Ухвала суду № 136226619, 22.04.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 758/13051/23

Провадження №: 1-кп/752/1059/26

У Х В А Л А

22.04.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 (ВКЗ), ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (ВКЗ)

захисників ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 (ВКЗ), ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,

заявниці ОСОБА_21 ,

у ході проведення у приміщенні суду у місті Києві відкритого підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні № 12022000000000707, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2022, за обвинуваченням

1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України;

2. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України;

3.ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України;

4.ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України;

5.ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України,

6.ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України;

7.ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України;

8. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст.190 КК України;

9.ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст.190 КК України;

10.ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України;

11.ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Голосіївським районним судом міста Києва проводиться підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12022000000000707, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст.190 КК України; ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст.190 КК України; ОСОБА_22 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.

22.04.2026 у підготовчому судовому засіданні ОСОБА_21 підтримала заявлене нею письмове клопотання про скасування арешту, накладеного за ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.02.2023 у справі № 757/6412/23-к у кримінальному провадженні № 12022000000000707 від 28.07.2022.

Згідно з поданим клопотанням та особистими поясненнями особи, наданими в судовому засіданні, скасуванню підлягає арешт, накладений на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487201:01:012:5073 (опис об`єкта: площа (га) 0,101, адреса: АДРЕСА_1 Лісовий, будинок 3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2317120232224), які належать на праві власності ОСОБА_21 відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.10.2020.

Так, ОСОБА_21 пояснила, що мала зобов`язальні правовідносини з ОСОБА_4 , зокрема укладався договір позики та іпотеки, ці правовідносини припинено, позика нею повернута, звернення стягнення на предмет іпотеки не було, вона продовжує бути власницею цих об`єктів нерухомості, має намір продати своє майно, на що має повне право, проте не може цього зробити, оскільки земельна ділянка та будинок перебувають під арештом, що накладений у кримінальному провадженні № 12022000000000707. Такий стан речей ускладнює їй життя, обмежує у правах, вона глибоко обурена цим та вимагає відновлення своїх прав, хоча б у спосіб скасування арешту.

Згідно з заявленим письмовим клопотанням ОСОБА_21 заявляє, що вона не є учасником кримінального провадження, їй не висувалось обвинувачення, а також немає жодного відношення до даного кримінального провадження, у зв`язку з чим її право на мирне володіння власним майном безпідставно обмежене, при накладенні арешту не було враховано, що її нерухоме майно взагалі не відповідає критеріям, наведеним у ст. 98 КПК України, адже воно не є за своєю суттю речовим доказом.

На уточнюючі запитання суду ОСОБА_21 пояснила, що слідчі дії на її земельній ділянці, у будинку не проводилися.

До клопотання було приєднано копії паспорта заявниці, договору купівлі-продажу від 22.10.2020, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме мано про реєстрацію права власності, копію договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.10.2020, витяги з Державного реєстру речових прав щодо припинення іпотек та заборон, копію іпотечного договору від 17.11.2022.

Прокурор категорично заперечив проти задоволення клопотання ОСОБА_21 , послався на те, що арешт було накладено обґрунтовано, просив його не скасовувати, зазначав що ставиться критично до наданих документів, зазначив, що документи, підписані обвинуваченим ОСОБА_4 носять сумнівний характер, просив відмовити у задоволенні клопотання. На уточнюючі запитання суду не надав обґрунтованих пояснень критичності свого ставлення до представлених документів та не пояснив, яке значення має арешт, накладений на земельну ділянку і будинок пані ОСОБА_21 як на речовий доказ і які обставини він має доводити у цьому кримінальному провадженні.

Захисник ОСОБА_15 висловив консолідовану думку сторони захисту щодо клопотання, яке розглядається, зазначивши, що підстави для накладення арешту та відмови у задоволенні клопотання громадянки ОСОБА_21 не вбачаються.

Обвинувачений ОСОБА_4 на уточнюючі запитання суду пояснив, що не набував права власності на майно ОСОБА_21 , щодо якого вона просить скасувати арешт, правовідносини з ОСОБА_21 дійсно припинено ще у 20023 році.

Заслухавши виступи учасників, дослідивши наявні документи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого клопотання та наявність достатніх підстав для його задоволення.

Так, згідно з текстом обвинувального акту від 30.10.2023, громадянка ОСОБА_21 не є учасницею кримінального провадження № 12022000000000707, їй не оголошувалася підозра, вона не допитувалася в якості свідка чи потерпілої.

У той же час, за клопотанням прокурора у кримінальному провадженні № 12022000000000707 на стадії досудового розслідування вжито заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва постановлено ухвалу від 16.02.2023 у справі № 757/6412/23-к, відповідно до якої, серед іншого, накладено арешт на майно, щодо якого ОСОБА_4 виступає як обтяжувач, із забороною на відчуження, розпорядження майном, серед іншого на

-земельну ділянку з кадастровим номером 3222487201:01:012:5073 (опис об`єкта: площа (га) 0,101, адреса: Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Хотів, провулок Лісовий (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 958960980000);

-будинок за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2317120232224).

Як вказано в ухвалі слідчого судді від 16.02.2023 в ході досудового розслідування встановлено групу осіб, які об`єдналися в стійке злочинне угрупування, при цьому вчиняють тяжкі та особливо тяжкі злочини, а саме: використовують шахрайські схеми на ринку нерухомості на території України, що веде за собою підробку правовстановлюючих документів та внесення неправдивих відомостей до державного реєстру майнових прав на нерухоме майно. Також встановлено, що особи, діючи у складі групи з чітким розподілом ролей, підшукують осіб з числа соціально не захищених верств населення, а саме: людей з інвалідністю, ветеранів війни, людей похилого віку, пенсіонерів та людей, які зловживають алкогольними напоями, входять до них в довіру та шляхом обману змушують підписувати ряд документів, а в деяких випадках підроблюють такі документи, які в подальшому використовують для перереєстрації їх нерухомого майна на свою користь. Згідно з оперативною інформацією, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співвласниками та директорами ряду підприємств, які займаються наданням фінансових послуг, а саме: мікрокредитів без застави та іпотечних кредитів під заставу нерухомого майна шляхом обману та зловживання довірою під контролем ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за допомогою приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_6 та її помічниці ОСОБА_7 здійснюють перереєстрацію нерухомого майна без участі власників та в подальшому, перереєстровують його на підконтрольних осіб: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_18 та інших. У подальшому, підконтрольні ОСОБА_8 та ОСОБА_23 здійснюють виселення потерпілих осіб, а ріелтори, серед яких ОСОБА_24 , здійснюють терміновий продаж законним набувачам.

За описаною ухвалою слідчого судді арешт накладено як на майно, що належить ОСОБА_4 , так і на нерухоме майно, власником якого не був та не є ОСОБА_4 , проте щодо якого він виступав як обтяжувач із забороною на відчуження і розпорядження.

Як вбачається з наявних матеріалів кримінальної справи та пояснень учасників, після постановлення цієї ухвали про накладення арешту, завершивши досудове розслідування, орган досудового розслідування та прокурор не висунули ОСОБА_21 , підозр у вчиненні будь-яких кримінальних правопорушень в межах цього кримінального провадження. Також не мало місце виділення матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_21 , а обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022000000000707 скеровано до суду з обвинуваченнями проти ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. З ст. 358 КК України, ОСОБА_22 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_25 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28. ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України.

Судом проаналізовано та з`ясовано, що майно, на яке накладено арешт за ухвалою слідчого судді від 16.02.2023 та щодо якого наразі розглядається клопотання про скасування арешту, а саме: на земельну ділянку з кадастровим номером 3222487201:01:012:5073 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 958960980000) та будинок (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2317120232224), що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , не фігурує в обвинувальному акті взагалі та не є майном, яке стало об`єктом злочинного посягання обвинувачених за висунутими епізодами й обвинуваченнями.

Зазначену земельну ділянку та житловий будинок ОСОБА_21 придбала 22.10.2020, що підтверджується приєднаними до її клопотання договорами купівлі-продажу.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власницею цих об`єктів є ОСОБА_21 .

Також даними вказаних реєстрів стверджується, що з власності ОСОБА_21 земельна ділянка та житловий будинок не вибували, ні ОСОБА_4 , ні будь-хто з обвинувачених не набував на них права власності.

При цьому суд враховує, що правовідносини між ОСОБА_21 та ОСОБА_4 виникли на підставі договору позики від 17.11.2022, виконання грошових зобов`язань за яким у строк до 01.01.2023 було забезпечено іпотекою нерухомого майна, що належить ОСОБА_21 (житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка, площею 0,101 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222487201:01:012:5073.

Відповідно до заяви позичальника та іпотекодержателя ОСОБА_4 від 19.10.2023, яка була посвідчена нотаріально, ОСОБА_21 повернула борг та виконала всі грошові зобов`язання за договором позики від 17.11.2022, а тому до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 19.10.2023 було внесено запис про припинення іпотеки.

У той же час, незважаючи на припинення обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, відчуження майна наразі здійснити неможливо саме через арешт, накладений за ухвалою слідчого судді від 16.02.2023 по справі № 757/6412/23-к.

Розглядаючи заявлене клопотання, суд виходить з того, арешт майна, в розумінні кримінально-процесуального закону, є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У ч. 2 ст. 170 КПК України закріплено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За змістом ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як зазначалося вище, арешт полягає у тимчасовому, а саме: обмеженому в часі, позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, тобто його застосування пов`язане з втручанням у право власності особи.

Разом з тим, метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження є досягнення дієвості цього провадження, і застосовується він за клопотанням прокурора, слідчого, а в окремих випадках - цивільного позивача.

З огляду на відсутність висунутого ОСОБА_21 обвинувачення у цьому чи інших кримінальних провадженнях, відсутність повідомлень про підозру, яка б була вручена їй, відсутність у ОСОБА_21 процесуального статусу учасника кримінального провадження № 12022000000000707, земельна ділянка з кадастровим номером 3222487201:01:012:5073 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 958960980000) та будинок (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2317120232224), що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 є такими, що не відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.

Ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.02.2023 у справі № 757/6412/23-к не містить правових пояснень та нормативного обґрунтування потреби, доцільності, підстав для накладення тимчасового обтяження на це нерухоме майно, яке належить ОСОБА_21 та яке вона передала в якості забезпечення виконання своїх грошових зобов`язань іншій особі.

Також ні ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.02.2023 у справі № 757/6412/23-к, ні дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, не дозволили, навіть побічно, з`ясувати, що, земельна ділянка з кадастровим номером 3222487201:01:012:5073 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 958960980000) та будинок (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2317120232224), що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 було чи може бути знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, що інкриміновані обвинуваченим, що воно зберегло на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що воно є предметом чи було об`єктом кримінально протиправних дій, або ж того, що воно здобуто кримінально протиправним шляхом, що порушує права потерпілого/потерпілих.

Підстав для обтяження майна, яке належить іншим особам, зокрема ОСОБА_21 , щодо якого у ОСОБА_4 виникли майнові права іпотекодержателя, в ухвалі слідчого судді не наведено.

Також слід зауважити, що під час накладення арешту не було перевірено чи виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи третьої особи, і чи не порушує це справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом та завданнями кримінального провадження.

Дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вказують на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 3222487201:01:012:5073 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 958960980000) та будинок (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2317120232224), що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 не перебували та не перебувають у власності обвинувачених, а тому відповідної функції забезпечення кримінального провадження в частині компенсаторної і забезпечуваної ролі вона нести не може.

Крім того, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000707 завершено, сторона обвинувачення зібрала та готова представити суду докази на підтвердження висунутого обвинувачення, цілі застосування описуваного заходу забезпечення кримінального провадження, з огляду на його тимчасовість, слід вважати такими, що реалізовані і подальше продовжуване застосування арешту не слід вважати доцільним.

Підсумовуючи все викладене вище, суд доходить висновку про те, що арешт в частині майна, яке належить ОСОБА_21 на праві власності, а саме:земельну ділянку з кадастровим номером 3222487201:01:012:5073 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 958960980000) та будинок (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2317120232224), що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , накладено необґрунтовано. Більше того, передумови для продовжуваного застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження не вбачаються.

Конституцією України (ст. 41) кожному гарантується право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, а також визначається право приватної власності як непорушне.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб;

У ст. 319 Цивільного кодексу України унормовано, що здійснення права власності полягає в володінні, користуванні, розпорядженні своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 2 ст. 321 Цивільного кодексу України, де передбачено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У силу Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Перша та найбільш важлива вимога цієї статті полягає у тому, що будь-яке втручання у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі цієї статті.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції" (п. 69 і 73) такого необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

На підставі викладеного, суд вважає за належне скасувати арешт (обтяження), накладене за ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.02.2023 № 757/6412/23-к у кримінальному провадженні № 12022000000000707 в частині майна, що належить ОСОБА_21 .

Резолютивна частина ухвали буде викладена у такій же редакції (опис об`єктів), як і в ухвалі про накладення арешту.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 2, 8, 9, 84, 98, 174, 374 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання ОСОБА_21 від 07.04.2026 про скасування арешту майна, задовольнити.

2.Скасувати арешт, накладений за ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.02.2023 № 757/6412/23-к у кримінальному провадженні № 12022000000000707 в частині арешту, накладеного на

- земельну ділянку земельна ділянка з кадастровим номером 3222487201:01:012:5073 (Опис об`єкта: Площа (га): 0,101, Адреса: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Хотів, провулок Лісовий (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 958960980000);

- будинок за адресою Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Хотів, провулок Лісовий, будинок 3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2317120232224).

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1