Постанова № 13616416, 13.01.2011, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2011                                                                                           № 3/083-10

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Шипка В.В.

суддів:           

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Магістраль-Будсервіс”

на рішення Господарського суду Київської області від 29.09.2010

у справі № 3/083-10 ( .....)

за позовом                               Прокурор з питань нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті Київської області в особі:

1. Державної акціонерної компанії „Автомобільні дороги України”

2. Дочірнього підприємства „ШРБУ № 100” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України”

до                                                   ТОВ "Магістраль-Будсервіс"

третя особа           ЗАТ "ШРБУ № 100"

про                                                   стягнення 1986466,75 грн.

за участю представників сторін:

прокурор Бінковська А.В. – дов. № 1371вих10 від 17.08.2010

від позивача-1 Кармазіна Т.В. – дов. № 559 від 16.12.2009

від позивача-2 Корчук І.І. – дов. № 304 від 03.09.2010

від відповідача Корзаченко В.М. – дов. від 01.10.210

від третьої особи не з’явився

ВСТАНОВИВ:

Прокурор з питань нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті Київської області звернувся до Господарського суду Київської області з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог № 1069вих від 12.07.2010) в інтересах держави в особі Державної акціонерної компанії „Автомобільні дороги України” (надалі – позивач-1) та Дочірнього підприємства „ШРБУ № 100” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (надалі – позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Магістраль-Будсервіс” (надалі – відповідач, апелянт) про стягнення з відповідача заборгованості по договору купівлі-продажу № 66 від 05.11.2008 в розмірі 2947748,46 грн. (з яких: 2445061,58 грн. – основний борг, 172188,25 грн. – збитки від інфляції, 71135,62 грн. – 3% річних, 259363,01 грн. – пеня).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.07.2010 до участі у справі № 3/083-10 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучено Закрите акціонерне товариство „ШРБУ № 100” Вишгородського району.

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.09.2010 у справі № 3/083-10 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Магістраль-Будсервіс” на користь Дочірнього підприємства „Шляхове ремонтно-будівельне управління № 100” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України” 2 445061,58 грн. заборгованості, 259 363,01 грн. пені, 165 588,27 грн. інфляційних втрат, 71 135,62 грн. 3% річних; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Магістраль-Будсервіс” в доход Державного бюджету України 25442,90 грн. державного мита та 235,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що вимоги про стягнення з відповідача заборгованості, річних, інфляційних та пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню, оскільки відповідачем взяті на себе зобов'язання по оплаті поставленого позивачем-2 товару (бітум марки 90/130) належним чином не виконано, заборгованість в розмірі 2 445061,58 грн. є непогашеною, а доказів, які б спростовували вказану суму заборгованості за договором, відповідачем суду не надано. При цьому, судом першої інстанції зроблений перерахунок суми інфляційних втрат у зв’язку з тим, що їх розрахунок був здійснений позивачем арифметично невірно.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Магістраль-Будсервіс”, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою від 06.10.2010, у відповідності до якої просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 29.09.2010 у справі № 3/083-10 в частині стягнення нарахувань 3% річних та постановити нове рішення, яким у позові про стягнення 3% річних у розмірі 71135,62 грн. відмовити, а в решті - рішення залишити без змін.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим судом не було врахованого, що 24.04.2009 між позивачем-2 та третьою особою було укладено договір оренди цілісного майнового комплексу та ЗАТ „ШРБУ № 100” виступило правонаступником ДП „ШРБУ № 100” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги України” по усіх активах та пасивах, а тому апелянт стверджує, що позивач втратив свої функції кредитора по відношенню до відповідача ще 24.04.2009 і не має права на стягнення основного боргу, та, відповідно, не має права на стягнення 3% річних.

Від позивача-1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти доводів апелянта заперечує та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Від позивача-2 також надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він проти доводів апелянта заперечує та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Представник апелянта (відповідача) в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні, а рішення залишити без змін як законне та обґрунтоване. При цьому прокурором в судовому засіданні були надані пояснення про те, що в позовній заяві від 08.04.10 № 651 вих-10 в якості позивача-2 помилково було вказано Дочірнє підприємство «Шляхове ремонтно-будівельне управління № 100» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», тоді як в дійсності відповідно до статуту та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців правильна повна назва позивача-2 є Дочірнє підприємство «ШРБУ №100» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Представник позивача-1 в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні, а рішення залишити без змін як законне та обґрунтоване.

Представник позивача-2 в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував та просив відмовити в її задоволенні, а рішення залишити без змін як законне та обґрунтоване.

Третя особа своїм правом на участь у судовому засіданні не скористалась. Про розгляд справи № 3/083-10 в суді апеляційної інстанції повідомлена належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора, представників сторін та дослідивши наявні матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що між Дочірнім підприємством „ШРБУ № 100” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України” (як продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Магістраль-Будсервіс” (як покупцем) був укладений договір купівлі-продажу № 66 від 05.11.2008 (копія договору – т.1, а.с.17).

Відповідно до умов названого договору продавець зобов'язується продати і передати у власність покупця бітум марки 90/130 (надалі - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар від продавця і оплатити його вартість на умовах цього договору (п.1.1 договору).

Згідно з п.4.1 договору № 66 від 05.11.2008 загальна ціна договору складає 2 445 061,58 грн. (в т.ч. ПДВ 407 510,26 грн.).

Відповідно до п.6.1 договору № 66 від 05.11.2008 (яким встановлено порядок розрахунків) оплата здійснюється шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця згідно виставлених рахунків-фактур за погодженим та затвердженим графіком, що є додатком до вказаного договору, але не пізніше 10.12.2009.

Додатком № 1 до договору № 66 від 05.11.2008 (т.1, а.с.18) сторонами погоджено графік оплати ТОВ „Магістраль-Будсервіс” бітуму марки 90/130, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Відповідно до положень п. 10.1 названого договору цей договір укладено строком з 05.11.2008 по 31.12.2009.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч.2 ст.692 ЦК України).

На виконання умов названого договору позивачем-2 був поставлений відповідачу товар на суму 2 445 061,58 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000281 від 28.11.2008 на суму 2 385 796,19 грн. (т.1, а.с.19), рахунком-фактурою № СФ-0000246 від 28.11.2008 (т.1, а.с.20), актом приймання-передачі бітуму від 28.11.2008 (т.1, а.с.21), актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000070 на суму 59265,38 грн. (т.1, а.с.23), рахунком-фактурою № СФ-0000247 від 28.11.2008 (т.1, а.с.24).

Факт отримання товару та послуг на вказану суму відповідачем не заперечується та підтверджується довіреністю представника на отримання матеріальних цінностей серії ЯПЛ №183768 від 28.11.2008 (т.1, а.с.22).

Усі названі документи підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

З матеріалів справи також вбачається, що 24.04.2009 між Дочірнім підприємством „ШРБУ № 100” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України” (як орендодавцем) та Закритим акціонерним товариством „ШРБУ № 100” (як орендарем) був укладений договір оренди цілісного майнового комплексу (копія договору – т.1, а.с.98).

Згідно п.1.2 даного договору майно передається в оренду з метою здійснення орендарем діяльності по будівництву та ремонту автомобільних доріг та здійснення інших видів господарської діяльності, що передбачені статутом орендаря. Майно, що передається в оренду на підстав цього договору, зараховується на баланс орендаря із зазначенням що це майно є орендованим.

Відповідно до п.1.3 названого договору орендар виступає правонаступником прав та обов’язків орендодавця (ДП „ШРБУ № 100” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України) у частині активів та пасивів згідно передавального балансу та прав і обов’язків орендодавця в частині здійснення діяльності, зазначеної п.1.2.

Згідно акту приймання-передачі від 24.04.2009 до вказаного договору оренди цілісного майнового комплексу від 24.04.2009 частина боргу в сумі 906241,14 грн. була передана позивачем-2 на ЗАТ „ШРБУ № 100”, а сума боргу в розмірі 1538830,43 грн. залишилась на балансі ДП „ШРБУ № 100” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України”.

Матеріалами справи також підтверджено, що 30.06.2010 між ЗАТ „ШРБУ №100” та ДП „ШРБУ № 100” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України” було укладено договір про розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу від 24.04.2009 (копія договору - т.1, а.с.126).

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Таким чином, як правильно встановлено судом першої інстанції, відповідач, в порушення умов договору № 66 від 05.11.2008, товар, поставлений позивачем-2, у визначений договором строк не оплатив та станом на час прийняття місцевим судом оскаржуваного рішення заборгованість відповідача перед позивачем-2 становить 2445061,58 грн.

Предметом даного позову є стягнення з відповідача заборгованості по оплаті поставленого позивачем-2 товару в сумі 2445061,58 грн., а також пені, інфляційних та 3% річних за прострочку оплати поставленого товару.

Доказів оплати вказаної суми основного боргу (повної або часткової) відповідачем суду не надано.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що, оскільки відповідач належним чином свої зобов'язання за договором не виконав, вартість поставленої позивачем продукції своєчасно у встановлені договором строки не оплатив, тому місцевим судом підставно та обґрунтовано задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2445061,58 грн. основного боргу за договором.

Вказана обставина апелянтом належними доказами не спростована.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що:

- неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання;

- пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.7.3 договору № 66 від 05.11.2008 за несвоєчасне проведення розрахунків покупець виплачує неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що, виходячи з наведених положень закону та договору, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 259363,01 грн. не суперечать нормам чинного законодавства та укладеного сторонами договору, а відтак, є підставними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України якщо боржник не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, він вважається таким, що прострочив.

У відповідності до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком місцевого суду щодо необхідності стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та 3% річних, а також погоджується з висновком місцевого суду про те, що позовні вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню у сумі, заявленій позивачем (71135,62 грн.), а вимоги про стягнення 172188,25 грн. інфляційних збитків підлягають частковому задоволенню, у сумі 165588,27 грн. (у відповідності до перерахунку, зробленого судом).

Таким чином, місцевий господарський суд при вирішенні даного спору підставно та обґрунтовано дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2445061,58 грн. основного боргу, 259363,01 грн. пені, 165588,27 грн. інфляційних збитків та 71135,62 грн. – 3% річних.

Апелянтом не наведено суду достатніх доводів та не надано належних та допустимих доказів, які б по суті спростовували висновки суду першої інстанції, наявні в оскаржуваному рішенні, та доводили б безпідставність позовних вимог в цілому.

Одночасно колегія суддів зазначає, що при прийнятті рішення у даній справі місцевий господарський суд не встановив дійсну правильну назву позивача-2 (у відповідності до статутних та реєстраційних документів) та помилково стягнув заборгованість за спірним договором на користь Дочірнього підприємства „Шляхове ремонтне-будівельне управління № 100” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України” (07335, Київська область, Вишгородський район, село Демидів, код ЄДРПОУ 05423018), тоді як заборгованість підлягає стягненню на користь Дочірнього підприємства „ШРБУ № 100” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (07335, Київська область, Вишгородський район, село Демидів, код ЄДРПОУ 05423018).

Враховуючи усе вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Магістраль-Будсервіс” задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Київської області від 29.09.2010 у справі № 3/083-10 підлягає зміні на підставі п.3 ч.1 ст.104 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, п.3 ч.1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Магістраль-Будсервіс” залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 29.09.2010 у справі № 3/083-10 за позовом прокурора з питань нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті Київської області в інтересах держави в особі Державної акціонерної компанії „Автомобільні дороги України” та Дочірнього підприємства „ШРБУ № 100” ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України” змінити.

3. Пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду м Київської області від 29.09.2010 у справі № 3/083-10 викласти в наступній редакції:

„2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальності „Магістраль-Будсервіс” (08606, Київська обл., Васильківський район, с. Крячки, вул. Кривова, будинок 46, код ЄДРПОУ 35803675) на користь Дочірнього підприємства „ШРБУ № 100” Відкритого акціонерного товариства „Державна акціонерна компанія „Автомобільні дороги України” (07335, Київська область, Вишгородський район, село Демидів, код ЄДРПОУ 05423018) 2445061 (два мільйони чотириста сорок п'ять тисяч шістдесят одна) грн. 58 коп. основного боргу, 259 363 (двісті п'ятдесят дев'ять тисяч триста шістдесят три) грн. 01 коп. пені, 165 588 (сто шістдесят п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят вісім) грн. 27 коп. інфляційних втрат, 71 135 (сімдесят одну тисячу сто тридцять п'ять) грн. 62 коп. - 3% річних”.

4. В іншій частині – рішення залишити без змін.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду Київської області.

6.Матеріали справи № 3/083-10 повернути до Господарського суду Київської області.

7. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      

Судді