Рішення № 13615659, 25.01.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.01.11 Справа№ 26/176 (10)

За позовом: Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», м. Київ

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про: стягнення 71106,45 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Жулінський А.А. представник (довіреність б/н від 20.11.2009 р.)

від відповідача не зявився

Представнику позивача розяснено його права та обовязки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 25.01.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «ПроКредит Банк», м. Київ звернулося до господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Львів про стягнення 71106,45 грн., з яких: 55032,73 грн. заборгованість по капіталу кредиту, 6219,76 грн. заборгованість за процентами по графіку, 311,00 грн. нараховані проценти за фактичне користування простроченим капіталом, 9542,96 грн. пеня за прострочення виконання зобовязання та судових витрат.

Позовні вимоги мотивуються тим, що у звязку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору у нього виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 71106,45 грн.

Ухвалою суду від 06.12.2010 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 25.01.2011 р.

Представник позивача в судове засідання зявився, вимоги ухвали суду від 06.12.2010 р. виконав, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 06.12.2010 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив.

На адресу суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим відправленням відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 з ухвалою про порушення провадження у справі з відміткою поштового відділення “за закінченням терміну зберігання”.

На вимогу суду позивачем в судовому засіданні 25.01.2011 р. подано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до якого станом на 19.01.2011 р. місцезнаходженням відповідача ФО-П ОСОБА_1 є АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та обєктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

23.01.2007 р. між ЗАТ «Мікрофінансовий Банк»(правонаступником якого є позивач) та відповідачем укладено Рамкову Угоду № 0581 (далі по тексту Рамкова Угода), згідно якої позивач зобовязався відкрити відповідачу кредитну лінію терміном на 240 місяців із лімітом кредитування 200000,00 дол. США.

23.02.2007 р. на виконання умов Рамкової Угоди, між сторонами укладено договір про надання траншу № 3.15845/0581 (із змінами відповідно до договору про внесення змін № 1 від 15.01.2009 р.) (далі по тексту кредитний договір).

На виконання умов кредитного договору позивачем надано відповідачу грошові кошти у розмірі 26000,00 дол. США строком користування 60 місяців зі сплатою 14% річних. Факт надання позивачем кредиту відповідачу підтверджується меморіальним ордером № 1570_26 від 23.02.2007 р. (копія меморіального ордера міститься у матеріалах справи).

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.1. кредитного договору передбачено, що погашення кредиту та сплата відсотків за його користування здійснюються в порядку та строки згідно Графіка повернення кредиту і сплати відсотків, наведеному у Додатку № 1 до цього договору, який є його невідємною частиною.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно п. 5.1. кредитного договору, у разі виникнення простроченої заборгованості з погашення кредиту або прострочення сплати відсотків згідно Графіку, або сплати штрафних санкцій більш ніж 3 банківських днів, або у разі невиконання чи неналежного виконання зобовязань, передбачених у п.п. 3.5., 4.3., 5.5., 5.6., 7.3. цього договору, або наявності обставин, які ставлять під сумнів погашення кредиту, Кредитор (позивач) набуває право: вимагати дострокового погашення кредиту та інших нарахувань за ним; вимагати відшкодування збитків, завданих Кредитору (позивачу) внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником (відповідачем) умов цього договору.

08.07.2010 р. позивачем надіслано відповідачу вимогу № 403/10 про повне дострокове погашення протягом 5-ти банківських днів кредиту за кредитним договором.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобовязань перед позивачем по кредитному договору щодо повернення кредитних коштів та відсотків за їх користування належним чином не виконав, внаслідок чого у нього згідно розрахунку позовних вимог виникла заборгованість у гривневому еквіваленті на загальну суму 61563,49 грн., з яких: 55032,73 грн. кредитна заборгованість, 6219,76 грн. заборгованість по відсотках за користування кредитом та 311,00 грн. поточні відсотки за користування кредитом.

Факту заборгованості у розмірі відповідачем у встановленому порядку не заперечено.

Відповідно до п. 3.6. кредитного договору, у разі прострочення Позичальником (відповідачем) зобовязань з погашення кредиту та/або відсотків за його користування та/або інших платежів згідно умов цього договору, Позичальник (відповідач) зобовязаний сплатити на користь Кредитора (позивача) пеню. За домовленістю сторін пеня встановлюється в розмірі 0,5 відсотків, але не менше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобовязань за кожен день прострочення. Якщо сума пені, розрахована згідно умов цього пункту договору, буде меншою 15 гривень, сума пені автоматично вважається такою, що становить 15 гривень за кожний день прострочення виконання зобовязання. Позивачем нараховано відповідачу пеню на загальну суму 9542,96 грн.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З врахування вимог ст. 232 ГК України, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає пеня у розмірі 7835,42 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення частково.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 1050 ЦК України, ст.ст. 193, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно до задоволених позовних вимог.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (р/р НОМЕР_2 в АТ «ПроКредит Банк», МФО НОМЕР_3, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк», м. Київ, пр. Перемоги, 107а (код ЄДРПОУ 21677333) 55032 грн. 73 коп. кредитної заборгованості, 6219 грн. 76 коп. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 311 грн. 00 коп. поточних відсотків за користування кредитом, 7835 грн. 42 коп. пені, 693 грн. 978 коп. державного мита та 230 грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

5. У решті частин позовних вимог у задоволенні позову відмовити.

Суддя

Повний текст рішення виготовлено та підписано 31.01.2011 р.