Постанова № 13635932, 26.01.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2-а-3759/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: С.М.Гарань Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" січня 2011 р. м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Земляної Г.В.

суддів Парінова А.Б., Петрика І.Й.

при секретарі Ломановій Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києва апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року у справі за позовом дочірнього підприємства державної акціонерної компанії «Хліб України»«Потаське хлібоприймальне підприємство»до Управління пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач дочірнє підприємство державної акціонерної компанії ««Хліб України»«Потаське хлібоприймальне підприємство»(далі ДП ДАК «Хліб Україна», позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області про скасування рішень управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду дочірньому підприємству ДАК «Хліб України»«Потаське хлібоприймальне підприємство»№ 209 від 09.06.2010 р. в розмірі 914 грн. 25 коп. та пені в розмірі 9 грн. 14 коп. за період з 20.05.10 р. по 21.05.2010 р. та № 220 від 09.06.2010 р. в розмірі 229 грн. та пені в розмірі 18 грн. 32 коп. за період з 20.05.2010 р. по 28.05.2010 р.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року позовні вимоги задоволено.

- скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Маньківському Черкаської області № 209 від 09.06.2010 р. про застосування фінансових санкцій нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, в тому числі донарахої страхувальником або органом Пенсійного фонду дочірньому підприємству ДАК України»«Потаське хлібоприймальне підприємство»в сумі 914 грн. 25 коп. та пені в розмірі 9 грн. 14 коп. за період з 20.05.10 р. по 21.05.2010 р.

- скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області № 220 від 09.06.2010 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду дочірньому підприємству ДАК «Хліб України»«Потаське хлібоприймальне підприємство»в розмірі 229 грн. та пені в розмірі 18 грн. 32 коп. за період з 20.05.2010 р. по 28.05.2010 р.

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник УПФУ в Маньківському районі подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

Згідно зі п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Дочірнє підприємство державної акціонерної компанії «Хліб України»«Потаське хлібоприймальне підприємство»зареєстроване як юридична особа Маньківською районною державною адміністрацією Черкаської області 19.11.1991 року ідентифікаційний код 00952605.

Позивач зареєстрований платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому відповідно до підпункту 6 пункту 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

На підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону № 1058 відповідачем було прийнято рішення від 09.06.2010 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду за № 209 та № 220.

Рішенням № 209 від 09.06.2010 р. до позивача застосовано у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 914 грн. 25 коп. та нараховано пеню в розмірі 9 грн. 14 коп. за період з 20.05.2010 р. по 21.05.2010 р.

Рішенням № 220 від 09.06.2010 р. до відповідача застосовано штраф в розмірі 229 грн. 89 коп. та нараховано пеню в сумі 18 грн. 32 коп. за період з 20.05.2010 р. по 28.05.2010 р.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 28 вересня 2007 року по справі № 01/4813 відносно позивача було порушено провадження у справі про банкрутство, введено процедуру розпорядження майном боржника, а також мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 10.06.2010 року у справі №01/4813 продовжено строк процедури розпорядження майном ДП ДАК «Хліб України»Потаське ХПП»та продовжено строк повноважень розпорядника майна боржника на шість місяців.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або не належне виконання не нараховуються.

Колегія судді не погоджується з даними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:

Стаття 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначає порядок обчислення та сплати страхових внесків. В абзаці 1 частини 6 цієї статті встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Частиною 4 статті 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначено, що страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.

За порушення норм законодавства про загальнообов'язкове державне, пенсійне страхування органами Пенсійного фонду до страхувальників застосовуються фінансові санкції відповідно до Закону № 1058-ІУ.

Так, відповідно до пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»виконавчі органи Пенсійного фонду за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до статті 1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон) мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Положення статті 12 Закону, яка встановлює, зокрема, заборону нараховувати протягом дії мораторію неустойку (штраф, пеню), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів), стосуються вимог, зобовязань, які охоплюються поняттям мораторію. Таким чином, ці положення слід застосовувати з урахуванням визначення мораторію, наведеного у статті 1 Закону.

Системний аналіз змісту зазначених норм права свідчить про те, що мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, не припиняє і заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Порушення провадження у справі про банкрутство не означає завершення підприємницької діяльності боржника. Він має право укладати договори і вчиняти інші правочини, у звязку із чим у нього виникають права та обовязки, виконання яких забезпечується на загальних підставах.

З огляду на наведене можна дійти висновку про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобовязань поточних кредиторів, то за цими зобовязаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

Невиконання таких зобовязань є правопорушенням. Отже, нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення в разі невиконання зазначених зобовязань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на їх виконання і штрафних санкцій ґрунтуються на законі.

Оскільки сума заборгованості до УПФУ в Маньківському районі виникла в процесі банкрутства та введення мораторію, то дія мораторію на виконання даних зобовязань не розповсюджується.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

З огляду на вищезазначене рішення УПФУ в Маньківському районі № 209 від 09.06.2010 р. та № 220 від 09.06.2010 р. законі та обґрунтовані, підстав для їх скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 159 КАС України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до розяснень Пленуму Верховного суду України, викладених у п.1 Постанови №11 від 29.12.1976 р. «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Таким чином апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4,8-11, 160, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2010 року в скасувати.

У задоволенні позову дочірнього підприємства акціонерної компанії «Хліб України»«Потаське хлібоприймальне підприємство»до Управління пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області про скасування рішень управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області № 209 від 09.06.2010 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду дочірньому підприємству ДАК «Хліб України»«Потаське хлібоприймальне підприємство»в сумі 914 грн. 25 коп. та пені в розмірі 9 грн. 14 коп. за період з 20.05.10 р. по 21.05.2010 р, та рішення управління Пенсійного фонду України в Маньківському районі Черкаської області № 220 від 09.06.2010 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду дочірньому підприємству ДАК «Хліб України»«Потаське хлібоприймальне підприємство»в розмірі 229 грн. та пені в розмірі 18 грн. 32 коп. за період з 20.05.2010 р. по 28.05.2010 р. відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 31 січня 2011 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: А.Б.Паринов

І.Й.Петрик

Повний текст постанови виготовлений 31 січня 2011 року