Рішення № 136358908, 27.04.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/9008/24

Провадження № 2/752/437/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 квітня 2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання Лісненка А.А.,

за участі: позивачки ОСОБА_1 , представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Зайцева І.Ю.,

представника відповідача Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського - адвоката Сеньок О.А.,

у місті Києві, в приміщенні суду, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, третя особа ОСОБА_2 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

26.04.2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу яким позивається до Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського (далі по тексту - ЦГО), третя особа ОСОБА_2 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивачкою зазначено, що вона працювала на посаді гідролога б/к сектору озерних спостережень гідрологічної станції Київ. Наказом №72-нк/991 від 27.03.2024 року була звільнена на підставі: 1) службової записки т.в.о. начальника ГКиїв Кісельової М.В. від 20 та 21 березня 2024 року; 2) актів про самовільне залишення робочого місця без поважних причин від 20 та 21 березня 2024 року; 3) заяв працівників про факти зневажливого ставлення та цькування їх ОСОБА_3 ; 4) пояснювальних записок ОСОБА_1 від 20 та 21 березня 2024 року; 5) наказу про оголошення ОСОБА_1 догани за порушення трудової дисципліни від 20.06.2023 року №157-к.

Позивачка стверджувала, що підстави для її ж звільнення є незаконними, оскільки пояснювальних записок від її імені датами 20 та 21 березня 2024 року не має, а службові записки т.в.о. начальника ГКиїв ОСОБА_4 від 20 та 21 березня 2024 року та її службова записка від 21.03.2024 року не були розглянуті керівництвом. Акти про самовільне залишення нею робочого місця без поважних причин від 20 та 21 березня 2024 року, як й акти з наказу від 20.06.2023 року №157-к за порушення трудової дисципліни є неправомірними тому, як у журналі місцевих відряджень співробітників ГКиїв та в журналі залишення роботи в робочий час її відсутність зазначена та під підпис відповідальної особи. Заяви працівників про факти її зневажливого ставлення та їх цькування нею ж , є неправдивими та несуть в собі підстави для відкриття кримінального провадження за статтею 151 для працівників. З підставами про її звільнення змогла ознайомитись лише 02.04.2024 року , вже після її звільнення.

Зазначила позивачка також, що не працює з 30 березня 2024 року і її середня заробітна плата за останні 6 місяців роботи складала 10 772, 50 гривень.

Просила суд поновити її на роботі, стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 березня 2024 року.

Провадження у справі було відкрито 01.05.2024 року з призначенням справи до розгляду за правилами загального позовного провадження.

20.05.2024 року відповідачем подано відзив на позов ОСОБА_1 , відповідно до змісту якого ЦГО позов не визнає, просить відмовити у його задоволенні з огляду на те, що зазначені позивачкою підстави для позову недостовірні, а вимоги є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.

В обґрунтування своїх заперечень на позов ОСОБА_1 , представник відповідача послався на те, що ОСОБА_1 була звільнена з посади гідролога б/к сектору річкових спостережень гідрологічної станції першого розряду Київ ЦГО наказом №72-НК/991 від 27.03.2024 року у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на неї правилами внутрішнього трудового розпорядку відповідно до пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України.

Попередньо Наказом ЦГО №157-к від 20.06.2023 року «Про порушення трудової дисципліни» ОСОБА_1 було оголошено догану. Таке дисциплінарне стягнення ОСОБА_1 не оскаржувала у встановленому законом порядку.

20.03.2024 року 0 13:40 ОСОБА_1 залишила своє робоче місце на території гідрологічної станції, з приводу чого працівниками ЦГО було складено акт щодо її відсутності на робочому місці, причини відсутності ОСОБА_1 пояснила поганим самопочуттям, однак доказів на підтвердження такого її стану здоров`я не надала.

21.03.2024 року ОСОБА_1 була відсутня на роботі з 8:45 до 13:30 та з 14:40 до кінця робочого дня, з приводу чого працівниками гідрологічної станції було складено акти №№2,3 про самовільне залишення позивачкою свого робочого місця на території станції. Відмову ОСОБА_1 щодо надання пояснень про причини відсутності на робочому місці зафіксовано в акті №3. У подальшому ОСОБА_1 у своїх поясненнях повідомила, що на робоче місце прийшла після закінчення судового розгляду о 13:30 21.03.2024 року, однак доказів цьому не надала.

Крім того, представник відповідача у відзиві на позов послався на те, що працівниками ЦГО 25.03.2024 року було складено колективну заяву про агресивне та зневажливе ставлення ОСОБА_1 до працівників гідрологічної станції першого розряду Київ ЦГО, а також з цього ж приводу мали місце ряд інших заяв щодо такої ж поведінки ОСОБА_1 .. Пояснення щодо таких заяв від ОСОБА_1 не надходили. Така поведінка ОСОБА_1 суперечила Правилам етичної поведінки працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій, територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління. Зазначені правила поширюються і на працівників ЦГО, як організацію яка входить до сфери управління ДСНС.

Представник відповідача також повідомив суду, що при прийомі на роботу ОСОБА_1 не надавала до відділу кадрів трудову книжку, що підтверджено її ж розпискою від 22.05.2023 року. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в частині стягнення середнього заробітку також просив відмовити, як похідних від вимог про поновлення на роботі, що є безпідставними.

31.07.2024 року ОСОБА_1 подала до суду відповідь на відзив. Стверджувала, що додатки з яких вбачались підстави для її звільнення вона отримала 02.04.2024 року, а службові записки від 21.03.2024 року не були розглянуті, наказ №157-к від 20.06.2023 року оскаржувала на що отримала відповідь від відповідача. Вказала, що відзив наданий відповідачем на її позов містить неправдиву інформацію.

Підготовче провадження у справі закрито 15.11.2024 року.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її ж представник підтримали заявлені позовні вимоги про поновлення ОСОБА_1 на роботі. Позивачка визнала, що вона була відсутня на роботі, однак для цього були поважні причини, оскільки 20 березня 2023 року вона прибула о восьмій годині на роботу, однак у неї було погане самопочуття, мала проблеми зі шлунком, а на її пропозицію дозволити залишити роботу керівництво запропонувало написати заяву про відпустку за свій рахунок з чим вона не погодилася, оскільки вона вийшла на роботу. На цьому грунті мала місце сварка з керівництвом. Підтвердила, що заяву про звільнення від роботи 20.03.2023 року за власний рахунок не писала, тільки повідомила адміністрацію про її погане самопочуття. Також стверджувала, що не мала можливості звернутися до лікаря, не скористалася послугами екстреної медичної допомоги. На наступний день 21 березня 2023 року вона була викликана в судове засідання до Голосіївського районного суду міста Києва, як законний представник малолітніх дітей і в цей день була відсутня на роботі зранку і дот завершення обідньої перерви, про свою відсутність зробила запис в журналі, що було погоджено відповідальною особою за ведення журналу. Відмітку в журналі про прибуття на роботу 21.03.2023 року не зробила, через відсутність доступу до журналу виходу на роботу. Відповідачка також не визнала, що мало місце цькування нею інших співробітників, пояснила їх заяви про це упередженим ставленням до неї.

Представники відповідача у судових засіданнях просили відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 з посиланням на те, що за час роботи ОСОБА_1 була понижена в категорії, їй же оголошувалася догана, а 29.03.2024 року вона була звільнена з роботи з тих підстав, що систематично порушувала трудову дисципліну. Позивачка була відсутня на робочому місці без поважних причин, систематично порушувала правила внутрішнього трудового розпорядку і правила етичної поведінки ДСНС своїм зверхнім ставленням до працівників та до керівництва.

Третя особа директор ЦГО ОСОБА_2 у судовому засіданні відсутній, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, письмових пояснень щодо позову або відзиву на адресу суду не направляв, з будь-якими клопотаннями до суду не звертався.

Заслухавши думку учасників судового розгляду справи, допитавши свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 22.05.2023 року наказом директора ЦГО №124-к про прийняття на роботу позивачка ОСОБА_1 була прийнята на роботу на посаду гідролога 1 категорії сектору річкових спостережень гідрологічної станції першого розряду Київ з 23.05.2023 року з місячним випробувальним терміном. (а.с.2).

Наказом директора ЦГО Кусого А.В. № 72-нк/991 від 27.03.2024 року про звільнення ОСОБА_1 , у зв`язку з повторним грубим порушенням трудової дисципліни відповідно до розділу 5 Правил внутрішнього трудового розпорядку ЦГО Державної служби України з надзвичайних ситуацій, пунктів 3-4 розділу ІІ Правил етичної поведінки працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій, територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, статей 147,149 КЗпП України звільнено ОСОБА_1 , гідролога б/к сектору озерних спостережень гідрологічної станції Київ, 29 березня 2024 року у зв`язку з систематичним невиконанням без поважних причин обов`язків, покладених на неї правилами внутрішнього трудового розпорядку, пункт 3 частини 1 статті 40 КЗпП Украни. (а.с.3-4).

Як видно зі змісту наказу № 72-нк/991 від 27.03.2024 року про звільнення ОСОБА_1 , остання була звільнена відповідно до пункту 3 частини 1 статті 40 КЗпП України за прогули 20 та 21 березня 2024 року, агресивне та зневажливе ставлення до працівників гідрологічної станції Київ, а також з врахуванням що до неї раніше було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Підстави: 1. Службові записки т.в.о. начальника Г Київ ОСОБА_17 від 20.03.2024 року та від 21.03.2024 року. 2. Акти про самовільне залишення робочого місця ОСОБА_1 без поважних причин від 20.03.2024 року та від 21.03.2024 року. 3. Заяви працівників Г Київ про факти зневажливого ставлення та цькування їх ОСОБА_3 . 4. Пояснювальні записки ОСОБА_1 від 20.03.2024 року та від 21.03.2024 року. 5. Копія наказу про оголошення ОСОБА_10 догани за порушення трудової дисципліни від 20.06.2023 року №157-к.

Звертаючись до суду з позовом, позивачка просила поновити її на роботі, оскільки зазначені відповідачем підстави для її ж звільнення є незаконними, її відсутність на робочому місці мала місце з поважних причин, а заяви працівників про факти її зневажливого ставлення до них та їх же цькування є неправдивими. На час звільнення їй не були відомі підстави для звільнення, пояснення датами 20 та 21 березням 2024 року вона не писала.

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Правилами статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Пунктом 3 частини 1 статті 40 КЗпП України встановлено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Пленум Верховного Суду України у пунктах 22 та 23 постанови від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз`яснив: (22) у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3,4,7,8 ст. 40 п. 1 ст. 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147(1), 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення , чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника; (23) за передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст.151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минуло не більше одного року.

Згідно з частиною 1 статті 147, частиною 1 статті 147-1, статтею148 і 149 КЗпП України: за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення; дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника; дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку; до застосування дисциплінарного стягнення до працівника, власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Порушення трудової дисципліни - це невиконання чи неналежне виконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

До застосування дисциплінарного стягнення власник повинен зажадати від працівника письмові пояснення. Якщо працівник відмовився від цього, власник повинен скласти акт про відмову від дачі пояснень і провести дисциплінарне розслідування порушення трудової дисципліни.

Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов`язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків.

Правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами. Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України у справі від 19.10.2016 року у справі № 6-2801цс15 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/63704060), а також у постанові Верховного Суду від 06.05.2020 року у справі № 155/333/17 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/89153934).

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність (пункт 4 та 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19)).

Диспозитивність - один з базових принципів судочинства, керуючись яким, позивач самостійно вирішує, які позовні вимоги заявляти. Суд позбавлений можливості формулювати позовні вимоги замість позивача. Якщо особою заявляється належна позовна вимога, яка може її ефективно захистити, суди не повинні відмовляти у її задоволенні виключно з формальних міркувань. Така відмова призведе до необхідності особи повторно звертатись до суду за захистом своїх прав (які при цьому могли бути ефективно захищені), що невиправдано затягне вирішення справи по суті (див. пункт 118 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20) (провадження № 12-83гс21)).

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частина друга статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частини перша та третя статті 13 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Згідно статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частин 1 статті 95 ЦПК України, доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

У відзиві на позов та під час судового розгляду справи, представник відповідача ЦГО заперечив зазначені позивачкою ОСОБА_1 підстави для позову, стверджував, що позивачка систематично порушувала правила внутрішнього трудового розпорядку, без отримання дозволу та без поважних причин була відсутня на роботі, зневажливо ставилася до інших працівників, у тому числі і до керівництва, вчиняла цькування, попередньо вже була притягнута до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до Положення про центральну геофізичну обсерваторію імені Бориса Срезневського (ідентифікаційний код 22864480), затвердженого наказом Державної служби України з надзвичайних ситуацій 15.03.2018 №169 ( у редакції наказу ДСНС 21.10.2021 №701), а саме пунктів 1.1., 1.2., 1.3., 7.1.,7.2., 7.3.: Центральна геофізична обсерваторія імені Бориса Срезневського (далі -ЦГО) є неприбутковою організацією, що належить до сфери управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій та безпосередньо підпорядковується Українському гідрометеорологічному центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій; ЦГО у межах повноважень бере участь у реалізації державної політики у сфері гідрометеорологічної діяльності; у своїй діяльності ЦГО керується Конституцією України, законом України «Про гідрометеорологічну діяльність», іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, актами ДСНС, Положенням про Український гідрометеорологічний центр, наказами та дорученнями УкрГМЦ, чинними нормативно-технічними документами та цим Положенням; ЦГО очолює директор, який призначається на посаду та звільняється з посади Головою ДСНС за поданням УкрГМЦ та погодженням із Київською міською державною адміністрацією; директор ЦГО повинен знати вимоги чинного законодавства та нормативні акти у сфері гідрометеорологічної діяльності, трудових відносин …; директор ЦГО здійснює керівництво діяльністю ЦГО, зокрема - призначає на посаду та звільняє з посади працівників ЦГО і підпорядкованих структурних підрозділів (заступників директора ЦГО, головного бухгалтера, начальника агрометеорологічної станції Миронівка - за погодженням з УкрГМЦ), вживає заходи в межах повноважень щодо заохочення та накладання стягнень на працівників ЦГО та підпорядкованих структурних підрозділів відповідно до чинного законодавства України. ( а.с.78-89).

Як видно зі змісту заяви ОСОБА_1 від 22.05.2023 року на ім`я директора ЦГО, ОСОБА_1 просила прийняти її на посаду гідролога І категорії сектору річкових спостережень гідрологічної станції Київ з 23 травня 2023 року. З правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективним договором, посадовою інструкцією ознайомлена. (а.с.30).

Наказом №124-к від 22.05.2023 року директора ЦГО ОСОБА_2 про прийняття на роботу - прийнято ОСОБА_1 на посаду гідролога І категорії сектору річкових спостережень гідрологічної станції першого розряду Київ з 23 травня 2023 року з місячним випробувальним терміном. (а.с. 2).

Судом також встановлено, 28.01.2014 року головою профкому ЦГО О.Щербаковим було погоджено, а директором ЦГО О.Косовцем затверджено Правила внутрішнього трудового розпорядку Центральної геофізичної обсерваторії Державної служби України з надзвичайних ситуацій, відповідно до розділів 5, 7 цих правил: для підрозділів ЦГО встановлені такі режими роботи - п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними, шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем (спостерігачі постів спостережень за забрудненням атмосферного повітря - лабораторія СЗАП). При п`ятиденному та шестиденному режимі роботи тривалість робочого тижня становить 40 годин на тиждень. Режим робочого часу, при тривалості робочого тижня 40 годин, тривалість робочого дня 8 год.15хв., початок роботи з 8-45, обідня перерва з 12-50 до 13-30, кінець роботи 17-40. Перерва для відпочинку і харчування надається працівникам тривалістю не більше години. Перерва не включається в робочий час. Працівники використовують час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи. Керівники підрозділів повинні вести облік виходу на роботу та залишення роботи. Про вихід на роботу кожен працівник повинен зробити відмітку в журналі виходу на роботу. При відсутності на роботі (хвороба, відпустка, відрядження, інші причини) в журналі чи графіку виходу на роботу робиться запис, у якому відмічається час, день та причини відсутності працівника. Реєстрація осіб, які вибувають у відрядження здійснюється у спеціальному журналі; порушення трудової дисципліни або невиконання з вини працівника покладених на нього трудових обов`язків (виробничої дисципліни) тягне за собою застосування заходів дисциплінарного впливу. Дисциплінарні стягнення застосовуються керівником, якому надано право прийняття на роботу даного працівника, а при його відсутності - особою, що виконує його обов`язки. За порушення трудової та виробничої дисципліни працівниками ЦГО і підвідомчих гідрометеостанцій директор може передавати питання на розгляд трудового колективу або застосувати тільки один із таких видів стягнення: а) догана; б) звільнення. Звільнення як дисциплінарне стягнення може застосовуватись: за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків покладених на нього трудовою угодою або цими правилами, при умові, що до працівника раніше застосовувались інші дисциплінарні стягнення; за прогул (у тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Дисциплінарні стягнення застосовуються директором ЦГО безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. До застосування дисциплінарного стягнення керівнику організації або особі, яка його заміщує, необхідно зажадати від порушника трудової або виробничої дисципліни письмові пояснення. Відмова працівника надати письмове пояснення не може бути перешкодою для накладення стягнення. Про відмову дати письмове пояснення складається акт за підписом двох працівників організації. Дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником в комісії по трудових спорах та місцевому суді. (а.с. 66-76).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №932 від 16.11.2018 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.12.2018 року за №1376/32828 затверджено Правила етичної поведінки працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій , територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління, відповідно пунктів 3, 4, 9 розділу ІІ яких встановлено, що: працівники ДСНС під час виконання своїх посадових обов`яків зобов`язані неухильно дотримуватися загальновизнаних норм поведінки, бути доброзичливими та ввічливими, дотримуватися високої культури спілкування (не допускати використання лексики, підвищеної інтонації), поважати гідність громадян, не виявляти свавілля або байдужості до їхніх правомірних дій та вимог. Працівники ДСНС повинні запобігати виникненню конфліктів у стосунках із громадянами, керівниками, колегами та підлеглими; працівники ДСНС зобов`язані виконувати свої посадові обов`язки чесно і неупереджено, незважаючи на особисті ідеологічні, релігійні або інші погляди, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильності до окремих фізичних чи юридичних осіб, громадських і релігійних організацій; працівники ДСНС зобов`язані не допускати принизливих коментарів щодо зовнішнього вигляду, одягу, вікуЮ, статі, сімейного стану чи віросповідання інших осіб. (а.с.62-65).

Відповідно до статті 21 КЗпП України на працівника покладається обов`язок виконувати роботу, визначену угодою між ним і власником та дотримання внутрішнього трудового розпорядку, ст. 139 КЗпП України встановлено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Як видно зі змісту наказу №72-нк/991 від 27.03.2024 року про звільнення ОСОБА_1 , останню було звільнено з роботи у зв`язку з повторним грубим порушенням трудової дисципліни відповідно до розділу 5 Правил внутрішнього трудового розпорядку ЦГО ДСНС та пунктів 3-4 розділу ІІ Правил етичної поведінки працівників ДСНС, територіальних органів, підприємств, установ та організацій що належать до сфери її управління, а підставою для висновку директора ЦГО про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення з роботи стали: 1. Службові записки т.в.о. начальника Г Київ ОСОБА_17 від 20.03.2024 року та від 21.03.2024 року. 2. Акти про самовільне залишення робочого місця ОСОБА_1 без поважних причин від 20.03.2024 року та від 21.03.2024 року. 3. Заяви працівників Г Київ про факти зневажливого ставлення та цькування їх ОСОБА_3 . 4. Пояснювальні записки ОСОБА_1 від 20.03.2024 року та від 21.03.2024 року. 5. Копія наказу про оголошення ОСОБА_10 догани за порушення трудової дисципліни від 20.06.2023 року №157-к.

За даними службових записок т.в.о. начальника Г Київ Кісельової М.В. від 20 та 21.03.2024 року, остання доповідала директору ЦГО ОСОБА_11 про факти порушення розпорядку дня гідрологом б/к сектору озерних спостережень ОСОБА_1 , а саме: 20 березня 2024 року о 13:40 ОСОБА_1 відмовилася записатися у «Журналі реєстрації місцевих відряджень» та без погодження керівництва станції покинула робоче місце і територію гідрологічної станції; 21 березня 2024 року ОСОБА_1 була відсутня на робочому місці з 8:45 до 13:30 годин; 21 березня 2024 року о 14:40 ОСОБА_1 без погодження керівництва станції покинула робоче місце і територію гідрологічної станції (а.с.44,47,48).

Комісія у складі зав. сектором озерних спостережень ОСОБА_7 , геодезиста 1 категорії ОСОБА_5 та провідного гідролога ОСОБА_12 встановила та склала акти: 20 березня 2024 року, що 20 березня гідролог б/к сектору озерних спостережень ОСОБА_1 в 13:40 робочого дня самостійно пішла з робочого місця; 21 березня 2024 року акт №2, що гідролог б/к сектору озерних спостережень ОСОБА_1 записалася в «Журналі реєстрації місцевих відряджень» 20 березня на відсутність з 8:45 21 березня. Була відсутня на робочому місці з 8:45 до 13:30 годин 21 березня . Надати письмову пояснювальну причин відсутності відмовилась.; 21 березня 2024 року акт №3, що 21 березня гідролог б/к сектору озерних спостережень ОСОБА_1 в 14:40 робочого дня самовільно пішла з робочого місця. (а.с.45, 49, 50).

20.03.2024 року ОСОБА_1 на ім`я зав.сектору озерних спостережень ОСОБА_7 повідомляла, що пішла (поїхала) додому у зв`язку з поганим самопочуттям, відчувала спазмуючий біль у низу живота 13:35. Додатково повідомляла, що ОСОБА_4 (т.в.о. нач. Станції Г Київ) відмовила у проханні піти з робочого місця, наполягала, щоб вона написала за свій рахунок цей день. (а.с. 46).

21.03.2024 року на ім`я зав.сектору озерних спостережень ОСОБА_7 . ОСОБА_1 повідомляла, що на роботу повернулась після закінчення судового розгляду о 13:30, 21.03.2024 року. Також за обставин які склалися т.в.о. ОСОБА_4 роботу поручену їй на станції (а саме перепис тех.спр. річкового сектору) виконувати неможливо. Склалася необхідність відвезти до ЦГО службову записку ОСОБА_2 від неї, стосовно дій ОСОБА_4 (а.с.61).

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , будучи попередженими про кримінальну відповідальність підтвердили, що ОСОБА_4 пропонувала ОСОБА_1 20.03.2024 року викликати невідкладну медичну допомогу, оскільки остання заявила, що їй треба піти з роботи у зв`язку з поганим самопочуттям. ОСОБА_1 категорично відмовилася отримувати медичну допомогу. Крім того ОСОБА_1 , також не погодилася з пропозицію ОСОБА_4 написати заяву про відпустку за власний рахунок і без отримання дозволу залишила робоче місце. Листок про непрацездатність або ж довідку від лікаря про погане самопочуття ОСОБА_1 не надала. Запис ОСОБА_1 у журналі виходу на роботу щодо її відсутності на роботі 21.03.2024 року не був погоджений, оскільки ОСОБА_13 не надавала підтвердження про її виклик до суду. Прибувши на роботу о другій половині дня 21.03.2024 року ОСОБА_1 відмовилася виконувати поставлене перед нею завдання ОСОБА_4 та повідомила що їде до директора ЦГО з доповідною на т.в.о. ОСОБА_4 .

Суд також не може прийняти до уваги твердження позивачки ОСОБА_1 про поважність причин її ж відсутності на роботі 20 та 21 березня 2024 року о другій половині дня, оскільки позивачкою не надано суду належних та допустимих доказів її непрацездатності 20.03.2024 року та звернення з доповідною до директора ЦГО ОСОБА_2 о другій половині дня 21.03.2024 року.

Крім того журнал реєстрації місцевих відряджень працівників Гідрологічної станції Г Київ не містить запису про відсутність та причини відсутності ОСОБА_1 на роботі о другій половині дня 20 та 21.03.2024 року.

У той же час судом встановлено, що журнал реєстрації місцевих відряджень працівників гідрологічної станції Г Київ містить запис ОСОБА_1 « суд Голос», відсутність з 8:45 до 13:30 години.

Як видно зі змісту судової повістки про виклик до суду в справі про адміністративне правопорушення №752/1019/24 від 26.02.2024 року ОСОБА_1 викликалася до Голосіївського районного суду міста Києва як законний представник неповнолітнього потерпілого на 12:00 год. 21.03.2024 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП ОСОБА_14 (а.с.10).

Під час судового розгляду справи, позивачка ОСОБА_1 не заперечила твердження відповідача у справі, що вона не надавала т.в.о. ОСОБА_4 підтвердження про причини її відсутності на роботі о першій половині дня 21.03.2024 року, не надала повістку з відміткою суду про участь у розгляді справи № 752/1019/24 та тривалість судового засідання після повернення на роботу о 13:30 21.03.2024 року.

На думку суду, така поведінка позивачки ОСОБА_1 , що вона 20.03.2024 року не зверталася до медичного закладу за отриманням медичної допомоги та отримання відповідних підтверджень про причини її непрацездатності, не надання підтверджень про причини її відсутності на роботі о першій половині дня 21.03.2024 року, а також її ж запис у журналі місцевих відряджень 21.03,2024 року Голосіївський суд без зазначення мети та часу перебування у Голосіївському районному суді міста Києва та не ознайомлення адміністрації гідрологічної станції Г Київ з судовою повісткою про виклик до суду, не внесення до журналу даних про її відсутність 20 та 21.03.2024 року о другій половині дня свідчить про невиконання без поважних причин позивачкою ОСОБА_1 Правил внутрішнього трудового розпорядку Центральної геофізичної обсерваторії ДСНС в частині дотримання режиму робочого часу та внесення до журналу обліку виходу на роботу та залишення роботи запису про відсутність на роботі, тривалість відсутності та причин.

У наказі №72-нк/991 від 27.03.2024 року про звільнення позивачки ОСОБА_1 відповідач також посилається, як на підставу для звільнення агресивне та зневажливе ставлення до працівників гідрологічної станції, що встановлено за заявами працівників Г Київ про факти зневажливого ставлення та цькування їх ОСОБА_3 .

Так, судом встановлено, що працівники Гідрологічної станції Г Київ зверталися до директора ЦГО ОСОБА_2 з заявами, за змістом яких доводили до керівника про зневажливе ставлення до них ОСОБА_1 , а також цькування їх нею, просили вжити заходів, зокрема:

15.01.2024 року геодезист Г Київ ОСОБА_5 писала, що ОСОБА_1 неодноразово співробітникам станції говорила, що вона «засиділася на своєму робочому місці», хоче зайняти її посаду, відноситься з неповагою, неодноразово сідала на її робочий стіл спиною перед її обличчям, провокуючи цим. На протязі усього часу не віталась, казала усім, що ОСОБА_5 нічого не робить;

16.10.2023 року, 10.11.2023 року, гідрологи Г Київ ОСОБА_15 та ОСОБА_16 писали, що ОСОБА_1 - відноситься до них з неповагою, неодноразово провокує, вказуючи, що він ( ОСОБА_15 ) не спроможний виконувати доручену роботу, говорить, що вона молода, а він застарий; неодноразово провокувала ( ОСОБА_16 ) в присутності ОСОБА_6 , питаючи «Скільки ще будете працювати, всю роботу тягнете під себе», без причин скандалила, гучно розмовляла, казала «Дорогу молоді»; ОСОБА_1 принесла в кабінет кошеня з усіма його речами по догляду за тваринами, залишала його на ніч в кабінеті, а воно стрибало по кімнаті та комп`ютерах. Не зважала на заперечення співробітників, бо кімната невелика і був неприємний запах. Усі співробітники станції прохали забрати кошеня зі станції, все відбувалося на протязі більше місяця. Відмовлялася від доручених завдань, здебільшого спілкувалася з криком. За весь час роботи на станції не була зацікавлена в співпраці з колективом;

20 та 21.03.2024 року зав. Сектора річкових спостережень Г Київ ОСОБА_17 писала, що ОСОБА_1 у присутності співробітників станції назвала її «безтолковою та не вміючи працювати з людьми, її досвід та диплом - це нічого не значить», після того як не була нею ( ОСОБА_4 ) відпущена з робочого місця без пояснень, та відмови запису в «Журнал місцевих відряджень»; прохала її написати пояснювальну про відсутність на робочому місці 20 березня 2024 року, на що вона відмовилася. Кричала щоб вона звернулася до психолога, після чого покинула територію станції. Відмовлялася від доручених завдань, здебільшого спілкувалася з криком. (а.с.53-59).

25.03.2024 року працівники гідрологічної станції Г Київ: ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_6 25.03.2024 року звернулися з колективною заявою до директора ЦГО ОСОБА_2 з приводу того, що до більшості працівників ОСОБА_10 відноситься з неповагою, відмовлялася від доручених завдань, здебільшого спілкувалася з криком. (а.с.52).

Допитані у судовому засіданні свідки: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , будучи попередженими про кримінальну відповідальність, дали показання щодо зневажливого ставлення ОСОБА_1 до них, спілкування підвищеною інтонацією, застосування при спілкуванні принизливих коментарів щодо віку працівників, виконання ними роботи, порівняння їх з тваринами.

Встановлені судом обставини є підставою для висновку суду, що ОСОБА_18 , перебуваючи на посаді гідролога сектору озерних спостережень гідрологічної станції Київ у спілкуванні з іншими працівниками не дотримувалася пунктів 3,4,9 розділу ІІ Правил етичної поведінки працівників Державної служби України з надзвичайних ситуацій, територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління.

20.06.2023 року наказом №157-к про порушення трудової дисципліни, т.в.о. директора ЦГО С.Гришка за грубе порушення трудової дисципліни, прогул 01.06.2023 та передчасне залишення робочого місця без поважних причин 16.06.2023 року ОСОБА_1 , гідрологу б/к сектору озерних спостережень гідрологічної станції Київ було оголошено догану і попереджено про те, що в разі повторення таких випадків вона буде звільнена з роботи. (а.с.32).

18.09.2023 року ОСОБА_1 зверталася до директора ЦГО ОСОБА_2 з заявою про оскарження наказу №157-к від 20.06.2023 року, і листом директора ЦГО ОСОБА_2 №991-221-1605/991-01 від 21.09.2023 року була повідомлена про те, що відповідно до Закону України від 19.07.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» комісія по трудових спорах, з приводу порушення та захисту прав та інтересів працівників не може створюватися та функціонувати. (а.с 101-102).

Станом на час прийняття відповідачем оскаржуваного наказу №72-нк/991 від 27.03.2024 року про звільнення ОСОБА_1 з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 40 КЗпП України, наказ №157-к від 20.06.2023 року про оголошення догани ОСОБА_10 не скасований, дисциплінарне стягнення не знято.

Отже, за результатами судового розгляду заявлених ОСОБА_1 вимог, судом встановлено, що оскаржуваний наказ про звільнення позивачки від 27.03.2024 року № 72-нк/991, виданий повноважною на те особою - директором ЦГО ОСОБА_2, в межах строку застосування до порушниці дисциплінарного стягнення у виді звільнення, а саме не пізніше одного місяця з дня його виявлення і не пізніше шести місяців з дня вчинення проступку, дотримано порядку застосування дисциплінарного стягнення, враховано, що до ОСОБА_1 вже було застосовано заходи дисциплінарного стягнення за систематичне порушення трудової дисципліни, котре наразі не скасоване в установленому законом порядку і не зняте.

Застосовуючи за систематичне порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни та етичної поведінки такий суворий вид дисциплінарного стягнення (звільнення) відповідач врахував ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника, а саме відсутність на робочому місці, що вчинено неодноразово, що наносить шкоду як основній діяльності гідрологічної станції Київ, так і психологічній і трудовій дисципліні в трудовому колективі.

Таким чином судом встановлено, що у відповідача були наявні всі підстави для видачі 27.03.2024 року наказу №72-нк/991 про звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 3 частини1 статті 40 КЗпП України.

ОСОБА_1 не довела суду належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, що її звільнення було незаконним. В той же час, відповідачем на спростування заявлених позовних вимог, надано суду докази прогулів позивачкою у вигляді відповідних актів, що складені у встановленому законом порядку, порушення правил етичної поведінки, показів свідків та інших документів, що містяться в матеріалах справи та повністю спростовують позовні вимоги ОСОБА_1 ..

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).

З огляду на вище викладені висновки суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ЦГО про поновлення на роботі, відповідно вимога про оплату за час вимушеного прогулу, не підлягає задоволенню судом, як така що є похідною від першої вимоги.

За правилами ст. 141 ЦПК України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись, КЗпП України, ст. ст. 4, 5, 6, 12, 13, 141, 265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, третя особа ОСОБА_2 про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя К.Г. Плахотнюк