Ухвала суду № 136270453, 02.05.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6512/26

1-кс/308/2597/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 травня 2026 року м. Ужгород

Cлідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Берегове, Закарпатська область, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обіймає посаду головного спеціаліста сектору радіаційного контролю відділу інструментально-лабораторного контролю державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, у кримінальному провадженні №62026140160000382, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.03.2026,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майор поліції ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, у кримінальному провадженні №62026140160000382, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.03.2026.

На обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що слідчим відділом Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62026140160000382 від 09.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до наказу виконувача обов`язків начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області ОСОБА_7 №451-о від 23.12.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , переведений та призначений на посаду головного спеціаліста сектору радіаційного контролю відділу інструментально-лабораторного контролю державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області Державної екологічної інспекції у Закарпатській області.

Таким чином, ОСОБА_4 , перебуваючи на вказаній посаді, усвідомлюючи можливість використання свого впливу на колег, зокрема посадових осіб, відповідальних за кадровий підбір та призначення на посаду Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, кандидатів, які мають бажання працевлаштуватися, вирішив скористатися своїм становищем та отримати неправомірну вигоду за сприяння у даній категорії осіб у працевлаштуванні до установи, в якій він обіймав посаду.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів, 28.02.2026, в ході телефонної розмови познайомився з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мав бажання працевлаштуватися на посаду до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області та домовився з ним про зустріч з метою обговорення даного питання.

У подальшому, 02.03.2026, приблизно о 14.00 год., під час особистої зустрічі ОСОБА_4 та ОСОБА_8 (який діяв під контролем правоохоронних органів), яка відбулася в автомобілі ОСОБА_4 марки «Субару» моделі «Аутбек», припаркованому по вул. Заньковецької в м. Ужгород, ОСОБА_4 , реалізуючи свій протиправний умисел та діючи з корисливих мотивів, повідомив ОСОБА_8 про можливість його працевлаштування до Державної екологічної інспекції у Закарпатській області на посаду спеціаліста до відділу, де він працює, а саме до сектору радіаційного контролю, або до відділу, пов`язаного з комп`ютерними технологіями, за грошову винагороду у розмірі 3000 доларів США, чи гривневому еквіваленті, для впливу на кадрове рішення посадових осіб, яку повинен надати ОСОБА_8 у вигляді вдячності за сприяння в призначенні на посаду.

У подальшому, 20.03.2026, приблизно о 12.09 год., під час особистої зустрічі ОСОБА_8 з ОСОБА_4 , яка відбулася в кав`ярні «Street Coffee» за адресою: м. Ужгород, вул. Швабська, буд. 10, ОСОБА_8 підтвердив свої наміри та бажання працювати в Державній екологічній інспекції у Закарпатській області, на що ОСОБА_4 повторно повідомив про необхідність передати йому озвучену раніше суму, та запевнив про надійність впливу зі своєї сторони на позитивне кадрове рішення, при цьому зауважив про можливість передачі визначеної суми неправомірної винагороди двома або трьома частинами, на що ОСОБА_8 , діючи під контролем правоохоронного органу погодився на висунуті ОСОБА_4 умови.

Отримавши згоду ОСОБА_8 на висунуті вимоги, ОСОБА_4 виконав свою частину обіцянки, вплинувши на кадрове рішення посадових осіб Державної екологічної інспекції у Закарпатській області щодо прийняття на роботу бажаючих кандидатів, і, як наслідок, наказом начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області №73-о від 27.04.2026 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 28.04.2026 призначено на посаду головного спеціаліста сектору організаційно-аналітичної діяльності, взаємодії з громадськістю та ЗМІ Державної екологічної інспекції у Закарпатській області у період дії воєнного стану без конкурсного відбору, строково, до призначення на цю посаду переможця конкурсу або до спливу 12 місяців з дня припинення чи скасування воєнного стану, з посадовим окладом згідно із штатним розписом.

01.05.2026 о 13.00 год. ОСОБА_8 , діючи під контролем працівників правоохоронного органу, виконуючи раніше надану ОСОБА_4 інструкцію щодо передачі неправомірної вигоди, зателефонував йому та в ході розмови ОСОБА_4 повідомив про необхідність зустрітися в його службовому кабінеті, куди ОСОБА_8 прибув через декілька хвилин після розмови, та знаходячись в службовому кабінеті ОСОБА_4 №20, розташованому на першому поверсі будівлі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області за адресою: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Швабська, 14, передав ОСОБА_4 обіцяну неправомірну вигоду в сумі 80000 грн, які останній вимагав за вплив на прийняте рішення про призначення на посаду ОСОБА_8 . Після чого, ОСОБА_4 помістив отриману неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 80000 грн (74 купюри номіналом 1000 грн та 16 купюр номіналом 500 грн) в картонну папку, яку розмістив на поверхні стола свого службового кабінету та в якому одразу після цього був затриманий працівниками правоохоронних органів.

На підставі викладеного, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме: отриманні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

01.05.2026 о 13 год. 10 хв. ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України безпосередньо після вчинення злочину.

02.05.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Слідчий вказує, що обставини, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_9 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами у їх сукупності, а саме: заявою ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення; протоколом допиту в якості свідка ОСОБА_8 ; протоколом огляду та вручення грошових коштів; протоколом за результатами проведення НСРД; протоколом обшуку службового кабінету ОСОБА_4 ; іншими матеріалами кримінального провадження.

Як зауважує слідчий, необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою обумовлюється забезпеченням виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків та наявністю ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи наведене, а також те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, а також з огляду на те, що перебуваючи на волі, під загрозою тяжкості покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності, ОСОБА_4 матиме змогу переховуватися від органу досудового розслідування та суду. При цьому вік підозрюваного ОСОБА_4 , його соціальні зв`язки, майновий стан та стан здоров`я дозволяють останньому переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що унеможливить проведення з ним подальшого досудового розслідування та судового розгляду.

Вищевказане, на думку слідчого, безумовно свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому на цей час у кримінальному провадженні проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, місця зберігання документів і речових доказів, а також не отримано всі дані щодо місць проживання та перебування інших осіб, можливо причетних до вчинення вказаного тяжкого злочину.

За таких обставин, сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, під загрозою тяжкості покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності, зможе вільно спілкуватися з такими особами та координувати їхні спільні дії щодо приховування слідів вчинення кримінального правопорушення, а також знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для даного кримінального провадження.

Вказане, на думку слідчого, безумовно свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У той же час, у ході досудового розслідування не встановлено та не допитано виключне коло осіб, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, при цьому встановлено, що ОСОБА_4 в силу свого службового положення має стійкі зв`язки серед посадових осіб, які зокрема можуть бути причетні до вчинення вказаного вище тяжкого кримінального правопорушення.

На даний час досудовим розслідуванням встановлюються причетність інших осіб до вчинення вказаного кримінального правопорушення, зокрема з числа посадових осіб Державної екологічної інспекції у Закарпатській області.

Таким чином, у сторони обвинувачення наявні достатні підстави вважати, що перебуваючи на волі, під загрозою тяжкості покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності, ОСОБА_4 зможе незаконно впливати на свідків, у тому числі шляхом використання своїх зв`язків серед інших посадових осіб, здійснюючи тиск на свідків і схиливши останніх до відмови від надання правдивих показань у кримінальному провадженні.

Зазначене, на думку слідчого, безумовно свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий зазначає, що наведені обставини свідчать про реальну можливість для ОСОБА_4 переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати чи спотворити будь-які документи та речі, що мають істотне значення для встановлення обставин вчиненого останнім кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема шляхом використання своїх та соціальних зв`язків.

За твердженням слідчого, вищевикладене свідчить про наявність обґрунтованих ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до ОСОБА_4 інших більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою. Зазначені обставини, на підставі яких зроблено висновок про необхідність застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, містяться у вищезазначених матеріалах кримінального провадження, а також інших доказах, зібраних у ході досудового розслідування.

З урахуванням характеру та тяжкості діяння, яке інкримінуються підозрюваному, обставин вчинення кримінального правопорушення, тяжкості покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінального правопорушення, сторона обвинувачення вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає меті, з якою він застосовується.

Слідчий наголошує, що даний запобіжний захід позбавляє можливості підозрюваного перешкодити кримінальному провадженню, ухилитися від органів досудового розслідування та суду, а також мати можливість незаконно впливати на учасників провадження як на стадії досудового розслідування, так і під час судового розгляду.

На підставі наведеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків та для виконання завдань кримінального провадження, слідчий просить застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів.

Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у клопотанні та додані до нього матеріали кримінального провадження, зауваживши на обґрунтованості підозри, повідомленої ОСОБА_4 , та наявності ризиків, зазначених у клопотанні.

Захисник у судовому засіданні заперечив щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зауваживши, що ОСОБА_4 пред`явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, поєднаного з вимаганням коштів, однак жодних доказів вимагання не зафіксовано. Вважає, що у цій частині підозра є необґрунтованою. Наголошує, що тяжкість кримінального правопорушення не може бути єдиною підставою для обрання найбільш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Захисник звертає увагу на вік та міцність соціальних зв`язків його підзахисного, який є одруженим, та стан його здоров`я, який хворіє. Обставини щодо стану здоров`я ОСОБА_4 , на думку захисника, підтверджують неможливість останнього ухилятися від суду. Щодо ризику впливу на свідків захисник вказує, що ОСОБА_4 не має наміру впливати на свідків чи будь-яку іншу особу. Просить у задоволенні клопотання відмовити та обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту або у разі обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, з урахуванням доходу його підзахисного (заробітна плата у розмірі 12000 грн), визначити заставу двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Як встановлено у судовому засіданні, слідчим відділом Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62026140160000382, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

01.05.2026 о 13 год. 10 хв. у рамках даного кримінального провадження затримано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у порядку ст. 208 КПК України, що підтверджується протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.05.2026.

02.05.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: отримання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Відповідно до ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62026140160000382 та долучених до клопотання, а саме: заявою ОСОБА_8 про вчинення кримінального правопорушення від 03.03.2026; протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи від 06.04.2026; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 01.05.2026; протоколом обшуку від 01.05.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 01.05.2026.

Беручи до уваги вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява №42310/04), рішення від 21.04.2011) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Оцінюючи наявність ризиків у кримінальному провадженні суд виходить з того, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тяжкість покарання за ч. 3 ст. 369-2 КК України, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, характер пред`явленої підозри у вчиненні інкримінованого йому злочину; вік підозрюваного та стан його здоров`я (діагноз: симптоматична посттравматична епілепсія із вторинно-генералізованими тоніко-клонічними нападами 2-3 рази на місяць; наслідки перенесеної ВЧМТ, забою головного мозку ІІ ст.. 02.10.2014; гіпертонічна хвороба ІІ ст., що підтверджується випискою з медичної карти стаціонарного хворого №861/329); міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, зокрема, наявність у нього постійного місця проживання, родини, підозрюваний є одруженим; наявність у підозрюваного постійного місця роботи, який обіймає посаду головного спеціаліста сектору радіаційного контролю відділу інструментально-лабораторного контролю державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Закарпатської області Державної екологічної інспекції у Закарпатській області; майновий стан підозрюваного; відсутність судимостей у підозрюваного.

Враховуючи наведене та обґрунтування сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає доведеним під час розгляду даного клопотання наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_10 та суворість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного.

Доводи сторони обвинувачення про існування інших ризиків, зазначених у клопотанні, а саме: знищити, сховати чи спотворити будь-які документи та речі, що мають істотне значення для встановлення обставин вчиненого кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, належним чином не обґрунтовані та не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, у зв`язку із чим ці ризики не враховуються слідчим суддею при обранні запобіжного заходу ОСОБА_4 .

Слідчий суддя зауважує, що встановлення наведених ризиків передбачає ймовірність вчинення відповідних дій у перспективі за факторами небезпеки із врахуванням інших обставин та особи підозрюваного. Проте, матеріали клопотання не містять інших доказів, окрім зазначених, які б могли переконати слідчого суддю в існуванні обставин, що вказували б на реальність зазначених ризиків на даному етапі кримінального провадження. Наявність ризиків, які передбачені п. 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не доведено слідчим та прокурором, оскільки не надано доказів або об`єктивних відомостей, які б свідчили про потенційну можливість вчинення підозрюваним таких дій.

Виходячи з вимог ст. 177, 178, 183 КПК України, зважаючи обґрунтованість повідомленої підозри, тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлений ризик, що оцінений в сукупності із даними про особу ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленому в провадженні ризику неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, а відтак клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає до задоволення.

При ухваленні рішення слідчий суддя також враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 60 рішення Європейського суду з прав людини «Боротюк проти України», а тому слідчий суддя вважає необхідним обрання на даній стадії досудового розслідування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання існуючому ризику та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону та правовими позиціями Європейського суду з прав людини.

Доводи сторони захисту зазначених висновків слідчого судді не спростовують.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

На виконання зазначених вимог слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому слідчий суддя враховує, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , його майновий та сімейний стан, інші дані про особу підозрюваного та ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який встановлений слідчим суддею під час розгляду даного клопотання, слідчий суддя вважає, що підозрюваному слід визначити заставу тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» (3328 грн), відповідно становить 99840 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та є співмірною з існуючим у даному кримінальному провадженні ризиком.

Підстав вважати такий розмір застави завідомо непомірним для підозрюваного не вбачається.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, у разі внесення застави на підозрюваного у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає сел. Середнє, Ужгородський район, Закарпатська область, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з 01 травня 2026 року 13 год. 10 хв., тобто з моменту його фактичного затримання.

Строк дії ухвали закінчується 29 червня 2026 року, включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 99840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408; банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA198201720355209001000018501.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_4 у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожним їхнім викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає сел. Середнє, Ужгородський район, Закарпатська область, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею на підозрюваного, у разі внесення застави визначити до 29 червня 2026 року, включно, у межах строку досудового розслідування.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1