Ухвала суду № 13635775, 03.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.

Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2011 року справа №2а-24077/10/0570 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Сіваченка І.В.

суддів Дяченко С.П. , Шишова О.О.

при секретарі: Козловій О.М.

за участі

представника позивача Кисельова В.С.

представника відповідача Гринюка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Східної митниці на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 9 грудня 2010 року у справі №2а-24077/10/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства „Виробниче обєднання „Конті” до Східної митниці, Головного управління державного казначейства України в Донецькій області про визнання протиправними дій, визнання недійсною картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів через митний кордон України № 700000024/9/020525 від 20.10.2009, визнання недійсним рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000024/2009/000638/1 від 20.10.2009, та стягнення суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 51500,62 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2010 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 9 грудня 2010 року у справі №2а-24077/10/0570 позов задоволено у повному обсязі, а саме: визнано протиправними дії Східної митниці щодо видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/9/020525 від 20.10.2009 року, визнано недійсною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів через митний кордон України № 700000024/9/020525 від 20.10.2009, визнано недійсним рішення Східної митниці про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000024/2009/000638/1 від 20.10.2009 та стягнуто з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства „Виробниче обєднання „Конті” суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 51500,62 грн.

Суд першої інстанції встановив, що відповідно до п.14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовляється від їх подання, митну вартість товарів дійсно визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

Проте відповідачем безпідставно відмовлено у прийнятті ВМД, прийняті рішення про визначення митної вартості товарів за шостим методом та надані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Східна митниця подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і постановити нову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги Східна митниця зазначила про правомірність прийнятого рішення про визначення митної вартості № 700000024/2009/000683/1 від 20.10.2009 на підставі резервного методу та виданої картки-відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 20.10.2009 № 700000024/2009/020525, тому вказує, що відсутні підстави для визнання протиправними дій Східної митниці та задоволення позовних вимог ЗАТ „Виробниче обєднання „Конті”.

В судовому засіданні представник Східної митниці підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, проти чого заперечував представник позивача. Представник Головного управління державного казначейства України в Донецькій області до апеляційного суду не прибув.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги, і встановила наступне.

Закрите акціонерне товариство „Виробниче обєднання „Конті” (далі ЗАТ «Конті») зареєстроване як юридична особа 22.10.1997 року, ідентифікаційний код юридичної особи 25112243, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 315851 (а.с. 219).

14.08.2006 ЗАТ „Конті”, як Покупець, та Компанія „АархусКарлсхамн Свиден АБ”, СЕ-374 82 Карлсхамн, Швеція, як Продавець, уклали зовнішньоекономічний контракт № 01/KON/06 купівлі-продажу.

Відповідно до умов даного контракту визначено товар: жири АКОМЕЛЬ С (AKOMEL S), АКОМЕНТ М (AKOMEL M), АКОМАКС П (AKOMAX P), АКОМАКС Е (AKOMAX E), АКОСЕНТ И (ACOCENT I), АКОМИК 2000 (AKOMIC 2000), АКОМИК 2500 (ACOMIC 2500), виробництва АархусКарлсхамн Свиден АБ, Швеція (а.с. 40).

Відповідно до додатку від 05.05.2009 № 15 до Контракту № 01/KON/06 від 14.08.2006 сторони дійшли згоди про внесення змін до статті „Товар”, до складу якого, зокрема, було включено жири АКОМІК 2200 (AKOMIC 2200) (а.с. 58).

Згідно Контракту загальна кількість товару та ціна партії визначаються згідно Специфікацій, що є невідємними частинами зазначеного контракту. Загальна вартість контракту складає 5000 000,00 дол. США.

Відповідно до додатку від 15.05.2009 № 16 до Контракту № 01/KON/06 від 14.08.2006 сторони дійшли згоди про внесення змін до розділу „Общая стоимость контракта” та визначили, що загальна вартість контракту складає 50000000,00 доларів США (а.с. 59).

Пунктом „Условия и срок поставки” Контракту передбачено, що товар доставляється залізничним транспортом на умовах DDU (Інкотермс 2000), якщо інше не передбачено в додатках. Період поставки партії Товару визначається сторонами в Специфікаціях до зазначеного контракту.

Відповідно до додатку від 14.12.2008 № 19 до Контракту № 01/KON/06 від 14.08.2006 сторони виклали статтю „Оплата” в наступній редакції:

Оплата здійснюється в доларах США. Покупець сплачує 100% вартості поставленої партії товару прямим банківським переводом на рахунок продавця протягом 90 календарних днів з дати поставки кожної партії товару, якщо інше не передбачено у відповідній специфікації. Датою поставки вважається дата передачі товару на складі покупця (у випадку з/д поставки DDU (Інкотермс 2000) станція „Кальміус” Дон. з/д, в разі поставки автотранспортом на умовах CIP (Інкотермс-2000) м. Макіївка, вул. Трочинського, 22 (а.с. 62).

Згідно з пунктом „Качество” у відповідності з додатками до цього контракту, товар повинен супроводжуватись якісним сертифікатом, сертифікатом походження та оригінальною копією українського сертифікату відповідності.

Згідно пункту „Маркировка” товар маркується на українській та англійській мовах. Маркування наноситься або на кожний ящик або на паллету. Маркування повинно містити наступну інформацію: найменування продукту, назву виробника, дату виробництва, срок придатності, умови зберігання.

Так, між Компанією „АархусКарлсхамн Свиден АБ” та ЗАТ „Конті” було укладено Специфікацію від 14.09.2009 № 0020189 до Контракту 01/KON/06 від 14.08.2006 на поставку рослинного жиру „Akomic 2200” у кількості 49,95 МТ на умовах поставки DDU Макіївка за ціною 1875,00 доларів США за МТ, на загальну суму 93656,25 доларів США (а.с. 64).

01.10.2009 між Компанією „АархусКарлсхамн Свиден АБ” та ЗАТ „Конті” було укладено Специфікацію № 0020249 до Контракту 01/KON/06 від 14.08.2006 на поставку рослинного жиру „Akomic 2200” у кількості 150,00 МТ на умовах поставки DDU Макіївка за ціною 1995,00 доларів США за МТ, на загальну суму 299250,00 доларів США (а.с. 124).

20 грудня 2005 року між ЗАТ „Укрсервіс” (Брокер) та ЗАТ (Клієнт) був укладений договір доручення № 1740-04.3 на надання митних брокерських послуг. Відповідно до змісту вказаного договору Клієнт доручає, а Брокер зобовязується здійснювати від імені та за рахунок Клієнта на підставі зазначеного договору дії, направлені на виникнення, припинення та зміну прав та обовязків Клієнта у сфері митного оформлення товарів, в тому числі, декларування товарів (а.с. 24-39).

Відповідно до статті 87 Митного кодексу України декларантами можуть бути як підприємства, яким належать товари, так і уповноважені ними митні брокери. Декларант на підставі договору, згідно до статті 88 МКУ, виконує всі обов'язки та несе у повному обсязі відповідальність, передбачену МКУ, тобто, він зобов'язаний: здійснити декларування товарів та транспортних засобів відповідно до порядку, встановленим МКУ; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю та митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки та збори. Відповідальною особою за здійснення митного оформлення товару ПП «Агросвіт-Юг» призначало декларанта ТОВ «Донбасс Импекс» ОСОБА_4

Відповідно до положень ст. 1 МК України митною декларацією є письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

19 жовтня 2009 року в межах вище зазначеного Контракту 01/KON/06 від 14.08.2006 та Специфікацій до нього, декларантом ЗАТ „Укрсервіс” ОСОБА_5 в інтересах ЗАТ „Конті” до Східної митниці була підготовлена та подана декларація митної вартості № 700000005/9/0011627, відповідно до якої задекларовано товар рослинний жир „Akomic 2200”. Продавцем зазначено AARHUSKARLSHAMN SWEDEN AB ШВЕЦІЯ, покупцем ЗАТ „Конті”. Умови поставки DDU UA Макіївка. Загальна сума за рахунком та ціна товару складає 30525,00 доларів США. Курс перерахунку складає 7,97. З урахуванням перерахунку ціна складає 243284,25 грн. Митна вартість визначена позивачем за першим методом ціною договору (а.с. 77-78).

Судом встановлено, що в якості додаткових документів до зазначеної декларації митної вартості від 19.10.2009 року позивачем було надано:

1)контракт № 01/KON/06 від 14.08.2006, укладений між Компанією „АархусКарлсхамн Свиден АБ” та ЗАТ „Конті” з додатковими угодами;

2)специфікацію № 0020189 від 14.09.2009 до контракту № 01/KON/06 від 14.08.2006;

3) інвойс № 001912899 від 05.10.2009;

4)експортну декларацію KAR3140392;

5)прайс-лист виробника від 14.09.2009;

6)калькуляцію вартості, надану виробником товару Компанією „АархусКарлсхамн Свиден АБ” від 14.09.2009;

7)сертифікат про походження товару № 565993 від 05.10.2009;

8)пакувальний лист від 05.10.2009;

9)сертифікат якості та аналізів від 05.10.2009;

10)висновок щодо вартості товару, наданий ДП „Укрпромзовнішекспертиза” № 2214 від 16.10.2009.

Відповідно до наявної в матеріалах справи експортної ВМД KAR3140392 AARHUSKARLSHAMN SWEDEN AB експортовано продукцію у кількості 16 280 кг за вагою нетто, та 18 494 кг за вагою брутто. Вартість продукції визначена у розмірі 30525,00 доларів США (а.с. 66).

На етапі здійснення митного контролю за визначенням митної вартості товару на поданій ЗАТ „Укрсервіс” в інтересах ЗАТ „Конті” Декларації митної вартості №700000005/9/0011627 посадовою особою Східної митниці в графі „Для відміток митного органу” 20.10.2009р. був зроблений напис про необхідність подання додаткових документів, а саме:

1) договір з 3-ми особами про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третіми особами на користь продавця;

3) рахунки про сплату комісійних брокерських (посередницьких) послуг, повязаних з виконанням умов контракту;

4) відповідна бухгалтерська документація;

5) ліцензійний чи авторський договір (контракт);

6) прайс-лист фірми виробника (а.с. 77).

На зворотному аркуші ДМВ 20.10.2009р. у відповідь на запит Відповідача про надання документів декларантом ЗАТ „Укрсервіс” був зроблений напис про ознайомлення та про недоцільність надання зазначених документів з посиланням на визначення митної вартості товару за 1 методом та достатності документів та інформації щодо її підтвердження.

Крім того, позивачем до Східної митниці було надано лист № 3074/11/1151 від 19.10.2009, в якому виклав підстави, з посиланням на норми чинного законодавства України, які підтверджують правильність та доведеність заявленої митної вартості товару суміші рослинних жирів „Akomic 2200” для кондитерської промисловості за цінами. Зазначеним листом позивач наголошував на тому, що надані декларантом документи є повними та пропонував митному органу виконати обовязок з прийняття декларації митної вартості.

20.10.2009р. Східною митницею самостійно була проведена митна оцінка товару на підставі 6-го (резервного) методу визначення митної вартості відповідно до статей 265, 273 МКУ та винесено Рішення про визначення митної вартості товарів № 700000024/2009/000638/1, яким митним органом проведена самостійна митна оцінка та підвищена митна вартість товару з заявлених 243284,25 грн. до 285453,52 грн. за курсом (а.с. 82).

Відповідно до наведеного рішення визначена ціна ідентичних/подібних (аналогічних) товарів у сумі 2,20 дол. США за кг, тоді як позивачем заявлено митну вартість товару на рівні 1,875 дол. США за кг. Таким чином, визначена митна вартість у сумі 35816,00 дол. США, що відповідає 285453,52 грн. Визначення митної вартості здійснено за шостим методом з огляду на недостатність відомостей для визначення митної вартості за ціною договору (вартість операції), відсутністю інформації щодо цін на ідентичні, аналогічні товари, та відсутністю інформації, що дозволяла б використати четвертий та пятий методи. Джерелом інформації та документами, які використані для розрахунку митної вартості товару митним органом зазначена цінова інформація ДМСУ.

20.10.2009 декларанту ЗАТ „Укрсервіс” ОСОБА_5, надана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/2009/020525. Згідно з такою карткою відмови зазначено, що товари не підлягають митному оформленню через митний кордон України з причин неподання додаткових документів, необхідних для визначення митної вартості. В якості вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України Східною митницею визначено декларування товару за ціною та методом, визначеними відділом КМВ Східної митниці у відповідному рішенні.

У звязку з відмовою Відповідачем у митному оформленні товарів та неможливості затримки у доставці товару, на підставі визначеної митним органом митноі вартості товарі позивачем заповнена нова ВМД.

20.10.2009 позивачем подана вантажна митна декларація №700000005/9/011757, відповідно до якої відображена митна вартість вищевказаної продукції у розмірі 285453,52 грн. Нараховані платежі склали 57090,70 грн., в тому числі ПДВ 57090,70 грн.

Зазначена ВМД № 700000005/9/004117 містить відмітку Східної митниці про сплату митних платежів та на день розгляду справи митне оформлення товару здійснено на підставі вище вказаної ВМД.

Судом також встановлено, що 27.10.2009 позивачем до Східної митниці було подано декларацію митної вартості, якою було задекларовано партію товару суміші рослинних жирів „Akomic 2200” у кількості 13690 кг за ціною 1,875 доларів США за кг, який було поставлено компанією „АархусКарлсхамн Свиден АБ” на підставі контракту 01/KON/06 від 14.08.2006 та специфікації № 0020189 від 14.09.2009, на загальну митну вартість 25668,75 доларів США, що згідно перерахунку за курсом НБУ (7,9988 грн.) складало 205319,20 грн.

На підтвердження митної вартості товару позивачем було надано:

1)контракт № 01/KON/06 від 14.08.2006, укладений між Компанією „АархусКарлсхамн Свиден АБ” та ЗАТ „ВО „Конті” з додатковими угодами;

2)специфікацію № 0020189 від 14.09.2009 до контракту № 01/KON/06 від 14.08.2006;

3)інвойс № 001913442 від 14.10.2009;

4)експортну декларацію KAR3142083;

5)прайс-лист виробника від 14.09.2009;

6)калькуляцію вартості, надану виробником товару Компанією „АархусКарлсхамн Свиден АБ” від 14.09.2009;

7)сертифікат про походження товару № 617134 від 14.10.2009;

8)пакувальний лист від 14.10.2009;

9)сертифікат якості та аналізів від 14.10.2009;

10)висновок щодо вартості товару, наданий ДП „Укрпромзовнішекспертиза” № 2214 від 16.10.2009.

Митницею було відмовлено у прийнятті поданої позивачем ДМВ, пояснюючи свою відмову тими обставинами, що рішенням цього відповідач від 20.10.2009 вже була визначена ціна на аналогічний товар у розмірі 2,20 доларів США за 1 кг, тому відповідно до п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, декларант зобовязаний подати декларацію із зазначенням тієї митної вартості, що була визначена митним органом.

Не погодившись із зазначеною позицією, ЗАТ „Конті” звернулось до Східної митниці із листом № 3178/11/1195 від 27.10.2009 року, яким наголошувало на повноті наданих документів з метою обчислення митної вартості товару за 1-м методом та пропонувало виконати обовязок з прийняття ДМВ.

У звязку з відмовою Відповідачем у митному оформленні товарів та неможливості затримки у доставці товару, на підставі визначеної митним органом митноі вартості товару позивачем заповнена нова ВМД.

27.10.2009 позивачем подана вантажна митна декларація №700000005/9/012120, відповідно до якої відображена митна вартість вищевказаної продукції у розмірі 240907,86 грн. Нараховані платежі склали 48181,57 грн., в тому числі ПДВ 48181,57 грн.

Зазначена ВМД № 700000005/9/004117 містить відмітку Східної митниці про сплату митних платежів та на день розгляду справи митне оформлення товару здійснено на підставі вище вказаної ВМД.

За таких самих обставин позивачу було відмовлено в прийнятті декларацій митної вартості товару від 28.10.2009 та 05.11.2009 складених на підставі контракту № 01/KON/06 від 14.08.2006 та специфікації № 0020189 від 14.09.2009 до контракту № 01/KON/06 від 14.08.2006, та змушено надати нові № 700000005/9/012135 від 28.10.2009 та № 700000005/9/012616 від 05.11.2009 року, відповідно до яких визначено митну вартість товару на підставі рішення про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000024/2009/000638/1 від 20.10.2009.

Також позивачу було відмовлено в прийнятті декларацій митної вартості від 11.11.2009, 25.11.2009, 23.12.2009, 01.02.2010 та 24.03.2010, складених на підставі контракту 01/KON/06 від 14.08.2006 та специфікації № 0020249 від 01.10.2009 до контракту № 01/KON/06 від 14.08.2006, відповідно до якої було встановлено ціну товару за контрактом у розмірі 1,995 доларів США за 1 кг. Позивачем на виконання вимог відповідача та п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, було надано декларації митної вартості № 700000005/9/012918 від 11.11.2009, № 700000005/9/012919 від 11.11.2009, № 700000005/9/012920 від 11.11.2009, № 700000005/9/015218 від 23.12.2009, № 700000012/2010/001094 від 01.02.2010, № 700000012/2010/003642 від 24.03.2010, відповідно до яких було визначено митну вартість товарів на підставі рішення митного органу щодо визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000024/2009/000638/1 від 20.10.2009.

Здійснюючи апеляційний перегляд справи, колегія суддів апеляційного суду, як і місцевий суд, дійшла висновку, що відповідачем безпідставно визначено митну вартість товарів, ввезених на підставі ВМД № 700000005/9/011757 із застосуванням резервного методу, протиправно надано відмову у прийнятті митної декларації та винесено рішення про визначення митної вартості товарів № 700000024/2009/000638/1 від 20.10.2009, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 259 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно статті 266 МК України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1.за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2.за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3.за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4.на основі віднімання вартості;

5.на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6.резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Кожен наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі неможливості застосування жодного з методів 1 5, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Відповідно до статті 267 МК України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, які є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних з представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість контейнерів, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижченаведених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та ліцензійні платежі, які стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються патентів, знаків для товарів і послуг та авторських прав. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, передачі чи використання товарів, що оцінюються, на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на завантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Посилання митного органу на здійснення коригування митної вартості товару з урахуванням цінової інформації бази даних ЄАІС ДМСУ є необґрунтованим, оскільки така підстава для коригування митної вартості не передбачена зазначеною нормою.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;

4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Суд встановив, що обмеження у застосуванні першого методу визначення ціни товару щодо ЗАТ „Конті” відсутні, та позивачем до Східної митниці було надано всі документи, щодо визначення ціни товару, що імпортується.

Відповідно до статі 273 МК України у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка ввезеного товару для митних цілей має бути заснована на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, і не повинна засновуватися на вартості товару вітчизняного виробництва чи на довільних чи фіктивних оцінках.

Відповідач посилається на аналіз цінової інформації товари, ввезені у цей період іншими суб'єктами господарювання на територію України. При цьому відповідачем до суду надано витяг з ІАМУ з діапазоном пошуку з 20.02.2010 по 15.09.2010, відповідно до якого вбачається, що у відповідача було відсутнє обєктивне джерело інформації, а саме документи на аналогічні, ідентичні та подібні товари, які на час здійснення митного оформлення оцінюваних товарів імпортовані на митну територію України та час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів.

Крім того, з витягу з ІАМУ не вбачається, чи здійснювалась поставка безпосередньо виробником товару, чи за участі посередників (в останньому випадку економічно обґрунтованою буде вища ціна товару, ніж при договірних відносинах з виробником).

За таких обставин посилання на те, що у більшості випадків ціна товару при ввезенні іншими суб'єктами господарювання була вищою, не можуть розцінюватись як безспірний доказ відповідності дійсної вартості ввезеного товару інформації, яка міститься в базі даних митного органу.

Відповідно до статті 264 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на обєктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобовязаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідач не навів переконливих доказів виникнення обґрунтованого сумніву щодо достовірності поданих декларантом відомостей про вартість товару. Посилання митного органу в якості підстави витребування додаткових документів на заниження митної вартості у порівнянні з цінами на подібні товари є необґрунтованим, оскільки митним органом у рішенні про визначення митної вартості самостійно зазначено про відсутність інформації про ціни на аналогічні товари (подібні), що обумовило неможливість застосування третього методу визначення митної вартості товарів.

Крім того, судом також не сприймаються доводи в якості витребування додаткових документів щодо ненадання сертифікату про походження та експортної ВМД з перекладом на українську мову, а також не надання прайс-листів та комерційних пропозицій виробника, оскільки зазначені документи були подані разом із первинною декларацією митної вартості № 700000005/9/011627 від 19.10.2010 року.

Доводи відповідача щодо не надання документів стосовно відправника за ВМД типу „ІМ 74” та CMR (Литовської фірми „VPA Logistik”) судом не беруться до уваги, оскільки відповідно до Додатку № 13 до Контракту № 01/KON/06 від 14.08.2006, сторонами було погоджено, що вантажовідправником товару може виступати ТОВ „Карлсхамн Єкспресс Балтик”, Латвия (тобто, інша, ніж контрагент, юридична особа). Копія зазначеного додатку № 13 разом із копією контракту № 01/KON/06 від 14.08.2006 було додано позивачем до складу додаткових документів до декларації митної вартості, тому вимога щодо надання додаткових документів на підтвердження взаємовідносин між позивачем та вантажовідправником, є необґрунтованою.

Взагалі, позивач не мав відносин з третіми особами, за контрактом виробником і постачальником була одна і та сама особа контрагент. Саме останній мав забезпечити доставку товару за умовами контракту практично до місця розташування позивача.

Окрім цього, суд додатково зазначає, що витребувавши фактично весь перелік документів, передбачених п. 11 Порядку, митний орган не зазначив, які саме обставини можуть бути підтверджені зазначеними документами і як це може вплинути на визначення ціни (митної вартості) товару.

Відповідно до п.7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого постановою КМУ від 20.12.2006 №1766, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Відповідачем зазначається про неподання позивачем повного переліку документів, передбачених саме п.11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до п.11 цього Порядку для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів. Таким чином перелік визначених цим пунктом документів не є ані вичерпним, ані таким, що визначає документи, відсутність хоча б одного з яких є обовязковою передумовою для неможливості визначення митної вартості товарів за ціною договору.

До того ж, відповідно до п.14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовляється від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.

За квазаних обставин відповідачем безпідставно відмовлено у прийнятті ВМД, прийняті рішення про визначення митної вартості товарів за шостим методом та надані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Що стосується відмови відповідача приймати декларації митної вартості, в яких митна вартість товару була визначена за 1-м методом із посиланням на вимоги п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, та вимоги щодо визначення митної вартості товарів відповідно до Рішення про визначення митної вартості товару до ВМД № 700000024/2009/000638/1 від 20.10.2009., то суд зазначає, що оскільки відповідачем неправомірно було прийнято рішення про визначення вартості товарів за шостим методом, тому застосування вимог п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, до поданих позивачем у період з жовтня 2009 по березень 2010 року декларацій митної вартості до контракту № 01/KON/06 від 14.08.2006, а саме визначення митної вартості товарів на підставі рішення митного органу про визначення митної вартості аналогічних або ідентичних товарів, які були ввезені раніше, за одним договором (контрактом), є необґрунтованим.

Відповідно до п.1.2 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерством фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 №25/44, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.01.2006 за №64/11938, надміру сплачені митні та інші платежі сума коштів, що з різних причин унесена понад розмір, установлений законодавством.

Оскільки, як встановлено вище, позивачем фактично внесено до бюджету кошти з розрахунку митної вартості товарів, визначеної всупереч положенням чинного законодавства за шостим (резервним) методом, в той час як належною митною вартістю таких товарів була вартість, визначена за першим методом (ціною договору), ЗАТ „Конті” сплачені до бюджету кошти в розмірі більшому, ніж встановлено законодавством.

Позивачем надано довідку та розрахунок у розрізі вантажних митних декларацій, відповідно до яких позивачем в період з жовтня 2009 по березень 2010 надмірно сплачено податок на додану вартість 51500,62 грн. Дані такого розрахунку підтверджені наявними в матеріалах справи доказами. За таких обставин матеріалами справи підтверджена надмірна сплата позивачем платежів у загальній сумі 51500,62 грн.

Відповідно до підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» заяви про повернення надмірно стягнутих податків, зборів (обовязкових платежів) можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про Єдиний митний тариф» сума над міру стягнутого мита підлягає поверненню власникові товарів та інших предметів на його вимогу протягом одного року з моменту митного оформлення.

Відповідно до п.6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 09.07.2008 № 609, повернення за рішенням суду надмірно та/або помилково сплачених до бюджету податків, зборів (обовязкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться органами Державного казначейства.

За таких обставин вимога про стягнення з Державного бюджету України суми надмірно сплаченого податку на додану вартість підлягає задоволенню.

Відповідно до положень частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Східною митницею не доведена правомірність відмови у прийнятті наданої позивачем вантажної митної декларації та обчислення митної вартості товарів, ввезених відповідно до ВМД, що розглядаються у справі, за шостим (резервним) методом. В той час, дослідженими судом доказами спростовані висновки відповідача про неподання ЗАТ „Конті” до митного органу документів, що дозволяли б визначити митну вартість ввезеного товару із застосуванням першого методу (ціни договору). Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

В повному обсязі ухвала виготовлена 04.02.2011 року.

Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Східної митниці залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 9 грудня 2010 року у справі №2а-24077/10/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства „Виробниче обєднання „Конті” до Східної митниці, Головного управління державного казначейства України в Донецькій області про визнання протиправними дії у видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/9/020525 від 20.10.2009 року, визнання недійсною картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів через митний кордон України № 700000024/9/020525 від 20.10.2009, визнання недійсним рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000024/2009/000638/1 від 20.10.2009, та стягнення суми надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 51500,62 грн. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: І.В.Сіваченко

Судді: С.П.Дяченко

О.О.Шишов