Єдиний державний реєстр судових рішень
07.05.2026
Провадження № 2/337/1122/2026
ЄУН № 337/997/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя
у складі головуючого судді Кучерука І.Г.
з участю секретаря Роман Д.В.
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
в с т а н о в и в :
Представник АТ «Універсал Банк» через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 07.08.2023 року у якому вказав, що 07.08.2023 року відповідач встановив мобільний додаток monobank - сервіс банку що дозволяє надавати клієнтові банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку.
Пройшовши реєстрацію та надавши один із пакетів документів відповідач підписав Анкету-заяву Клієнта до Договору про надання банківських послуг Monobank шляхом застосування цифрового власноручного підпису. На підставі укладеного Договору та вищезазначених пунктів відповідач отримав кредит у розмірі 50000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 04.01.2026 року утворилася заборгованість у розмірі 54830,14 грн. - заборгованість за тілом кредиту.
Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank», та судові витрати.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 18.02.2026 року відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням(викликом) сторін.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, разом з позовом надано клопотання про розгляд позову без участі представника банку, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, відзив на позов не надав, повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки листом рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача, та шляхом розміщення оголошення про час і місце розгляду справи на офіційному веб-порталі суду, будь яких заяв не надав.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Суд, за відсутності підстав для відкладення або оголошення перерви в судовому засіданні, передбачених ст. 223 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.
У суду є підстави для ухвалення заочного рішення, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
07.08.2023 року відповідач звернувся до АТ «Універсал Банк» та підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, в якій просив відкрити поточний рахунок у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку.
Зі змісту Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг вбачається, що Анкета-заява разом із Умовами і правилами обслуговування в АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" при наданні банківських послуг щодо продуктів MONOBANK | Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms; тарифами, що розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates складають Договір про надання банківських послуг.
Підписанням анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем та відповідним відкритим ключем, що буде використовуватися для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнав, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису.
Анкета-заява підписана відповідачем власноручним підписом. Ідентифікацію та верифікацію клієнта виконав представник банку.
Анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи відповідача, зокрема, дату народження, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу.
В п. 2 Анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг Monobank відповідач просив встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися відсоткова ставка на 3,1 % місяць з першого дня користування кредитом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1054 ЦК).
Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електрону комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електрону комерцію» визначає, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Аналіз норм права свідчить про те, що відповідач уклав із АТ «Універсал банк» кредитний договір.
На підставі укладеного Договору Відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 , у розмірі 10000 грн., який в подальшому збільшено до 50000 грн., що підтверджується Довідкою про розмір встановленого ліміту.
АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а таки іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі).
Суд вирішуючи питання про стягнення заборгованості за кредитним договором, виходить з того, що позивачем надано розрахунок заборгованості на підтвердження розміру заборгованості позичальника, анкету-заяву підписану відповідачем власноруч, Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні послуг щодо продуктів «Monobank», Тарифи, Паспорт споживчого кредиту Чорної картки Monobank якими позивач підтверджує умови кредитування.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що відповідач, станом на 04.01.2026 року має заборгованість за Договором, яка становить 54830,14 грн., і складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом.
Розмір заборгованості також підтверджено наданими суду випискою про рух коштів по картці НОМЕР_1 за період 07.08.2023 року по 04.01.2026 року.
З наданої позивачем виписки з руху коштів по картці відповідача вбачається, що він активно користувався рахунком, періодично вносив платежі на поповнення картки.
Відповідач користувався коштами, однак свого зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.
Надані банком документи є документами, які беззаперечно свідчать про існування у позичальника заборгованості за кредитним договором у визначеному банком розмірі. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19.
Відповідачем у справі не спростовано доводів позивача щодо отримання, використання, і не погашення кредитних коштів, та розрахунок заборгованості.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Суд вважає, що відповідач фактично отримав та використовував кошти надані банком, але не повернув їх, а тому наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача отриманої та не повернутої суми кредитних коштів.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 89, 141, 229, 263, 264, 280, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ :
Позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП. НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК»( м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 07.08.2023 року, у розмірі 54830,14 грн., а також сплачені судові витрати у розмірі 2662,40 грн., а всього стягнути 57 492 (п`ятдесят сім тисяч чотириста дев`яноста дві) грн. 54 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Суддя: І.Г.Кучерук
Судове рішення № 136319759, Хортицький районний суд м. Запоріжжя було прийнято 07.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 337/997/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: