Ухвала суду № 136287620, 06.05.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

06 травня 2026 рокум. ПолтаваСправа № 440/2111/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00088560705 від 27.06.2025.

Ухвалою суду від 02.03.2026 позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху. Недоліки визначено усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та наданням доказів поважності причин його пропуску.

10.03.2026 представником позивача надано до суду заяву про поновлення процесуального строку.

Ухвалою суду від 11.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження. Оцінюючи заяву про поновлення процесуального строку, суд зазначено, що питання дотримання позивачем строку звернення до суду та обгрунтованість його доводів щодо поважності причини пропуску строку звернення до суду буде вирішено за результатами отримання від відповідача додаткових доказів.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати учасників справи, свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі приписів частини четвертої статті 229 КАС України.

Розглянувши заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 173 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

При вирішенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд виходить передусім із завдань адміністративного судочинства, якими відповідно до частини першої статті КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, положеннями частини першої статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У свою чергу, частина четверта цієї статті передбачає, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту слідує, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Питання строків звернення до суду як і з попереднім використанням платником податків досудового порядку вирішення спору, так і без застосування зазначеної процедури було предметом неодноразового розгляду Верховним Судом і станом на сьогодні практика Верховного Суду з цього питання є сформованою і усталеною.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.07.2025 у справі №500/2276/24 виснувала, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Суд зауважує, що встановлені законодавцем строки на оскарження рішень судів мають імперативний характер та спрямовані на забезпечення принципів правової визначеності і стабільності судових рішень. Саме дотримання процесуальних строків є необхідною умовою реалізації права на справедливий суд, тоді як їхнє безпідставне поновлення призводить до порушення балансу прав учасників процесу.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, зокрема, і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Частиною першою статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Строк звернення до суду, як одна зі складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Суд зазначає, що при вирішенні питання дотримання позивачем строку звернення до суду із позовом першочергово слід визначитись із строком, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, та моментом початку його перебігу. Лише після встановлення зазначених обставин суд переходить до оцінки поважності причин пропуску такого строку, якщо він дійсно був пропущений. Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 06.07.2023 у справі № 380/7418/22.

З матеріалів позову слідує, що позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Полтавській області №00088560705 від 27.06.2025 в адміністративному порядку та рішенням ДПС України про результати розгляду скарги №25490/6/99-00-05-01-02-06 від 02.09.2025 скарга залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Полтавській області №00088560705 від 27.06.2025 - залишено без змін.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пункту 42.4 статті 42 ПКУ, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до п.42.5 ст. 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Отже, доказом належного вручення (надіслання) платнику податків податкового повідомлення-рішення є підпис у податковій вимозі та у податковому повідомленні-рішенні про особисте одержання, повідомлення про вручення поштового відправлення та відмітка поштової служби про причини невручення поштового відправлення.

Слід зазначити також те, що у постанові Верховного Суду від 14.07.2022 у справі №120/479/21-а колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що добросовісний платник податків, зобов`язаний забезпечити отримання кореспонденції, у разі невиконання цього обов`язку, платник не вправі посилатись на неотримання ним документів, як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних наслідків.

Відповідно до п.45.1. ст.45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження ТОВ "ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ" є адреса: вул. Кісельова Володимира Капітана, 29, оф.9, м. Полтава, 36014.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (трекінг 06 909 311 395 99) від 02.09.2025 поштове відправлення отримано за довіреністю 15.09.2025 за адресою місця реєстрації товариства, уповноваженою особисто платника податків.

За таких обставин строк звернення до суду з позовом розпочався 16.09.2025 (з наступного дня після дати отримання рішенням ДПС України про результати розгляду скарги) та закінчився 16.12.2025, однак з цим позовом позивач звернувся лише 25.02.2026 (позов сформовано в системі "Електронний суд"), тобто з пропуском місячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом.

За змістом позовної заяви та заяви про поновлення строку звернення до суду рішення ДПС України №25490/6/99-00-05-01-02-06 від 02.09.2025 фактично отримано в електронному кабінеті платника податків 24.02.2026.

Із наданих по заяви скриншотів з електронного кабінету платника податків не можливо встановити, що саме рішення ДПС України №25490/6/99-00-05-01-02-06 від 02.09.2025 позивачем отримано 20.02.2026, 24.02.2026.

Крім того, згідно скриншоту з електронного кабінету платника податків 24.02.2026 від ДПС надійшла "інформація про реєстрацію/відмову у реєстрації листа від 23.02.2026 до /99 щодо запиту на надання публічної інформації (надати результати розгляду скарги ТОВ "ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ"), а не рішення ДПС України №25490/6/99-00-05-01-02-06 від 02.09.2025 про результати розгляду скарги.

Таким чином, доказів фактичного отримання рішенням ДПС України №25490/6/99-00-05-01-02-06 від 02.09.2025 саме 20.02.2026 або 24.02.2026 через електронний кабінет позивача до суду не надано, з матеріалів позовної заяви не встановлено.

Суд зауважує, що подання ТОВ «ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» до Державної податкової служби заяви про бажання листування з податковими органами через електронний кабінет платника податків з підтвердженням через електронну пошту товариства та направлення ДПС України на адресу платника податків рішення №25490/6/99-00-05-01-02-06 від 02.09.2025 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, не змінює момент, з якого він повинен був дізнатися про порушення своїх прав. Суд оцінює, коли особа мала реальну можливість дізнатися про порушення, що свідчить про презумпцію обов`язку знати про стан своїх прав, однак активні дії щодо оскарження податкового повідомлення-рішення позивач почав вживати лише у березні 2026 року, звернувшись з цим позовом до суду.

Також позивач посилається на затоплення архівного приміщення та знищення або значного пошкодження документів, що в ньому зберігались, в результаті атаки ворожого БПЛА на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Бериславське шосе 15, яке використовувалося ТОВ «ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ» в якості автозаправної станції та архівного приміщення для зберігання документів, де сталися вибухи та загоряння.

Водночас, позивачем не надано доказів зберігання первинних документів підприємства по господарській діяльності по вул. Білоцерківська, 7, м. Козятин, Вінницький район, вінницька область, податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Полтавській області №00088560705 від 27.06.2025, рішення ДПС України про результати розгляду скарги №25490/6/99-00-05-01-02-06 від 02.09.2025 саме у вищевказаному архівному приміщенні, тоді як місцезнаходженням підприємства є м. Полтава.

Суд відхиляє посилання представника позивача на постійні ракетні удари, оголошення повітряних тривог, перебої з електропостачанням, оскільки належних доказів на підтвердження обставин ускладнення з цих причин реалізації свого права на своєчасне подання позову до суду, враховуючи місцезнаходження позивача, також не надано. Окрім цього, критична ситуація в енергосистемі України мала місце періодично, вводилися аварійні відключення та не було повної відсутності електроенергії.

Позивачем також не наведено жодних обставин, які були б об`єктивно непереборними, які б не залежали від його волевиявлення, та які б були пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для звернення до суду після отримання ним рішення ДПС України про результати розгляду скарги №25490/6/99-00-05-01-02-06 від 02.09.2025, тобто з 15.09.2025 по 25.02.2026 року (дату звернення до суду в даній справі).

Наведені позивачем у заяві обставини носять суб`єктивний характер та не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.

Отже, суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, а наведені ним в заяві про поновлення пропущеного строку підстави не можуть бути визнані судом поважними та не дають суду підстав для поновлення пропущеного строку.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

На підставі зазначеного та за відсутності поважних підстав пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду та про залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 179, 180, 183, 240, 241-243, 248, 256, 294 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення з позовом до адміністративного суду та відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ" про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОІЛ СХІД РІТЕЙЛ" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Ю. Алєксєєва