Ухвала суду № 136226618, 22.04.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 758/13051/23

Провадження №: 1-кп/752/1059/26

У Х В А Л А

22.04.2026 м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 (ВКЗ), ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (ВКЗ)

захисників ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 (ВКЗ), ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ,

заявника - адвоката ОСОБА_18 в інтересах ОСОБА_21 ,

у ході проведення у приміщенні суду у місті Києві відкритого підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні № 12022000000000707, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2022, за обвинуваченням

1. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України;

2. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України;

3.ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України;

4.ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України;

5.ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України,

6.ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України;

7.ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України;

8. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст.190 КК України;

9.ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст.190 КК України;

10.ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України;

11.ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Голосіївським районним судом міста Києва проводиться підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 12022000000000707, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.07.2022 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 358 КК України; ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст.190 КК України; ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст.190 КК України; ОСОБА_22 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України.

23.02.2026 та 22.04.2026 у підготовчому судовому засіданні адвокат ОСОБА_18 підтримав заявлене ним в інтересах громадянина ОСОБА_21 письмове клопотання від 27.01.2025 про скасування заходів забезпечення кримінального провадження, вжитих ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 16.02.2023 у справі № 757/6412/23-к у кримінальному провадженні № 12022000000000707.

Згідно з поданим клопотанням та виступом адвоката ОСОБА_18 скасуванню підлягає арешт, що накладений за ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.02.2023 у справі 757/6412/23-к, на земельну ділянку з кадастровим номером 6825088400:06:001:1040 та житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 192,6 кв м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_21 . Мотивами заявлення клопотання є необґрунтованість накладення арешту, оскільки майно, щодо якого застосовано зазначений захід забезпечення, не підпадає під ознаки речових доказів, у законний спосіб набуто ОСОБА_21 2004-2007 роках, відношення та значення до кримінального провадження не має, у той час як накладений арешт порушує майнові права сторонньої для кримінального провадження особи.

У судовому засіданні та клопотанні адвокат ОСОБА_18 звернув увагу суду на тому, що:

- відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.02.2023 № 757/6412/23-к у кримінальному провадженні № 12022000000000707 від 28.07.2022, арешт було накладено на майно, в якому ОСОБА_4 виступав обтяжувачем по відношенню до ОСОБА_21 ;

- зазначену ухвалу слідчого судді про накладення арешту постановлено без виклику ОСОБА_21 , про наявність якого арешту ОСОБА_21 дізналася випадково у 2024 році;

- арешт накладено на нерухоме майно як на речовий доказ, який не відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки не є знаряддям, не містить слідів та інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин що встановлюються під час кримінального провадження, набуто правомірним шляхом;

- при розгляді клопотання прокурором не було обґрунтовано та доведено необхідність накладення арешту на майно ОСОБА_21 , яке на той час перебували в іпотеці та щодо якого ОСОБА_4 виступав іпотекодержателем;

- ОСОБА_21 є добросовісним набувачем майна, законно ним володіє майже 20 років, його майно не має жодного відношення до кримінального правопорушення, не перебуває та ніколи не перебувало у власності обвинувачених;

- ОСОБА_21 не має жодного відношення до кримінального провадження та не перебуває у жодному процесуальному статусі;

- правовідносини, що виникли між ОСОБА_4 та ОСОБА_21 мали суто цивільно-правовий характер. Вцілілому історія правовідносин сягає 2008 року, коли ОСОБА_21 отримав кредит у банківській установі, виконання зобов`язань за яким було забезпечено іпотекою земельної ділянки та будинку, а в 2018 році відбулося відступлення права вимоги до ОСОБА_4 від ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", через ПАТ "Оксі-Банк", ТОВ "Фінансова компанія Укрфінанс груп". Проте грошові зобов`язання виконано ОСОБА_21 , сторони претензій одна до одної не мають, звернення стягнення на предмет іпотеки не відбувалося, ОСОБА_21 продовжує бути власником свого майна, проте обмежений у праві володіння і розпорядження ним через наявний арешт;

- записи про припинення обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наразі здійснити неможливо саме через арешт, накладений за ухвалою слідчого судді від 16.02.2023 № 757/6412/23-к.

До клопотання було приєднано державний акт на право власності на земельну ділянку від 18.11.204, свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 27.12.2007, генеральну кредитну угоду від 08.02.2008 № 014/02-07/1-2-45 (витяг), кредитний договір від 08.02.2008 № 014/02-07/1-2-46 (витяг), договір іпотеки від 11.02.2008 (витяг), договір відступлення права вимоги від 22.12.2018 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Публічним акціонерним товариством "Оксі Банк" (витяг), договір відступлення права вимоги від 22.12.2018 між Публічним акціонерним товариством "Оксі Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінанс груп" (витяг), договір відступлення права вимоги від 22.12.2018 № 22-12/18/2 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінанс груп" та ОСОБА_4 (витяг), договір відступлення прав за договором іпотеки від 22.12.2018 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" та Публічним акціонерним товариством "Оксі Банк" (витяг), договір відступлення прав за договором іпотеки від 22.12.2018 між Публічним акціонерним товариством "Оксі Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінанс груп" (витяг), договір відступлення прав за договором іпотеки від 22.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінанс груп" та ОСОБА_4 (витяг), довідка Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про відсутність заборгованості ОСОБА_21 за генеральною кредитною угодою та кредитним договором від 08.02.2008 (документи у належним чином засвідчених копія), інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, копія нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_4 від 26.02.2019 про припинення кредитних зобов`язань ОСОБА_21 у зв`язку з виконання у повному обсязі.

23.02.2026 розгляд клопотання відкладався для підготовки прокурора щодо виступу по суті заяви та для отримання додаткових документів.

22.04.2026 адвокат ОСОБА_18 надав для вивчення судом оригінал заяви від 26.02.2019 та оригінал нотаріально посвідченої заяви від 26.02.2019 до компетентних органів, державних реєстраторів, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" щодо припинення зобов`язань у ОСОБА_21 та припинення записів про обтяження майна ОСОБА_21 у відповідних реєстрах.

Прокурор категорично заперечив проти задоволення клопотання, заявленого в інтересах ОСОБА_21 , послався на те, що арешт було накладено обґрунтовано, просив його не скасовувати, оскільки одних з фігурантів кримінального провадження виступав обтяжувачем цього майна.

Захисник ОСОБА_15 висловив консолідовану думку сторони захисту щодо клопотання, яке розглядається, зазначивши, що підстави для накладення арешту та відмови у задоволенні клопотання громадянки ОСОБА_21 не вбачаються.

Заслухавши виступи учасників, дослідивши наявні документи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого клопотання та наявність достатніх підстав для його задоволення.

Так, згідно з текстом обвинувального акту від 30.10.2023, громадянин ОСОБА_21 не є учасником кримінального провадження № 12022000000000707, йому не оголошувалася підозра, він не допитувалася в якості потерпілого.

У той же час, за клопотанням прокурора у кримінальному провадженні № 12022000000000707 на стадії досудового розслідування вжито заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва постановлено ухвалу від 16.02.2023 у справі № 757/6412/23-к, відповідно до якої, серед іншого, накладено арешт на майно, щодо якого ОСОБА_4 виступає як обтяжувач, із забороною на відчуження, розпорядження майном, серед іншого щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6825088400:06:001:1040 (адреса: АДРЕСА_1 , земельна ділянка 0,10 га) та будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вказано в ухвалі слідчого судді від 16.02.2023 в ході досудового розслідування встановлено групу осіб, які об`єдналися в стійке злочинне угрупування, при цьому вчиняють тяжкі та особливо тяжкі злочини, а саме: використовують шахрайські схеми на ринку нерухомості на території України, що веде за собою підробку правовстановлюючих документів та внесення неправдивих відомостей до державного реєстру майнових прав на нерухоме майно. Також встановлено, що особи, діючи у складі групи з чітким розподілом ролей, підшукують осіб з числа соціально не захищених верств населення, а саме: людей з інвалідністю, ветеранів війни, людей похилого віку, пенсіонерів та людей, які зловживають алкогольними напоями, входять до них в довіру та шляхом обману змушують підписувати ряд документів, а в деяких випадках підроблюють такі документи, які в подальшому використовують для перереєстрації їх нерухомого майна на свою користь. Згідно з оперативною інформацією, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співвласниками та директорами ряду підприємств, які займаються наданням фінансових послуг, а саме: мікрокредитів без застави та іпотечних кредитів під заставу нерухомого майна шляхом обману та зловживання довірою під контролем ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за допомогою приватного нотаріуса КМНО ОСОБА_6 та її помічниці ОСОБА_7 здійснюють перереєстрацію нерухомого майна без участі власників та в подальшому, перереєстровують його на підконтрольних осіб: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_9 , ОСОБА_18 та інших.

За описаною ухвалою слідчого судді арешт накладено як на майно, що належить ОСОБА_4 , так і на нерухоме майно, власником якого не був та не є ОСОБА_4 , проте щодо якого він виступав як обтяжувач із забороною на відчуження і розпорядження.

Підстав для обтяження майна, яке належить іншим особам, зокрема ОСОБА_21 , щодо якого у ОСОБА_4 виникли майнові права іпотекодержателя, в ухвалі слідчого судді не наведено.

Як вбачається з наявних матеріалів кримінальної справи та пояснень учасників, після постановлення цієї ухвали про накладення арешту, завершивши досудове розслідування, орган досудового розслідування та прокурор не висунули ОСОБА_21 , підозр у вчиненні будь-яких кримінальних правопорушень в межах цього кримінального провадження. Також не мало місце виділення матеріалів кримінального провадження щодо ОСОБА_21 , а обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12022000000000707 скеровано до суду з обвинуваченнями проти ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. З ст. 358 КК України, ОСОБА_22 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_23 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28. ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 190 КК України.

Судом проаналізовано та з`ясовано, що майно, на яке накладено арешт за ухвалою слідчого судді від 16.02.2023 та щодо якого наразі розглядається клопотання про скасування арешту, а саме: земельна ділянка з кадастровим номером 6825088400:06:001:1040 та будинок за адресою: АДРЕСА_1 , не фігурує в обвинувальному акті взагалі та не є майном, яке стало об`єктом злочинного посягання обвинувачених за висунутими епізодами й обвинуваченнями.

За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, належним чином засвідчених копій свідоцтва про право власності на нерухоме майно, державного акту на право власності на земельну ділянку не належить потерпілим, його власником є ОСОБА_21 .

Також даними вказаних реєстрів стверджується, що з власності ОСОБА_21 земельна ділянка та житловий будинок, яке знаходиться у Хмельницькій області не вибувало, ні ОСОБА_4 , ні будь-хто з обвинувачених не набував на нього права власності.

З представлених суду документів вбачається, що у 2008 році громадянин ОСОБА_21 отримав кредит у Відкритому акціонерному товаристві "Райффайзен Банк Аваль" (у подальшому найменування змінено на Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" на підставі генеральної кредитної угоди від 08.02.2008 № 014/02-07/1-2-45 та наступного кредитного договору до неї.

11.02.2008 між позикодавцем (Банком) та позичальником ( ОСОБА_21 ) укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки задля забезпечення виконання ОСОБА_21 грошових зобов`язань перед зазначеною фінансово-кредитною установою. В іпотеку було передано житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 192,6 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1.3.1 договору іпотеки, разом з іпотекою нерухомого майна (житловим будинком), в іпотеку надається земельна ділянка, на якій знаходяться будівлі і споруди), загальною площею 0,10 га, що знаходиться за адресою: село Стуфчинці вулиця Селекційна територія Стуфчинецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області.

22.12.2018 за договорами відступлення права вимоги Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" передало право вимоги за вищевказаною генеральною кредитною угодою від 08.02.2008 та кредитним договором до неї та за договором поруки від 30.03.2009, Публічному акціонерному товариству "ОКСІ Банк", який у свою чергу також передав право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінанс Груп", а останнє - фізичній особі ОСОБА_4 .

Також 22.12.2018 на підставі відповідних нотаріально посвідчених договорів відступлення прав за договором іпотеки у такій самій послідовності контрагентів права вимоги іпотекодавця за договором від 11.02.2018 перейшли від первісного цедента Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль"до цесіонарія Публічного акціонерного товариства "ОКСІ Банк", потім від останнього до Товариства з обмежено відповідальністю "Фінансова компанія "Укрфінанс Груп" та, відповідно, іпотекодержателя ОСОБА_4 .

За твердженнями адвоката ОСОБА_18 та обвинуваченого ОСОБА_4 , позичальник ОСОБА_21 виконав грошові зобов`язання, а тому ОСОБА_4 склав нотаріально посвідчену заяву, в якій задекларував припинення ОСОБА_21 кредитних зобов`язань, а також склав нотаріально посвідчену заяву від 26.02.2019 до компетентних органів, державних реєстраторів, що визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" щодо припинення зобов`язань у ОСОБА_21 та припинення записів про обтяження майна ОСОБА_21 у відповідних реєстрах.

У той же час запис про припинення обтяження нежитлового приміщення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наразі здійснити неможливо саме через арешт, накладений за ухвалою слідчого судді від 16.02.2023.

Розглядаючи заявлене клопотання, суд виходить з того, арешт майна, в розумінні кримінально-процесуального закону, є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У ч. 2 ст. 170 КПК України закріплено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За змістом ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як зазначалося вище, арешт полягає у тимчасовому, а саме: обмеженому в часі, позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, тобто його застосування пов`язане з втручанням у право власності особи.

Разом з тим, метою застосування заходу забезпечення кримінального провадження є досягнення дієвості цього провадження, і застосовується він за клопотанням прокурора, слідчого, а в окремих випадках - цивільного позивача.

З огляду на відсутність висунутого ОСОБА_21 обвинувачення у цьому чи інших кримінальних провадженнях, відсутність повідомлень про підозру, яка б була вручена йому, відсутність у ОСОБА_21 процесуального статусу учасника кримінального провадження № 12022000000000707, земельна ділянка з кадастровим номером 6825088400:06:001:1040 та житловий будинок, що знаходяться у АДРЕСА_1 , є такими, що не відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.

Ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.02.2023 у справі № 757/6412/23-к не містить правових пояснень та нормативного обґрунтування потреби, доцільності, підстав для накладення тимчасового обтяження на це нерухоме майно, яке належить громадянину ОСОБА_21 та яке він передав в іпотеку якості забезпечення виконання своїх грошових зобов`язань іншій особі.

Також ні ухвала слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.02.2023 у справі № 757/6412/23-к, ні дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, не дозволили, навіть побічно, з`ясувати, що, земельна ділянка з кадастровим номером 6825088400:06:001:1040 та житловий будинок, що знаходяться у АДРЕСА_1 , було чи може бути знаряддям вчинення кримінальних правопорушень, що інкриміновані обвинуваченим, що воно зберегло на собі сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що воно є предметом чи було об`єктом кримінально протиправних дій, або ж того, що воно здобуто кримінально протиправним шляхом, що порушує права потерпілого/потерпілих.

Також слід зауважити, що під час накладення арешту не було перевірено чи виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи третьої особи, і чи не порушує це справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом та завданнями кримінального провадження.

Дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна вказують на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 6825088400:06:001:1040 та житловий будинок АДРЕСА_1 не перебувало та не перебуває у власності обвинувачених, а тому відповідної функції забезпечення кримінального провадження в частині компенсаторної і забезпечуваної ролі ці об`єкти нерухомого майна нести не можуть.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив, що не набував права власності за майно ОСОБА_21 щодо якого мав статус іпотокодержателя до 26.02.2019, підтвердив, що правовідносини з ОСОБА_21 припинено, ОСОБА_21 всі свої грошові зобов`язання виконав, претензій він до нього не має.

Вказане також підтверджується нотаріально посвідченими заявами ОСОБА_4 від 26.02.2019, оригінали яких було оглянуто в судовому засіданні.

Крім того, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000707 завершено, сторона обвинувачення зібрала та готова представити суду докази на підтвердження висунутого обвинувачення, цілі застосування описуваного заходу забезпечення кримінального провадження, з огляду на його тимчасовість, слід вважати такими, що реалізовані і подальше продовжуване застосування арешту не слід вважати доцільним.

Підсумовуючи все викладене вище, суд доходить висновку про те, що арешт в частині майна, яке належить ОСОБА_21 на праві власності, а саме:земельну ділянку з кадастровим номером 6825088400:06:001:1040 та житловий будинок з надвірними будівлями загальною площею 192,6 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , накладено необґрунтовано. Більше того, передумови для продовжуваного застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження не вбачаються.

Конституцією України (ст. 41) кожному гарантується право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, а також визначається право приватної власності як непорушне.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 316 Цивільного кодексу України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб;

У ст. 319 Цивільного кодексу України унормовано, що здійснення права власності полягає в володінні, користуванні, розпорядженні своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ч. 2 ст. 321 Цивільного кодексу України, де передбачено, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У силу Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляді справ Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Перша та найбільш важлива вимога цієї статті полягає у тому, що будь-яке втручання у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля. Будь-яке втручання у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі цієї статті.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини (див., серед інших джерел, рішення від 23.09.1982 у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції" (п. 69 і 73) такого необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

На підставі викладеного, суд вважає за належне скасувати описаний арешт (обтяження), накладене за ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.02.2023 № 757/6412/23-к у кримінальному провадженні № 12022000000000707 в частині майна, що належить ОСОБА_21 . Резолютивна частина ухвали буде викладена у такій же редакції (опис об`єктів), як і в ухвалі про накладення арешту.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 2, 8, 9, 84, 98, 174, 374 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання адвоката ОСОБА_18 від 27.01.2025, заявлене в інтересах ОСОБА_21 про скасування арешту майна, задовольнити.

2. Скасувати арешт, накладений за ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16.02.2023 № 757/6412/23-к у кримінальному провадженні № 12022000000000707 в частині арешту, накладеного наземельну ділянку з кадастровим номером 6825088400:06:001:1040 (адреса: АДРЕСА_2 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1