Рішення № 136153384, 29.04.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/1227/2026 Справа № 645/7778/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - судді Маньковської О.О.,

за участю секретаря судового засідання Макарової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 01.07.2025 року між ТОВ «1БАНК» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання коштів у кредит № 8319181, шляхом електронного підписання, згідно умов якого, відповідачу первісним кредитором надано грошові кошти в сумі 7000 грн. строком на 364 дні, на які нараховуються проценти за користування кредитом в розмірі 0,95 % щоденно на залишок заборгованості за тілом кредита, комісія кредиту складає 17,25 % від суми наданого кредиту, що складає 1207,50 грн. та неустойкою, в разі порушення зобов`язань в розмірі 350 грн. за кожен день понадстрокового користування. Відповідно до Договору відступлення права вимоги укладеного між ТОВ «1 БАНК» та ТОВ «Фінпром маркет», до останнього перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором. У порушення умов кредитного договору про належне, повне і своєчасне виконання зобов`язань, ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, не сплачує платежі, в результаті чого має заборгованість: в загальному розмірі за кредитним договором № 8319181 в сумі 27195,00 грн., з яких 7000 грн.- заборгованість за тілом кредита, 4987,50 грн. заборгованість за нарахованими процентами, 1207,50 грн. комісія, 14 000 грн. сума заборгованості за неустойкою. Таким чином, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань, позивач вимушений звернутись до суду з вказаним позовом, який просить задовольнити.

Ухвалою суду від 19.02.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав та просив задовольнити, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 про місце, дату і час слухання справи повідомлена своєчасно і належним чином, в судове засідання не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не подавала.

За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв`язку, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів , поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, 01.07.2025 року, між ОСОБА_2 та ТОВ «1 БАНК» укладено Договорів кредитної лінії (надійний) № 8319181 (а.с.10-14), шляхом підписання електронним підписом позичальника, на номер телефону якого, направлено одноразовий ідентифікатор 280463, згідно умов якого, сума кредиту складає 7000 грн., строком на 364 дні, розмір першого обов`язкового платежу 2138,50 грн. в строк до 14.07.2025 року. Комісія за надання кредиту 17,25 %, що становить 1207,50 грн. Дата повернення кредиту 29.06.2026 р., денна процентна ставка 0,95 % в день. В дату повернення кредиту позичальник має повернути кредитодавцю останній мінімальний обов`язковий платіж в який входить сума отриманого кредиту, вказана п.п. 2.2.1 п. 2.2 Договору, та фактично нараховані проценти. У випадку користування позичальником кредитом впродовж усього строку кредитування, визначеного у п.п. 2.2.2 п. 2.2 Договору без допущення порушення умов Договору, сума до сплати позичальн6иком в дату повернення кредиту становить 32413,50 грн.

Перераховано грошові кошти в розмірі 7000 грн. на ім`я ОСОБА_2 01.07.2025 року, згідно платіжної інструкції, наданої ТОВ «Європейська платіжна система» (а.с. 8,15).

Згідно розрахунку заборгованості станом на 24.10.2025 року заборгованість за Договором позики № 8319181 від 01.07.2025 року за період з 15.10.2025 по 24.10.2025 рік ОСОБА_2 має по основній сумі кредиту в розмірі 7000,00 грн., заборгованість за відсотками 4987,50 грн., 14000 грн. заборгованість за неустойкою, 1207,50 грн. заборгованість за комісією (а.с. 6).

Як вбачається з розрахунку заборгованості ТОВ «1БАНК» за тілом кредита, наданого ОСОБА_2 за договором № 8319181 від 01.07.2025 року складає 7000 грн., за процентами 4987,50 грн., за неустойкою 14000 грн., за комісією 1207,50 грн., загальна заборгованість станом на 16.10.2025 року становить 27195,00 грн. (а.с. 9 зворотній бік-10).

Відповідно до Договору факторингу № 16/10/25 від 16.10.2025 року укладеного між ТОВ «Фінпрорм маркет» та ТОВ «1 БАНК» та доданого до нього Реєстру боржників, до ТОВ «Фінпром маркет» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 8319181 (а.с. 16-22).

Як вбачається з актового запису про шлюб, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 змінила прізвище на « ОСОБА_3 » (а.с. 38).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

При цьому, відповідно до положень ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

На час розгляду справи судом відповідачем не надано даних, які б свідчили про погашення заборгованості та/або про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 01.07.2025 року № 8319181 в загальному розмірі 13195,00 грн., яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу, 4987,50 грн. суми заборгованості за процентами, 1207,50 грн. сума заборгованості за комісією.

Разом з тим при розв`язанні питання про стягнення неустойки, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до пункту 18 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з розрахунком позивача, останнім визначено неустойку за порушення відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором № 8319181від 01.07.2025 року в розмірі 14000,00 грн.

З огляду на зазначене, суд, враховуючи положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог у цій частині.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Крім того, положеннями частин 1-6 статті 137ЦПКУкраїни визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої сторони. У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: договір про надання правничої допомоги № 25-08/25/ФП від 25.08.2025 року, витяг з акту №7ФП приймання-передачі наданих послуг.

Верховним Судом зазначено в постановах від 10 грудня 2019 року у справі №160/2211/19, від 18 листопада 2021 року у справі № 580/2610/19 та Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Разом з тим, згідно Постанови Верховного суду від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22, визначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

З огляду на те, що відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру судових витрат на правничу допомогу, суд приходить до висновку про те, що вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу із відповідача на користь позивача у визначеному останнім розмірі є об`єктивними та пропорційними. Враховуючи усі обставини спірних правовідносин у їх сукупності, суд погоджується із заявленою позивачем сумою витрат на правову допомогу та приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 4500 грн.

Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме, в розмірі 1162,75 грн. з розрахунку: 13195,00 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х100%/27195,00 грн (розмір заявлених позовних вимог) = 48 % задоволених позовних вимог; 2422,40 грн (ставка судового збору) х 48 %/100% = 1162,75 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за кредитним договором № 8319181 від 01.07.2025 року в загальному розмірі 13195,00 грн., яка складається з 7000,00 грн. заборгованості за основним зобов`язанням (тілом кредита), 4987,50 грн. заборгованості за нарахованими процентами, а також стягнути судовий збір в розмірі 1162,75 грн. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4500 грн., а всього 18 857 (вісімнадцять тисяч вісімсот п`ятдесят сім) гривень 75 коп.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ 43311346, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О.Маньковська