Ухвала суду № 136355827, 07.05.2026, Балаклійський районний суд Харківської області

У Х В А Л А

Іменем України

№ 610/622/21 № 2-п/610/3/2026м. Балаклія07 травня 2026 року

Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

судді: Стригуненка В.М.

за участю

секретаря: Ворони І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення,

в с т а н о в и в:

08.04.2026 відповідач подав заяву про перегляд заочного рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 01.06.2021, яким задоволено позов АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а саме було стягнуто з нього заборгованість у розмірі 23767,02 грн та судовий збір у сумі 2270 грн.

Обґрунтовуючи заяву відповідач посилається на те, що копію вищевказаного заочного рішення не отримував, про його існування дізнався лише нещодавно через систему "Електронний суд", тому вважає можливим поновити пропущений строк для подачі даної заяви.

Вказує, що він не був обізнаним про розгляд справи в суді, оскільки 02.01.2020, тобто за рік до подання позову, змінив місце реєстрації та на момент розгляду справи офіційно проживав за іншою адресою: АДРЕСА_1 . Тобто позивачем у позовній заяві було вказано застарілу адресу його проживання, внаслідок чого він був позбавлений можливості отримати судову повістку, надати відзив та брати участь у судовому розгляді справи.

Відповідач також посилався на те, що надані позивачем докази не підтверджують обґрунтованість суми стягнення в частині понад фактично отримане тіло кредиту. Так, позивач зазначає, що заборгованість виникла на підставі Умов і Правил надання банківських послуг, які не містять його підпису, а підписана заява-анкета від 04.03.2018 не містить погодження ним конкретних розмірів відсотків та штрафів, тому нарахування будь-яких сум понад реально отримане тіло кредиту (яке становило 8000 грн) є незаконним. Крім того, сума у 23767,02 грн, вказана позивачем як тіло кредиту, фактично включає приховані відсотки та комісії, які він не зобов`язаний. До того ж, станом на 08.04.2026 заборгованість у особистому кабінеті додатку "Монобанк" значиться як 29158,46 грн, тобто після винесення рішення продовжують нараховувати незрозумілі відсотки, що підтверджується випискою по його рахунку (а.с. 72-73).

13.04.2026 представник позивача надав письмові пояснення на заяву про перегляд заочного рішення, в яких просив відмовити у її задоволенні. Посилався на те, що відповідно до Анкети-заяви від 04.03.2018 підписанням договору боржник підтвердив, що він ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг та отримав їх примірники у мобільному додатку. Саме в Умовах, Тарифах, Паспорті споживчого кредиту записана процентна ставка, пеня, комісія. Договір є обов`язковим для виконання. Боржник не звертався до банку з непогодженням про зміни умов та продовжував користуватись карткою, а отже з ними погодився. Використання кредитних коштів підтверджується випискою. Всі поповнення використовувалися відповідачем на власні потреби і на рахунку не залишалися, саме тому повернутими їх вважати не можна. В свою чергу поповнення які проводив відповідач свідчать про те, що він усвідомлював, що винен банку кошти, які використав з кредитного ліміту, а отже повною мірою розумів наслідки та був ознайомлений з умовами використання наданих йому коштів. Отже присутні правові підстави для стягнення заборгованості з боржника у повному обсязі відповідно до Анкети-заяви до договору надання банківських послуг, Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК", Тарифів за карткою Monobank (а.с. 87-94).

13.04.2026 відповідач надав додаткові пояснення, в яких зазначив, що він був позбавлений права на захист, бо не отримував жодних судових повісток та не знав про існування такої справи взагалі, оскільки банк у позові вказав його застарілу адресу, а докази банку містять внутрішні суперечності щодо суми ліміту та нарахованих санкцій, тому заочне рішення підлягає обов`язковому скасуванню (а.с. 109-110).

Заявник-відповідач в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу за його відсутності (а.с. 114-115).

Представник позивача у судове засідання також не з`явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судової повістки разом з копіями відповідних документів до його електронного кабінету, про що свідчить довідка про доставку електронного документа 14.04.2026 (а.с. 113), причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи не надав, поважності неявки не убачається.

За правилом ч. 1 ст. 287 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.

Як убачається з матеріалів справи, відповідач про час і місце проведення судового засідання на 21.04.2021 повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки про виклик до суду за відомим зареєстрованим місцем проживання (перебування) (а.с. 37), однак на пошту за отриманням судової повістки, копії позову з доданими до нього документами і в судове засідання не з`явився (а.с. 45-46), причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, поважності неявки не убачалось. Також викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України від 23.04.2021 та 20.05.2021 (а.с. 44, 48). Тому суд постановив провести заочний розгляд справи, на підставі наявних у ній доказів і зважаючи на вжиті заходи для забезпечення участі відповідача у розгляді справи.

Заочним рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 01.06.2021 у справі № 610/622/21, 2/610/422/2021 задоволено позовні вимоги АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "УНІВЕРСАЛ БАНК" заборгованість по договору про надання банківських послуг "Monobank" від 04.03.2018 в сумі 23767,02 грн, а також 2270 грн судового збору (а.с. 50-51).

З матеріалів справи не вбачається про отримання відповідачем зазначеного заочного рішення.

Відповідно до ст. 284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Враховуючи, що заочне рішення відповідач не отримував, оскільки відомості про це відсутні в матеріалах даної цивільної справи, дізнався про таке рішення через систему "Електронний суд" та ознайомився з ним лише 06.04.2026 з моменту повторного направлення справи в систему "Електронний суд", тому із заявою про перегляд заочного рішення у визначений законом строк до суду не звернувся, суд приходить до висновку про можливість визнати причини пропуску подачі заяви поважними, а відтак поновити відповідачу строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Зі змісту ст. 288 ЦПК України випливає, що скасування заочного рішення судом, що його ухвалив, можливе у випадку встановлення судом двох обставин:

1) відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин,

2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.

Відповідно до вимог ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі.

Судом встановлено, що вищезазначена цивільна справа перебувала в провадженні суду з 22.03.2021, призначалась в судові засіданні на 21.04.2021, 20.05.2021, 01.06.2021. Повістка про виклик на ім`я відповідача направлялась за єдиним відомим зареєстрованим місцем проживання.

В ст. 128 ЦПК України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій) визначено, що судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В матеріалах справи наявний конверт з судовою повісткою на 21.04.2021, яка повернулася до суду 30.04.2021 з рекомендованим поштовим повідомленням без вручення з відміткою "Укрпошти" «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 45-46), яка направлялась за відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Відповідач викликався до суду на 20.05.2021 та 01.06.2021 через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України від 23.04.2021 та 20.05.2021 (а.с. 44, 48), оскільки реєстрація та відправка простої та рекомендованої поштової кореспонденції не здійснювалась у зв`язку з відсутністю знаків поштової оплати (а.с. 52).

Отже, відповідач повідомлявся про час та місце розгляду справи судовою повісткою за відомою адресою реєстрації та через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України, що відповідає вимогам ЦПК України.

Крім того, інформація щодо розгляду справи розміщена на офіційному сайті "Судова влада", який є у загальному доступі.

Також, заочне рішення було розміщено у Єдиному реєстрі судових рішень, який також є у загальному доступі.

Відповідач посилався на те, що він не був обізнаним про розгляд справи в суді, оскільки 02.01.2020 змінив місце реєстрації та на момент розгляду справи офіційно проживав та був зареєстрований за іншою адресою: АДРЕСА_1 , на підтвердження чого надав копію паспорта з відповідною відміткою (а.с. 79-81).

Разом з тим, з відповіді від 09.04.2026 № 2584005 з Єдиного державного демографічного реєстру вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з 26.03.2021 (а.с. 86), тоді як провадження у справі було відкрито 22.03.2021 після отримання відповіді Савинської селищної ради Ізюмського району Харківської області від 17.03.2021 про реєстрацію відповідача за адресою: АДРЕСА_2 , за якою і було направлено судову повістку разом з позовною заявою та доданими до неї документами.

Так, відповідно до ст. 131 ЦПК України (в редакції, чинній на час вчинення процесуальних дій) учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).

Згідно зі ст. 44 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

У рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України" наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Європейський суд з прав людини наголошував, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07 липня 1989 року). Європейський суд виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Судом було вжито усі можливі заходи для повідомлення відповідача про час і місце судового засідання. Однак, відповідач чи його представник для розгляду цивільної справи не з`явились.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач не з`явився до суду без поважних причин.

Також відповідачем не надано доказів на підтвердження вказаних ним обставин, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

У заяві про перегляд заочного рішення відповідач лише навів доводи щодо незгоди з наданою судом оцінкою доказів, що були надані позивачем, та на підставі яких ухвалене судове рішення. При цьому у заяві відсутнє посилання на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, і які не були досліджені судом через те, що відповідач не був повідомлений про час і місце розгляду справи і не мав змоги їх надати суду. Всі заперечення відповідача проти позову зводяться до аналізу тих обставин, які були відомі суду на момент ухвалення заочного рішення 01.06.2021.

Таким чином, жодної з умов, передбачених ст. 288 ЦПК України, судом не встановлено.

За таких обставин, підстав для скасування вказаного заочного рішення від 01.06.2021 суд не вбачає, тому заяву про перегляд заочного рішення слід залишити без задоволення, що не перешкоджає відповідачу оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст. 288 ЦПК України,

п о с т а н о в и в:

1)Поновити ОСОБА_1 пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Балаклійського районного суду Харківської області від 0-01.06.2021.

2)Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Суддя Стригуненко В.М.