Постанова № 13635774, 02.02.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Головіна К.І.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2011 року справа №2а-21752/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Ханової Р.Ф.

суддів Гайдара А.В. , Яковенка М.М.

при секретарі судового засідання

Чуріковій Я.О.

за участю представників:

від позивача:Доренська Є.М. за дов. від 23.09.2010 року

від відповідача:не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Головного управління Держкомзему у Донецькій області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду

від 30 листопада 2010 року (у повному обсязі складено 6 грудня 2010 року)

по адміністративній справі№ 2а-21752/10/0570 (суддя Головіна К.І.)

за позовомСелянського (фермерського) господарства «Артеміда»

до Головного управління Держкомзему у Донецькій області

про визнання дій протиправними, визнання протиправним та недійсним припису № 000245 від 18 серпня 2010 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Селянське (фермерське) господарство «Артеміда» 13 вересня 2010 року звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Держкомзему у Донецькій області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та недійсним припису № 000245 від 18 серпня 2010 року (арк. справи 4-7). Провадження у справі відкрито 15 вересня 2010 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 з огляду на недоведеність складу земельного правопорушення повністю задоволені позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства «Артеміда» (надалі СФГ «Артеміда»), внаслідок чого визнані дії Головного управління Держкомзему у Донецькій області зі складання припису № 000245 від 18 серпня 2010 року протиправними, визнаний протиправним та недійсним припис від 18 серпня 2010 року №000245.

В апеляційній скарзі Головне управління Держкомзему у Донецькій області, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції визнати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року по справі № 2а-21752/10/0570 нечинною, закрити провадження по справі в звязку з ліквідацією Держземінспекції.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду справи, неявка відповідача не перешкоджає судовому розгляду відповідно до частини 4 статті 196 КАС України. У судовому засіданні 24 січня 2011 року оголошувалась перерва з метою надання позивачем доказів щодо незайнятості (нерозміщення) на спірній земельній ділянці будівель позивача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу, встановила наступне.

Селянську (фермерське) господарство «Артеміда» є юридичною особою з 8 грудня 1994 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії АОО № 255020, код ЄДРПОУ 21976923 (арк. справи 11-12, 24-40).

Рішенням Покровської сільської ради Артемівського району Донецької області № 4/16-149 від 24 грудня 2003 року затверджений проект відведення земельних ділянок загальною площею 1,75 га, у тому числі, ділянка № 1 площею 1,01 га, ділянка № 2 0,19 га, ділянка № 3 0,55 га фермерському господарству «Артеміда» (арк. справи 85). На підставі наведеного рішення вказані землі передані Селянському (фермерському) господарству «Артеміда» в оренду на п'ять років для обслуговування нежилих будівель із земель населеного пункту с. Покровське відповідно до договору оренди земельних ділянок від 6 липня 2004 року, термін зазначеного договору сплинув 6 липня 2009 року.

За умовами зазначеного договору орендодавець - Покровська сільська рада надала орендарю позивачу по справі у строкове платне володіння і користування земельні ділянки під об'єктами нерухомості із земель населеного пункту с. Покровське в межах території Покровської сільської ради, а саме - ділянку № 1 за адресою: вул. Чапаєва, 1, кадастровий номер 1420987500:03:000:0005, ділянку № 2 за адресою: вул. Чапаєва, 5, кадастровий номер 1420987500:03:000:0006, ділянку № 3 за адресою: вул. Чапаєва, 5, кадастровий номер 1420987500:03:000:0007.

Загальна площаземельних ділянок складає 1,75 га, в тому числі: ділянка № 1-площею 1,01 га, ділянка № 2 - площею 0,19 га, ділянка № 3 - площею 0,55 га. (арк. справи 41).

20 жовтня 2006 року рішенням Покровської сільської ради № 5/04-44 до договору оренди земельних ділянок від 6 липня 2004 року між Покровською сільською радою і селянським (фермерським) господарством «Артеміда» внесені зміни, а саме - до п. 1 «Предмет договору» ділянки №1, де замість площі 1,01 га зазначили площу 0,76 га.(зменшений розмір площі земельної ділянки № 1 з 1,01 га до 0,76 га.

Цим же рішенням вилучено земельну ділянку площею 0, 25 га із земель запасу населеного пункту села Покровське, розташовану по вул. Чапаєва, 1, і передано до земель населеного пункту села Покровське) (арк. справи 84).

На підставі вказаного рішення 24 липня 2008 року між сторонами укладений договір про внесення змін до договору оренди від 6 липня 2004 року, за яким земельна ділянка, що передається в оренду має площу 0,76 га (пункт 1.1 договору), (арк. справи 88-92).

Перевіркою Головного управління Держкомзему у Донецькій області, яка відбулася 18 серпня 2010 року, наслідки якої оформлені в акті перевірки, встановлено використання позивачем земельної ділянки площею 0,25 га в порушення вимог статей 125, 126 Земельного Кодексу України, акт перевірки від підписаний головним державним інспектором відділу державного контролю за додержанням земельного законодавства, представником Покровської сільської ради та громадянкою ОСОБА_1 (арк. справи 9).

На підставі зазначеного акту відповідачем 18 серпня 2010 року винесений припис № 000245, яким позивача зобовязано усунути виявлене порушення земельного законодавства (арк. справи 8).

Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-III право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно статті 126 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

З урахуванням зазначеного колегія суддів вважає, що позивачем використання земельної ділянки площею 0,25 га в селі Покровське по вулиці Чапаєва, 1 на землях Покровської сільської ради сільськогосподарського призначення здійснюється для розміщення нежитлових будівель і споруд без правовстановлюючих документів для обслуговування нежилих будівель з метою ведення комерційної діяльності. Апеляційна інстанція приймає акт перевірки, як належний доказ з огляду на належність та допустимість доказів, з огляду на приписи статті 189 Земельного кодексу України, статтей12, 20 Закону України «Про охорону земель», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрала законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, в яких бере участь особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Як вбачається з постанови Донецького апеляційного господарського суду від 6 грудня 2010 року, 16 вересня 2010 року господарським судом Донецької області рішенням від 16 вересня 2010 року по справі № 41/103пн встановлено, що позивачем спірна земельна ділянка площею 0,25 га використовується для розміщення нежитлових будівель та споруд (в акті перевірки зазначено столярний цех, ангар та стоянка автотранспорту), що підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, актом обстеження земельної ділянки від 6 травня 2010 року, складеного фахівцями сільської ради, актом державного інспектора пивничного регіонального відділу державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в Донецькій області від 4 лютого 2010 року та актом, який є предметом дослідження у даній справі від 18 серпня 2010 року.

Таким чином, висновок суду щодо недоведеності відповідачем земельного правопорушення позивачем є безпідставним.

На момент постановлення спірного рішення позивачем не наданого жодного право встановлюю чого документа, який підтверджує правомірність використання ним спірної земельної ділянки.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Статтею 2 Земельного Кодексу України передбачено, що земельні відносини це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Стаття 12 Земельного кодексу України встановлює повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин. Зокрема, до їх повноважень належить: розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; організація землеустрою; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності; додержання земельного та екологічного законодавства.

Підстави набуття права на землю передбачені статтею 116 Земельного кодексу України. У цій статті врегульовані відносини щодо набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Підставою набуття права на землю у таких випадках є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

На підставі рішень сільських, селищних, міських рад, а в окремих випадках районних і обласних рад, земельні ділянки передаються у власність громадян і юридичних осіб із земель комунальної власності шляхом відведення їх в натурі (на місцевості) та оформлення відповідних правовстановлюючих документів.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок встановлений статтею 123 Земельного кодексу України. Так, згідно ч. 1 цієї статті надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі зміни цільового призначення земельних ділянок; надання в користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).

Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Лише така реєстрація надає документам легітимності.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Позивач не надав доказів дотримання вищезазначених норм, відтак вимога відповідача є правомірною.

Стосовно компетенції відповідача, як субєкта владних повноважень колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19 червня 2003 року № 963-IV передбачено, що до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належить, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині ведення державного обліку і реєстрації земель, достовірності інформації про земельні ділянки та їх використання.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель мають право безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб. Перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель.

З огляду на зазначені норми колегія суддів зазначає, що дії вчинені а рішення прийняті відповідно до вищезазначених норм.

Колегія суддів вважає, що Головне управління Держкомзему у Донецькій області встановило факт використання земельної ділянки площею 0,25 га саме СФГ «Артеміда», а встановивши факт зміни користувача земельної ділянки, вжило заходів для з'ясування особи, яка є фактичним користувачем цієї земельної ділянки на час проведення перевірки.

Стосовно заявлених вимог апелянтом щодо закриття провадження по справі в звязку з ліквідацією Держземінспекції, то Постанова Кабінету Міністрів України «Про ліквідацію Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель» від 22 листопада 2010 року № 1068 набрала чинності з 27 листопада 2010 року, а спірні правовідносини між сторонами є виниклими раніше.

Крім того, вказаною постановою ліквідовано саме Державну інспекцію з контролю за використанням та охороною земель. Пунктом 3 постанови Державному комітетові із земельних ресурсів (до якого належить відповідач) зобовязано забезпечити здійснення державного контролю за використанням і охороною земель.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції не вірно встановлені обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, та постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 24, 89, 94, 160, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Держкомзему у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року у справі № 2а-21752/10/0570 - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року у справі № 2а-21752/10/0570 скасувати.

Прийняти нову постанову.

У задоволені позову селянського (фермерського) господарства «Артеміда» відмовити.

Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Постанова складена та проголошена у судовому засіданні 2 лютого 2011 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко