Постанова № 13635933, 26.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-4259/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Гриньковська Н.Ю. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" січня 2011 р. м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Земляної Г.В.

суддів Парінова А.Б., Петрика І.Й.

при секретарі Ломановій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києва апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року у справі за позовом дочірнього підприємства акціонерної компанії «Хліб України»«Тальнівський комбінат хлібопродуктів»до Управління пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про визнання нечинними рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач дочірнє підприємство державної акціонерної компанії «Хліб Україна»«Тальнівський комбінат хлібопродуктів»(далі ДП ДАК «Хліб Україна», позивач) звернулося до суду з позовом в якому поставлено питання про визнання нечинними рішень управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області (далі УПФУ в Тальнівському районі) від 18.08.2010р. № № 271, 272, 273, 274, 275, 276, 277, 278.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року позовні вимоги задоволено. Скасовані рішення управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаській області від 18.08.2010р.: №271 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 2739,72грн. та нарахування пені в розмірі 8647,73грн.; №272 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 4087,53грн. та нарахування пені в розмірі 12801,04грн.; №273 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 291,03грн. та нарахування пені в розмірі 729,68грн.; №274 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 290,87грн. та нарахування пені в розмірі 736,72грн.; №275 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 4464,92грн. та нарахування пені в розмірі 13085,96грн.; №276 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 4492,14грн. та нарахування пені в розмірі 14274,39грн.; №277 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 263,21грн. та нарахування пені в розмірі 683,76грн.; №278 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 309,44грн. та нарахування пені в розмірі 803,01грн.

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник УПФУ в Тальнівському районі подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДП ДАК «Хліб України» «Тальнівський КХП»зареєстроване як юридична особа 08.06.1998р. (ідентифікаційний код - 00952551) Тальнівською районною державною адміністрацією Черкаської області.

ДП ДАК «Хліб України» «Тальнівський КХП»є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 24.11.2000 року у справі №08/4129 у зв'язку з порушенням провадження у справі про банкрутство ДП ДАК «Хліб України»«Тальнівський КХП»було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно рішень УПФУ в Тальнівському районі від 18.08.2010р. до позивача застосовано фінансові санкції та нарахована пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду в таких розмірах:

-рішенням №271 за період з 22.06.2009р. по 13.05.2010р. застосовано штраф в розмірі 2739,72грн. та нараховано пеню - 8647,73грн.;

-рішенням №272 за період з 20.07.2009р. по 09.06.2010р. застосовано штраф в розмірі 4087,53грн. та нараховано пеню - 12801,04грн.;

-рішенням №273 за період з 20.08.2009р. по 13.05.2010р. застосовано штраф в розмірі 291,03грн. та нараховано пеню - 729,68грн.;

-рішенням №274 за період з 21.09.2009р. по 09.06.2010р. застосовано у штраф в розмір: 290,87грн. та нараховано пеню - 736,72грн.;

-рішенням №275 за період з 20.08.2009р. по 09.06.2010р. застосовано штраф в розмірі 4464,92грн. та нараховано пеню - 13085,96грн.;

-рішенням №276 за період з 21.09.2009р. по 11.08.2010р. застосовано штраф в розмірі 4492,14грн. та нараховано пеню - 14274,39грн.;

-рішенням №277 за період з 20.10.2009р. по 15.07.2010р. застосовано штраф в розмірі 263,21грн. та нараховано пеню - 683,76грн. ;

-рішенням №278 за період з 20.11.2009р. по 11.08.2010р. застосовано штраф в розмірі 309,44грн. та нараховано пеню - 803,01грн.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправними оскаржуваних рішень УПФУ в Тальнівському районі від 18.08.2010 року № 271, 272, 273, 274, 275, 276, 277, 278, якими до позивача в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів застосовано штрафні санкції та нараховано пеню.

Колегія судді не погоджується з даними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:

Стаття 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначає порядок обчислення та сплати страхових внесків. В абзаці 1 частини 6 цієї статті встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Частиною 4 статті 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначено, що страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.

За порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне, пенсійне страхування органами Пенсійного фонду до страхувальників застосовуються фінансові санкції відповідно до Закону № 1058-ІУ.

Так, відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»виконавчі органи Пенсійного фонду за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон) мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення статті 12 Закону, яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів), стосуються вимог, зобовязань, які охоплюються поняттям мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати з урахуванням визначення мораторію, наведеного у статті 1 Закону.

Системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Порушення провадження у справі про банкрутство не означає завершення підприємницької діяльності боржника. Він має право укладати договори і вчиняти інші правочини, у звязку із чим у нього виникають права та обовязки, виконання яких забезпечується на загальних підставах.

З огляду на наведене можна дійти висновку про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобовязань поточних кредиторів, то за цими зобовязаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

Невиконання таких зобовязань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення в разі невиконання зазначених зобовязань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на їх виконання і штрафних санкцій ґрунтуються на законі.

Відповідно до п.9.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійною фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, яка розроблена відповідно до вищезазначеного Закону, нарахування штрафних санкцій проводиться на сплачену суму страхових внесків.

Одночасно на суми простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків та своєчасно не сплачені (не перераховані) фінансові санкції нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Тобто, пеня нараховується на фактично погашену суму недоїмки.

Оскільки сума заборгованості до УПФУ в Тальнівському районі виникла в процесі банкрутства та введення мораторію, то дія мораторію на виконання даних зобовязань не розповсюджується.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

З огляду на вищезазначене рішення УПФУ в Тальнівському районі від 18.08.2010р.: №271 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 2739,72грн. та нарахування пені в розмірі 8647,73грн.; №272 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 4087,53грн. та нарахування пені в розмірі 12801,04грн.; №273 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 291,03грн. та нарахування пені в розмірі 729,68грн.; №274 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 290,87грн. та нарахування пені в розмірі 736,72грн.; №275 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 4464,92грн. та нарахування пені в розмірі 13085,96грн.; №276 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 4492,14грн. та нарахування пені в розмірі 14274,39грн.; №277 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 263,21грн. та нарахування пені в розмірі 683,76грн.; №278 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 309,44грн. та нарахування пені в розмірі 803,01грн. законі та обґрунтовані, підстав для їх скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до розяснень Пленуму Верховного суду України, викладених у п.1 Постанови №11 від 29.12.1976 р. «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року скасувати.

У задоволенні позову дочірнього підприємства акціонерної компанії «Хліб України»«Тальнівський комбінат хлібопродуктів»до Управління пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про скасування рішення управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаській області від 18.08.2010р.: №271 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 2739,72грн. та нарахування пені в розмірі 8647,73грн.; №272 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 4087,53грн. та нарахування пені в розмірі 12801,04грн.; №273 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 291,03грн. та нарахування пені в розмірі 729,68грн.; №274 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 290,87грн. та нарахування пені в розмірі 736,72грн.; №275 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 4464,92грн. та нарахування пені в розмірі 13085,96грн.; №276 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 4492,14грн. та нарахування пені в розмірі 14274,39грн.; №277 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 263,21грн. та нарахування пені в розмірі 683,76грн.; №278 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в сумі 309,44грн. та нарахування пені в розмірі 803,01грн. відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 31 січня 2011 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: А.Б.Паринов

І.Й.Петрик

повнний текст постанови виготовлений 31 січня 2011 рокую