Постанова № 13616493, 25.01.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.2011 № 13/86-33/364

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Сотнікова С.В.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позиваів -ОСОБА_1 договір про надання правової допомоги від 12.05.2010р.;

від відповідача 1 -Боярченко С.Ю. представник за дов. № 1/1-12 від 11.01.2011р.;

від відповідача 2 - Уланов І.В. представник за дов. № 93 від 19.01.2011р.;

від третьої особи - не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4

на рішення Господарського суду м.Києва від 08.11.2010

у справі № 13/86-33/364 ( .....)

за позовом ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6

до ЗАТ Виробничо-торгова фірма "Сіверянка"

Фонд державного майна України

третя особа позивача Чернігівська міська рада

третя особа відповідача

про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 09.09.1993 р.

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 в вересні 2010 року звернулися до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Закритого акціонерного товариства Виробничо-торгова фірма “Сіверянка” та Фонду Державного майна України, третя особа на стороні позивачів без заявлення самостійних вимог на предмет спору Чернігівська міська рада про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 09.09.1993 р. майна державного підприємства цілісного майнового комплексу орендного підприємства чернігівської швейної фабрики “Сіверянка” в частині включення до переліку майна цілісного майнового комплексу гуртожитку по АДРЕСА_1.

15.06.2010 р. позивачами було подано уточнення позовних вимог, відповідно до яких останні просять суд визнати недійсним договір купівлі-продажу майна державного підприємства від 09.09.1993 р. між Фондом державного майна України та організацією орендарів орендного підприємства Чернігівської швейної фабрики “Сіверянка” в частині включення до складу майнового комплексу гуртожитку по АДРЕСА_1, а саме:

- включення до суми договору (п.2 договору купівлі-продажу) 169563000 крб. суму вартості гуртожитку по АДРЕСА_1 1284185 крб.;

- включення в акті оцінки обєкту приватизації, який є невідємною частиною договору купівлі-продажу (п.2 договору купівлі-продажу) - вартості гуртожитку по АДРЕСА_1 1284185 крб. до вартості майна (169563000 крб.), що підлягає приватизації;

- включення до додаткової угоди від 21.08.1993 року про внесення змін та доповнень до договору оренди державного майна Чернігівської швейної фабрики “Сіверянка”за №Д-1399 від 29.10.1992р., який є невідємною частиною договору купівлі-продажу (п.3 договору купівлі-продажу) вартості гуртожитку по АДРЕСА_1 в сумі 1284185 крб. до вартості майна, що підлягає викупу.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.06.2010 р. справу №13/86 передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2010 р. ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 17.06.2010 р. у справі №13/86 залишено без змін, а апеляційну скаргу позивачів - без задоволення. Матеріали справи №13/86 направлені до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2010р. у справі № 13/86-33/364 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивачі звернулися з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2010р. у справі № 13/86-33/364 і припинити провадження по справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2010р. у справі №13/86-33/364, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального права, а зроблені висновки є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Крім того, апелянт зазначив, що суд відмовляючи в задоволенні позову не визначився належним чином з характером спірних правовідносин і в рішенні послався на те, що позивачі свої позовні вимоги обґрунтовують порушенням своїх корпоративних прав, а оскільки на момент укладання договору купівлі-продажу спірного гуртожитку позивачі не були акціонерами товариства, так як не було ще тоді і самого акціонерного товариства, тому позивачі ніяких корпоративних прав на той час не мали, а тому їх права не порушені.

В судове засідання Київського апеляційного господарського суду 25.01.2011р. представник третьої особи не зявився, був належним чином повідомлений про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2010р.

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обовязковою не визнавалася, третя особа не скористалася належним йому процесуальним правом приймати участь в судовому засіданні 25.01.2011р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника третьої особи за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2010р. підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України Господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство.

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери.

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Колегія суддів відзначає, що в порядку господарського судочинства розглядаються спори щодо приватизації державного майна.

Проте, відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що повязані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням, діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Разом із тим предметом позову ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_6 є питання дійсності договору купівлі-продажу в частині включення до переліку майна цілісного майнового комплексу гуртожитку по АДРЕСА_1. При цьому на момент укладання договору купівлі-продажу від 09.09.1993р., куди ввійшов гуртожиток, в якому проживають ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_6, позивачі не були ні засновниками, ні акціонерами підприємства, тому ніяких корпоративних прав під час укладання оскаржуваного договору купівлі-продажу не мали.

Крім того, позивачі в позовній заяві не вказують, що вони звертаються до суду саме з порушенням своїх корпоративних прав, а зазначають, що звертаються до суду за захистом права на житло, тобто житлових прав (том 1, а.с. 5, абз. 6).

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд встановив, що за субєктним складом та за змістом спірних правовідносин поданий фізичними особами позов не підлягає розгляду в господарських судах України. Розгляд таких справ згідно з положенням ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України відбувається за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Таким чином, Господарський суд міста Києва не мав права розглядати даний спір, а повинен був на підставі ч. 1 п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України припинити провадження у справі, оскільки за субєктним складом та за змістом спірних правовідносин поданий фізичними особами позов не підлягав розгляду в господарських судах України.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2010р. підлягає скасуванню, а провадження у справі №13/86-33/364 припиненню на підставі ч. 1 п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 104 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави для скасування чи зміни рішення, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Відповідно до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України при припиненні провадження у справі суд повинен вирішити питання, зокрема про повернення державного мита з бюджету.

Судові витати за розгляд апеляційної скарги у звязку з її задоволенням на підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів.

Таким чином, судові витрати за подачу позовної заяви підлягають поверненню з державного бюджету України, а судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються пропорційно на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 49, 80, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_8 та ОСОБА_6 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2010р. у справі № 13/86-33/364 скасувати.

3. Провадження у справі № 13/86-33/364 припинити.

4. Повернути з державного бюджету України ОСОБА_4 (14000, АДРЕСА_1) сплачене державне мито в розмірі 128,42 грн. (сто двадцять вісім гривен 42 копійки), згідно квитанції № 42/69 від 11.05.2010р. (наявне в матеріалах справи).

5. Повернути з державного бюджету України ОСОБА_5 (АДРЕСА_2) сплачене державне мито в розмірі 128,42 грн. (сто двадцять вісім гривен 42 копійки), згідно квитанції № 44/77 від 11.05.2010р. (наявне в матеріалах справи).

6. Повернути з державного бюджету України ОСОБА_6 (АДРЕСА_3) сплачене державне мито в розмірі 128,42 грн. (сто двадцять вісім гривен 42 копійки), згідно квитанції № 43/73 від 11.05.2010р. (наявне в матеріалах справи).

7. Видачу довідок на повернення державного мита доручити господарському суду міста Києва.

8. Стягнути з Закритого акціонерного товариства Виробничо-торгова фірма “Сіверянка” (14020, м. Чернігів, вул. Малиновського, 36, код ЄДРПОУ 00310143) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь ОСОБА_4 (14000, АДРЕСА_1) 32,10 грн. (тридцять дві гривні 10 копійок) витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

9. Стягнути з Фонду державного майна України (01601, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь ОСОБА_4 (14000, АДРЕСА_1) 32,10 грн. (тридцять дві гривні 10 копійок) витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

10. Стягнути з Закритого акціонерного товариства Виробничо-торгова фірма “Сіверянка” (14020, м. Чернігів, вул. Малиновського, 36, код ЄДРПОУ 00310143) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь ОСОБА_5 (АДРЕСА_2) 32,10 грн. (тридцять дві гривні 10 копійок) витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

11. Стягнути з Фонду державного майна України (01601, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь ОСОБА_5 (АДРЕСА_2) 32,10 грн. (тридцять дві гривні 10 копійок) витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

12. Стягнути з Закритого акціонерного товариства Виробничо-торгова фірма “Сіверянка” (14020, м. Чернігів, вул. Малиновського, 36, код ЄДРПОУ 00310143) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь ОСОБА_6 (АДРЕСА_3) 32,10 грн. (тридцять дві гривні 10 копійок) витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

13. Стягнути з Фонду державного майна України (01601, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9, код ЄДРПОУ 00032945) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь ОСОБА_6 (АДРЕСА_3) 32,10 грн. (тридцять дві гривні 10 копійок) витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

14. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

15. Матеріали справи № 13/86-33/364 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді