Ухвала суду № 136244580, 27.04.2026, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/446/26 Провадження № 1-кс/304/282/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 72026071040000003 від 07 березня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201-1 КК України, про арешт майна,

У С Т А Н О В И В :

прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 72026071040000003 від 07 березня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201-1 КК України, про накладення арешту з метою збереження речових доказів шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на предмети, які вилучені 06 березня 2026 року за результатами проведення огляду території складу Закарпатської митниці, а саме на 37,574 м куб пиломатеріалів обрізних соснових, розмірами 20х95х1200 мм, згрупованих в 32 місця (пакети), 515 штук на пакет; 1,317 м куб пиломатеріалів обрізних соснових, розмірами 20х140х1200 мм, згруповані в 1 місце (пакет), 392 штуки на пакет; копії митної декларації 26UA205180002788U0 від 27.02.2026 на 1 арк.; копії рахунку-фактури (інвойс) № 5/2026 від 26.02.2026 на 1 арк.; копії рахунку-фактури (інвойс) № 5/2026-2 від 26.02.2026 на 1 арк.; копії ЦМР № 116856 від 27.02.2026 на 1 арк.; копії сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів № 20260227-000103 від 27.02.2026 на 2 арк.; копії сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів № 20260108-000007 від 08.01.2026 на 2 арк.

Клопотання мотивує тим, що підрозділом детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області проводиться досудове розслідування даного кримінального провадження, яке зареєстроване на підставі повідомлення Закарпатської митниці ДМС України від 06 березня 2026 року № 052/П/UА/305000/2026 про протиправне діяння, що містить ознаки злочину, передбаченого ст. 201-1 КК України, згідно з яким 03 березня 2026 року на територію митного поста «Тиса» Закарпатської митниці у напрямку «виїзд» з України прибув транспортний засіб марки «Renault», р/н НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «Schmitz», р/н НОМЕР_2 , яким від ПП «Дельта Бізнес Плюс» (ЄДРПОУ 43929270) у адресу польського підприємства MVV Trade sp. z.o.o. (ul. Stanaslawowska 47, 54-611 Wroclav) через митний кордон України переміщуються пиломатеріали соснові обрізні, загальним об`ємом 40,065 м куб, з них на підставі документів, що містять неправдиві відомості 38,891 м куб.

Прокурор вказує, що до внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, детективами ТУ БЕБ у Закарпатській області на підставі добровільної згоди головного державного інспектора управління матеріального забезпечення відділу складського обліку, оцінки, зберігання вилученого майна та розпорядження ним Закарпатської митниці ОСОБА_4 та водія транспортного засобу ОСОБА_5 у період з 16.44 по 19.36 год 06 березня 2026 року проведено огляд території складу Закарпатської митниці (Закарпатська область, Ужгородський район, м. Чоп, вул. Латорицька, 12).

Також зазначає, що в ході огляду встановлено, що 03 березня 2026 року на митний пост «Тиса» Закарпатської митниці в напрямку «виїзд з України» прибув вантажний транспортний засіб марки «Renault», р/н НОМЕР_3 , з напівпричепом марки «SCHMITZ», р/н НОМЕР_4 , яким у відповідності до митної декларації від 27 лютого 2026 року 26UA205180002788U0 від ПП «Дельта Бізнес Плюс» (код ЄДРПОУ 43929270) на адресу польського підприємства MVV TRADE sp. z. o. o. (ul. Stanaslawowska 47, 54-611 Wroclav) експортувалися лісоматеріали (заготовка для євро піддонів) розпиляні уздовж, не стругані, не шліфовані із сосни в загальній кількості 34 вантажних місць (пакети) загальним об`ємом 40,065 м.

З метою проходження митного контролю водій транспортного засобу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , окрім зазначеної митної декларації, надав наступні документи: рахунок-фактура (інвойс) № 5/2026 від 26.02.2026; рахунок-фактура (інвойс) № 5/2026-2 від 26.02.2026; ЦМР № 116856 від 27.02.2026; сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів № 20260227-000103 від 27.02.2026 і сертифікат про походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів № 20260108-000007 від 08.01.2026.

Водночас, як вказує прокурор, у ході здійснення митного контролю співробітниками Закарпатської митниці було встановлено, що для отримання сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів № 20260108-000007 від 08.01.2026, службовими особами ПП «Дельта Бізнес Плюс» (код ЄДРПОУ 43929270) подавалися рахунок-фактура (інвойс) № 7 від 08.01.2026, який відрізняється від рахунку-фактури (інвойсу) № 5/2026 від 26.02.2026, що був поданий митним органам для митного контролю та митного оформлення товару, а відтак в силу вимог п. 1 ст. 3 Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб`єктів підприємницької діяльності, пов`язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» та Порядку реалізації експериментального проекту щодо видачі сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів в електронній формі, оглядом встановлено, що у ПП «Дельта Бізнес Плюс» (ЄДРПОУ 43929270) відсутні правові підстави для експорту 38,891 м куб пиломатеріалів обрізних сосни.

За наведених обставин в ході огляду органом досудового розслідування було вилучено наведене у прохальній частині клопотання майно, яке постановою керівника відділу детективів від 07 березня 2026 року визнане речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201-1 КК України, а вилучені документи можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Враховуючи викладене, прокурор, посилаючись на норми кримінального процесуального закону, що визначають питання речових доказів та арешту майна, вказує, що у органу досудового розслідування є підстави та розумні підозри вважати, що вилучені в ході обшуку предмети відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, що дає підстави згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України вжити захід забезпечення кримінального провадження у виді накладення арешту на майно, через що просить клопотання задовольнити.

У судове засідання ініціатор клопотання не з`явився, попередньо направив заяву, в якій просив розглянути клопотання без його участі, підтримав таке у повному обсязі та долучив додаткові копії.

Представник власника майна ПП «Дельта Бізнес Плюс» у судове засідання також не з`явився, про місце, дату та час проведення такого повідомлявся у встановленому законом порядку.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводиться.

Слідчий суддя, вивчивши зміст клопотання та надані сторонами докази, прийшов до такого висновку.

Пунктом 4 частини 2 статті 36 КПК України передбачено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 цього Кодексу під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 цього Кодексу арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як видно з матеріалів клопотання, 06 березня 2026 року органу досудового розслідування надіслане повідомлення № 052/П/ UА/305000/2026 про протиправне діяння, що містить ознаки злочину, згідно з яким 03 березня 2026 року о 08.36 год на в зону митного контролю митного поста «Тиса» Закарпатської митниці у напрямку «виїзд з України» прибув вантажний автомобіль марки «Renault», р/н НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «Schmitz», р/н НОМЕР_2 , під керуванням громадянина ОСОБА_6 , який працює водієм ТОВ «К-Т-С» (м. Рівне). Згідно відповіді Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства (лист від 04.03.26 № 04/378-26) та опрацюванням наданих копій документів встановлено, що відправник ПП «Дельта Бізнес Плюс» як підставу для видачі Сертифіката про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів № 20260108-000007 від 08.01.2026 був наданий інвойс № 7 від 08.01.2026, що відрізняється від інвойсу № 5/2026 від 26.02.2026, який був поданий митним органам до митного контролю та митного оформлення товару, а саме щодо загальної вартості, кількості та об`єму пиломатеріалів. Таким чином директор ПП «Дельта Бізнес Плюс» ОСОБА_7 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу України, як підставу для переміщення товару, документів, які містять неправдиві дані щодо геометричних розмірів товару, його вартості, кількості та Сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів № 20260108-000007 від 08.01.2026, виданого на іншу партію товарів, що експортуються.

Також з матеріалів клопотання видно, що 06 березня 2026 року у період часу з 16.44 год по 19.36 год керівником відділу детективів ОСОБА_8 проведено огляд місця події території складу Закарпатської митниці у місті Чоп по вулиці Латорицькій, 12 Ужгородського району Закарпатської області, під час якого виявлено копію митної декларації 26UA205180002788U0 від 27.02.2026 на 1 арк.; копію рахунку-фактури (інвойс) № 5/2026 від 26.02.2026 на 1 арк.; копію рахунку-фактури (інвойс) № 5/2026-2 від 26.02.2026 на 1 арк.; копію ЦМР № 116856 від 27.02.2026 на 1 арк.; копію сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів № 20260227-000103 від 27.02.2026 на 2 арк.; копію сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів № 20260108-000007 від 08.01.2026 на 2 арк; 37,574 м пиломатеріалів обрізних соснових, розмірами 20х95х1200 мм, згрупованих в 32 місця (пакети), 515 штук на пакет; 1,317 м пиломатеріалів обрізних соснових, розмірами 20х140х1200 мм, згруповані в 1 місце (пакет), 392 штуки на пакет.

Сьомого березня 2026 року органом досудового розслідування за вказаним фактом було розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201-1 КК України, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 72026071040000003 від 07 березня 2026 року.

Окрім цього з додатково наданих прокурором матеріалів видно, що 06 березня 2026 року головним державним інспектором відділу боротьби з контрабандою № 1 управління боротьби з контрабандою та порушення митних правил Закарпатської митниці відносно директора ПП «Дельта Бізнес Плюс» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складено протокол про порушення митних правил № 0267/UA305000/2026 за ознаками порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України.

Згідно вказаного протоколу, директор ПП «Дельта Бізнес Плюс» ОСОБА_7 вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу України як підставу для переміщення документів, що містять неправдиві дані щодо геометричних розмірів товару, його вартості, кількості та Сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій № 20260108-000007 від 08 січня 2026 року, виданого на іншу партію товарів, що експортується.

Зазначене також підтверджується даними Сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлених з них пиломатеріалів для здійснення експортних операцій № 20260108-000007 від 08 січня 2026 року, що міститься у матеріалах клопотання.

Відтак за наслідками огляду 06 березня 2026 року території складу Закарпатської митниці, де знаходився вантажний автомобіль марки «Renault», р/н НОМЕР_1 , з напівпричепом марки «Schmitz», р/н НОМЕР_2 , органом досудового розслідування було виявлено та вилучено майно, за переліком, наведеним у прохальній частині клопотання, яке постановою керівника відділу детективів Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_8 про визнання речовими доказами від 07 березня 2026 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 72026071040000003 від 07 березня 2026 року.

Зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Зокрема, зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, обґрунтованою є можливість знищення, приховування речей та грошових коштів, які були вилучені під час обшуку.

Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

КПК у частині четвертій статті 173 визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).

На думку слідчого судді, накладення арешту в цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. При цьому слідчий суддя враховує, серед іншого, суспільну небезпеку можливого кримінального правопорушення, його специфіку, тяжкість.

З матеріалів долучених до клопотання вбачається, що такі речі та документи можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим слідчий суддя має достатні підстави вважати, що таке майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Крім того, також є достатні підстави вважати, що це майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, що є належною правовою підставою для арешту вказаного майна.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

Частина 4 статті 173 цього Кодексу передбачає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Згідно з частиною 11 статті 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Враховуючи вищевикладене, а також правову підставу для арешту майна, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи, а також з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя вважає, що клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Слідчий суддя звертає увагу, що накладення арешту на майно в частині розпорядження таким не є припиненням або позбавленням права власності на нього. Такий захід є лише тимчасовим обмеженням права власності, тобто не забороняє користування, не припиняє права власності на нього.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», зокрема ухвали про арешт майна у кримінальних провадженнях оприлюднюються в електронній формі не раніше дня їх звернення до виконання.

Керуючись ст. 36, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 72026071040000003 від 07 березня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 201-1 КК України, про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на вилучене 06 березня 2026 року в ході огляду території складу Закарпатської митниці майно, а саме 37,574 м куб пиломатеріалів обрізних соснових, розмірами 20х95х1200 мм, згрупованих в 32 місця (пакети), 515 штук на пакет; 1,317 м куб пиломатеріалів обрізних соснових, розмірами 20х140х1200 мм, згруповані в 1 місце (пакет), 392 штуки на пакет; копії митної декларації 26UA205180002788U0 від 27.02.2026 на 1 арк.; копії рахунку-фактури (інвойс) № 5/2026 від 26.02.2026 на 1 арк.; копії рахунку-фактури (інвойс) № 5/2026-2 від 26.02.2026 на 1 арк.; копії ЦМР № 116856 від 27.02.2026 на 1 арк.; копії сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів № 20260227-000103 від 27.02.2026 на 2 арк.; копії сертифікату про походження лісоматеріалів та виготовлення з них пиломатеріалів № 20260108-000007 від 08.01.2026 на 2 арк., заборонивши користуватися та розпоряджатися вказаним майном.

Виконання зазначеної ухвали покласти на прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Згідно із ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя:ОСОБА_1