Ухвала суду № 13635779, 03.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Савченко С.В.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2011 року справа №2а-25968/10/0570

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Попова В.В.

суддів Горбенко К.П. , Лях О.П.

при секретарі судового засідання: Асєєвой Я.В.

за участю сторін: представника Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Воробйової С.Г., представника Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАК” Шубчинського П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року у адміністративній справі № 2а-25968/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАК” до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька про скасування податкових рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ДАК” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду адміністративним з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька про скасування податкових рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Донецький окружний адміністративний суд постановою від 16 грудня 2010 року у адміністративній справі № 2а-25968/10/0570 позовні вимоги ТОВ «ДАК» задовольнив, а саме:

визнав недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька від 16.07.2008 №0000572240/0/14028/10/22-013, від 11.08.2008 №0000572240/1/16563/10/22-013, від 08.10.2008 №0000572240/2/21324/10/22-013, від 25.12.2008 №0000572240/3/28301/10/22-013 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 680 грн.;

визнав недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька від 16.07.2008 №0000562240/0/14027/10/22-013, від 11.08.2008 №0000562240/1/16564/10/22-013, від 08.10.2008 №0000562240/2/21313/10/22-013, від 25.12.2008 №0000562240/3/28302/10/22-013 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 603256,33 грн.;

визнав недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції в Київському районі м. Донецька від 11.08.2008 №0000702240/1/16565/10/22-013, від 08.10.2008 №0000702240/2/21314/10/22-013, від 25.12.2008 №0000702240/3/28299/10/22-013 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2674,72 грн.

Не погодившись з ухваленим судовим рішенням, Державна податкова інспекція у Київському районі м.Донецька звернулася до Донецького апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу мотивує порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповнотою зясування обставин, що мають значення у справі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права приходить до наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “ДАК” є юридичною особою, зареєстровано Виконавчим комітетом Донецької міської ради, перебуває на податковому обліку в Державні податковій інспекції у Київському районі м. Донецька.

На підставі направлення від 26.06.2008 року, виданого Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька та повідомлень філії ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України” в м. Донецьк від 04.11.2007 №051-11/5494, №051-11/5495, від 05.03.2008 №051-11/1148, №051-11/1149 проведена позапланова виїзна документальна перевірка з питання вимог валютного законодавства ТОВ “ДАК”, при виконанні договору від 03.08.2007 №908/07, укладеним з фірмою ТОВ “РТИспецтехника”, Росія за період з 03.08.2007 по 26.06.2008, та договору від 13.08.2007 №001И/07, укладеним з фізичною особою ОСОБА_4, Росія за період з 13.08.2007 по 26.06.2008 року.

За результатами перевірки складено акт від 03.07.2008 р. №3033/22-0/30998193 про результати позапланової виїзної перевірки з питання вимог валютного законодавства ТОВ “ДАК”, яким встановлено порушення:

-ст. 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” - порушено термін надходження товару у сумі 3686979,00 руб. РФ на 227 днів;

-ст. 1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” - порушено термін надходження товару у сумі 626081,00 рос. РФ на 217 днів;

-ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання та валютного контролю” та порушення ст. 1 Указу Президента України “Про невідкладні заходи по поверненню в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами” від 18.06.1994 №319/94 підприємством не задекларовані прострочені дебіторські заборгованості у сумі 626081,00 руб РФ, та у сумі 3686979,00 руб. РФ станом на 01.01.2008 , станом на 01.04.2008 року.

16.07.2008 року ДПІ у Київському районі м. Донецька винесено податкове рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000572240/0/14028/10/22-013, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 680,00 грн.

Податкове рішення №0000572240/0/14028/10/22-013 від 16.07.2008 оскаржувалось у адміністративному порядку до ДПІ у Київському районі м. Донецька, ДПА у Донецькій області, ДПА України, за результатами чого податковим органом стосовно позивача винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000572240/1/14028/10/22-013 від 11.08.2008, №0000572240/2/14028/10/22-013 від 08.10.2008 та №0000572240/3/14028/10/22-013 від 25.12.2008, якими на підставі акту перевірки від 03.07.2008 №3033/22-0/30998193 за виявлені порушення застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 680,00 грн.

16.07.2008 року ДПІ у Київському районі м. Донецька винесено податкове рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000562240/0/14027/10/22-013, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 603256,33 грн.

11.08.2008 податковим органом винесено стосовно позивача податкове рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000702240/1/16565/10/22-013, яким на підставі акту перевірки від 03.07.2008 №3033/22-0/30998193 за виявлені порушення застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2674,72 грн.

Податкові рішення №0000562240/0/14027/10/22-013 від 16.07.2008 та №0000702240/1/16565/10/22-013 від 11.08.2008 також оскаржувались у адміністративному порядку до ДПІ у Київському районі м. Донецька, ДПА у Донецькій області, ДПА України.

За результатами адміністративного оскарження ДПІ у Київському районі м. Донецька стосовно позивача винесені рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000562240/1/16564/10/22-013 від 11.08.2008, №0000562240/2/21313/10/22-013 від 08.10.2008, №0000562240/3/28302/10/22-013 та №0000702240/2/21314/10/22-013 від 08.10.2008, №0000702240/3/28299/10/22-013 від 25.12.2008.

10.09.2008 ДПІ у Київському районі м. Донецька винесено стосовно позивача податкове рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000702240/1/19421/10/22-013, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2674,72 грн.

Між фізичною особою ОСОБА_4 (Росія, Курськ) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ДАК” укладений договір постачання №001И/07 від 13 серпня 2007 року, за яким фізична особа ОСОБА_4, іменований як постачальник, зобовязується поставити позивачу сировину на загальну суму 5000000,00 російських рублів без ПДВ. На виконання умов договору, позивач платіжним дорученням №21 від 13.08.07 року здійснив передплату постачальнику, нерезиденту у сумі 3686979,00 російських рублів, сума у національній валюті складає 729948,10 грн. з граничним терміном надходження товарів до 11.11.2007 року.

21.08.2007 між ТОВ “ДАК”, ТОВ “ДАК-СКИФ” та фізичною особою ОСОБА_4 укладено додаткову угоду до договору постачання №001И/07, за яким позивач як первісний покупець передає ТОВ “ДАК-СКИФ” права та зобовязання за договором постачання.

З листа №142 від 29.08.2007 направленого ТОВ “ДАК” вбачається, що 27.08.2007 на поточний рахунок ТОВ “ДАК-СКИФ” зарахована сума 3686979,00 російських рублів, як повернення за договором постачання №001И/07 від 13.08.2007, відповідно до додаткової угоди від 21.08.2007 року.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “ДАК” та Товариством з обмеженою відповідальністю “РТИспецтехника”(Росія) укладений договір постачання №908/07 від 03.08.2007, за яким позивач, іменований як постачальник, зобовязується поставити ТОВ «РТИспецтехника» обладнання на загальну суму 626081,00 російських рублів без ПДВ. На виконання умов договору, товариство відповідно до вантажної митної декларації від 23.08.07 №008169 експортовано обладнання на загальну суму 626081 російських рублів, сума у національній валюті складає 122355,01 грн. з граничним терміном надходження валютної виручки до 21.11.2007 року.

14 листопада 2007 року між ТОВ “ДАК”, ТОВ “ДАК-СКИФ” та ТОВ “РТИспецтехника” укладено договір уступки права вимоги №029/07, за яким ТОВ “ДАК”, як первісний кредитор уступає ТОВ “ДАК-СКИФ” права та зобовязання за договором постачання.

11 серпня 2008 позивач листом за № 10/17, адресованого філії ВАТ “Укрексімбанк” просив зняти з валютного контролю контракти від13 серпня 2007 року № №001И/07 та від 03 серпня 2007 №908/07 як виконаний згідно договору про переуступку права вимоги боргу.

15.08.2008 Управління Національного Банку України в Донецькій області листом за № 20-013-6186 повідомило позивача, що вказані у його листі операції можуть бути зняті з контролю на підставі письмового повідомлення податкового органу про відсутність законодавчо встановлених розрахунків за операціями резидента.

Позивач листом від 16.11.07 № 404 просив ДПІ у Київському районі м. Донецька надати банку письмове повідомлення про відсутність прорушення строків розрахунків за імпортною операцією з боку ТОВ „ДАК”.

Пунктом 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання та валютного контролю” від 19.02.93 р. №15-93 передбачено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обовязковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Статтею 1 Указу Президента України “Про невідкладні заходи по поверненню в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами” передбачено, що субєкти підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності, повинні у десятиденний строк продекларувати у Національному банку України наявність (або відсутність) з визначенням сум усіх належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, в тому числі одержаних у результаті здійснення підприємницької діяльності за межами України.

Відповідно до ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання та валютного контролю” від 19.02.93 р. №15-93 до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету,- штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Статтею 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачено, що суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України. Субєкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Закон України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” не містить заборони щодо зміни сторонами істотних умов договору, у тому числі його ціни, шляхом підписання додаткових угод до нього.

Зазначений Закон регулює порядок припинення зобовязань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання, проте це не виключає можливості припинити зобовязання в інший спосіб, зокрема зарахуванням.

Відповідно до статей 627,628 Цивільного Кодексу України сторони вільні у виборі виду договору та йог умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу, укладений договір є обовязків для виконання сторонами.

У цивільному праві одним із способів припинення зобовязань є зарахування, при якому погашаються зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, або невстановлений, або визначений моментом предявлення вимоги (стаття 601 ЦК).

Зарахування є односторонньою операцією, для якої достатньо заяви однієї сторони. Проте воно може здійснюватись за згодою обох сторін у разі підписання ними угоди про припинення зобовязань шляхом зарахуванням шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Відповідно, зарахування вважається вчиненим із дати підписання заяви однією стороною або угоди обома.

Статтею 512 Цивільного Кодексу України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 520 Цивільного Кодексу України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Частина 1 статті 513 Цивільного Кодексу України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до п.п. 3.5 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 p. N 136, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 р. за N 338/3631, у разі повернення резиденту коштів, що були перераховані на адресу нерезидента за імпортним договором у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання за цим договором частково або повністю не виконані, резидент самостійно передає банку, який за дорученням резидента здійснив платіж на користь нерезидента, копії документів, які однозначно підтверджують повернення коштів (за умови, що кошти повернуто на рахунок резидента в іншому банку).

Відповідно до п. 1.12 зазначеної Інструкції визначено, що підставою для зняття банком з контролю експортної, імпортної операцій резидента за умови надання останнім документів, що необхідні банку для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними операціями цього резидента, крім підстав, передбачених іншими розділами цієї Інструкції, може бути, зокрема письмове повідомлення податкового органу про відсутність порушень законодавчо встановлених строків розрахунків за експортними, імпортними операціями резидента. Зазначене повідомлення надсилається банку і має бути засвідчене підписом керівника (заступника керівника) податкового органу.

Тобто, чинне законодавство не передбачає неприпустимість заміни сторони за зобовязаннями в зовнішньоекономічному договорі та не містять прямої заборони проведення операцій з переведення боргу за такими договорами.

Таким чином, припинення зобовязання між сторнами є підставою для зняття банком із контролю експортно-імпортної операції.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції перевірено доводи сторін, дано їм правильну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 03 лютого 2011 року.

Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Донецька залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року у адміністративній справі № 2а-25968/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАК” до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про скасування податкових рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.

Ухвала складена у повному обсязі та підписана колегією суддів 4 лютого 2011 року.

Головуючий: В.В. Попов

Судді : К.П. Горбенко

О.П. Лях