Ухвала суду № 136240470, 05.05.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/3355/24

Провадження № 2/932/1486/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 57

веб-сайт: https://bs.dp.court.gov.ua

телефон приймальні судді 099 520 65 95

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без розгляду

05 травня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді Ярощук О.В.

за участю секретаря судового засідання Фещенко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі позовну заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості-

установив:

У провадженні Шевченківський районний суд міста Дніпра перебуває зазначена цивільна справа.

До початку розгляду справи по суті, представником позивача Рудницьким Ю.І. 17.04.2026 року через підсистему «Електронний суд» направлено заяву про залишення даного позову без розгляду та повернення судового збору.

Суд, дослідивши зміст та вимоги заяви, письмові матеріали цивільної справи, доходить такого висновку.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст.ст.55, 124 Конституції України.

Згідно із положеннями п.5 ч.3 ст.2 ЦПК України, однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність. Це означає, що дії та воля сторін цивільного процесу фактично визначають спрямованість процесуальної діяльності суду та її результати.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача є формою завершення розгляду справи без ухвалення рішення. Така процесуальна дія є реалізацією диспозитивного права позивача, передбаченого нормами Цивільного процесуального кодексу України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви. Право позивача подати заяву про залишення позову без розгляду є абсолютним і не залежить від думки інших учасників процесу. Сторони цивільного процесу мають право розпоряджатися своїми вимогами на власний розсуд, що підтверджується практикою Верховного Суду, зокрема в постановах від 10.04.2020 у справі №548/2531/18, від 05.10.2021 у справі №308/13199/17, від 04.04.2022 у справі №441/1609/19. Суд не має повноважень відмовити позивачу, який просить не розглядати його позовні вимоги по суті, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 03.02.2023 у справі №683/1861/19.

Заява позивача про відмову від позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Отже, судом не встановлено підстав для не прийняття відмови від позову, тому заява позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Щодо вимоги позивача про повернення судового збору суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України «Про судовий збір».

Так, відповідно до п.5 ч.1 ст.7 3акону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до ч. 3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 3028 грн, що стверджується відповідним платіжним дорученням № 293429172 від 11.03.2024 року.

Оскільки суд встановив наявність достатніх підстав для залишення позовної заяви без розгляду, про що зазначено вище, сплата судового збору позивачем підтверджується відповідним платіжним документом, а розгляд справи по суті не розпочався, а тому необхідно позивачу повернути із державного бюджету 50 відсотків від суми сплаченого судового збору, що становить 1514 грн.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики. Зазначений порядок затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 «Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів» та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182. Відповідно до п. 5 зазначеного порядку судовий збір повертається за ухвалою суду, що набрала законної сили.

При цьому, поданий заявником платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору, повертається заявнику, а до матеріалів справи приєднується належним чином посвідчена копія цього документа. Про заміну зазначеного документа копією здійснюється відповідна відмітка в описі справи.

На підставі зазначеного та керуючись ст. ст.142, ст. 257 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву представника Акціонерного Товариства «Сенс Банк» Рудницького Юлія Ігоровича про залишення позову без розгляду та повернення судового збору задовольнити частково.

Позовну заяву Акціонерного Товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про стягнення заборгованості за кредитним договором №501408570 залишити без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України.

Повернути АТ «Сенс Банк» (код за ЄДРПОУ 23494714) із державного бюджету 1514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень, що складає 50 відсотків судового збору від суми 3028 грн, який сплачений 11.03.2024 року, згідно платіжного доручення № 29349172.

Повернення сплаченої суми судового збору необхідно здійснити у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Оксана ЯРОЩУК