Постанова № 13628837, 30.11.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-5300/10/1770

30 листопада 2010 року 18год. 05хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Юрчука М.І. за участю секретаря судового засідання Минько Н.З. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Цимбалюк М.Л., Ткачук О.М.,

відповідача: представник Бухта Н.А., Філіпчук А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Відкритого акціонерного товариства "Рівненський радіотехнічний завод"

доДержавної податкової інспекції у м.Рівне

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач Відкрите акціонерне товариство "Рівненський радіотехнічний завод" звернулося до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень №0001562342/0 від 26.05.2010р., №0001562342/1 від 17.06.2010р, №0001562342/2 від 30.08.2010р., прийнятих відповідачем - Державною податковою інспекцією у м. Рівне.

На обґрунтування своїх позовних вимог, зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства "Рівненський радіотехнічний завод" (надалі по тексту судової постанови ВАТ "Рівнерадіозавод") з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаєморозрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрторгпостач груп ХХІ" (надалі по тексту судової постанови ТОВ "Укрторгпостач груп ХХІ"), якою виявлено заниження позивачем податку на додану вартість (надалі по тексту судової постанови ПДВ).

Позивач не погоджується з визначеною відповідачем сумою податкового зобовязання та висновками податкового органу відображеними в акті перевірки, так як вважає, що їх зроблено на підставі інформації, одержаної з джерел інших ніж первинні документи, а саме на основі аналізу баз даних Державної податкової адміністрації України, за результатами якого встановлено, що ТОВ "Укрторгпостач груп ХХІ" має стан 10 не встановлено за місцем знаходження. На думку позивача, такі дії працівників податкового органу суперечать вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005р., п. 4.3. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Окрім того, позивач зазначає, що податковий інспектор під час проведення перевірки позивача, неправомірно в односторонньому порядку визнав договір купівлі-продажу №04/04/08/11/2Вх. від 04.04.2008р., укладений між ВАТ "Рівнерадіозавод" та ТОВ "Укрторгпостач груп ХХІ" (надалі по тексту судової постанови Договір) нікчемним, оскільки, чинними законодавством України не передбачено таких повноважень податкового органу. Також, на думку позивача висновок відповідача про характер вищевказаного договору більш підходить під визначення фіктивного правочину, який, в свою чергу, є оспорюваним, а отже визнається недійсним в судовому порядку.

Позивач зазначив про необґрунтованість висновків відповідача про відсутність у ТОВ "Укрторгпостач груп ХХІ" правосубєктності на момент укладення Договору з позивачем та видачі податкової накладної, оскільки на той час ТОВ "Укрторгпостач груп ХХІ" був зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Посилаючись на вищенаведене, позивач не погоджується з визначеною податковим органом сумою податкового зобовязання та вважає податкові повідомлення-рішення такими, що суперечать законодавству з питань оподаткування, а тому просить їх скасувати.

До початку судового розгляду справи по суті, представником позивача змінено предмет позову, зокрема представник позивача просить, додатково до вищезазначених податкових повідомлень-рішень, скасувати також податкове повідомлення-рішення №0001562342/3 від 05.11.2010р., прийняте податковим органом після подання позивачем адміністративного позову до суду.

В судовому засіданні, представники позивача підтримали позов в повному обсязі, суду додатково пояснили, що ВАТ "Рівнерадіозавод" та ТОВ "Укрторгпостач груп ХХІ" було підписано Додаткову угоду від 30.03.2009р. до Договору, в якій визначено, що оплата товару, що придбавається на умовах вказаного Договору, може здійснюватися шляхом видачі векселя, у звязку з чим позивачем було видано для ТОВ "Укрторгпостач груп ХХІ" простий вексель, яким засвідчено зобовязання позивача сплатити вартість товару 13.05.2014р. З огляду на це, представник позивача вважає необґрунтованим висновок податкового органу про те, що господарська операція з придбання комплексної лінії по виготовленню і зборці скутерів позивачем не оприбутковувалась, а договір було укладено без мети реального настання правових наслідків.

З урахуванням збільшених позовних вимог, представники позивача просять скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення:

-№0001562342/0 від 26.05.2010р.;

-№0001562342/1 від 17.06.2010р.;

-№0001562342/2 від 30.08.2010р.;

-№0001562342/3 від 05.11.2010р.

Відповідачем до початку судового розгляду справи подано письмові заперечення, у судовому засіданні представники позивача позовні вимоги заперечують з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Зокрема, представники відповідача в судовому засіданні зазначають, що в ході перевірки позивача встановлено, що ВАТ "Рівнерадіозавод" в порушення пп. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, повязану з придбанням товарів без подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку за липень 2008 року на суму 586666,67 грн.

Як зазначають представники відповідача, вказану суму податкового кредиту нараховано позивачем у звязку із придбання комплексної лінії по виготовленню і зборці скутерів згідно Договору. Проте, представники відповідача зазначають, що на час проведення перевірки позивача, розрахунки між сторонами за вищевказаним Договором не проводились, позивач не вводив комплексну лінію по виготовленню і зборці скутерів у експлуатацію та не використовував її в господарській діяльності.

Окрім того, представники відповідача зазначають, що згідно проведеного аналізу баз даних Державної податкової адміністрації України встановлено, що ТОВ "Укрторгпостач груп ХХІ" має стан 10 "не встановлено за місцем знаходження". З огляду на це, працівниками податкового органу зроблено висновок, що ТОВ "Укрторгпостач груп ХХІ" не мало наміру створення правових наслідків при укладенні договору з позивачем, а отже вказаний договір є нікчемним, оскільки спрямований на заволодіння дохідною частиною бюджету.

Також представниками відповідача вказується про те, що в ході перевірки встановлено, що ТОВ "Укрторгпостач груп ХХІ" на момент укладення Договору не мало цивільної правосубєктності, отже всі документи видані на виконання Договору, в тому числі і податкова накладна не створюють правових наслідків та не можуть вважатись первинними документами.

З огляду на вищевикладене, представники відповідача вважають, що позивачу правомірно донараховано податкове зобовязання з податку на додану вартість та накладено штрафні санкції, отже позивачу у задоволенні позову просять відмовити повністю.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін дослідивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов позивача підлягає до задоволення повністю.

Суд виходив з такого.

Як вбачається із матеріалів справи, податковим органом - Державною податковою інспекцією у м.Рівне - проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаєморозрахунків з ТОВ "Укрторгпостач груп ХХІ" (код ЄДРПОУ 35393267) за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р.

В ході перевірки встановлено порушення платником податків пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (надалі по тексту судової постанови - Закон №168/97-ВР) в результаті чого занижено податку на додану вартість на загальну суму 586666,67 грн., у тому числі за липень 2008р. на 583798,67 грн., за листопад 2008р. на суму 2868,00 грн., про що складено акт перевірки за №618/23-400/14314989 від 12.05.2010р. (а.с.20-24).

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення за №0001562342/0 від 26.05.2010р. (а.с.7), №0001562342/1 від 17.06.2010р. (а.с.8), №0001562342/2 від 30.08.2010р. (а.с.9), №0001562342/3 від 05.11.2010р. (а.с. 33), якими позивачу нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 880000,01 грн., в тому числі 586666,67 грн. за основним платежем та 293333,34 грн. штрафних санкцій.

Вказані податкові повідомлення-рішення платником податків оскаржувалися в порядку адміністративного оскарження, відповідно до вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (надалі по тексту судової постанови Закон №2181-ІІІ) шляхом подання первинної та повторної скарг до Державної податкової інспекції у м.Рівне, Державної податкової адміністрації в Рівненській області, Державної податкової адміністрації України. Рішеннями зазначених органів державної податкової служби податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарги ВАТ "Рівнерадіозавод" - без задоволення (а.с. 10-12).

Досліджуючи обставини прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, суд приходить до висновку, що вони підлягають визнанню протиправними та скасуванню з огляду на наступне.

Згідно положень п. 1.7. ст. 1 Закону № Закон №168/97-ВР, податковий кредит визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.04.2008р. між позивачем та ТОВ "Укрторгпостач груп ХХІ" було укладено Договір №04/04/08/11/2 Вх. купівлі-продажу (а.с.13-16), предметом якого став наступний Товар - комплексна лінія по виготовленню та збірці скутерів (п. 1.2. Договору, Специфікація до Договору). Ціна Товару відповідно до Специфікації до Договору складала 3520000,00 грн., в тому числі ПДВ 586666,67 грн.

Передача вказаного Товару у власність позивача підтверджується накладною за №2807/3 від 28.07.2008р., скріпленою підписом представника та печаткою "Укрторгпостач груп ХХІ" (а.с. 19).

Крім того, "Укрторгпостач груп ХХІ" надало позивачу податкову накладну за №2807/3 від 28.07.2008р., у якій визначено ПДВ у сумі 586666,670 грн. (а.с. 18). Вказана податкова накладна, відповідає вимогам, які передбачені для податкових накладних підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (надалі по тексту судової постанови Закон №996-XIV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною 2 вказаного Закону визначено перелік обов'язкових реквізитів, які повинні мати первинні та зведені облікові документи.

Судом встановлено, що вищевказані первинні документи оформлені у відповідності до вимог ч. 3 ст. 9 Закону №996-XIV.

Зазначену комплексну лінію по виготовленню та зборці скутерів позивачем було введено в експлуатацію, що підтверджується актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 25.12.2008р. (а.с. 17).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України (надалі по тексту судової постанови ЦК України), покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У відповідності до умов Договору (п. 2.2.), оплата вартості комплексної лінії по виготовленню та збірці скутерів здійснювалась після реалізації товарів виробництва Покупця (в даному випадку позивача).

Як вбачається з матеріалів справи, 30.03.2009р. між ВАТ "Рівнерадіозавод" та ТОВ "Укрторгпостач груп ХХІ" було підписано Додаткову угоду №1 до Договору (а.с. 50), в якій сторони за Договором погодились викласти п. 2.2. Договору у редакції, відповідно до якої оплата вартості Товару може здійснюватись шляхом видачі векселя.

На виконання вказаного пункту, 13 травня 2009р. позивачем для ТОВ "Укрторгпостач груп ХХІ" видано простий вексель СеріяАА №0309034, який засвідчує зобовязання ВАТ "Рівнерадіозавод" сплатити ТОВ "Укрторгпостач груп ХХІ" 3520000,00 грн., строком платежу по вказаному векселю визначено 13.05.2014р. (а.с. 49).

Таким чином, доводи відповідача про те, що господарська операція не була оприбуткована позивачем, а комплексну лінію по виготовленню та зборці скутерів позивачем не було введено в експлуатацію для подальшого використання в господарській діяльності останнього не відповідають фактичним обставинам справи.

Що ж стосується висновків податкового органу, відображених у акті перевірки, про нікчемність правочину укладеного ВАТ "Рівнерадіозавод" ТОВ "Укрторгпостач груп ХХІ", то вони не можуть братись судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

На обґрунтування відсутності у ТОВ "Укрторгпостач груп ХХІ" можливості фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, податковий орган посилається у акті перевірки на аналіз баз даних ДПА України, яким встановлено, що вказане підприємство має стан 10 "не встановлено за місцем знаходження".

Відповідно до п. 4 ст. 91 ЦК України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Проте, податковим органом ні в акті перевірки, ні в ході судового засідання не було надано достатніх обгрунтувань, з яких суд міг би зробити висновок, що ТОВ "Укрторгпостач груп ХХІ" перебувало у стані 10 - "не встановлено за місцем знаходження". Також податковим органом не надано жодних доказів, які б засвідчували, що ТОВ "Укрторгпостач груп ХХІ" було припиненим на моменту укладення Договору з позивачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту судової постанови - КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2).

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, на момент укладення Договору з позивачем та видачі податкової накладної, ТОВ "Укрторгпостач груп ХХІ" було зареєстроване як платник податку на додану вартість (а.с. 25).

З огляду на це, суд відхиляє доводи відповідача про відсутність у ТОВ "Укрторгпостач груп ХХІ" на моменту укладення договору з позивачем цивільної правосубєктності та приходить до висновку, що вказані висновки податкового органу, наведені в акті перевірки та письмових запереченнях, поданих представником відповідача, не підтверджуються достатніми доказами.

Відповідно до п. 2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005р. №327, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

Окрім того, згідно ч. 2 ст. 228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. В силу положень ч. 2 ст. 215 ЦК України, визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, застосування приписів ч. 2 ст. 228 ЦК України можливе лише при встановленні судом обґрунтованості доводів податкового органу про нікчемність такого господарського зобовязання. Суд не знаходить підстав для підтвердження доводів податкового органу щодо укладення позивачем правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний порядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, відтак вказаний правочин не може вважатись нікчемним.

На підтвердження вказаного факту свідчить також те, що податковим органом у акті перевірки зазначено про відсутність у ТОВ "Укрторгпостач груп ХХІ" наміру створення правових наслідків при укладенні правочину з позивачем (а.с. 23). Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Таким чином, висновки податкового органу про характер відносин між позивачем та ТОВ "Укрторгпостач груп ХХІ" підпадають під визначення фіктивного правочину.

В силу положень ч. 3 ст. 215 ЦК України, фіктивний правочин є оспорюваним, а отже визнається судом недійсним в силу положень ч. 2 ст.234 ЦК України.

Таким чином, з огляду на недоведеність висновків податкового органу про нікчемність правочину між позивачем та ТОВ "Укрторгпостач груп ХХІ", вони не можуть слугувати підставою для донарахування позивачу податкового зобов'язання.

Відповідно до Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту, поданої позивачем до податкового органу 20.08.2008р., ним включено до податкового кредиту податку на додану вартість у сумі 586666,670 грн. згідно податкової накладної виданої "Укрторгпостач груп ХХІ" (а.с. 54-56).

Згідно звітної податкової декларації за липень 2008р. позивачем включено до податкового кредиту за вказаний період залишок відємного значення попереднього податкового періоду у сумі 2868,00 грн. (а.с.52-53).

Отже, висновок податкового органу про заниження ПДВ у липні 2008р. на суму 583798,00 грн. та у листопаді 2008р. на суму 2868,00 грн. не відповідає дійсним обставинам справи.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення за №0001562342/0 від 26.05.2010р., №0001562342/1 від 16.06.2010р., №0001562342/2 від 30.08.2010р., №0001562342/3 від 05.11.2010р., якими позивачу нараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 880000,01 грн., в тому числі 586666,67 грн. за основним платежем та 293333,34 грн. штрафних санкцій є протиправними та підлягають скасуванню.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що позов позивача підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує всі здійснені позивачем документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкові повідомлення-рішення №0001562342/0 від 26.05.2010р., №0001562342/1 від 16.06.2010р., №0001562342/2 від 30.08.2010р., №0001562342/3 від 05.11.2010р., прийняті Державною податковою інспекцією у м.Рівне визнати протиправним та скасувати в повному обсязі з моменту їх прийняття.

Присудити на користь позивача Відкрите акціонерне товариство "Рівненський радіотехнічний завод" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Юрчук М.І.