Рішення № 13615424, 25.01.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 33/45425.01.11

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом відкритого акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство

13056"

до публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк"

про визнання договору іпотеки від 08.05.2009 року недійсним

За участю представників сторін:

від позивача: Гочарук О.П. представник за довіреністю № б/н від 10.11.2010 року

від відповідача: Гордієнко А.О.представник за довіреністю № 03/2/893 від 14.12.2010 року.

встановив:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані вимоги відкритого акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13056" (далі позивач) до публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (ПАТ «ВіЕйБі банк») (далі відповідач)про визнання недійсним договору іпотеки від 08.05.2009 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 08.05.2009 року між відкритим акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний банк»(правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський акціонерний банк") та відкритим акціонерним товариством "Київське автотранспортне підприємство 13056" було укладено договір іпотеки, предметом якого є нерухоме майно, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Перемоги, 20, а саме:

- корпус служби перевезень, літера Б, загальною площею 160,20 кв.м.;

- нежила будівля-центральна електрощитова літера Н, загальною площею 28,10 кв.м.;

- будівля ковально-зварювального блоку, літера К, загальною площею 382,30 кв.м.;

- нежила будівля-приміщення начальника 1-ї автоколони, літера 3, загальною площею 41,60 кв.м.;

- будівля автозаправочної станції, літера О, загальною площею 16,00 кв.м.;

- виробничий корпус № 2 (два), літера Л, загальною площею 3 937,10 кв.м.;

- будівля блоку допоміжних цехів № 2, літера Е, загальною площею 1 405,80 кв.м.;

- будівля центрального складу запчастин, літера М, загальною площею 499,10 кв.м.;

- будівля складів матеріальних, літера Д, загальною площею 255,50 кв.м.;

- будівля профілакторію поточного ремонту, літера Ж, загальною площею 682,60 кв.м.;

- будівля блоку допоміжних цехів № 1, літера Г, загальною площею 621, 60 кв.м.;

- адміністративно-побутовий корпус, літера А, загальною площею 565,30 кв.м.;

- нежила будівля-приміщення начальників 2-х автоколон, літера В, загальною площею 74,60 кв.м.;

- будівля мийки автомобілів, літера И, загальною площею 864,70 кв.м.

Вказаний правочин (іпотека) істотно обмежує права власності позивача, більш того - з його укладенням останній не може ефективно (а отже прибутково) використовувати свою власність: передати в оренду за пристойну ціну будь-якому орендатору; здійснити іншу діяльність яка вимагає перепланування приміщення під той чи інший господарський проект з метою отримання прибутку. Вказаний правочин суперечить положенням закону щодо оплатності договору: з тексту іпотечного договору ніяким чином не вбачається наявність компенсуючих механізмів щодо підприємницьких втрат з підписанням цього правочину.

Оскільки, при укладенні договору іпотеки сторонами були порушені норми чинного законодавства України тому, позивач просить визнати його недійсними.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.11.2010 року порушено провадження у справі № 33/454, розгляд справи призначено на 13.12.2010 року.

Представник позивача в судове засідання 13.12.2010 року не зявився, вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 22.11.2010 року не виконав, проте через відділ діловодства господарського суду подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд відмовити позивачеві в задоволення позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.12.2010 року, у звязку із задоволенням клопотання позивача, розгляд справи було відкладено на 11.01.2011 року.

В судове засідання 11.01.2011 року представник позивача не зявився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, проте через відділ діловодства господарського суду від позивача надійшла заява про зміну підстав позову про визнання договору іпотеки від 08.02.2009 року недійсним.

В обґрунтування заяви, позивач стверджує, що згідно з розділом «Визначення термінів»оскаржуваного договору іпотеки предмет іпотеки поширюється на належну іпотекодавцю на праві постійного користування земельну ділянку, на якій розташовані будівлі та споруди, що також є предметом іпотеки. Право постійного користування землею підтверджується Актом на право користування землею, виданого виконавчим комітетом Київської міської ради депутатів трудящих 25.01.1967 року.

Проте, суб'єктом права постійного користування земель згідно з названим Актом, виданим на підставі Рішення Київської міської ради депутатів трудящих № 1086 від 30.06.1965 року, є Київський вантажний парк № 1 (Автотранспортне підприємство 09661), а не ВАТ «Київське автотранспортне підприємство 13056».

Відповідно до ч. 3 ст. 126 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

На момент підписання оскаржуваного іпотечного договору та станом на сьогоднішній день ВАТ «Київське автотранспортне підприємство 13056»не має державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, переданою в іпотеку, а, отже не може належним чином підтвердити свої права на відповідні землі. Крім того, позивачем не оформлено належним чином право власності на об'єкти нерухомості, що передані в заставу за спірним договором іпотеки.

У відповідно до положень ч. 1 ст. 5 Закону України «Про іпотеку»предметом іпотеки може бути нерухоме майно, що належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Враховуючи, те що розгляду справи по суті судом не проводився, у звязку з неявкою представника позивача, суд приймає до розгляду заяву позивача про зміну підстав позову.

В судове засідання зявився представник відповідача та порушив перед судом клопотання про виклик в судове засідання посадової особи, що підписувала договір, з метою зясування обставин підписання оспорюваного договору.

Згідно положень ч. 1 ст. 30 ГПК України, в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

При дослідженні матеріалів позовної заяви, судом встановлено, що факт підписання договору іпотеки від 08.02.2009 року позивачем не оспорюється.

Відповідно до вищевикладеного суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.01.2011 року, у звязку з неявкою представника позивача, розгляд справи було відкладено на 18.01.2011 року.

У відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі в судовому засіданні 18.01.2011 року було оголошено перерву до 25.01.2011 року.

25.01.2011 року в судове засідання зявились представники позивача і відповідача та надали пояснення по суті позовних вимог. Представник відповідача надав пояснення по суті справи в яких заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 24.01.2011 року

Представник позивача надав пояснення по суті спору, відповідно до яких в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд: визнати недійсним договір іпотеки від 08.05.2009 року, укладений між відкритим акціонерним товариством "Київське автотранспортне підприємство 13056" та публічним акціонерним товариством «ВіЕйБі банк»; усунути перешкоди у здійсненні ВАТ «КАТП 13056»права власності шляхом виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, реєстратором якого є ДП «Інформаційний центр»МЮ України, записів про обтяження майна, яке було предметом іпотечного договору від 08.05.2009 року; усунути перешкоди у здійсненні ВАТ «КАТП 13056»права власності шляхом виключення з Єдиного реєстру іпотек, реєстратором якого є ДП «Інформаційний центр»МЮ України, запису стосовно майна, яке було предметом іпотечного договору від 08.05.2009 року, внесеного приватним нотаріусом Київського міського округу, а також стягнути з відповідача державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як встановлено судом, 28.05.2009 року між відкритим акціонерним товариством "Київське автотранспортне підприємство 13056" (іпотекодавець за договором ) та публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (іпетекодержатель за договором) було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 28.05.2010 року та зареєстрованого в реєстрі № 193.

14.07.2009 року між сторонами у справі було укладено договір про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 08.05.2009 року.

Відповідно до умов договору предметом іпотеки забезпечується зобовязання позичальника у розмірах, зазначених у кредитному договорі, що складається з суми кредиту, процентів за користування кредитом, можливих штрафних санкцій, комісії, відшкодування збитків, витрат по зверненню стягнення на предмет іпотеки.

Згідно умов іпотечного договору відкрите акціонерне товариство "Київське автотранспортне підприємство 13056" виступає майновим поручителем за зобовязаннями:

- товариства з обмеженою відповідальністю «Луксор», місцезнаходження: м. Київ, вул. Якіра, 19, ідентифікаційний код 30308795 ( позичальник-1) по кредитному договору № 7, укладеного 08.02.2008 року та кредитному договору № 87, укладеного 08.10.2008 року з відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк;

- відкритого акціонерного товариства «Київський річковий порт», місцезнаходження: м. Київ, вул. Верхній Вал, 70, ідентифікаційний код 03Т30071 (позичальник-2) по кредитному договору № 56, укладеного 16 липня 2008 року та кредитному договору № 57, укладеного 16 липня 2008 року з відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк;

- товариства з обмеженою відповідальністю «Сінбіас Фарма», місцезнаходження: м. Донецьк, вул. Стрілецької Дивізії, 230, ідентифікаційний код 33200048 (позичальник-3) по кредитному договору № 53, укладеного 07 липня 2008 року з відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк;

- товариства з обмеженою відповідальністю «І-Тел», місцезнаходження: м. Київ, вул. Якіра, 19, ідентифікаційний код 31409393 (позичальник-4) по кредитному договору № 59, укладеного 21 липня 2008 року з відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банк;

- товариства з обмеженою відповідальністю «Трініті Інвест_Компані», місцезнаходження: м. Київ. вул. Якіра, 19, ідентифікаційний код 23150908 (позичальник-5) по кредитному договору № 41, укладеного 11 травня 2007 року, кредитному договору № 66, укладеного 01 серпня 2008 року; кредитному договору № 67, укладеного 01 серпня 2008 року та кредитному договору № 89, укладеного 15 жовтня 2008 року з відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський Акціонерний Банком.

Згідно положень іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно, що належить іпотекодавцю на праві власності, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Перемоги, 20 а саме:

- корпус служби перевезень, літера Б, загальною площею 160,20 кв.м.;

- нежила будівля-центральна електрощитова літера Н, загальною площею 28,10 кв.м.;

- будівля ковально-зварювального блоку, літера К, загальною площею 382,30 кв.м.;

-нежила будівля-приміщення начальника 1-ї автоколони, літера 3, загальною площею 41,60 кв.м.;

-будівля автозаправочної станції, літера О, загальною площею 16,00 кв.м.;

- виробничий корпус № 2 (два), літера Л, загальною площею 3 937,10 кв.м.;

-будівля блоку допоміжних цехів № 2, літера Е, загальною площею 1 405,80 кв.м.;

- будівля центрального складу запчастин, літера М, загальною площею 499,10 кв.м.;

- будівля складів матеріальних, літера Д, загальною площею 255,50 кв.м.;

- будівля профілакторію поточного ремонту, літера Ж, загальною площею 682,60 кв.м.;

- будівля блоку допоміжних цехів № 1, літера Г, загальною площею 621, 60 кв.м.;

- адміністративно-побутовий корпус, літера А, загальною площею 565,30 кв.м.;

- нежила будівля-приміщення начальників 2-х автоколон, літера В, загальною площею 74,60 кв.м.;

- будівля мийки автомобілів, літера И, загальною площею 864,70 кв.м.

Нерухоме майно передано в іпотеку разом з усіма його приналежностями.

Предмет іпотеки також поширюється на належну іпотекодавцю на праві постійного землекористування, земельну ділянку, на якій розташовані відповідні будівлі і на будівлі, які необхідні для використання цих будівель за цільовим призначенням.

Відповідно до п. 2.7. іпотечного договору, у випадку виконання позичальником зобовязань за кредитним договором не в повному обсязі, іпотека зберігає силу в повному обсязі.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно статті 1 Закону України „Про іпотеку” іпотека вид забезпечення виконання зобовязання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобовязання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом.

Частина 1 статті 638 ЦК України передбачає, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.3 статті 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно ч.1 статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Частина 5 статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У відповідності до положень ст. 18 Закону України „Про іпотеку”, іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Іпотечний договір повинен містити такі істотні умови: для іпотекодавця та іпотекодержателя - юридичних осіб відомості про найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців; зміст та розмір основного зобов'язання, строк і порядок його виконання та/або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов'язання; опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації, та/або його реєстраційні дані. При іпотеці земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення; посилання на видачу заставної або її відсутність.

У разі відсутності в іпотечному договорі однієї з вказаних вище істотних умов він може бути визнаний недійсним на підставі рішення суду (ч. 2 ст. 18 Закону України „Про іпотеку”).

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 3 статті 6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Судом встановлено, що оспорюваний договір має всі ознаки іпотечного договору і у ньому враховані всі істотні умови іпотечного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Тобто, юридичні особи самостійно вирішують, з ким і які договори укладати та вільно узгоджують їхні умови. Позивачем не надано доказів, що умови договору не були погоджені сторонами договору, а також те, що він звертався до відповідача з пропозицією внесення змін до договору.

Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України, одним із способів захисту цивільного права може бути зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно частини першої ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Усі вище наведені вимоги статті 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, були дотримані сторонами під час укладання іпотечного договору.

При дослідженні спірного договору, а саме предмету іпотеки, судом встановлено, що предмет іпотеки також поширюється на належну іпотекодавцю на праві постійного землекористування, земельну ділянку, на якій розташовані відповідні будівлі і на будівлі, які необхідні для використання цих будівель за цільовим призначенням. Право постійного користування землею підтверджується державним актом на право користування землею, виданого виконавчим комітетом Київської міської ради депутатів трудящих 25.01.1967 року, землекористування записано в державну книгу реєстрації землекористувань 25.01.1967 року за № 183 на підставі Рішення Київської міської ради депутатів трудящих № 1086 від 1965 року Про закріплення та відвод земельної ділянки за вантажним автопарком № 1 «Київпастрансу».

У відповідно до положень ч. 1 ст. 5 Закону України «Про іпотеку»предметом іпотеки може бути нерухоме майно, що належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація.

Положеннями ч. 1 ст. 181 ЦК України встановлено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Відповідно до ч. З ст. 126 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Сторонами по справі не надано суду доказів того, що відкрите акціонерне товариство "Київське автотранспортне підприємство 13056" є правонаступником вантажного автопарку № 1 «Київпастрансу»(автотранспортне підприємство 09661), та до нього перейшли всі права та обовязки останнього щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою переданою в іпотеку.

Отже, судом встановлено, що відкрите акціонерне товариства "Київське автотранспортне підприємство 13056" не має державного акту на право постійного користування земельною ділянкою, переданої в іпотеку, а отже положення іпотечного договору стосовно передачі в іпотеку земельної ділянки є недійсними.

Згідно з ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Оскільки, положення іпотечного договору від 08.05.2009 року в частині поширення предмету іпотеки на земельну ділянку суперечить положенням п. 1 ч.1 ст. 5 Закону України «Про іпотеку», то дані положення договору підлягають визнанню недійсними.

Згідно зі ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

В позовній заяві позивач просить усунути перешкоди у здійсненні ним права власності шляхом виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна, реєстратором якого є ДП «Інформаційний центр»МЮ України, записів про обтяження майна, яке було предметом іпотечного договору від 08.05.2009 року, а також усунути перешкоди у здійсненні ВАТ «КАТП 13056»права власності шляхом виключення з Єдиного реєстру іпотек, реєстратором якого є ДП «Інформаційний центр»МЮ України, запису стосовно майна, яке було предметом іпотечного договору від 08.05.2009 року, внесеного приватним нотаріусом Київського міського округу.

При цьому, судом враховано, що відповідно до статті 17 Закону України “Про іпотеку” іпотека припиняється у разі, зокрема, визнання іпотечного договору недійсним.

Проте, судом встановлено, що договір іпотеки не припинив своєї дії, а тому відсутні підстави для задоволення вимог позивача про усунення перешкод у здійсненні позивачем права власності.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ч.1 ст. 32, ч.1 ст.ст. 33, 34, ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним іпотечний договір від 08.05.2009 року укладений між відкритим акціонерним товариством "Київське автотранспортне підприємство 13056 (03170, м. Київ, вул. Перемоги, 20, код ЄДРПОУ 05440991) та публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (04119, м. Київ, вул.. Зоологічна, 5, код ЄДРПОУ 19017842) в частині передачі в іпотеку земельної ділянки, що належить на праві власності Київському вантажному автопарком № 1 (Автотранспортне підприємство 09661).

3. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" (04119, м. Київ, вул.. Зоологічна, 5, код ЄДРПОУ 19017842, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь відкритого акціонерного товариства "Київське автотранспортне підприємство 13056 (03170, м. Київ, вул. Перемоги, 20, код ЄДРПОУ 05440991) витрати по сплаті державного мита в сумі 42 (сорок дві) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмір 181 (сто вісімдесят одна) грн. 00 коп.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання рішення: 31.01.2011 року.