізуючи норми законодавства, які на думку відповідача були порушені позивачем, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується і колегія суддів, зазначив, що норми пп. 9.12.2 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»поширюються виключно на "інші доходи" суб'єкта підприємницької діяльності, тобто доходи, отримані суб'єктом підприємницької діяльності не в межах здійснення власної підприємницької діяльності. При цьому, особа, яка є джерелом виплати доходу (виручки) на користь суб'єкта підприємницької діяльності, не має правових підстав визначати об'єкт оподаткування - оподатковуваний дохід під час здійснення виплати такого доходу (виручки), оскільки це призведе до подвійного оподаткування такого доходу та порушення сфер правового регулювання між Указом Президента України №727/98 від 03.07.1998 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України № 13-92 від 26.12.1992 «Про прибутковий податок з громадян»та Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Крім цього, судом першої інстанції встановлено, що перевірка контролюючого органу, за результатами якої був складений акт та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, була проведена працівниками відповідача з порушенням Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за №925/11205.

Судом першої інстанції встановлено, що в порушення п. п. 1.3, 1.5, 1.7, 2.3.2, 2.3.4 Порядку оформлення результатів перевірок в акті перевірки не наведено факти отримання фізичними особами-підприємцями ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 доходів від ДП«Український центр механізації колійних робіт»поза межами здійснення власної підприємницької діяльності, як це передбачено пп.9.12.2 п. 9.12 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», акт також не містить посилань на будь-які докази на підтвердження таких фактів.

Зі свідоцтв про державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців, свідоцтв про сплату єдиного податку а також листів відповідних органів податкової служби, копії яких містяться в матеріалах справи, вбачається, що на момент проведення виплат ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 були зареєстровані як фізичні особи-підприємці та сплачували всі податкові платежі в складі єдиного податку.

Виходячи з наведеного, колегія суддів зазначає, що відповідач на виконання ст. 72 КАС України не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним податкового повідомлення-рішення №0000541710/31349738 від 12.05.2009, а тому суд першої інстанції виніс законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються так, як є помилковими.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 112, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 лютого 2010 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді