Ухвала суду № 136270454, 02.05.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6511/26

1-кс/308/2596/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 травня 2026 року м. Ужгород

Cлідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Ужгород, Закарпатська область, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні №12026071030000472, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2026,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у кримінальному провадженні №12026071030000472, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2026.

На обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 01.05.2026, приблизно о 14.00 год., ОСОБА_4 знаходився за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Академіка Корольова, біля будинку 4А, а саме, біля магазину «GRIMEL», та тоді ОСОБА_4 побачив на стійці поруч із входом до даного магазину мобільний телефон марки «IPhone 13», що належить потерпілій ОСОБА_8 . В той момент у ОСОБА_4 виник протиправний умисел з корисливим мотивом, направлений на таємне викрадення чужого майна з метою особистого збагачення. У подальшому ОСОБА_4 , реалізуючи свій протиправний умисел, таємно, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, діючи з корисливим мотивом з метою особистого збагачення, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за ним ніхто не спостерігає, таємно забрав із стійки мобільний телефон марки «IPhone 13», ІМЕІ: НОМЕР_1 , вартість якого встановлюється, після чого залишив місце події у невідомому напрямку, а викраденим мобільним телефоном розпорядився на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

01.05.2026 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

01.05.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Слідчий вказує, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви від 01.05.2026; протоколом огляду місця події від 01.05.2026; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 01.05.2026; протоколом огляду відеозапису від 01.05.2026; протоколом затримання особи від 01.05.2026; іншими матеріалами кримінального провадження.

Як зауважує слідчий, ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого, санкція за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.

На підставі викладеного, є необхідність в обранні ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання його спробам переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на потерпілого чи свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою обумовлена тим, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, зазначеним у ст. 177 КПК України.

Слідчий зазначає, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого, а тому існують ризики, що він не буде виконувати покладені на нього обов`язки та зможе переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винним.

Відповідно до вимог КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, ОСОБА_4 може:

переховуватися від органу досудового слідства, слідства, зокрема це підтверджується тим, що він вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка) в умовах воєнного стану, а тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватися від органів досудового розслідування та суду;

незаконно впливати на потерпілого та/або свідків у цьому ж кримінальному провадженні з метою зміни їх показань на свою користь, що підтверджується тим, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває, а тому підозрюваний ОСОБА_4 має реальну можливість спілкуватися з потерпілим та/або свідками, зокрема перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, вчиняти погрози, умовляння до потерпілого та/або свідків у даному кримінальному провадженні;

може вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто продовжить вчинювати умисні корисливі злочини, існує ризик його протиправної поведінки.

На думку слідчого, особисте зобов`язання, особиста порука підозрюваного, домашній арешт та застава будуть недостатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із взяттям під варту, оскільки застосування таких запобіжних заходів не може забезпечити належне виконання покладених на особу обов`язків, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування, впливати на учасників кримінального провадження, вчинити інше кримінальне правопорушення чи будь-яким чином перешкоджати органам досудового розслідування встановити всі обставини події

З урахуванням характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується підозрюваному, обставини вчинення правопорушення, тяжкості покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає меті, з якою він застосовується. Даний запобіжний захід позбавляє можливості підозрюваного перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду.

На підставі викладеного, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на шістдесят діб.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримала та просила задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження.

Захисник у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосувати відносно ОСОБА_4 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою. Наголошує на необґрунтованості підозри та неправильній кваліфікація дій. Орган досудового розслідування кваліфікує дії ОСОБА_4 як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) в умовах воєнного стану. Проте підзахисний не викрадав телефон, а привласнив знайдене майно. Згідно з матеріалами кримінального провадження та протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 , остання сама залишила свій мобільний телефон «iPhone 13» на стійці біля входу до магазину «GRIMEL» та відійшла з місця. ОСОБА_4 виявив цей телефон без нагляду і взяв його, тобто привласнив знахідку. ОСОБА_4 не бачив власника майна, телефон знаходився без нагляду в громадському місці, тому він суб`єктивно сприймав його як знахідку, а не викрадав його у потерпілої. Крім того, підозрюваний добровільно видав знайдений телефон працівникам поліції під час затримання, що підтверджується протоколом обшуку затриманої особи від 01.05.2026, під час якого мобільний телефон був вилучений з кишені без спротиву з його боку. Його підзахисний щиро кається та сприяє слідству. Захисник вказує на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Доводи прокурора про те, що ОСОБА_4 може переховуватися від слідства, незаконно впливати на потерпілу чи свідків, є виключно абстрактними припущеннями і не підтверджуються жодними об`єктивними доказами. Факт добровільної видачі телефону беззаперечно свідчить про готовність підозрюваного до співпраці зі слідством. Також захисник звертає увагу на міцні соціальні зв`язки підозрюваного та необхідність догляду за матір`ю. Застосування найсуворішого запобіжного заходу є непропорційним, ОСОБА_4 раніше не судимий та не притягувався до кримінальної відповідальності, має постійне місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Мати підозрюваного ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є особою похилого віку та потребує догляду на непрофесійній основі через наявність когнітивних порушень (висновок ЛКК №384/4 від 15.03.2024). Його підзахисний проживає у квартирі матері та є особою, яка безпосередньо здійснює за нею догляд, а його ізоляція залишить хвору матір без життєво необхідної допомоги. Згідно з довідкою ЛКК №208 від 20.03.2024 сам ОСОБА_4 страждає на посттравматичний головний біль.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, пояснивши, що після того як знайшов телефон, то шукав власника, але нікого не знайшов. Хотів визначити по номерах у телефоні власника, але телефон був заблокованим, у екстрених викликах також не було. Хотів розблокувати телефон і десь годину шукав у браузері як це можна зробити. Потім на телефон зателефонував номер, який він записав на свій телефон, а далі телефон впав на траву та виключився. У подальшому він пішов у майстерню на вул. Заньковецької, де запитав чи є можливість розблокувати телефон. Йому повідомили, що за 500 грн можна розблокувати телефон, однак він таких коштів не мав. Потім пішов додому, де вийняв з телефону сім-картку. Коли вийшов у магазин за сигаретами, то його зупинили працівники поліції та запитали, чому він викрав телефон, на що повідомив, що шукає власника. Сказав працівником поліції, що телефон вдома. У подальшому він поїхав з працівниками поліції додому, де віддав телефон, а сім-картку сказали тримати у кишені.

Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як встановлено у судовому засіданні, слідчим відділом Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026071030000472, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

01.05.2026 о 19 год. 20 хв. у рамках даного кримінального провадженні затримано ОСОБА_4 .

01.05.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.

Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: протоколом прийняття заяви від ОСОБА_8 про кримінальне правопорушення та іншу подію від 01.05.2026; протоколом огляду місця події від 01.05.2026; протоколом затримання ОСОБА_4 від 01.05.2026; протоколом інформаційно-аналітичного огляду відеозаписів від 01.05.2026.

Беручи до уваги вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява №42310/04), рішення від 21.04.2011) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, вік підозрюваного та стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків, який неодружений, наявність у підозрюваного постійного місця проживання, відсутність у нього постійного місця роботи і джерела доходу, майновий стан підозрюваного, відсутність у нього судимостей.

Також слідчий суддя враховує конкретні обставини вчинення інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, суспільну небезпечність та характер вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, який спрямований проти власності. При цьому, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на території України введено воєнний стан та запроваджено заходи правового режиму воєнного стану. У подальшому воєнний стан продовжено та на даний час такий триває. Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , вчинено у період дії воєнного стану на території України, що істотно підвищує ступінь та характер суспільної небезпеки даного діяння.

Враховуючи наведене та вивчені матеріали клопотання, обґрунтування сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає доведеним під час розгляду клопотання наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 та суворість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Таким чином, ризик, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити спроби протидії кримінальному провадженню у формі, що передбачена п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає наявним у зв`язку із встановленням обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначеної дії.

При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Доводи сторони обвинувачення про існування інших ризиків, зазначених у клопотанні, належним чином не обґрунтовані та не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, у зв`язку із чим ці ризики не враховуються слідчим суддею при обранні запобіжного заходу ОСОБА_4 .

Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства (рішення Європейського суду з прав людини від 26.06.1991 «Летельє проти Франції», скарга №12369/86).

Виходячи з вимог ст. 177, 178, 183 КПК України та враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, існуючий в даному провадженні ризик, оцінений в сукупності із даними про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до переконання, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленому у провадженні ризику неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, а відтак, клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає задоволенню.

Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

На виконання зазначених вимог слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому слідчий суддя враховує, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , його майновий та сімейний стан, інші дані про його особу та встановлений ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що підозрюваному слід визначити заставу двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (3328 грн), відповідно становить 66560 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та є співмірною з існуючим у даному кримінальному провадженні ризиком.

Підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного не вбачається.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, у разі внесення застави на підозрюваного у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає м. Ужгород, Закарпатська область, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з 01 травня 2026 року 19 год. 20 хв., тобто з моменту його фактичного затримання.

Строк дії ухвали закінчується 28 червня 2026 року, включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 66560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408; банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_4 у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає м. Ужгород, Закарпатська область, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею на підозрюваного, у разі внесення застави визначити до 28 червня 2026 року, включно, у межах строку досудового розслідування.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1