Рішення № 136287621, 06.05.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/3649/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Шевякова І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 13.02.2026 року №103550012469;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області призначити з 14.01.2026 року та виплачувати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію як особі з інвалідністю внаслідок війни III групи у розмірі 60% відповідних сум грошового забезпечення.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач 1, ГУ ПФУ в Полтавській області) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження), витребувано докази.

Аргументи учасників справи

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 13.02.2026 №103550012469 про відмову у призначенні пенсії по інвалідності прийнято безпідставно та необґрунтовано.

На думку позивача, він має право на призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки є особою з інвалідністю ІІІ групи, інвалідність якої пов`язана із захистом Батьківщини під час проходження військової служби. Позивач вказує, що відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 14.01.2026 йому встановлено ІІІ групу інвалідності, а причиною інвалідності визначено травму, пов`язану із захистом Батьківщини.

Позивач зазначає, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 та брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, що підтверджується довідкою про безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України та посвідченням учасника бойових дій.

Також позивач наголошує, що звернувся до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії по інвалідності та подав усі необхідні документи, однак відповідач відмовив у призначенні пенсії, пославшись на відсутність необхідного страхового стажу. На переконання позивача, така відмова є протиправною, оскільки пенсія по інвалідності відповідно до Закону №2262-ХІІ призначається незалежно від наявності страхового стажу, якщо інвалідність настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, пов`язаних із проходженням військової служби та захистом Батьківщини. Натомість відповідач протиправно розглянув заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за правилами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та відмовив у призначенні пенсії через неврахування окремих періодів стажу .

27.04.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача-1 просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У відзиві зазначено, що позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України зі заявою від 05.02.2026 про призначення пенсії по інвалідності, яка була розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області. Відповідач вказував, що спірні правовідносини регулюються Законом України №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого право на пенсію по інвалідності залежить від наявності необхідного страхового стажу на момент встановлення інвалідності або на день звернення за пенсією.

Представник відповідача-1 зазначав, що за результатами розгляду заяви позивача та наданих документів страховий стаж позивача, обчислений відповідно до вимог чинного законодавства, становить 07 років 09 місяців 10 днів, що є недостатнім для призначення пенсії по інвалідності особі ІІІ групи інвалідності у віці позивача. Також у відзиві вказано, що до страхового стажу були враховані лише періоди роботи, підтверджені трудовою книжкою та даними персоніфікованого обліку, тоді як за окремі періоди відсутні відомості у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У зв`язку із цим Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області прийнято рішення від 13.02.2026 №103550012469 про відмову ОСОБА_1 у переведенні з пенсії по інвалідності у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

23.04.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, у якому представник відповідача-2 просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. У відзиві зазначено, що заява ОСОБА_1 від 05.02.2026 про призначення пенсії по інвалідності була опрацьована за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області. Відповідач-2 вказував, що Пенсійним фондом України впроваджено механізм розподілу та опрацювання звернень за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів, а тому заяви про призначення пенсії розглядаються незалежно від місця подання заяви та місця проживання пенсіонера. Представник відповідача-2 посилався на положення Закону України №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та зазначав, що право на пенсію по інвалідності залежить від наявності необхідного страхового стажу. При цьому за результатами розгляду поданих документів до страхового стажу позивача було зараховано 07 років 09 місяців 10 днів, що є недостатнім для призначення пенсії по інвалідності особі ІІІ групи інвалідності віком від 49 до 51 року, для якої законом передбачено не менше 12 років страхового стажу. Крім того, відповідач-2 зазначав, що згідно з трудовою книжкою позивача до страхового стажу не було зараховано періоди роботи у РЦ «Квіза-Трейд» з 09.10.2001 по 01.03.2002 та з 13.03.2002 по 27.11.2009, оскільки такі періоди не підтверджені даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідач вказував, що за відсутності даних персоніфікованого обліку записи трудової книжки за відповідний період повинні бути підтверджені додатковими документами або результатами перевірки. У відзиві також зазначено, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 13.02.2026 №103550012469 позивачу відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, а порушень прав та інтересів позивача територіальними органами Пенсійного фонду України допущено не було. У зв`язку з цим відповідач-2 вважав позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 05.02.2026 звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України зі заявою про призначення пенсії по інвалідності.

Заяву позивача за принципом екстериторіальності розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 13.02.2026 №103550012469 позивачу відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності, що передбачена Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

У рішенні пенсійного органу зазначено, що страховий стаж позивача становить 07 років 09 місяців 10 днів, тоді як для осіб з інвалідністю ІІІ групи віком від 49 до 51 року необхідний страховий стаж становить 12 років. При цьому до страхового стажу не зараховано періоди роботи ОСОБА_1 у РЦ «Квиза-Трейд» з 09.10.2001 по 01.03.2002 та з 13.03.2002 по 27.11.2009, оскільки вказані періоди не підтверджені даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Також позивачу 14.01.2026 встановлено третю групу інвалідності внаслідок війни строком до 01.02.2027, що підтверджується витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №187/26/114/8. Причиною інвалідності визначено травму, пов`язану із захистом Батьківщини. Крім того, відповідно до довідки військової частини НОМЕР_2 підтверджено безпосередню участь позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з цим позовом, вважаючи протиправною відмову у зарахуванні спірних періодів роботи до страхового стажу та відмову у призначенні пенсії по інвалідності внаслідок війни ІІІ групи у розмірі 60% грошового забезпечення.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній кримінально-виконавчій службі України та деяких інших осіб, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-ХІІ).

Статтею 1 Закону №2262-ХІІ визначено, що військовослужбовці та особи, які мають право на пенсію за цим Законом і стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності. Згідно зі статтею 2 Закону №2262-ХІІ пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення особи зі служби.

Відповідно до статті 18 Закону №2262-ХІІ пенсії по інвалідності особам, які мають право на пенсію за цим Законом, призначаються у разі, якщо інвалідність настала під час проходження служби або не пізніше трьох місяців після звільнення зі служби, або якщо інвалідність настала пізніше цього строку, але внаслідок захворювання, поранення, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров`я, одержаного в період проходження військової служби.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402 (далі - Порядок №3-1).

Відповідно до п. 2 розділу І Порядку №3-1 заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби.

Відповідними уповноваженими органами у структурі Міністерства оборони України є територіальні центри комплектації та соціальної підтримки.

Згідно з п. 2 розділу ІІ Порядку №3-1 до заяви про призначення пенсії по інвалідності додаються такі документи:

1) подання про призначення пенсії, підготовлене уповноваженим органом (структурним підрозділом) (додаток 7 до цього Порядку);

2) витяги з наказів про звільнення та (або) виключення зі списків особового складу (за винятком осіб, окремі періоди проходження служби яких не підлягають розголошенню) або їх копії;

3) розрахунок вислуги років для призначення пенсії / виписка з розрахунку вислуги років для призначення пенсії або їх копії (за винятком осіб, окремі періоди проходження служби яких не підлягають розголошенню);

4) грошовий атестат та довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (додаток 8 до цього Порядку);

5) військово-медичні документи про стан здоров`я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію);

6) документи про страховий стаж особи, які передбачені підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07 липня 2014 року № 13-1) (далі - Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування») (для призначення пенсії згідно з пунктом «б» статті 12 Закону);

7) документи, що підтверджують право на встановлення особі надбавок, підвищень та інших доплат (за наявності), які передбачені пунктом 4 цього розділу;

8) заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримали громадянства Російської Федерації та не одержують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації). Орган, що призначає пенсію, додає одержаний на запит документ про те, що особа не перебуває на обліку в органах пенсійного забезпечення Російської Федерації як одержувач пенсії.

Відповідно до пункту 11 розділу І Порядку №3-1 днем звернення за призначенням пенсії є день подання до органу, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами. Перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії по інвалідності, визначено пунктом 2 розділу ІІ Порядку №3-1.

Згідно з пунктами 1, 2 розділу ІІІ Порядку №3-1 уповноважений орган у десятиденний строк з дня одержання заяви оформляє всі необхідні документи та подання про призначення пенсії і направляє їх до органу, що призначає пенсію, а також надає особі допомогу в одержанні необхідних документів для призначення пенсії.

Для призначення пенсії по інвалідності орган, що призначає пенсію, додає до заяви одержану ним від медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) виписку з акта огляду МСЕК про визнання заявника особою з інвалідністю.

Розділом ІІІ Порядку №3-1 визначено:

1. Уповноважений орган (структурний підрозділ) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи і подання про призначення пенсії і направляє до органу, що призначає пенсії.

2. Уповноважений орган (структурний підрозділ) надає допомогу особі в одержанні необхідних для призначення пенсії документів.

У разі якщо підготовлено не всі необхідні документи для призначення пенсії, то подаються наявні, а документи, яких не вистачає, подаються додатково.

3. Копії документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються уповноваженим органом (структурним підрозділом) до органу, що призначає пенсію, мають бути завірені цим уповноваженим органом (структурним підрозділом) або органом, в якому особа проходила військову службу (службу), в установленому порядку.

Відповідно до п. 1 розділу IV Порядку №3-1 заяви, які подаються відповідно до цього Порядку, реєструються в журналі обліку заяв про призначення пенсій згідно із Законом органу, що призначає пенсію. Заяви (крім заяви про призначення пенсії) приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Висновки щодо правозастосування

У даному адміністративному спорі підставою для звернення позивача до суду є незгода з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 13.02.2026 №103550012469, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Позов обґрунтований представником ОСОБА_1 твердженням про протиправний розгляд ГУ ПФУ в Полтавській області заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії у відповідності з правилами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Натомість, як стверджував представник, заява ОСОБА_1 про призначення пенсії мала розглядатися за правилами Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Саме за правилами цього закону позивачу мала бути призначена пенсія. Представник позивача стверджував, що ОСОБА_1 просив призначити йому пенсію по інвалідності внаслідок війни ІІІ групи у розмірі 60% грошового забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Саме цей Закон є спеціальним у правовідносинах щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, зокрема у разі встановлення інвалідності, пов`язаної з проходженням військової служби або захистом Батьківщини.

Суд дослідив копію заяви ОСОБА_1 , подану до ГУ ПФУ у Київській області, про призначення йому пенсії від 05.02.2026 року. Дана заява виготовлена шляхом заповнення від руки типового бланку, що надається спеціалістами територіального органу Пенсійного фонду України. У відповідній графі бланку заяви вчинено запис щодо виду пенсії, який заявник просить призначити - "по інвалідності". Цей запис підтверджений особистим підписом заявника ОСОБА_1 у відповідній графі. У суміжній графі "Інші відомості, необхідні для призначення (перерахунку, поновлення) пенсії, переведення з одного виду на інший" - відсутні будь-які записи чи помітки. Їх відсутність також підтверджена тим же підписом заявника у відповідній графі. У заяві ОСОБА_1 від 05.02.2026 року у жодному розділі немає згадки про його волевиявлення щодо призначення пенсії саме за правилами Закону № 2262-XII.

Враховуючи, що пенсія по інвалідності також може бути призначена і за правилами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд вказує, що зі змісту заяви ОСОБА_1 від 05.02.2026 року неможливо дійти висновку про дійсне волевиявлення заявника щодо призначення пенсії саме за Законом України № 2262-XII.

Також слід врахувати, що процедури звернення особи за призначенням пенсії за правилами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та за правилами Закону № 2262-XII - є різними.

У першому вказаному випадку особа звертається безпосередньо до територіального відділення органу Пенсійного фонду України з відповідною заявою. Як і вчинив позивач ОСОБА_1 .

За призначенням пенсії за правилами Закону № 2262-XII особа має звернутися до уповноваженого органу за місцем попереднього несення служби.

Як зазначав раніше, суд в описі нормативно-правового регулювання, аналіз положень Закону №2262-ХІІ та Порядку №3-1 дає підстави для висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії по інвалідності за Законом №2262-ХІІ, є відповідна заява військовослужбовця, звільненого зі служби, подана за встановленою формою через уповноважений орган за останнім місцем служби, який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення такої пенсії, та направляє їх до органу, що призначає пенсію.

Таким чином, з урахуванням того, що позивач ОСОБА_1 у жоден спосіб не довів до відома працівників ГУ ПФУ в Київській області свого дійсного волевиявлення щодо призначення пенсії за правилами Закону № 2262-XII, а також, з урахуванням того, що ОСОБА_1 скористався процедурою, передбаченою для призначення пенсії за правилами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд не вбачає жодних процедурних порушень у розгляді його заяви відповідачами.

Надані позивачем документи про встановлення ІІІ групи інвалідності внаслідок війни, участь у заходах із забезпечення оборони України та зв`язок травми із захистом Батьківщини самі по собі не змінюють визначеного законом порядку звернення за призначенням пенсії по інвалідності за спеціальним законом та не є підставою для територіального органу Пенсійного фонду України розглядати заяву про призначення пенсії за правилами іншого закону. .

Таким чином, суд дійшов висновку, що у межах спірних правовідносин відповідач діяв на підставі та у спосіб, визначені чинним законодавством, оскільки розглянув саме ту заяву, яка була подана позивачем до територіального органу Пенсійного фонду України, та прийняв рішення за результатами її розгляду.

З огляду на викладене, підстави для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 13.02.2026 №103550012469, а також для зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності внаслідок війни ІІІ групи у розмірі 60% грошового забезпечення відсутні.

У той же час суд має вказати, що ОСОБА_1 жодним чином не позбавлений права звернутися зі заявою про призначення пенсії по інвалідності за правилами Закону № №2262-XII до уповноваженого органу за останнім місцем служби звільненого військовослужбовця у межах процедури, що описана судом в цьому рішенні.

Отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ЄДРПОУ 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (вул. Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, Київська область, 08500, ЄДРПОУ 22933548) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.С. Шевяков