Рішення № 136342039, 07.05.2026, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/172/26

Провадження № 2/302/216/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

07 травня 2026 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі судді Повідайчика О.І.,

розглянувши в залі судових засідань в селищі Міжгір`я Закарпатської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

10 лютого 2026 року позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Міжгірського районного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 14.01.2022 у розмірі 59 507,40 грн, а також судові витрати в сумі 2 662,40 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що 14.01.2022 Відповідач ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту і Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови: 1. Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 200 000 грн (п.1.2. Договору); 2. Тип кредитної карти: Картка «Універсальна»; 3. Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п.1.2. Договору); 4. Процентна ставка, відсотків річних: 42,0% (п.1.3 Договору); 5. Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п.1.4. Договору); 6. Розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п.1.4. Договору); 7. Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 Документ сформований в системі «Електронний суд» 10.02.2026 2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п.1.5. та п. 2.1.1.2.12. Договору). Відповідач отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер НОМЕР_1 строк дії - 10/23 тип Універсальна, згодом було отримано кредитну картку номер - НОМЕР_2 строк дії - 08/27 тип Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку. Відповідач користувався кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку вчиняв операції, таким чином Відповідач є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком. Відповідач користувався кредитним лімітом, повертав використану суму кредитного ліміту та сплачував відсотки за користування кредитним лімітом, але припинив надавати своєчасно Позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором та підтверджується випискою за рахунком. Відповідач станом на 27.01.2026 має заборгованість 59 507,40 грн, яка складається з: 52 438,20 грн - заборгованість за тілом кредита, 7 069,20 грн - заборгованість за простроченими відсотками.

Позивач зазначає, що до теперішнього часу відповідачем заборгованість за кредитним договором № б/н від 14.01.2022 в добровільному порядку не погашена, тому він змушений звернутися за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів з цим позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 14.01.2022.

Ухвалою суду від 20.02.2026 відкрито провадження у справі, постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі на подання відзиву на позовну заяву та п`ятиденний для подання заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. У зв`язку з поверненням на адресу суду поштового повідомлення з ухвалою про відкриття провадження та позовними матеріалами ухвалою суду від 23 березня 2026 року було постановлено продовжити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилась, була повідомлена про час і місце судового розгляду належними чином. Відзив на позов, заяв чи клопотань відповідачка до суду не подавала.

Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки зі змісту позовної заяви не вбачається заперечень проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Повно та всебічно розглянувши надані позивачем документи та матеріали на обґрунтування заявлених ним вимог, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд встановив, що відповідно до укладеного 14.01.2022 кредитного договору № б/н позичальниця ОСОБА_1 отримала на споживчі цілі в банківський установі - АТ КБ «ПриватБанк» кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Згідно умов укладеного договору, кредитний Договір складається із: заяви позичальника, Заяви про приєднання до Умов та Правил надання послуг, Правил користування платіжною карткою та тарифами банку.

В порушення умов договору відповідачка ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання своєчасно не виконувала, передбачені умовами договору платежі для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами, відповідно до умов Договору, своєчасно не вносив, у зв`язку з чим за кредитним договором № б/н від 14.01.2022 року утворилася заборгованість.

При цьому з наданої позивачем виписки за договором № б\н від 14.01.2022 вбачається, що ОСОБА_1 в період з 14.01.2022 по 27.01.2026 користувалася кредитними картками ««Універсальна» за № 5168755448129078 (з 08.02.2022) та № 5168752009965438 (з 08.09.2023), з яких здійснювала платежі та грошові перекази. За вказаний період, згідно з відомостями банківської виписки усього витрачено суму 542 902,99 грн, надходження склали 482 095,48 грн, а баланс на кінець періоду: 59 507,40 грн. Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (далі Положення № 75) виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Пунктом 63 зазначеного Положення унормовано, що виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

Суд констатує, що надана позивачем виписка відповідає нормам Положення № 75, а відтак є належним і допустимим доказом викладених у ній фактів. Обставин, які б ставили під сумнів достовірність цього доказу не встановлено.

Згідно наданого позивачем розрахунку суми заборгованості за кредитним договором № б/н від 14.01.2022, відповідачка ОСОБА_1 станом на 09.01.2026 має заборгованість у загальному розмірі 59 507,40 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в сумі 52 438,20 грн, заборгованості за простроченими відсотками в сумі 7 069,20 грн.

Доказів, що підтверджують сплату суми заборгованості чи спростовують розрахунки позивача, станом на час розгляду справи відповідачкою суду не надано, відзив на позов відповідачкою не подано. При цьому інформація в розрахунку узгоджується з відомостями виписки.

В порядку досудового врегулювання спір між сторонами не вирішений.

Відповідно до ст.3 ЦК України однією із засад цивільного законодавства є свобода договору.

Частиною 2 ст.6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

У відповідності до ч.1,2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що укладений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Тобто, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Саме такі висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17.

Відповідачка не подала заперечень проти позову та доказів, які б спростовували позовні вимоги чи їх розмір або ж контр розрахунку суми заборгованості. Суд висновує, що обґрунтованість позову доводиться поданими позивачем доказами, зокрема: розрахунком заборгованості, випискою по рахунку, копією заяви позичальника, копією анкети-заяви позичальника та копією Паспорту споживчого кредиту.

Проаналізувавши встановлені фактичні обставини у справі, оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведені наявними у справі доказами, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Фактично отримані й використані позичальницею ОСОБА_1 кредитні кошти в добровільному порядку позивачу АТ КБ «ПриватБанк» не повернула, чим порушила взяті на себе зобов`язання та права АТ КБ «ПриватБанк». Вказані обставини дають підстави позивачу вимагати захисту своїх прав у судовому порядку, шляхом стягнення з боржника фактично отриманої суми кредитних коштів та заборгованості за простроченими відсотками.

Викладені висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у Постанові від 03.07.2019 року, у цивільній справі № 342/180/17.

Беручи до уваги невиконання зобов`язань відповідачкою ОСОБА_1 за Кредитним договором б/н від 14.01.2022, суд уважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, відтак з позивачки слід стягнути на користь відповідача заборгованість у загальній сумі 59 507,40 грн.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторону відповідача, а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Керуючись ст. 509, 526, 527, 530, 623, 638, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, вул.Грушевського, 1 «Д», м.Київ) заборгованість за кредитним договором № б/н від 14.01.2022 у загальному розмірі 59 507,40 грн (п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот сім гривень 40 коп.), яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в сумі 52 438,20 грн, заборгованості за простроченими відсотками 7 069,20 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, вул. Грушевського, 1 «Д», м. Київ) судові витрати, понесені на сплату судового збору, в розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуто Міжгірським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач вправі оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених вище строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення складено 07 травня 2026 року.

Суддя О. І. Повідайчик