Ухвала суду № 136220769, 04.05.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/10156/26

Провадження №2-з/752/105/26

У Х В А Л А

іменем України

04.05.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Данілової Т.М.

з участю секретаря Веселовської А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Акціонерного товариства "Універсал банк" про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в:

АТ "Універсал банк" звернувся у суд з позовом про визнання права іпотекодержателя.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 04 травня 2026 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі.

Одночасно АТ "Універсал банк" звернувся у суд з заявою про забезпечення позову. Просить накласти арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

В обгрунтування вимог заяви зазначає, що нерухоме майно було неодноразово відчужене, користуючись відсутністю запису про іпотеку, тому, на думку заявника, квартира може бути відчужена ще раз, в будь-який інший спосіб та будь-якій іншій особі. Отже існує ризик, що у разі невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнитися чи унеможливитися виконання рішення суду та ефективний захист і поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів АТ "Універсал банк", за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до частин 1-2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 150 ЦПК України позов дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При цьому види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 3 статті 150 ЦПК України).

Як убачається з роз`яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 2 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Аналізуючи наведені процесуальні норми, обставини справи, вбачається, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог у справі.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову з урахуванням співмірності із заявленими вимогами, відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу.

Встановивши, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду при задоволенні позову, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для застосування заходів забезпечення позову.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 09.12.2015 року скасовано рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14.10.2024 року в частині звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ПАТ "Універсал банк" права власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , та належить ОСОБА_1 на праві приватної власності. Постановлено викласти резолютивну частину рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14.10.2014 року в частині звернення стягнення на предмет іпотеки у такій редакції: звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ПАТ "Універсал банк" права власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_2 , та належить ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 15.04.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Черемхою Н.В., зареєстрованого за №1602, за ринковою вартістю станом на 24.11.2015 року в сумі 61 300 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 1 475 100,00 грн.

На підставі Закону України "Про мораторій на стягнення з громадян України майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" від 03.06.2014 року виконання звернення стягнення - зупинити.

Вказаний Закон втратив чинність лише в червні 2021 року, після чого свої обмеження в частині звернення стягнення на іпотечне майно вніс воєнний стан в Україні.

Згідно інформаційної довідки №219781852 від 11.08.2020 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо об"єктів нерухомого майна стало відомо про протиправне відчуження трикімнатної квартири, АДРЕСА_2 . Відчуження майна здійснено на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 27.04.2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войнарською І.А. , укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Постановою Київського апеляційного суду від 04 лютого 2026 року частково скасовано рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 06 червня 2023 року в частині вирішення первісного позову АТ "Універсал банк" до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним. Постановлено визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , який укладений 27 квітня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом КМНО Войнарською І.А. Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 06 червня 2023 року в частині відмови у задоволенні позову АТ "Універсал банк" до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 травня 2016 року, індексний номер 29493242, прийняте приватним нотаріусом КМНО Войнарською І.А. та скасування запису від 27 квітня 2016 року №14396903 про державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на вказану квартиру - залишено без змін.

У позовній заяві АТ "Універсал банк" просить визнати за ним право іпотекодержателя на квартиру АДРЕСА_3 , на підставі договору іпотеки від 15 травня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Кивського міського нотаріального округу Русанюком З.З. та зареєстрованим за №4811, шляхом внесення запису до відповідного реєстру.

Таким чином, застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_3 , є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.

При цьому, обраний заявником захід забезпечення позову не порушує право власності відповідача, а сприяє недопущенню порушення прав заявника до встановлення фактичних обставин спору.

Керуючись ст.ст. 151 - 153 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Заяву Акціонерного товариства "Універсал банк" про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягувач: Акціонерне товариство "Універсал банк" (04080 м Київ, вул. Оленівська, 23,ЄДРПОУ 21133352)

Боржник: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за аресою: АДРЕСА_1 .

Квартира зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири, укладеного 27 квітня 2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчении приватним нотаріусом КМНО Войнарською І.А.

Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання - три роки.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: