Рішення № 13615389, 02.12.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/28802.12.10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АМА Фрейт Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрексім Логістік"

про стягнення 25 581,73 грн.

Суддя В.С. Катрич

Представники сторін:

від позивача Павліківський В.І. - предст. за дов. № 01.03 від 01.03.2010 р.

від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 25581, 73 грн., що становить заборгованість за заявкою –договором дорученням № УЛ-0000479 в розмірі 21717, 00 грн., 3018,66 грн. інфляційних витрат та 846,07 грн. трьох відсотків річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати послуг перевезення за заявкою-договором дорученням №УЛ-0000479 від 18.07.2008 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2010 р. порушено провадження у справі № 8/288, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 29.07.10 р., зобов’язано сторін виконати певні дії.

В судове засідання 29.07.2010 р. представник відповідача не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений судом належним чином.

В судовому засіданні 29.07.2010 р. представник позивача подав витребувані судом документи та надав пояснення по суті спору.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 29.07.10 р., 19.08.10 р., 02.09.10 р., 11.11.10 р., 18.11.10 р. розгляд справи відкладався в зв’язку з неявкою представників відповідача.

В зв’язку з неподанням відповідачем відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом документів суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноважених представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

18.07.2008 між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “АМА Фрейт Україна”, як експедитором-2 та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрексім Логістик”, як експедитором-1, укладено заявку-договір доручення №УЛ-0000479 про транспортно-експедиційне обслуговування на перевезення вантажів автомобільним транспортом (надалі —Договір).

Відповідно до п. 1 Договору, даний договір регулює порядок відносин, який виникає між сторонами при організації перевезення експортно-імпортних вантажів, а також вантажів по території України автомобільним транспортом.

Відповідно до умов Договору позивач зобов’язується організувати перевезення вантажу за маршрутом м. Вейсенхорн (Німеччина) – м. Бориспіль (Україна). Вартість перевезення, відповідно до п. 1.2. Договору, становить 2 850, 00 євро с НДС по курсу НБУ на день загрузки.

Як вбачається із міжнародної товарно-транспортної накладної, наявної в матеріалах справи, позивач здійснив перевезення вантажу за вищезазначеним маршрутом. Вантаж, 30.07.2008 року, був отриманий представником Товариства з обмеженою відповідальністю “ПЕРІ Україна”, що підтверджується підписом та печаткою вантажоодержувача на накладній.

Відповідно до п. 1.3. Договору відповідач сплачує вартість послуг на розрахунковий рахунок позивача протягом 5-7 банківських днів після пред’явлення оригіналів документів.

22.01.2009 року позивачем був направлений на адресу відповідача пакет документів, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 22.01.2009 року наявним в матеріалах справи.

Відповідач кошти за надані послуги не сплатив, обґрунтованого заперечення на передані документи не надіслав.

Таким чином, станом на день подання позовної заяви, заборгованість відповідача перед позивачем становить 2 850, 00 євро, що на день завантаження становить 21717, 00 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 14 Закону України "Про транспортно – експедиторську діяльність" від 01.07.2004 № 1955 за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Представник відповідача на виклики суду не з’являвся, належним чином оформлених заперечень та відзиву на позовну заяву не надав.

В матеріалах справи міститься бланк опису вкладення у лист від 22.01.2009 року, який згідно п. 61 Правил надання послуг поштового зв’язку України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 року, заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник об’єкта поштового зв’язку перевіряє відповідність вкладення опису, розписується на обох його примірниках і проставляє відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що позивачем наданий належний доказ направлення на адресу відповідача оригіналів документів, які підтверджують факт перевезення фантажу згідно Договору №УЛ-0000479 від 18.07.2008 року.

Відповідач доказів виконання умов Договору щодо оплати послуг не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тому, позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 21 717, 00 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв’язку з простроченням відповідачем оплати наданих послуг, позивач просить стягнути з останнього 3018, 66 грн. збитків від інфляції та 846,07 грн. трьох відсотків річних.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав своїх зобов'язань, а саме не сплатив вартість наданих послуг превезення вантажу, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем 3018, 66 грн. інфляційних нарахувань, 846, 07 грн. відсотків річних, зазначених позивачем в розрахунку, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення суми інфляційних нарахувань та відсотків річних правомірні та підлягають задоволенню.

Таким чином, за перевіреним судом розрахунком, стягненню підлягають 3018, 66 грн. інфляційних нарахувань, 846,07 грн. відсотків річних.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 929, 931 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 34, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрексім Логістик” (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 51; код ЄДРПОУ 32208453), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АМА Фрейт Україна” (04073, м. Київ, пр. Московський, 8 к. 1; код ЄДРПОУ 32663455) заборгованість у розмірі 21 717 (двадцять одна тисяча сімсот сімнадцять) грн. 00 коп., 3 018 (три тисячі вісімнадцять) грн. 66 коп. інфляційних збитків, 846 (вісімсот сорок шість) грн. 07 коп. трьох відсотків річних, 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. 82 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя В.С. Катрич

Дата підписання рішення: 31.12.2010 р.