Рішення № 136273135, 23.04.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.04.2026 Справа №607/3596/26 Провадження №2/607/3406/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого Позняка В.М., за участю секретаря судового засідання Козак О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути із відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № AВН0СТ155101753399710160 від 25.07.2025 у розмірі 14 594,53 грн станом на 17.02.2026.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 25.07.2025 уклала із АТ «А-Банк» кредитний договір AВН0СТ155101753399710160, щодо надання кредиту в розмірі 20000 грн строком на 6 місяців (тобто до 24.01.2026) зі сплатою процентів у розмірі 75.00 щорічно. Своїх зобов`язань за договором не виконує, у зв`язку з чим станом на 17.02.2026 заборгованість відповідача становить 14 594,53 грн, з яких: 10 933,86 грн заборгованість за тілом кредиту, 2 896,89 грн заборгованість за процентами, 763,78 грн загальний залишок заборгованості за пенею.

23.03.2026 від відповідачки ОСОБА_1 надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог у частині стягнення відсотків за кредитним договором в сумі 2 896,89 та пені у розмірі 763,78 грн. Вказує, що не заперечує факту укладення кредитного договору, однак не погоджується з розміром заявленої до стягнення заборгованості в частині нарахованої пені та відсотків. Вказує, що неустойка підлягає списанню кредитодавцем відповідно до ст. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Окрім того, зазначає, що звільнений від сплати судового збору, оскільки є інвалідом ІІ групи.

08.04.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому вказує на обґрунтованість позовних вимог та просить їх задовольнити.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи, в судове засідання не з`явився.

Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.

Відповідно до заяви про надання послуги «Швидка готівка» № AВН0СТ155101753399710160 від 25.07.2025, яка підписана електронним ключем 25.07.2025 ОСОБА_1 звернулася щодо надання кредиту у розмірі 20000 грн строком на 6 місяців (тобто до 24.01.2026) зі сплатою процентів у розмірі 75.00 щорічно.

Відповідно до таблиці загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка підписана відповідачем електронним цифровим підписом, зазначено графік платежів, їх розмір та проценти за користування кредитом.

Як видно із меморіального ордера від 25.07.2025 (а.с. 11), ОСОБА_1 видано кредиту в розмірі 20000 грн згідно договору № AВН0СТ155101753399710160 від 25.07.2025.

Позивачем надано розрахунок заборгованості та виписку по кредиту (а.с. 10-12, зворот), із яких вбачається, що станом на 17.02.2026 заборгованість за кредитом становить 14 594,53 грн, з яких: 10 933,86 грн - за тілом кредиту та 2 896,89 грн - за відсотками.

Суд, дослідивши та оцінивши справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із такого.

Згідно із частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Судом першої інстанції вірно визначено, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд в постанові від 12.01.2021 по справі № 524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (статті 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Встановлено, що відповідач 25.07.2025 в електронній формі уклав із Банком кредитний договір № AВН0СТ155101753399710160 щодо надання кредиту у розмірі 20000 грн строком на 6 місяців (тобто до 24.01.2026) зі сплатою процентів у розмірі 75.00 щорічно.

Факт отримання кредиту підтверджується меморіальним ордером та випискою.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу приписів частини другої статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові від 30.08.2023 у справі № 753/20537/18).

Суду не надано доказів повернення відповідачем отриманих коштів та процентів чи спростування розрахунків позивача, а тому, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення тіла кредиту в розмірі 10 933,86 грн та процентів в розмірі 2896,89 грн, разом 13 830,75 грн.

Щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 763,78 грн, суд зазначає, що пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до висновку Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7750/22, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань і така особливість проявляється: - в періоді існування особливих правових наслідків, яким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; - в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки, зокрема, договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; - у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Зважаючи на те, що з 24.02.2022 і по цей час в Україні діє воєнний стан та з огляду на викладені положення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно яких у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки за таке прострочення, позивачем безпідставно нараховано відповідачу пеню, яка стягненню не підлягає, тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Позивач при зверненні до суду поніс судові витрати на суму 2662,4 грн зі сплати судового збору.

Суд встановив, що відповідачка ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, тому на підставі пункту 8 частини першої статті 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору.

Зважаючи на те, що позов задоволено частково, на суму 13 830,75 грн із 14 594,53 грн, що становить 94,77 %, та беручи до уваги те, що відповідачка звільнена від сплати судового збору, на підставі частини шостої 141 ЦПК України, позивачу необхідно компенсувати за рахунок держави 2 523,16 (94,77 % від 2662,4 грн) гривень судового збору.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 258, 259, 264, 265, Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № AВН0СТ155101753399710160 від 25.07.2025 у розмірі 13 830 (тринадцять тисяч вісімсот тридцять) гривень 75 копійок.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» 2 523 гривень 16 копійок судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 23.04.2026.

Відомості про сторін:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місцезнаходження: вул. Батумська, 11, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 14360080.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Головуючий суддя В. М. Позняк